Справа № 372/2058/26
Провадження 1-кс-941/26
ухвала
Іменем України
25 травня 2026 року Слідчий суддя Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю захисника ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
розглянувши в залі судових засідань Обухівського районного суду Київської області в місті Обухів Київської області скаргу адвоката ОСОБА_5 , що діє в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого Обухівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, що полягає у не розгляді клопотання про проведення слідчих (розшукових) та процесуальних дій,
Адвокат ОСОБА_5 , що діє в інтересах ОСОБА_4 звернувся до суду із скаргою, в якій просив визнати бездіяльність слідчого СВ Обухівського районного УП ГУ НП в Київській області ОСОБА_6 , яка полягає у не розгляді клопотання про проведення слідчих та процесуальних дій, витребування оригіналів документів, перевірку обставин побиття, законності зарахування до військової частини, факту прийняття присяги, ознайомлення з обов'язками та призначення комплексної стаціонарної судово-психіатричної експертизи від 14.05.2026 року та зобов'язати уповноважену особу Обухівського районного УП ГУ НП в Київській області розглянути письмове клопотання про проведення слідчих (розшукових) та процесуальних дій. Обґрунтовуючи свої вимоги, скаржник зазначив, що слідчим відділом Обухівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024272300000615 від 29.10.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України. 14.05.2026 адвокатом ОСОБА_5 , що діє в інтересах ОСОБА_4 на адресу Обухівського РУП ГУ НП в Київській області скеровано клопотання у порядку ст. 220 КПК України про проведення слідчих (розшукових) та процесуальних дій, однак станом на дату звернення із цією скаргою відсутні дані про розгляд клопотання.
Адвокат ОСОБА_3 , клопотання підтримав та зазначив, що має право подати клопотання про проведення слідчих дій, або інших процесуальних дій навіть після повідомлення про завершення досудового розслідування і під час ознайомлення з матеріалами, якщо з матеріалів видно, що слідчий або прокурор не перевірили обставини, які мають істотне значення для встановлення істини та недопущення засудження невинної особи.
Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав думку захисника.
Представник Обухівського РУП ГУ НП в Київській області та прокурор в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, їх неявка не перешкоджає розгляду скарги.
Суд, дослідивши матеріали скарги, дійшов до наступного.
Судом встановлено, що слідчим відділом Обухівського РУП ГУНП в Київській області за процесуального керівництва Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024272300000615 від 29.10.2024 року за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
01.04.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
14.05.2026 року підозрюваним отримано повідомлення слідчого про завершення судового розслідування та відкриття матеріалів в порядку ст. 290 КПК України.
Відкриття матеріалів означає, що досудове розслідування фактично закінчене, відповідно до ст. 283 КПК. Після цього проводити додаткові слідчі (розшукові) дії допускається лише у виняткових випадках, та після відновлення прокурором матеріалів, яких на даний час не вбачається у даному кримінальному провадженні, так як зібрані під час розслідування докази є достатніми для складання обвинувального акта. Допит свідків не відноситься до виявлення нових обставин по даному кримінальному провадженню.
Протягом усього строку досудового розслідування, сторона захисту не ініціювала питання про необхідність допиту свідків, відповідного клопотання не надходило. Лише після повідомлення про завершення досудового розслідування, адвокатом подано клопотання про допит свідка.
Клопотання, які підлягають вирішенню під час досудового розслідування, повинні бути заявлені стороною захисту вчасно, а не після завершення досудового розслідування та надіслання повідомлення відповідно до ст. 290 КПК України. Слід зазначити, що сторона захисту мала достатньо часу і можливостей для заявлення відповідного клопотання під час досудового розслідування, однак таких процесуальних дій не вчиняла. Враховуючи викладене, вважав клопотання захисника про допит свідків таким, що заявлено з порушенням вимог кримінального процесуального закону, а тому таким, що не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є, крім іншого, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Стаття 9 КПК України передбачає, що слідчий зобов'язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Відповідно до ст.24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Так, згідно з ч.1 ст.219 КПК України строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань або винесення постанови про початок досудового розслідування у порядку, встановленому ст.615 цього Кодексу, до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотанням про закриття кримінального провадження або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження».
Згідно з п.5 ч.1 ст.3 КПК України: «досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотання про закриття кримінального провадження».
