Іменем України
24 січня 2011 року Справа № 5002-8/4124-2010
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Голика В.С.,
суддів Балюкової К.Г.,
Лисенко В.А.,
за участю представників сторін:
позивача: Жаворонкова Галина Василівна, довіреність № 15-05/187 від 03.08.10, закрите акціонерне товариство "Кримметалоторг і Компанія";
відповідача: Булгакова Айше Сулеймановна, довіреність № 266 від 20.08.10, публічне акціонерне товариство "Сведбанк" в особі Севастопольського відділеня публічного акціонерного товариства "Сведбанк";
третя особа: не з'явився, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4;
третьої особи: не з'явився, підрозділ примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим;
розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Сведбанк" в особі Севастопольського відділення публічного акціонерного товариства "Сведбанк" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Чумаченко С.А.) від 14 жовтня 2010 року у справі № 5002-8/4124-2010
за позовом закритого акціонерного товариства "Кримметалоторг і Компанія" (вул. Монтажна, 10,Сімферополь,95000)
до публічного акціонерного товариства "Сведбанк" (вул. Комінтерну, буд. 30,Київ 1,01001) в особі Севастопольського відділення публічного акціонерного товариства "Сведбанк" (вул. В. Морська, 43,Севастополь,99000)
треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 (АДРЕСА_1,01032)
підрозділ примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим (вул. К. Лібкнехта, 16,Сімферополь,95000)
про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню
Позивач - закрите акціонерне товариство "Кримметалоторг і Компанія" звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовом до відповідача - публічного акціонерного товариства "Сведбанк" в особі Севастопольського відділення публічного акціонерного товариства "Сведбанк", просить суд визнати таким що не підлягає виконанню виконавчий напис № 2891 від 14 травня 2010 року на іпотечному договорі № 1996 від 16 травня 2008 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4
Позовні вимоги мотивовані тим, що 06 серпня 2010 року на адресу позивача надійшла постанова про відкриття виконавчого провадження від 02 серпня 2010 року, яка винесена підрозділом примусового виконання рішень ВДВС Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим. Вказана постанова була винесена за результатами розгляду заяви від 29 липня 2010 року про примусове виконання виконавчого документа - виконавчий напис № 2891, поданої публічним акціонерним товариством "Сведбанк". Виконавчий напис був виданий 14 травня 2010 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про звернення стягнення на нерухоме майно, яке розташоване у місті Сімферополь та належить закритому акціонерному товариству "Кримметалоторг і Компанія", для задоволення вимог у розмірі 7795536, 61 грн. Так, на думку позивача виконавчий напис № 2891 від 14 травня 2010 року є таким, що не підлягає виконанню.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Чумаченко С.А.) від 14 жовтня 2010 року у справі № 5002-8/4124-2010 позов закритого акціонерного товариства "Кримметалоторг і Компанія" до публічного акціонерного товариства "Сведбанк" в особі Севастопольського відділення публічного акціонерного товариства "Сведбанк" за участю третіх осіб: приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим про визнання виконавчого напису таким. що не підлягає виконанню задоволено. Визнано таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 2891 від 14 травня 2010 року на іпотечному договорі № 1996 від 16 травня 2008 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4.
Не погодившись із зазначеним рішенням, публічне акціонерне товариство "Сведбанк" в особі Севастопольського відділення публічного акціонерного товариства "Сведбанк" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Чумаченко С.А.) від 14 жовтня 2010 року у справі № 5002-8/4124-2010.
Апеляційні вимоги обгрунтовані порушенням місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права.
Так, заявник апеляційної скарги стверджує, що відповідачем були надані нотаріусу всі необхідні документи, які передбачені діючим законодавством України для вчинення виконавчого напису. Крім того, на думку відповідача, господарський суд першої інстанції не прийняв до уваги належність оформлених виписок по рахунку та платіжних вимог, наданих нотаріусу. Також, відповідач наполягає на тому, що на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису не існувало ніяких перешкод для його вчинення.
У судове засідання, призначене на 24 січня 2011 року, представники третіх осіб не з'явились. Заявник апеляційної скарги підтримав свої доводи у повному обсязі, представник позивача надав свої заперечення до апеляційної скарги.
Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Враховуючи те, що, відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, cудова колегія вважає можливим розглянути справу за відсутності представників сторін.
Переглянувши матеріали справи, судова колегія встановила наступне.
16 травня 2008 року між публічним акціонерним товариством "Сведбанк" та закритим акціонерним товариством "Кримметалоторг і Компанія" (позичальник за договором) укладено кредитний договір про поновлювальну кредитну лінію № 24Т13022008К.
