25.05.2026 Справа №607/17656/23 Провадження №2-о/607/215/2026
м. Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Вийванка О. М.
присяжних Коропецького Ю. Я.
Гринди В. П.
за участю секретаря судового засідання Дудченко Ю. Р.
учасників справи:
заявника ОСОБА_1
представника заявника ОСОБА_2
представника заінтересованої особи Карпи М. М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за клопотанням ОСОБА_1 , заінтересовані особи ОСОБА_3 , Управління соціальної політики Тернопільської міської ради про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною,
Заявник ОСОБА_1 , за участю заінтересованих осіб ОСОБА_3 , Управління соціальної політики Тернопільської міської ради звернувся до суду із клопотанням про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною.
В обґрунтування заяви заявником викладено обставини, що у ОСОБА_3 діагностовано діагноз - розлади особистості та поведінки, внаслідок органічного ураження головного мозку, судинного генезу, а тому враховуючи даний факт, а також те, що ОСОБА_3 на даний час є особою пенсійного віку, хворіє, не може розуміти значення своїх дій і керувати ними, потребує сторонньої допомоги, відтак існує необхідність в продовженні строку дії рішення.
У судовому засіданні заявник пояснив, що ОСОБА_3 потребує постійного догляду, має проблеми з пам'яттю, ситуація погіршується, на вулицю вийти не може, покращень в стані здоров'я немає, а тому клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною підтримує з підстав та обґрунтувань, викладених у ньому та просить його задовольнити.
Представник заявника у судовому засіданні клопотання підтримав, просить його задовольнити та вважає, що є підстави для продовження строку дії рішення.
Представник заінтересованої особи ОСОБА_3 - ОСОБА_4 у судовому засіданні не заперечила проти продовження строку дії рішення.
Представник заінтересованої особи Управління соціальної політики Тернопільської міської ради у судове засідання не з'явилася, однак попередньо подала заяву про розгляд справи за її відсутності.
При розгляді справи судом, учасниками справи подано заяви, клопотання та судом було вчинено інші процесуальні дії.
Ухвалою суду прийнято до розгляду клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною та призначено проведення судового засідання для розгляду справи.
Ухвалою суду призначено судово-психіатричну експертизу та зупинено провадження у справі на час проведення експертизи.
Ухвалою суду поновлено провадження у справі та призначено розгляд судового засідання.
Заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши, дослідивши об'єктивно та оцінивши зібранні у справі докази, суд дійшов до наступного висновку, виходячи з фактичних обставин справи, мотивів та застосованих норм права.
Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 є онуком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які зареєстровані та проживають разом за адресою АДРЕСА_1 , про що свідчать Витяг з реєстру Тернопільської територіальної громади № 2026/002655719 від 19.02.2026, відомості в графі «місце проживання» паспорта громадянина України ОСОБА_3 НОМЕР_1 , виданого 03.03.1999 Тернопільським МВ УМВС України в Тернопільській області, та довідка ОСББ «Івана Франка 20» від 19.02.2026.
ОСОБА_3 , відповідно до консультативного висновку спеціаліста № 187 від 18.02.2026 та висновку № 58 про наявність порушень функцій організму, через які особа не може самостійно пересуватися та/або самообслуговуватися і потребує постійного стороннього догляду від 18.02.2026 за № 378, виданих КНП «Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня» Тернопільської обласної ради, є особою, яка потребує постійного стороннього догляду, у зв'язку із діагнозом: розлади особистості та поведінки внаслідок органічного ураження головного мозку із вираженими когнітивними змінами.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21.03.2024 у справі № 607/17656/23 ухвалено визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючої за адресою АДРЕСА_1 - недієздатною. Встановити опіку над недієздатною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючої за адресою АДРЕСА_1 . Призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , опікуном над недієздатною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючої за адресою АДРЕСА_1 , поклавши на нього права та обов'язки, передбачені ст. 67 ЦК України. Визначити строк дії рішення суду про визнання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , недієздатною - два роки з моменту набрання ним законної сили.
Заявник як на підставі наведених вище обставин просить суд продовжити строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною, оскільки ОСОБА_3 продовжує не усвідомлювати значення своїх дій та не може керувати ними, однак суд не погоджується з такими аргументами заявника, виходячи з наступних норм права, які підлягають застосуванню та мотиви їх застосування.
Стаття 3 Закону України «Про психіатричну допомогу» визначає презумпцію психічного здоров'я.
Кожна особа вважається такою, яка не має психічного розладу, доки наявність такого розладу не буде встановлено на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України.
Згідно статті 39 ЦК України, фізична особа може бути судом визнана недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.
У постанові Верховного Суду України від 19 жовтня 2016 року у справі №6-384цс16 зроблено висновок, що «за положеннями частини першої статті 39 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. При цьому зміст цієї норми слід тлумачити таким чином, що суд має право, але не зобов'язаний визнати фізичну особу недієздатною.
Частиною другою статті 39 ЦК України встановлено, що порядок визнання фізичної особи недієздатною встановлюється ЦПК України.
