Постанова від 27.01.2011 по справі 50/300

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.01.2011 № 50/300

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів:

за участю представників сторін:

від позивача: Гончаров О.О., довіреність б/н від 26.04.10р.,

від відповідача: Чайка К.П., довіреність № 249 від 14.12.10р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест-СМЦ"

на рішення Господарського суду м.Києва від 15.11.2010

у справі № 50/300 ( .....)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КММ-Будхолдинг"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест-СМЦ"

про стягнення 755557,57 грн.

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "КММ-Будхолдинг" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з ТОВ "Метінвест-СМЦ" заборгованості в розмірі 755 557,57 грн. за непоставлений товар.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.11.2010 р. у справі № 50/300 позов задоволено повністю.

Відповідач не погодився з вказаним рішенням господарського суду м. Києва та подав на нього апеляційну скаргу, в якій просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у позові в повному обсязі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що рішення місцевого господарського суду прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, місцевий господарський суд неправильно застосував і порушив норми процесуального та матеріального права.

Зокрема відповідач стверджує про те, що сторонами було погоджено самовивіз товару позивачем зі складу продавця власним автотранспортом, в той час як сам позивач порушив договірні зобов'язання, відмовившись прийняти належне виконання відповідачем свого обов'язку стосовно отримання від нього товару на його складі.

Позивач просив суд рішення залишити без змін з огляду на його законність та обґрунтованість.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів відзначає наступне.

У період з 23.12.2009 по 09.04.2010 позивач здійснив перерахування грошових коштів відповідачу на загальну суму 1 718 839,62 грн. на підставі:

- платіжного доручення № 31 від 23.12.2009 на суму 89 843,04 грн.;

- платіжного доручення № 40 від 29.12.2009 на суму 189 205,08 грн.;

- платіжного доручення № 62 від 10.01.2010 на суму 36 389,98 грн.;

- платіжного доручення № 65 від 22.01.2010 на суму 1 264,80 грн.;

- платіжного доручення № 76 від 27.01.2010 на суму 60 560,46 грн.;

- платіжного доручення № 79 від 28.01.2010 на суму 13 614,69 грн.;

- платіжного доручення № 140 від 03.03.2010 на суму 5 529,84 грн.;

- платіжного доручення № 152 від 19.03.2010 на суму 27 346,97 грн.;

- платіжного доручення № 153 від 19.03.2010 на суму 58 229,96 грн.;

- платіжного доручення № 154 від 19.03.2010 на суму 62 063,45 грн.;

- платіжного доручення № 155 від 19.03.2010 на суму 38 195,63 грн.;

- платіжного доручення № 164 від 29.03.2010 на суму 71 882,04 грн.;

- платіжного доручення № 176 від 06.04.2010 на суму 113 213,68 грн.;

- платіжного доручення № 177 від 07.04.2010 на суму 350 000,00 грн.;

- платіжного доручення № 192 від 09.04.2010 на суму 601 500,00 грн.

Судом встановлено та сторонами підтверджено, що перерахування вказаних грошових коштів було здійснено позивачем на підставі виставлених йому відповідачем рахунків-фактур, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Як вбачається з наданих суду доказів, позивачем було отримано товар на суму 963 282,05 грн., що підтверджується видатковими накладними, а саме:

- видаткова накладна № МКМК0000847 від 23.12.2009 на суму 86 601,44 грн.;

- видаткова накладна № VNК0000022 від 30.12.2009 на суму 81 650,14 грн.;

- видаткова накладна № МКМК0000944 від 30.12.2009 на суму 104 881,57 грн.;

- видаткова накладна № МКМК0000187 від 21.01.2010 на суму 34 310,20 грн.;

- видаткова накладна № МКМК0000377 від 28.01.2010 на суму 64 288,64 грн.;

- видаткова накладна № МКМК0000416 від 29.01.2010 на суму 13 426,44 грн.;

- видаткова накладна № МКМК0001478 від 04.03.2010 на суму 5 299,36 грн.;

- видаткова накладна № МКМК0002111 від 19.03.2010 на суму 28 943,17 грн.;

