Справа № 595/881/21
Провадження № 2/595/1/2026
18.05.2026
м.Бучач
Бучацький районний суд Тернопільської області
В складі: головуючого судді Содомори Р.О.,
при секретарі: Присташ П.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Бучач справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 та просить суд стягнути з відповідача аліменти на її утримання у розмірі 1/4 (однієї чверті) доходу платника аліментів, щомісячно з дня подання позову та до досягнення дитиною трирічного віку.
Свої вимоги мотивує тим, що 13.05.2014 між ними зареєстровано шлюб, який рішенням Бучацького районного суду від 03.03.2021 розірвано. У шлюбі із відповідачем у них народилася дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зазначила, що вона одна опікується дитиною. Так як дитина потребує постійного догляду, вона не має можливості влаштуватися на роботу, щоб забезпечувати себе та дитину. Вона не може самостійно забезпечити собі дохід у розмірі прожиткового мінімуму, що встановлений законом. Відповідач здоровий, працездатний, інших утриманців не має, офіційно працевлаштований тому може сплачувати аліменти на утримання дружини до досягнення донькою трирічного віку. Зазначає, що матеріальне становище, стан здоров'я відповідача дозволяють сплачувати аліменти на її утримання у розмірі 1/4 частини від доходу відповідача.
Ухвалу про відкриття провадження у справі від 22.06.2021 сторонам по справі надіслано по місцю реєстрації сторін.
Ухвалою судді Бучацького районного суду від 01.07.2022 провадження у справі зупинено у зв'язку із перебуванням відповідача ОСОБА_2 у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан.
Ухвалою судді Бучацького районного суду від 13.04.2026 відновлено провадження у справі.
27.04.2026 від представника відповідача надійшли додаткові пояснення у справі у яких зазначено, що позивач та відповідач були одружені. Згідно рішення Бучацького районного суду від 03.03.2021 року по справі №595/244/21 сторони розлучилися. Після розлучення у них від шлюбу залишилася дочка - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дочка після розірвання шлюбу постійно проживає із матір'ю по місцю знаходження її власного будинку, а саме: АДРЕСА_1 або закордоном. Позивач на підставі судового наказу щомісяця виплачує постійно і по даний час аліменти на утримання дитини. За період служби в Збройних силах України позивачці на утримання дитини постійно виплачувалися значні суми. Зазначає, що дочка та її мама, були забезпечені в повному розмірі. Станом на сьогоднішній день відповідач звільнений із проходження служби так як на війні загинув рідний його брат. Відповідач на даний час не працює на високо оплаченій роботі та немає стабільного доходу. На утриманні відповідача окрім дочки, залишилася ще мама пенсійного віку. Тож, з огляду на вищенаведене вбачається, що право на утримання позивач мала по досягненню дитиною 3-х (6 років). Тому враховуючи, що дитині 6,5 років та у зв'язку із постійним утриманням відповідачем доньки у значному розмірі, просимо у позовних вимогах відмовити.
18.05.2026 представник позивача подала до суду додаткові пояснення, у яких зазначає, що відповідач заперечує позовні вимоги з огляду на те, що право на утримання позивач мала по досягненню дитиною 3 - х (6 років), а оскільки дитині 6,5 років та у зв'язку із постійним утриманням відповідачем доньки у значному розмірі, однак така позиція не грунтується на вимогах чинного законодавства, з огляду на таке. Ухвалою суду від 01 липня 2022 року провадження у справі було зупинено до припинення перебування відповідача у складі Збройних Сил України. Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення всіх процесуальних дій у справі, зумовлене настанням певних визначених законом обставин, що перешкоджають подальшому руху справи до їх усунення. Зупинення провадження у справі не повинне розглядатися як невиправдане затягування строків розгляду справи і застосовується лише за обставин, визначених процесуальним законом в інтересах виконання завдань судочинства. Однак звертає увагу суду на те, що зупинення провадження у справі не є підставою для позбавлення позивачки права на утримання визначеному ч.2 ст.84 СК України. Зупинення провадження тільки відтерміновує момент розгляду справи по суті. Спільна дочка сторін народжена ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивач за правилами ч.2 ст.84 СК мала право на утримання до досягнення диною трьох річного віку - ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позовна заява подана до суду позивачкою 17.06.2021 року. Таким чином, позивачка мала право на утримання на протязі 14 місяців. Звертає увагу, що стягнення аліментів, в тому числі на утримання дружини до досягнення дитиною 3-річного віку за минулий час передбачено нормами ч.1,3,5 ст.194 СК України. Крім того, жодних доказів того, що відповідач внаслідок стану здоров'я чи інших об'єктивних причин не може надавати матеріальну допомогу, як і доказів того, що аліменти на утримання дитини є надмірними. Сплата аліментів на утримання дочки не має правового значення, оскільки право на утримання дружини не залежить від сплати аліментів на утримання дитини.
