33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"24" січня 2011 р. Справа № 14/188
за позовом підприємця ОСОБА_1
до відповідача підприємця ОСОБА_2
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Рівненська районна державна адміністрація
про тлумачення змісту Договору суборенди земельної ділянки водного фонду від 25 травня 2004 року
Суддя Марач В.В.
Представники:
від позивача: представник по довіреності ОСОБА_3
від відповідача: не з'явився
від третьої особи: не з'явився
СУТЬ СПОРУ: Підприємець ОСОБА_1 (надалі Позивач або ОСОБА_1) звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом до підприємця ОСОБА_2 (надалі Відповідач або ОСОБА_2). Позивач просить постановити рішення про тлумачення змісту Договору суборенди земельної ділянки водного фонду від 25 травня 2004 року з урахуванням внесених змін Договором від 01 квітня 2005 року.
Свої вимоги позивач обгрунтовує тим, що зазначений Договір укладено між його сторонами, як суб"єктами підприємницької діяльності, однак в преамбулі Договору про це не зазначено і, що з з внесенням змін у Договір оренди від 28- серпня 2003 року змінились положення Договору суборенди від 25 травня 2004 року щодо встановлення порядку і строку здійснення орендної плати і її розмір має становити 10% від вартості земельної ділянки. Крім того Позивач зазначає , що в Договорі суборенди не вказано реквізитів для перерахування орендної плати.
Представник Позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.
Відповідач надав суду письмовий відзив на позов в якому вимог Позивача не визнає посилаючись на їх безпідставність та необгрунтованість.
Представник Відповідача в судове засідання не з"явився натомість подав клопотання про відкладення розгляду справи в зв"язку з неможливістю з"явитися в судове засідання.
Вказане клопотання не підлягає задоволенню, так як, по-перше, представник Відповідач не надав належних доказів, які би підтверджували неможливість явки в судове засідання, по-друге, відповідно до статті 69 ГПК України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви і в даному випадку вказаний строк закінчується саме 24.01.2011р., клопотань же про продовження строку вирішення спору Відповідач не заявляв. Крім того слід зазначити, що ухвалою суду від 18.01.2011р. явка відповідача в судове засідання не визнавалася обов"язковою.
Представник третьої особи письмового відзиву на позов суду не надав, в судове засідання не з"явився, натомість подав клопотання про розгляд справи без участі представника.
Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками процесу та зібрані судом, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини на яких грунтуються їх вимоги та заперечення, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, господарський суд прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню.
При цьому суд керувався наступним.
22 серпня 2003 року між третьою особою та Відповідачем було укладено Договір оренди земельної ділянки, який посвідчено державним нотаріусом Рівненської державної нотаріальної контори та зареєстровано у встановленому Законом порядку.
25 травня 2004 року між Позивачем та Відповідачем за згодою третьої особи було укладено договір суборенди цієї ж земельної ділянки (в подальшому Договір), який посвідчено державним нотаріусом Рівненської державної нотаріальної контори та зареєстровано у встановленому Законом порядку.
01 квітня 2005 року між третьою особою та відповідачем було укладено Договір про внесення змін у Договір оренди земельної ділянки від 2Д, серпня 2003 року, яким внесено в підпункт 2.3 пункту 2 договору оренди земельної ділянки водного фонду, посвідченого Рівненською районною державною нотаріальною конторою 22.08.2003 р. за № 1-1588 наступні зміни:
- встановити орендну плату за земельну ділянку водного фонду в розмірі 10 % від грошової оцінки земельної ділянки.
Згідно Протоколу № 1 постійно діючої комісії по визначенню орендної плати за землю за межами населених пунктів від 03 березня 2005 року грошова оцінка земельної ділянки становить 8568,00 грн.
Частина 2 статті 8 Закону України «Про оренду землі» встановлює вимоги до умов договору суборенди земельної ділянки. Даною нормою визначено, що умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому.
Таким чином, виходячи із положень статті 8 названого Закону Позивач вважає, що з внесенням змін у Договір оренди від 28 серпня 2003 року змінились положення Договору суборенди від 25 травня 2004 року щодо встановлення порядку і строку здійснення орендної плати, внаслідок чого між сторонами виникли різні трактування його умов та заподіяння збитків позивачу.
Однак твердження Позивача не грунтуються на нормах закону з огляду на наступне.
Згідно з ст. 637 ЦК України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до ст. 213 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 637 ЦК України тлумачення умов договору здійснюється за правилами, встановленими ст. 213 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 213 ЦК України на вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину.
Правила тлумачення змісту правочину визначені ч. ч. 3, 4 ст. 213 ЦК України. При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів.
Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з'ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін.
Якщо за правилами, встановленими ч. 3 цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.
Отже, тлумаченням правочину є встановлення його змісту відповідно до волевиявлення сторін при його укладенні, усунення неясностей та суперечностей у трактуванні його положень.
Відповідно до ст. 213 ЦК України тлумаченню підлягає саме зміст правочину, а не його конкретні терміни в окремих пунктах договору.
Позивач же всупереч наведеному вимагає розтлумачити не зміст правочину, а терміни, які в ньому відсутні, зокрема те, що договір суборенди укладено між підприємцями і, що орендна плата за земельну ділянку водного фонду має бути встановлена в розмірі 10 % від грошової оцінки земельної ділянки.
Враховуючи приписи зазначеної статті, а також те, що питання поставлені позивачем у позовній заяві про офіційне тлумачення суб"єктного складу Сторін та п. 2.3 договору виходять за межі змісту договору і фактично спрямовані на зміну умов договору щодо суб"єктного складу його Сторін та порядку сплати орендної плати за договором суборенди, а не на тлумачення умов договору, господарський суд вважає позов підприємця ОСОБА_1 необгрунтованим, і, відповідно, зазначений позов не підлягає задоволенню.
Крім того слід зазначити, що відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно ж до статті 530 ЦК України:
1. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
2. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Таким чином при невизначеності строків виконання зобов"язання, в тому числі стосовно строків внесення орендної плати, сторони вправі керуватися вищезазначеними нормами закону.
Керуючись ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити в задоволенні позову.
Суддя Марач В.В.
підписано "31" січня 2011 р.