Іменем України
02 лютого 2011 року Справа № 5002-9/4633-2010
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Гоголя Ю.М.,
суддів Волкова К.В.,
Гонтаря В.І.,
за участю представників сторін:
позивач, не з'явився, фізична особа-підприємець ОСОБА_1;
представник відповідача, не з'явився, Совєтське районне споживче товариство Кримспоживспілки;
представник третьої особи, не з'явився, Відділ освіти Совєтської районної державної адміністрації;
розглянувши апеляційну скаргу Совєтського районного споживчого товариства Кримспоживспілки на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Пєтухова Н.С.) від 16 листопада 2010 року у справі № 5002-9/4633-2010
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
до Совєтського районного споживчого товариства Кримспоживспілки (вул. Первомайська, 9,смт. Совєтський,Автономна Республіка Крим,97200)
3-тя особа Відділ освіти Совєтської районної державної адміністрації (вул. 30 років Перемоги, 15,смт. Совєтський,Автономна Республіка Крим,97200)
про стягнення 13119,83 грн.
У вересні 2010 року позивач -фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовом до відповідача - Совєтського районного споживчого товариства Кримспоживспілки, у якому просить стягнути з відповідача 13 119,83 грн. боргу, а також 131,20 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Заявою від 16.11.2010 року у порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач зменшив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача 5643,35 грн. основного боргу, від стягнення 7476,48 грн. боргу відмовився.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.11.2010 у справі № 5002-9/4633-2010 заява про зменшення позовних вимог прийнята. Позов задоволений частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 5643,35 грн. основного боргу, 56,43 грн. держаного мита та 101,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. У частині стягнення 7476,48 грн. боргу провадження по справі припинено.
Не погодившись з вказаним рішенням суду, відповідач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
В апеляційній скарзі заявник наполягає на порушенні судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Розпорядженням секретаря судової палати від 23 грудня 2010 року суддю Черткову І.В. замінено на суддю Гонтаря В.І.
23 грудня 2010 року на адресу Севастопольського апеляційного господарського суду надійшло заперечення на апеляційну скаргу, яким просять рішення господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу -без задоволення.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 23 грудня 2010 року розгляд справи відкладено на 26 січня 2011 року.
У судовому засіданні 26 січня 2011 року представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, представники позивача та третьої особи проти доводів апеляційної скарги заперечували. У судовому засіданні оголошена перерва до 02 лютого 2011 року.
У судове засідання, яке відбулось 02 лютого 2011 року, сторони не з'явились, своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористались, про причини неявки суд не повідомили.
Розглянувши справу повторно у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступні обставини.
Як вбачається з матеріалів справи, 25 лютого 2008 року між фізичною особою-підприємцем Сулеймановою Фатимою Абдуллаївною та Совєтським районним споживчим товариством Кримспоживспілки укладений договір співпраці (а. с. 7-8).
У відповідності до умов даного договору фізична особа-підприємець ОСОБА_1 прийняла на себе зобов'язання організації харчування учнів середньої школи №3 сел. Совєтськє.
Пунктом 2.2 Договору сторони передбачили, що обід одного школяра затверджений у сумі 5,75 грн.
Пунктом 4.1 Договору сторони передбачили, що після отримання звітів від фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 по харчуванню (щотижня) надавати рахунки на оплату в РайПо.
Оплату реалізованих обідів здійснював відділ освіти Совєтської районної державної адміністрації, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Совєтського районного споживчого товариства Кримспоживспілки.
Пунктом 4.2 Договору сторони передбачили, що відповідач був зобов'язаний отримані за реалізовані обіди кошти перераховувати на розрахунковий рахунок фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 протягом двох днів.
Пунктом 4.3 Договору сторони передбачили, що оплата проводиться з розрахунку 5,75 грн. за обід на одного школяра.
За період з лютого 2008 року по січень 2009 року позивач реалізував обідів на суму 56413,25 грн., однак відповідач перерахував позивачу лише 43293,42 грн.
Позивач свої договірні зобов'язання виконав належним чином, однак, відповідач перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача не провів повністю, у зв'язку з чим за ним за період з лютого 2008 року по січень 2009 року утворилась заборгованість у сумі 13 119,83 грн.
Відповідно до статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічне правило містить стаття 193 Господарського кодексу України.
Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Як вбачається із статті 610 Цивільного кодексу України, невиконання або неналежне виконання зобов'язання визнається порушенням зобов'язання.
З матеріалів справи вбачається, що за період з 26.02.2008 року по 30.01.2009 року Відділом освіти Совєтської районної державної адміністрації було перераховано Совєтському районному споживчому товариству Кримспоживспілка за послуги харчування учнів 1-4 класів та дітей з малозабезпечених сімей, сиріт для середньої школи №3 сел. Совєтськє56413,25 грн. Даний факт підтверджується також довідкою Відділу освіти Совєтської районної державної адміністрації (а. с. 9).
Таким чином, на підставі вищевикладеного судова колегія вважає, що доводи відповідача в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження.
Крім того, суд першої інстанції правомірно припинив провадження по справі в частині позовних вимог позивача про стягнення з відповідача 7476,48 грн. боргу згідно з пунктом 4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки в цій частині позивач відмовився від позовних вимог.
Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути під тверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З огляду на викладене суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись статтею 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Совєтського районного споживчого товариства Кримспоживспілки залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 16 листопада 2010 року у справі № 5002-9/4633-2010 залишити без змін.
Головуючий суддя Ю.М. Гоголь
Судді К.В. Волков
В.І. Гонтар