01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
31.01.2011 № 21/166
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ропій Л.М.
суддів:
при секретарі:
за участю представників:
позивача: Нестор Н.В., дов.від 23.11.10,
відповідача: не з'явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Іванівка АГ»
на рішення Господарського суду Чернігівської області від 09.12.2010
у справі № 21/166 ( )
за позовом Приватного підприємства «Ястреб»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Іванівка АГ»
про стягнення заборгованності 63809,34 грн.
Приватне підприємство «Ястреб» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Чернігівської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Іванівка АГ» (далі - відповідач) про стягнення заборгованості та штрафних санкцій.
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 09.12.10 провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 10000,00 грн. припинено; позовні вимоги задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь позивача 47850,00 грн. боргу, 2459,81 грн. пені, 3499,53 грн. - 24% річних, 638,09 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення мотивовано тим, що відповідач за надані позивачем послуги не розрахувався в повному обсязі.
Не погодившись з рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та припинити провадження у справі. Скаргу обґрунтовано тим, що рішення прийняте за відсутності представника відповідача.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.01.11 апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження з призначенням її до розгляду на 31.01.11.
Дану ухвалу надіслано сторонам з дотриманням вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.02 № 75.
Відповідно до листа Вищого господарського суду України від 13.08.08 № 01-8/482 “Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року” дотримання працівниками суду вимог Інструкції дає підстави колегії суддів вважати, що про час і місце розгляду справи сторони були повідомлені належним чином.
Додатковим доказом належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи є повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали від 04.01.11) позивачу - 11.01.11 та відповідачу - 10.01.11, долучені до матеріалів справи.
17.01.11 до Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
В судове засідання 31.01.11 з'явився лише представник позивача, який підтримав доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу.
Відповідач в засідання суду представників не направив, про причини неявки суд не повідомив.
Представник позивача просив здійснити розгляд апеляційної скарги у відповідності до ст.75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) за відсутності представників відповідача.
Враховуючи, що сторони були належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання з розгляду апеляційної скарги відповідача, а матеріали справи дозволяють розглянути апеляційну скаргу без його участі, на думку колегії суддів, відсутні підстави для відкладення розгляду справи.
Отже, колегія суддів вважає можливим відповідно до ст.75 ГПК України здійснити розгляд апеляційної скарги за відсутності представників відповідача.
Відповідно до ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно зі ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні докази, обговоривши доводи скарги, відзиву, колегія суддів дійшла висновку про наступне.
Частиною першою ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, в тому числі, договори та інші правочини.
Згідно з частиною першою ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
На підставі ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі.
Статтею 638 ЦК України та частиною другою ст.180 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
07.04.10 між Приватним підприємством «Ястреб» (по тексту договору - виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Іванівка АГ» (по тексту договору - замовник) укладено договір № 766 про надання охоронних послуг (об'єкт № 766) (далі - договір).
Відповідно до п.1.1 договору замовник доручає, а виконавець зобов'язується надати за плату послуги по охороні майна (рухомого та нерухомого) замовника, вказаного у дислокації, яка наведена в додатку № 1 до договору та є його невід'ємною частиною і знаходиться за адресою: Чернігівська обл., Козелецький район., с. Красилівка. Вид охорони визначено як фізична охорона (п.1.2 договору).
Згідно з пунктами 3.1, 4.2 договору позивач прийняв на себе обов'язки забезпечити охорону об'єкта відповідача та прийнятих під охорону товарно-матеріальних цінностей від розкрадання у відповідності з Інструкцією по охороні об'єкта, а замовник зобов'язаний створити належні умови для забезпечення збереження цих товарно-матеріальних цінностей на об'єкті та сприяти виконавцю при виконанні ним договірних зобов'язань...
Протягом дії договору сторонами укладалися додаткові угоди про внесення змін до договору № 766 про надання охоронних послуг (арк.19, 20, 21), якими вносилися зміни до п.п.1.3, 1.4 договору щодо кількості постів охорони та змінювалася місячна вартість послуг постів охорони за договором.
Матеріали справи свідчать, що дію даного договору було припинено за згодою сторін. Про це укладено угоду від 09.08.10, в якій зазначено, що останнім днем дії договору є 09.08.10.
Того ж дня знято пости охорони згідно акту про зняття постів охорони (арк.18). В акті зазначено, що замовник до виконавця претензій не має.
В п.4 угоди про припинення сторони констатували, що охоронні послуги надавались згідно умов договору від моменту його укладення до моменту зняття постів охорони безперервно.