Відповідно до пункту 1.1 договору публічне акціонерне товариство "Сведбанк" відкриває закритому акціонерному товариству "Кримметалоторг і Компанія" (позичальник) поновлювальну кредитну лінію на загальну суму 5000000, 00 грн., позичальник зобов'язується повернути кошти, одержані в рахунок кредитної лінії зі сплатою відсотків за користування кредитною лінією, згідно графіку погашення кредитної лінії з кінцевим строком погашення до 16 травня 2011 року.
Згідно пункту 1.4.1 кредитного договору позичальник зобов'язаний уплатити за користування кредитними коштами проценти у розмірі 19% річних, за умови, якщо обсяг щомісячних грошових надходжень за рахунки (кредитний оборот по рахунках) позичальника, відкриті в публічному акціонерному товаристві "Сведбанк" у разі не менш 80% від грошових надходжень до поточних рахунків у всіх Банках з серпня 2008 року та у обсязі 95 % з вересня 2008 року протягом строку кредитування. При порушенні умов, вказаних в пункті 1.4.1 кредитного договору, процентна ставка становить 21%.
Пунктом 5.1 кредитного договору виконання позичальником своїх зобов'язань забезпечується іпотекою другої черги нежитлових будівель, що належить позивачу та знаходиться за адресами: м. Сімферополь, вул. Монтажна, 10, літ "А", "Ц"; м. Сімферополь, вул. Монтажна, 10е, літ. "П"; м. Сімферополь, вул. Монтажна, 10ж, літ. "В", "ТП", "11"; м. Сімферополь, вул. Монтажна, 10з, літ. "Г", м. Сімферополь, вул. Монтажна, 10и, літ. "К", "4"; м. Сімферополь, вул. Монтажна, 10к, літ. "О"; м. Сімферополь, вул. Монтажна, 10л, літ. "П"; м. Сімферополь, вул. Монтажна 10м, літ. "Р"; м. Сімферополь, вул. Монтажна, 10н, літ. "С", "Я", "Х", "Ю", споруди загальною площею 8933, 3 кв.м., залоговою вартістю 14631761, 00 грн.
16 травня 2008 року між позивачем та відповідачем укладений іпотечний договір № 1996, за яким позивач передав відповідачу в іпотеку нежитлові приміщення та споруди, які розташовані за адресою м. Сімферополь, вул. Монтажна, 10.
13 червня 2008 року між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду № 1 до кредитного договору № 24Т13022008К від 16 травня 2008 року, згідно умов якої був переглянутий та збільшений до 22, 5% розмір процентної ставки.
30 квітня 2010 року відповідач звернувся до приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 із заявою про вчинення виконавчого напису, а саме відповідач просив вчинити виконавчий напис нотаріуса на оригіналі іпотечного договору від 16 травня 2008 року за реєстровим номером 1996, для погашення кредитної заборгованості позивача в сумі 7777536, 61 грн.
14 травня 2010 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 вчинив виконавчий напис, який згідно статті 90 Закону України "Про нотаріат" та статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" є виконавчим документом та підлягає примусовому виконанню у відповідності до порядку, визначеного Законом України "Про виконавче провадження"
Зазначений напис вчинений на підставі статей 87-89 Закону України "Про нотаріат" та пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
Згідно виконавчого напису від 14 травня 2010 року № 2891, слід задовольнити вимоги публічного акціонерного товариства "Сведбанк" у розмірі 7777536, 61 грн. (в тому числі: заборгованість за кредитом та відсотками - 7749150, 77 грн., пені - 28385, 84 грн.; та 18000 грн. - плата за вчинення виконавчого напису).
Дослідивши всі представлені сторонами докази, наявні в матеріалах справи, та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися заставою, видом якої за статтею 575 Цивільного кодексу України є іпотека.
Відповідно до статті 35 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушень. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги.
Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до статті 50 Закону України "Про нотаріат" (в редакції на час вирішення спору), нотаріальна дія або відмова в її вчиненні, нотаріальний акт оскаржується до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.01.1992р. № 2 (із змінами) правильність вимог, зазначених у виконавчому напису може бути оспорена боржником лише в позовному порядку. При безпідставності цих вимог суд скасовує виконавчий напис і відмовляє у їх задоволенні, а у разі часткової їх обгрунтованості - постановляє рішення про скасування виконавчого напису і стягнення з боржника на користь кредитора дійсної суми боргу.
Статтею 87 Закону України "Про нотаріат" встановлено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, які встановлюють заборгованість.
Відповідно до статті 88 Закону України "Про нотаріат", нотаріус вчиняє виконавчі написи на документах, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Згідно з пунктами 282, 284 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України.
