донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
25.01.2011 р. справа №10/296/10
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого: Москальової І.В.
Суддів: Алєєвої І.В., М'ясищев А.М.
при секретарі Кислициній О.С.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1, за довір. № ВРА 919820 від 16.09.2010 р.
від відповідача: не з'явився
від третьої особи: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області
на рішення господарського суду Запорізької області від 22.11.2010 р. по справі №10/296/10 (суддя Алейникова Т.Г.)
за позовом: Приватного підприємства ОСОБА_2, м. Бердянськ Запорізька область
до відповідача: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області
за участю третьої особи, яка не заявлює самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Бердянського вищого професійного училища № 9, м. Бердянськ Запорізька область
про визнання права власності на строкове платне користування, -
Рішенням господарського суду Запорізької області від 22.112010р. по справі № 10/296/10 позов приватного підприємця ОСОБА_2 до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області задоволено повністю. Визнано право Фізичної особи-підприємцем ОСОБА_2 на строкове платне користування вбудованими в перший поверх п'ятиповерхового нежитлового будинку нежитловими приміщеннями (літера А, приміщення № 134, 135, з 139 по 150 включно, з 152 по 153 включно) загальною площею по внутрішньому обміру 407 м2, відповідно до плану першого поверху нежитлового будинку, вбудованими в другий поверх п'ятиповерхової будівлі нежилими приміщеннями (літера АА1, приміщення № 230, 234, 235), загальною площею по внутрішньому обміру 439,70 м2, відповідно до плану другого поверху та експлікації приміщень з технічного паспорту, нежитлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 на умовах Договору від 17.01.2006 р. № 1793/д оренди державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі Бердянського вищого професійного училища № 9, до 10.01.2011 р.
Не погодившись з таким судовим рішенням відповідач звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Запорізької області від 22.11.2010р. по справі № 10/296/10 скасувати, як прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки місцевий господарський суд всупереч своїм висновкам у рішенні вказує, що на підставі п.10.6 договору, ч.2 ст.17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ст.764 ЦК України договір був поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, з 10.01.2008р. по 10.01.2010р., а не з 10.01.2008р. по 03.10.2010р.
Позивач в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає оскаржуване судове рішення законним та вмотивованим, тому просив його залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.
Представники відповідача та третьої особи не скористались процесуальним правом на участь у розгляді даної справи. Про дату, час та місце слухання справи відповідач та третя особа повідомлені належним чином.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області був укладений договір № 1793/д від 17.01.2006 р. оренди державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі Бердянського вищого професійного училища № 9
Згідно умов Договору відповідач передав, а позивач прийняв в строкове платне користування державне нерухоме майно (далі - Майно), яке знаходиться на балансі Бердянського вищого професійного училища № 9, а саме:
- 17.01.2006 р. вбудовані в перший поверх п'ятиповерхового нежитлового будинку нежитлові приміщення (літера А, приміщення № 134, 135, з 139 по 150 включно, з 152 по 153 включно) загальною площею по внутрішньому обміру 407 м2, відповідно до плану першого поверху нежитлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, про що між Позивачем та Відповідачем підписано Акт прийому-передачі від 17.01.2006 р.;
- 27.04.2006 р. - вбудовані в другий поверх п'ятиповерхової будівлі нежилі приміщення (літера АА1, приміщення № 230, 234, 235), загальною площею по внутрішньому обміру 439,70 м2, відповідно до плану другого поверху та експлікації приміщень з технічного паспорту нежитлового будинку з виділенням приміщень, що входять до складу орендованого Майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, про що між Позивачем та Відповідачем укладено Додаткову угоду № 2 до Договору та підписано Акт прийому-передачі від 27.04.2006 р.
Майно, відповідно до умов договору, додаткової угоди № 1 від 24.03.2006 р. до договору та додаткової угоди № 2 від 27.04.2006 р. до договору, було орендовано з такою метою: приміщення першого поверху площею 192,3 м2 -для здійснення торгівлі непродовольчими товарами; приміщення першого поверху площею 214,7 м2 та приміщення другого поверху площею 439,7 м2 -для розміщення складу. У сукупності метою оренди майна позивачем є використання його для здійснення підприємницької діяльності.