Представник позивача в судове засідання не з'явилася, згідно із заявою просить справу розглядати за відсутності позивача та її представника, просить позов задовольнити повністю.
Відповідач та його представник в судове засідання не з'явилися. Представник відповідача, згідно поданої заяви просить справу розглядати без відповідача та його представника.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши письмові докази, суд встановив наступні обставини.
Згідно ч.1 ст.279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання усіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 13 травня 2014 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Бучацького районного управління юстиції у Тернопільській області, актовий запис №36.
Рішенням Бучацького районного суду Тернопільської області №595/244/21 від 03.03.2021 шлюб між сторонами розірвано, що стверджується копією рішення.
В шлюбі у сторін народилася дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим виконавчим комітетом Трибухівської сільської ради Бучацького району Тернопільської області.
Згідно судового наказу виданого Бучацьким районним судом Тернопільської області від 13.05.2021 у справі №595/623/21, присуджено стягувати з боржника ОСОБА_2 на користь стягувача ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі однієї чверті заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи із 26 квітня 2021 року до досягнення дитиною повноліття.
Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів станом на 15.06.2021 заборгованість ОСОБА_2 відсутня.
Згідно долученого відповідачем розрахунку заборгованості зі сплати аліментів станом на 20.02.2026 заборгованість ОСОБА_2 відсутня.
Після розірвання шлюбу дитина проживала разом із матір'ю, що підтверджується довідкою №109 від 16.04.2021, згідно із якою ОСОБА_1 разом із донькою ОСОБА_3 входять до складу сім'ї/зареєстрованих за адресою: АДРЕСА_2 .
Згідно довідки виданої виконкомом Трибухівської сільської ради Бучацького району Тернопільської області №108 від 16.04.2021, ОСОБА_1 ніде не працює з 14.06.2019, здійснює догляд за дитиною до трьох років ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 і має її на утриманні.
Із довідки про доходи №148 від 22.04.2021 вбачається, що за період з 01.10.2020 по 31.03.2021 ОСОБА_2 працював в фірмі ТОВ «Бучачагрохлібпром» на посаді тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва, загальна сума доходу: 76729,69 грн.
Згідно довідки №222 та №211, ОСОБА_2 лікувався амбулаторно з 15.08.2021 по 17.08.2021 та хворів з 20.09.2021 по 25.09.2021.
Як вбачається із довідки №2146 від 13.12.2021, виданої Бучацькою районною філією Тернопільського обласного центру зайнятості, ОСОБА_2 з 10.12.2021 перебував а обліку як безробітний.
Із витягу з наказу від 20.03.2022 №22 командира військової частини НОМЕР_3 , вбачається, що ОСОБА_2 мобілізований відповідно до указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», №69/2022 «Про загальну мобілізацію», вимог директиви Головнокомандувача Збройних Сил України від 13.03.2022 №Д-34/дск та зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_3 .
Згідно відповіді №1727/891 від 27.03.2026, яка надійшла із ІНФОРМАЦІЯ_4 , відповідно до даних ЄДРПВР, за результатом вивчення відомостей та реєстрової інформації, військовозобов'язний ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , звільнений з військової служби 02.12.2025. Останнє місце військової служби - військова частина НОМЕР_3 у період з 20.03.2022 по 02.12.2025. Користується правом на відстрочку до 03.05.2026.
Згідно зі ст.75 СК України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.
Відповідно до ст. 84 СК України дружина має право на утримання від чоловіка під час вагітності. Дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Приписами ч.6 ст. 84 СК України визначено, що право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.
Таким чином, сімейним законодавством передбачено право дружини-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов'язковим, оскільки право на аліменти належить дружині - матері незалежно від цієї обставини.