Відповідно до пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, для одержання виконавчого напису подаються документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Як вбачається з матеріалів справи, 25 серпня 2010 року господарським судом Автономної Республіки Крим була розглянута справа № 2-11/2584-2010 та прийнято рішення, яким було вирішено стягнути з позивача на користь відповідача 350000 грн., що є частиною заборгованості за кредитним договором № 24Т13022008К, 3415, 00 грн. державного мита; визнано недійсною додаткову угоду № 2 від 27.10.2008 року до кредитного договору № 24Т13022008К від 16.05.2008 року, укладену між позивачем та відповідачем.
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 25 серпня 2010 року у справі № 2-11/2584-2010 в апеляційному порядку не оскаржувалось та набрало законної сили, публічним акціонерним товариством "Сведбанк" отримані виконавчі листи по зазначеній цивільній справі.
Таким чином, слід вважати, що сума вимог публічного акціонерного товариства "Сведбанк", яка вказана у виконавчому написі, була спірною на момент вчинення такого напису.
Крім того, як встановлено, при укладанні кредитного договору між закритим акціонерним товариством «Кримметалоторг і Компанія»і публічним акціонерним товариством «Сведбанк»16 травня 2008 року було встановлено розмір кредитної поновлюваної лінії на суму 5000000грн. та встановлені відсотки за користування у розмірі 19%.
13 червня 2008 року між закритим акціонерним товариством "Кримметалоторг і Компанія" та публічним акціонерним товариством "Сведбанк" укладено додаткову угоду № 1 до кредитного договору № 24Т13022008К від 16 травня 2008 року, згідно умов якої був переглянутий розмір кредитної лінії - на суму 7300000,00грн., та встановлений термін до 16 травня 2011 року погасити повністю заборгованість за кредитом, відсотки за користування залишились без змін. Згідно додаткової угоди № 1 були внесені відповідні зміни до іпотечного договору.
При розрахунку заборгованості поданому приватному нотаріусу були враховані відсотки за додатковою угодою № 2, а саме 22,5%, але відповідних змін до договору іпотеки здійснено не було.
Таким чином вимоги публічного акціонерного товариства «Сведбанк»щодо стягнення з закритого акціонерного товариства «Кримметалоторг і Компанія»пені та відсотків в частині розрахованої на підставі додаткової угоди № 2 від 27 жовтня 2008 року до кредитного договору від 16 травня 2008 року, а не договору що діяв на час укладення договору іпотеки (застави), не забезпечені заставою.
Більш того, Частиною 1 статті 590 Цивільного кодексу України передбачено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 6 статті 20 Закону України "Про заставу" передбачена можливість вчинення виконавчого напису, якщо інше не встановлено законом.
При цьому частина 1 статті 24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" не передбачає звернення стягнення на майно шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, оскільки таке звернення може бути вчинено лише на підставі рішення суду.
З огляду на викладене, судова колегія погоджується з висновками господарського суду першої інстанції щодо того, що виконавчий напис № 2891 від 14 травня 2010 року не відповідає приписам наведених вище норм, тобто є таким, що не підлягає виконанню.
Стосовно доводів заявника апеляційної скарги, щодо непідвідомчості господарським судам справ про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, слід зазначити наступне.
Відповідно до частини 3 статті 22 Закону України "Про судоустрій України" місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають з господарський правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх підсудності.
Згідно частини 1 статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (утому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до частини сьомої статті 50 Закону України "Про нотаріат" спір про право, оснований на вчиненні нотаріальної дії, вирішується судом у позовному порядку. При вирішенні питань підвідомчості такого спору слід, крім суб'єктного складу спору, виходити з того, що виконавчий напис нотаріального органу не є актом державного чи іншого органу (статті 87-89 Закону України "Про нотаріат"). Спір про визнання вчиненого нотаріусом виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю, або частково, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса вирішується господарським судом за позовом боржника до стягувача, якщо суб'єктний склад сторін спору відповідає приписам статті 1 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частини 3 статті 15 Господарського процесуального кодексу України справи у спорах за участю боржника і стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, розглядається господарським судом за місцезнаходженням відповідача або за місцем виконання виконавчого напису нотаріуса.
Таким чином, враховуючи вищенаведене, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення.
Керуючись статтями 101, п.1 ст.103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Сведбанк" в особі Севастопольського відділення публічного акціонерного товариства "Сведбанк" залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Чумаченко С.А.) від 14 жовтня 2010 року у справі № 5002-8/4124-2010 залишити без змін.
Головуючий суддя В.С. Голик
Судді К.Г. Балюкова
В.А. Лисенко