Відповідно до статті 239 ЦПК України суд за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров'я фізичної особи призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу. Метою проведення судово-психіатричної експертизи є з'ясування наявності чи відсутності психічного розладу, здатного вплинути на усвідомлення особою своїх дій та керування ними. Висновок про недієздатність фізичної особи слід робити, перш за все, на основі доказів, які свідчать про внутрішній, психічний стан особи в сукупності за умови, що особа страждає саме хронічним, стійким психічним розладом, внаслідок чого у особи виникає абсолютна неспроможність розуміти значення своїх дій та (або) керувати ними, і в основу рішення суду про визнання особи недієздатною не може покладатися висновок експертизи, який ґрунтується на припущеннях. Отже, при проведенні експертизи щодо наявності в особи хронічного, стійкого психічного розладу експерт повинен дослідити стан психічного здоров'я особи протягом певного часу, пославшись на медичні документи, їх аналіз та особисте дослідження особи, зробити висновок щодо наявності в особи саме стійкого, хронічного психічного розладу, визначити час, з якого в особи виникло таке захворювання, встановити чи повністю особа не здатна внаслідок цього захворювання усвідомлювати свої дії та керувати ними. Відтак, з зазначених питань висновок експерта повинен бути повним та категоричним, та не має допускати іншого розуміння змісту, ніж зазначений».
Відповідно до висновку експерта № 241 за результатами судово-психіатричної експертизи від 14.04.2026 вбачається, що підекспертна ОСОБА_3 виявляє ознаки розладів психіки і поведінки внаслідок ураження головного мозку з помірними когнітивними зниженнями. Про це свідчать дані анамнезу, матеріалів цивільної справи і результати обстеження психічного стану підекспертного під час експертизи.
При оцінці комісією психічного стану підекспертної виявлено: мовний контакт малопродуктивний. Дезорієнтована в часі, місці , орієнтується в своїй особі. На питання в основному відповідає по суті, однослівно. Мислення торпідне, в'язке. Маячних ідей не висловлює. Розладів сприйняття не виявляє. Емоційно лабільна. Після огляду цікавиться чи буде за нею догляд, які результати огляду комісії. Пам'ять та інтелект знижені. Критика знижена.
Отже, ОСОБА_3 на теперішній час виявляє ознаки розладів психіки і поведінки внаслідок ураження головного мозку з помірними когнітивними зниженнями, що не досягає рівня вираженого недоумства. Дане психічне захворювання ОСОБА_3 є хронічним, стійким психічним розладом, а тому вона не може в повній мірі розуміти значення своїх дій та керувати ними.
Відповідно до положень частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина 1 статті 80 ЦПК України).
Відповідно до частин 1, 2 статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Висновок судово-психіатричної експертизи № 241 від 14.04.2026 не містить категоричного висновку щодо наявності в ОСОБА_3 саме хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок чого вона не здатна усвідомлювати свої дії та керувати ними, натомість зазначено, що «ОСОБА_3 не може в повній мірі розуміти значення своїх дій та керувати ними».
Подані заявником до суду медичні документи не свідчать, що у ОСОБА_3 виникає абсолютна неспроможність розуміти значення своїх дій та (або) керувати ними.
Інші докази, які б підтверджували доводи заявника у матеріалах справи відсутні.
Виходячи з вищенаведеного, матеріали справи не дають підстав для встановлення тієї обставини, що ОСОБА_3 хворіє на психічну хворобу і внаслідок цього вона не розуміє значення своїх дій та не може керувати ними, що є підставою для визнання особи недієздатною, оскільки як вбачається із висновку експерта ОСОБА_3 не може в повній мірі розуміти значення своїх дій та керувати ними.
Відповідно до ч. ч. 6, 7, 8 ст. 300 ЦПК України строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років. Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п'ятнадцять днів до закінчення строку, визначеного частиною шостою цієї статті. Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною повинно містити обставини, що свідчать про продовження хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок чого особа продовжує не усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, підтверджені відповідним висновком судово-психіатричної експертизи.
Відтак, суд,встановивши фактичні обставини справи, що мають істотне значення для її вирішення, з урахуванням наданих сторонами доказів, висновку судово-психіатричної експертизи, дійшов висновку про відсутність достатніх підстав для продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною, оскільки відсутні докази того факту, що ОСОБА_3 у повній мірі не може розуміти значення своїх дій та керувати ними,а тому вважає, що у задоволенні клопотання ОСОБА_1 , заінтересовані особи ОСОБА_3 , Управління соціальної політики Тернопільської міської ради про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною, слід відмовити.
На підставі наведеного, керуючись статтями 2, 4, 5, 12, 13, 76-78, 258-268, 273, 300, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 , заінтересовані особи ОСОБА_3 , Управління соціальної політики Тернопільської міської ради про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного рішення суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.
Учасники справи:
заявник ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце проживання АДРЕСА_1 ;
заінтересовані особи:
1. ОСОБА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , місце проживання АДРЕСА_1 ;
2. Управління соціальної політики Тернопільської міської ради, місцезнаходження м. Тернопіль, вул. Лисенка, 8, унікальний ідентифікаційний номер юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України 03195636.
Повний текст рішення суду складено та підписано 27 травня 2026 року.
Головуючий суддя О. М. Вийванко
Присяжні Ю. Я. Коропецький
В. П. Гринда