У Сімейному кодексі України не встановлено максимального розміру аліментів, які можуть бути стягнені судом на утримання одного з подружжя. Суд при визначенні розміру коштів, що стягуються як аліменти, прагне не до зрівняння матеріального становища платника й одержувача аліментів, а до того, щоб одержувач аліментів у результаті їх сплати перестав бути таким, що потребує матеріальної допомоги. При цьому, суд у першу чергу виходить з прожиткового мінімуму й життєвих потреб особи. Аліменти мають бути достатніми й співрозмірними з огляду на цілі зобов'язання по утриманню. Критерії, якими має керуватися суд при визначенні розміру аліментів, в законі значно розширені. Як і раніше, в першу чергу суд виходить з матеріального і сімейного стану платника та одержувача аліментів.
Згідно з ч.1 ст. 80 СК України аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.
Аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви (ч. 1 ст. 79 СК України).
Судом встановлено, що у зв'язку із народженням дитини ОСОБА_3 та доглядом за нею позивачка не мала можливості працювати, а тому потребувала матеріальної допомоги.
Позивачка звернулася до суду із позовною заявою про стягнення аліментів на її утримання 17.06.2021.
Звертаючись із позовом про стягнення аліментів на своє утримання у розмірі 1/4 частини доходу відповідача, позивачка обґрунтувала заявлений розмір аліментів, з огляду на розмір середньої заробітної плати відповідача та з врахуванням сплати ним аліментів.
При вирішенні питання щодо стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років, суд виходить з положень ст. 84 Сімейного Кодексу України, Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», та бере до уваги стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; стан здоров'я та матеріальне становище отримувача аліментів, відсутність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, повнолітніх дітей; сімейний стан платника аліментів, наявність у платника аліментів зобов'язань зі сплати аліментів на дитину за рішенням суду.
Суд, вирішуючи питання про стягнення аліментів керується загальними принципами, за якими стягнення аліментів не повинно погіршувати становище іншого порівняно із становищем одержувача аліментів.
В свою чергу, заявляючи вимоги про стягнення аліментів на своє утримання в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача, позивачкою не зазначено та не надано суду доказів на підтвердження розміру необхідних витрат на її утримання.
Судом встановлено, що відповідач є молодою працездатною особою і матеріалами справи не спростовано факт спроможності останнім надання утримання дружині, що проживала зі спільною дитиною, якій не виповнилось три роки, тому чоловік має їй компенсувати втрату можливості повноцінно себе реалізувати у громадському житті та надавати визначену законодавством допомогу дружині. Також судом враховується сплата відповідачем аліментів на утримання дитини та утримання ним матері пенсійного віку, а відтак суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивачки аліментів, як на дружину, яка доглядала малолітню дитину до трьохрічного віку, та, виходячи із засад розумності та справедливості, а також дотримання балансу інтересів сторін, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивачки аліменти на її утримання в розмірі однієї восьмої заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно.
Аргументи представника відповідача про те, що він постійно утримував доньку не звільняють відповідача від обов'язку утримання дружини до досягнення дитиною трьох років.
Безпідставними є також твердження представника відповідача, що позивачка по досягненню дитиною трьох років вже не має права на утримання, оскільки позивачка звернулася до суду ще 17.06.2021, а зупинення провадження у справі не може бути підставою для позбавлення її передбаченого сімейним законодавством права на її утримання.
За вказаних обставин, суд приходить до переконання, що позовні вимоги про стягнення із відповідача на користь позивачки аліментів на її утримання підлягають до задоволення частково в розмірі однієї восьмої заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно на утримання дружини ОСОБА_1 , починаючи з 17 червня 2021 року та до досягнення дитиною трьох років, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Відповідно до п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України рішення суду в частині стягнення аліментів для дружини в межах суми платежу за один місяць слід допустити до негайного виконання.
Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір підлягає до стягненню з відповідача на користь держави.
Керуючись ст.ст.2,4,12,13,76-78,141,258-268,273,274,279,352-355, п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України, ст.ст.80,84 СК України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованого за адресою: с. Новосілка Чортківського району Тернопільської області, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , аліменти на утримання дружини в розмірі 1/8 частини усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно, починаючи з 17.06.2021 року по 24.08.2022.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на користь держави 908 (дев'ятсот вісім) грн. судового збору в дохід держави.
В силу ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення в межах суми
платежу за один місяць.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.
Повне судове рішення складено 27.05.2026.
Суддя: Р. О. Содомора