Орендна плата встановлена договором і відповідно до його умов визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р. № 786, та підлягає щомісячній індексації, яку орендар (позивач) розраховує самостійно. Розмір орендної плати за договором неодноразово змінювався, в тому числі: з березня 2006 року -у зв'язку зі зміною мети оренди частини майна, про що сторонами укладено додаткову угоду № 1 від 24.03.2006 р. до договору, а сам розмір плати письмово погоджено у розрахунку від 24.03.2006 р.; з квітня 2006 року -у зв'язку зі збільшенням загальної площі, що орендується, про що сторонами укладено додаткову угоду № 2 від 27.04.2006 р. до договору, а сам розмір плати письмово погоджено у розрахунку від 27.04.2006 р.; з січня 2007 року -у зв'язку зі змінами у законодавстві, про що сторонами укладено договір про зміни № 3 від 10.04.2007 р. до договору.
Згідно пункту 3.4. договору, 50 відсотків від розміру орендної плати за кожний місяць позивач спрямовує до державного бюджету через органи державного казначейства, інші 50 відсотків -балансоутримувачу (третя сторона) на його розрахунковий рахунок. Розрахунок орендної плати за вищевказаними відсотками здійснюється позивачем самостійно.
За умовами пункту 10.6. договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов Договору протягом одного місяця після закінчення його терміну дії він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.
Згідно договору про зміни № 4 від 19.09.2007 р. до договору оренди термін дії договору продовжений до 10.01.2008 р.
В подальшому сторони не укладали будь-яких угод щодо тривалості дії договору оренди, а протягом місяця після 10.01.2008 р. відповідач не заявляв про припинення умов договору, у зв'язку з чим цей договір вважається продовженим на той же термін на тих же умовах -до 10.01.2009 р., про що не заперечується відповідачем у справі.
Листом від 30.01.2009 року за № 13-13-00589 відповідач повідомив позивача про припинення терміну дії договору оренди, оскільки з 1 січня 2009 року набрав чинності Закон України “Про Державний бюджет України на 2009 рік”, згідно статті 73 якого державне майно, яке було предметом договору оренди, в подальшому може бути передане в оренду виключно на конкурсних засадах.
Матеріали справи не містять доказів запровадження та проведення відповідачем у справі конкурсу у відповідності до умов ст.73 Закону України “Про Державний бюджет України на 2009 рік”.
Згідно платіжних доручень, що долучені до матеріалів справи позивач щомісячно з січня 2009 року по цей час (а.с.33-55) своєчасно сплачував орендну плату у відповідності до умов договору оренди на користь державного бюджету.
Огляд чинного законодавства свідчить про наступне.
Статтею 73 Закону України “Про Державний бюджет України на 2009 рік” з 01 січня 2009 року було запроваджено, що «після закінчення строку дії договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки, бере участь у конкурсі на отримання права оренди державного та комунального майна», але після набуття чинності з 01.07.2009р. Закону України «Про внесення змін до статті 73 Закону України “Про Державний бюджет України на 2009 рік» від 10.06.2009р. орендарі, які належно виконує свої обов'язки за договором оренди нерухомого майна, отримали право на продовження договору оренди без проведення конкурсу.
Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»строк договору оренди визначається за погодженням сторін.
Згідно зі статтею 285 Господарського кодексу України, статтею 777 Цивільного кодексу України орендар (наймач) має переважне право перед іншими суб'єктами господарювання на продовження строку дії договору оренди.
Частиною 3 статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»також передбачено, що після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника.
Як вбачається вимога відповідача про припинення договору оренди від 17.01.2006р. заявлена у січні 2009р. виключно внаслідок набрання чинності статтею 73 Закону України “Про Державний бюджет України на 2009 рік” з метою проведення конкурсу для подальшої передачі майна в оренду, але доказів запровадження та проведення такого конкурсу матеріали справи не містять.
Рішенням Конституційного суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року по справі № 1-29/2007 визначено, що перелік правовідносин, які регулюються законом про Державний бюджет України визначений ч.2 ст. 95 Конституції України, ч.2 ст.38 Бюджетного кодексу України від 21.06.2001 р. № 2542-III, є вичерпним, а зі змісту наведених положень Конституції України та Кодексу вбачається, що закон про Державний бюджет України як правовий акт, чітко зумовлений поняттям бюджету як плану формування та використання фінансових ресурсів, має особливий предмет регулювання, відмінний від інших законів України - він стосується виключно встановлення доходів та видатків держави на загальносуспільні потреби, зокрема і видатків на соціальний захист і соціальне забезпечення, тому цим законом не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України.