Як вбачається з копій актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), долучених до матеріалів справи (арк.22-26), на виконання умов договору позивачем надано відповідачу послуги охорони вартістю 96619,35 грн.
В п.7.2 договору сторонами обумовлено, що місячна вартість послуг постів охорони здійснюється до 05 числа місяця, наступного за звітним, за безготівковим розрахунком. У разі дострокового розірвання договору оплата за надані до такого розірвання послуги виконавця повинна здійснюватися протягом 2-х банківських днів з моменту його розірвання.
Згідно з п.3 угоди про припинення договору її укладення не припиняє зобов'язання замовника щодо оплати вартості охоронних послуг, наданих за договором. Надані послуги повинні бути оплачені у встановлений договором строк.
До матеріалів справи долучено копії банківських виписок, які свідчать про часткову оплату відповідачем послуг в сумі 38769,35 грн. (арк.27-28).
Станом на 09.08.10 сторонами здійснено звірку взаєморозрахунків за період з 01.01.10 по 09.08.10, про що складено відповідний акт, який підписано представниками сторін та скріплено печатками (арк.29). Відповідно до даних акту заборгованість відповідача перед позивачем становить 57850,00 грн.
В ст.629 ЦК України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст.193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Аналогічне положення викладено і в частині першій ст.526 ЦК України. В даній статті зазначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Таким чином, відповідач не виконав зобов'язання щодо оплати отриманих послуг і за ним утворилась заборгованість в сумі 57850,00 грн.
Під час розгляду справи в суді першої інстанції позивач звернувся з заявою про зменшення розміру позовних вимог в зв'язку з частковою оплатою відповідачем послуг в сумі 10000,0 грн. (арк.40). Докази оплати 10000,0 грн. долучені до матеріалів справи (арк.41).
Відповідно до п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
В зв'язку з частковим погашенням заборгованості, Господарським судом Чернігівської області правильно припинено провадження у справі на суму 10000,00 грн. за відсутністю предмета спору.
Оскільки інша частина заборгованості на дату прийняття рішення відповідачем не оплачена, то місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про задоволення позову в сумі 47850,0 грн.
В позовній заяві, крім суми основної заборгованості, позивач просить стягнути з відповідача пеню та 24% річних відповідно до договору.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки (п.3 ст.611 ЦК України).
Згідно ст.ст.546, 549 ЦК України виконання зобов'язань за договором може забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Виходячи із змісту п.1 ст.230 та п.4 ст.231 ГК України у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), розмір якої може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання.
Право стягнення пені надано позивачу п.7.4 договору, де зазначено, що у випадку несвоєчасної сплати щомісячної суми нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня. Розмір пені обчислюється від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення до повного розрахунку.
З огляду на викладене господарським судом першої інстанції обґрунтовано задоволено позов в часині стягнення пені.
Пунктом 7.5 договору передбачено, що у випадку прострочення відповідачем оплати за надані охоронні послуги більше 7 календарних днів, позивач має право вимагати, а відповідач зобов'язаний сплатити відсотки за користування чужими грошовими коштами у розмірі 24% річних, які нараховуються на суму заборгованості за весь період користування відповідачем грошовими коштами, що належать до сплати позивачу.
В ст.536 ЦК України законодавцем також встановлено обов'язок боржника сплачувати проценти за користування чужими грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Отже, вимогу позивача щодо стягнення 24% річних від простроченої суми також правомірно задоволено місцевим господарським судом.
Таким чином, колегія суддів не вбачає порушень матеріального права при прийнятті судом рішення у даній справі.
Що стосується прийняття рішення за відсутності представника відповідача, то колегія суддів не вбачає порушень процесуального законодавства в діях суду першої інстанції.
Матеріали справи свідчать, що розгляд справи неодноразово відкладався в зв'язку з відсутністю представника відповідача в засіданнях суду. Процесуальні документи у даній справі надсилалися працівниками суду з дотриманням вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.02 № 75. Тобто, про час і місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином.
Нез'явлення представника відповідача в засіданнях суду та неподання витребуваних судом документів колегія суддів розцінює як недобросовісне користування належними йому процесуальними правами.
Враховуючи викладене вище, рішення Господарського суду Чернігівської області від 09.12.10 у справі № 21/166 відповідає вимогам чинного законодавства, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстави для його скасування чи зміни відсутні.
Керуючись ст.ст.99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд
1. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 09.12.10 у справі № 21/166 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Іванівка АГ» - без задоволення.
2. Матеріали справи № 21/166 повернути до Господарського суду Чернігівської області.
Дану постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий суддя
Судді
02.02.11 (відправлено)