- видаткова накладна № МКМК0002113 від 19.03.2010 на суму 52 632,96 грн.;

- видаткова накладна № МКМК0002139 від 22.03.2010 на суму 62 537,05 грн.;

- видаткова накладна № МКМК0002143 від 22.03.2010 на суму 36 369,22 грн.;

- видаткова накладна № МКМК0002414 від 29.03.2010 на суму 73 053,54 грн.;

- видаткова накладна № МКМК0002464 від 30.03.2010 на суму 4 608,00 грн.;

- видаткова накладна № МКМК0002702 від 07.04.2010 на суму 27 117,08 грн.;

- видаткова накладна № МКМК0002703 від 07.04.2010 на суму 84 649,94 грн.;

- видаткова накладна № МКМК0002787 від 08.04.2010 на суму 2 366,80 грн.;

- видаткова накладна № МКМК0002768 від 08.04.2010 на суму 128 207,41 грн.;

- видаткова накладна № МКМК0002786 від 08.04.2010 на суму 17 027,33 грн.;

- видаткова накладна № МКМК0000296 від 08.04.2010 на суму 55 311, 76 грн.

Спір у даній справі виник у зв'язку із тим, що на думку позивача відповідач не здійснив поставку оплаченого товару на суму 755557,57 грн., а отже на його вимогу відповідач зобов'язаний повернути йому вказану суму.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ "КММ-Будхолдинг" не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Колегія суддів відзначає, що письмового договору поставки між сторонами укладено не було, строків поставки не визначено.

Таким чином, перерахування позивачем грошових коштів за кожну конкретну партію товару на підставі виставлених рахунків-фактур та передача її позивачу на підставі вищеперелічених видаткових накладних на складі відповідача є окремим правочином.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Отже, предметом доказування у даній справі є невиконання відповідачем вимог позивача щодо поставки кожної конкретної партії товару, кошти за яку були перераховані позивачем вищевказаними платіжними дорученнями на підставі виставлених рахунків-фактур.

З доданих до матеріалів справи рахунків-фактур вбачається, що поставка оплаченого позивачем товару здійснюється шляхом самовивозу.

Таким чином, сторонами було погоджено, що товар, оплачений позивачем, повинен бути вивезений ТОВ "КММ-Будхолдинг" зі складу відповідача.

Матеріали справи не містять доказів пред'явлення позивачем окремих вимог до відповідача на поставку товару, вказаного у кожному рахунку-фактурі, оплаченому позивачем.

За таких обставин колегія суддів вважає безпідставними посилання позивача на ст. 530 Цивільного кодексу України.

В силу ст. 613 Цивільного кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що позивач вчинив дії, спрямовані на отримання оплаченого ним товару на складі відповідача, проте не отримав товар з вини останнього.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що позовні вимоги ТОВ "КММ-Будхолдинг" про стягнення з ТОВ "Метінвест-СМЦ" заборгованості в розмірі 755 557,57 грн. за непоставлений товар є необґрунтованими, а отже задоволенню не підлягають.

Таким чином в позові ТОВ "КММ-Будхолдинг" належить відмовити повністю, а рішення господарського суду м. Києва від 15.11.2010 р. - скасувати.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд , -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду міста Києва від 15.11.2010 р. у справі № 50/300 скасувати повністю та прийняти нове рішення.

В позові відмовити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "КММ-Будхолдинг" (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12, код ЄДРПОУ 36691879) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест-СМЦ" (01601, м. Київ, вул. Мечникова, 2, код ЄДРПОУ 32036829) 3777,79 грн. державного мита за перегляд рішення апеляційною інстанцією.

Видачу наказу на виконання даної постанови доручити господарському суду міста Києва.

Головуючий суддя

Судді

02.02.11 (відправлено)

Попередній документ
13687461
Наступний документ
13687463
Інформація про рішення:
№ рішення: 13687462
№ справи: 50/300
Дата рішення: 27.01.2011
Дата публікації: 10.02.2011
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Київський апеляційний господарський суд
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; Інші розрахунки за продукцію
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено до судового розгляду (18.06.2010)
Дата надходження: 28.08.2008
Предмет позову: визнання банкрутом