27 травня 2026 року м. Дніпросправа № 280/10065/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),
суддів: Кальника В.В., Чепурнова Д.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16.02.2026 року у справі №280/10065/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
14.11.2025 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 084150005946 від 14.05.2025 про відмову в призначенні пенсії за віком;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до мого страхового стажу періоди роботи з 09.08.1983 по 11.10.1983, з 01.02.1989 по 11.07.1990, з 12.07.1990 по 04.01.1991, з 10.05.1995 по 08.05.2007 та повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком від 06.05.2025 з урахуванням зазначених періодів та висновків суду;
- зобов'язати відповідача подати звіт про виконання судового рішення протягом 10 календарних днів з дня набрання рішенням суду законної сили.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначає, що відповідач відмовив позивачу в призначенні пенсії за віком у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу. До страхового стажу згідно записів трудової книжки не зараховано періоди роботи з 09.08.1983 по 11.10.1983, з 01.02.1989 по 11.07.1990, з 12.07.1990 по 04.01.1991, з 10.05.1995 по 08.05.2007, із посиланням на наявність недоліків в трудовій книжці. Позивач з рішенням відповідача щодо відмови в призначенні пенсії за віком через нестачу страхового стажу не згодна, вважає, що відповідальність за правильність записів трудової книжки, так само, як і тягар доведення правильності чи достовірності даних, що зазначені у трудовій книжці, не може бути перекладена на працівника. Крім того, позивач вважає, що допущені порушення у заповненні трудової книжки є несуттєвими, а незначні недоліки не можуть бути підставою для неврахування відповідних періодів роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії. Також, позивач зазначає, що обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника. Просить позов задовольнити.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 16.02.2026 року у справі №280/10065/25 позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 084150005946 від 14.05.2025 про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 . Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 09.08.1983 по 11.10.1983, з 01.02.1989 по 11.07.1990, з 12.07.1990 по 04.01.1991, з 10.05.1995 по 08.05.2007, згідно записів у трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 16.07.1980. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком від 06.05.2025, подану ОСОБА_1 , та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Дана адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 06.05.2025 звернулася до ГУ ПФУ в Запорізькій області із заявою про призначення пенсії за віком.
У відповідності до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою управління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі-Порядок 22-1), з 01 квітня 2021 року органи Пенсійного фонду України застосовують принцип екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення/перерахунки пенсій в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяву та де проживає пенсіонер.
Заява позивача від 06.05.2025 про призначення пенсії за віком в порядку екстериторіальності розглянута ГУ ПФУ в Одеській області.
Рішенням від 14.05.2025 № 084150005946, прийнятим ГУ ПФУ в Одеській області, позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком. В обґрунтування рішення зазначено, що право на призначення пенсії за віком після 60 років мають особи за наявності страхового стажу 30 років. Аналіз наданих документів показує, що страховий стаж ОСОБА_1 становить 12 років 09 місяців 03 дні, якого недостатньо для призначення пенсії за віком. До страхового стажу не зараховано періоди: роботи з 09.08.1983 по 11.10.1983, оскільки в трудовій книжці наявне виправлення дати наказу про прийняття на роботу, не засвідчене належним чином; роботи з 01.02.1989 по 04.01.1991, оскільки в трудовій книжці відсутні підстави прийняття та звільнення з роботи; роботи з 10.05.1995 по 08.05.2007, оскільки в трудовій книжці відсутні підстави прийняття та звільнення з роботи та з 01.07.2000 в Індивідуальних відомостях про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутня інформація про перебування в трудових відносинах з підприємством та відсутні нарахування та сплата єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Довідка від 23.03.2023 № 23 потребує перевірки достовірності та обґрунтованості відомостей, зазначених в наданій для призначення пенсії довідці, управлінням контрольно - перевірочної роботи Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області. Враховуючи вищезазначене, відповідачем прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії за віком, у зв'язку з тим, що відсутній необхідний страховий стаж - 30 років.
Не погодившись з рішенням про відмову в призначенні пенсії за віком, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить із такого.
Відповідно статті 24 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Згідно з п.2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, в редакції на час виникнення спірних правовідносин, до заяви про призначення пенсії за віком документи, зокрема: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного стажу роботи). За періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (далі - персоніфікований облік) орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення (далі - індивідуальні відомості про застраховану особу).
Постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12 серпня 1993 року затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Пунктом 1 цього Порядку в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до п.3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Таким чином, трудова книжка є основним документом, що підтверджує стаж роботи, і лише у разі відсутності в ній відповідних записів та наявності неточностей про періоди роботи, особа на підтвердження стажу роботи, повинна надати інші документи.
Колегія суддів встановила, що трудова книжка позивачки серії НОМЕР_1 від 16.07.1980 містить відомості та підтверджує роботу позивачки у спірний період з 09.08.1983 по 11.10.1983, з 01.02.1989 по 11.07.1990, з 12.07.1990 по 04.01.1991, з 10.05.1995 по 08.05.2007.
Записи трудової книжки позивачки у спірний період з 09.08.1983 по 11.10.1983, з 01.02.1989 по 11.07.1990, з 12.07.1990 по 04.01.1991, з 10.05.1995 по 08.05.2007 є такими, що, незважаючи на виявлені органом Пенсійного фонду недоліки, дають можливість підтвердити період роботи позивачки.
Апеляційний суд вважає, що визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.
Колегія суддів враховує, що відповідно до позиції, яка висловлена Верховним Судом у постановах від 25.04.2019 у справі №593/283/17 та від 30.09.2019 у справі №638/18467/15-а і враховується судом при розгляді цієї справи, формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивачки її конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.
Відтак, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що період роботи з 09.08.1983 по 11.10.1983, з 01.02.1989 по 11.07.1990, з 12.07.1990 по 04.01.1991, з 10.05.1995 по 08.05.2007 підлягає зарахуванню до страхового стажу позивачки.
За цих обставин, є обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що рішення пенсійного органу № 084150005946 від 14.05.2025 року є протиправним та підлягає скасуванню.
Враховуючи викладене, керуючись приписами ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст. ст. 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16.02.2026 року у справі №280/10065/25 - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст 328, 329 КАС України.
Головуючий - суддя С.В. Сафронова
суддя В.В. Кальник
суддя Д.В. Чепурнов