Чинний КПК України передбачає певні винятки, коли обчислення строків досудового розслідування до його закінчення зупиняється. Ці випадки передбачені ст.280 КПК України «Підстави та порядок зупинення досудового розслідування після повідомлення особі про підозру» та ст.290 КПК України «Відкриття матеріалів іншій стороні», про що зазначено у ч.5 ст.219 КПК України - строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до винесення постанови про відновлення кримінального провадження, а також строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею, крім дня прийняття відповідної постанови та дня повідомлення підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування».
Відповідно до ч.1 ст.290 КПК України визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурор або слідчий за його дорученням зобов'язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.
Норми КПК України не передбачають можливості повернення з етапу завершення досудового розслідування на попередній етап досудового розслідування, у якому проводяться дії, направлені на перевірку та збір доказів, причетності особі до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення тощо.
Однак, за необхідності кримінальне процесуальне законодавство України не забороняє вчиняти такі дії, та передбачає відновлення досудового розслідування у порядку ч.1 ст.282 КПК України. У такому разі згідно з ч.5 ст.219 КПК України строки досудового розслідування теж відновлюються.
При цьому, у разі потреби проведення слідчих (розшукових) чи інших процесуальних дій, посилання при відновленні досудового розслідування під час виконання ст.290 КПК України стороною обвинувачення на ч.1 ст.282 КПК України, засвідчує, що діє імперативна вимога про відновлення досудового розслідування, тому у такому разі, згідно з ч.5 ст.219 КПК України строки досудового слідства теж відновлюються.
Чинний КПК України передбачає лише декілька винятків, коли надає можливість проведення певних слідчих (розшукових) чи інших процесуальних дій, щоб вони не зараховувалися до строку досудового розслідування:
1. Згідно з ч.5 ст.280 КПК України після зупинення досудового розслідування проведення слідчих (розшукових) дій не допускається, крім тих, які спрямовані на встановлення місцезнаходження підозрюваного». Тобто КПК України надає можливість після зупинення досудового розслідування на єдині слідчі (розшукові) дії (які спрямовані на встановлення місцезнаходження підозрюваного) з всього обсягу можливих слідчих (розшукових) чи інших процесуальних дій.
2. Згідно з ч.10 ст.290 КПК України сторонам кримінального провадження, потерпілому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, надається достатній час для ознайомлення з матеріалами, до яких їм надано доступ. У разі зволікання при ознайомленні з матеріалами, до яких надано доступ, слідчий суддя за клопотанням сторони кримінального провадження з урахуванням обсягу, складності матеріалів та умов доступу до них зобов'язаний встановити строк для ознайомлення з матеріалами, після спливу якого сторона кримінального провадження або потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, вважаються такими, що реалізували своє право на доступ до матеріалів.
Тобто КПК України надає можливість після завершення досудового розслідування на єдину процесуальну дію (за клопотанням сторони кримінального провадження … встановити строк для ознайомлення з матеріалами, тобто подати відповідне клопотання до слідчого судді) з всього обсягу можливих слідчих (розшукових) чи інших процесуальних дій.
Отже, КПК України не дозволяє проведення стороною обвинувачення досудового розслідування, а саме слідчих (розшукових) дій, НСРД та проведення інших процесуальних дій таким чином, щоб строки їх проведення не зараховувалися до загального строку досудового розслідування, за винятком:
- слідчих (розшукових) дії, які спрямовані на встановлення місцезнаходження підозрюваного, під час зупинення досудового розслідування (ч.5 ст.280 КПК України);
- процесуальної дії - подання слідчому судді клопотання про встановлення строку з ознайомлення з матеріалами досудового розслідування після завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів іншій стороні (ч.10 ст.290 КПК України).
Таким чином, на досудовому розслідуванні під час виконання вимог, передбачених ст.290 КПК України, неможливе проведення стороною обвинувачення слідчих (розшукових) дій, НСРД та проведення інших процесуальних дій, за винятком єдиної процесуальної дії - подання слідчому судді клопотання про встановлення строку з ознайомлення з матеріалами досудового розслідування після завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів іншій стороні (ч.10 ст.290 КПК України).
Таким чином, з врахуванням наведеного слідчий суддя приходить до висновку, про відмову у задоволенні скарги, що полягає у не розгляді клопотання про проведення процесуальних дій.
Відповідно до ст. 307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого чи прокурора; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.
Таким чином, з врахуванням наведеного, слідчий суддя приходить до висновку про відмову у задоволенні скарги.
Керуючись ст.ст.2, 39, 40, 55, 303-304, 309, 376, 395 КПК України,
У задоволенні скарги ОСОБА_5 , що діє в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого Обухівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, що полягає у не розгляді клопотання про проведення слідчих (розшукових) та процесуальних дій, відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1