Колегія суддів враховує, що матеріали справи доводять факт належної сплати позивачем орендної плати до Державного бюджету України у відповідності до умов договору оренди з січня 2009 року по цей час ( а.с.33-55), що не заперечувалось РВ ФДМУ м.Запріжжя (матеріали справи не містять доказів повернення сплачених позивачем сум з Державного бюджету), одночасно матеріали справи не містять доказів, що свідчить про запровадження РВ ФДМУ м.Запріжжя у 2009 році будь-яких дій на проведення конкурсу на орендоване позивачем майно в той час як умови статті 73 Закону України “Про Державний бюджет на 2009 рік”, які були запроваджені у січні 2009 року в подальшому у цьому ж році змінились , з наданням права орендарю, який належно виконує свої обов'язки за договором оренди нерухомого майна, на продовження договору оренди без проведення конкурсу. Як вбачається вимога відповідача в листі від 30.01.2009р. за вих. № 13-13-00589 не доводить факт необхідності використання відповідачем орендованого майна для власних потреб, а докази, що долучені до матеріалів справи ( а.с. 64-66) свідчать про погодження у 2010 році Міністерством освіти і науки України (а.с.66) та балансоутримувачем орендованого майна третьою особою у справі (а.с.58,63) необхідності продовження умов договору оренди саме з позивачем на новий строк.
Третя особа у листі від 28.09.2010р. (а.с.59) наполягає, що окрім ОСОБА_2 до третьої особи , як балансоутримувача, з приводу оренди цих приміщень ніхто не звертався, але без надання їх в оренду третя особа - вище професійне училище - буде не в змозі підтримувати їх у належному стані, а нестача коштів , яких училище буде позбавлено у випадку припинення оренди , матиме негативні наслідки та значно ускладніть підтримання матеріально-технічної бази учбового закладу у належному стані (а.с.59).
З огляду на зазначене, висновок суду першої інстанції, що договір був поновленим на тих самих умовах і на такий самий строк, які були раніше встановлені договором, тобто фактично діяв протягом 2009, 2010 років, є таким, що ґрунтується на матеріалах справи та умовах законодавства, що неодноразово змінювались протягом 2009 році, оскільки за користування майном позивачем сплачувалась орендна плата, яка приймалась відповідачем та балансоутримувачем (третьою особою) і жодного разу з причин припинення договору оренди повернута не була, в свою чергу відповідач також не здійснював будь-яких активних дій на виконання умов ст.73 Закону України «Про Державний бюджет на 2009рік», яка в подальшому в цьому ж році змінилась відносно орендарів, які належним чином виконують умови договору оренди.
Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”із змінами, внесеними Законом України “Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні” № 1759-У1 від 15.12.2009 р., термін дії договору оренди не може бути меншим, ніж п'ять років, якщо орендар не пропонує менший термін. Відповідно до ст. 58 Конституції України, ст.5 Цивільного кодексу України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
З урахуванням ст.ст. 5, 6 ЦК України, ст. 58 Конституції України, зміни, внесені ст. 3 Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні” до ч. 1 ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” розповсюджуються на взаємовідносини позивача і відповідача з питань оренди державного майна, що визначені умовами договору від 17.01.2006 р. № 1793/д оренди державного нерухомого майна, яке знаходиться на балансі Бердянського вищого професійного училища № 9.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване судове рішення відповідає встановленим обставинам справи, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, твердження скаржника про порушення і неправильне застосування господарським судом норм законодавства при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п.1 ст.103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу Регіонального відділення фонду державного майна України по Запорізькій області залишити без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 22.11.2010 р. по справі №10/296/10 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.
Головуючий І.В. Москальова
Суддя І.В. Алєєва
Суддя А.М.М'ясищев
Надруковано: 5 прим.
1 прим. - позивачу
1 прим. - відповідачу
1 прим. - третій особі
1 прим. - господарському суду
1 прим. - апеляційному суду