про відмову в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні
Справа № 500/2372/26
27 травня 2026 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши у письмовому провадженні клопотання позивача про розгляд за його участі адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Кадрового центру Збройних Сил України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Кадрового центру Збройних Сил України, в якому просить:
визнати неправомірним, таким, що порушує право ОСОБА_1 на отримання інформації, передбачене статтею 34 Конституції України, статтею 19 Загальної Декларації прав людини, статтею 19 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Законом України "Про доступ до публічної інформації", приховання та ненадання Кадровим Центром Збройних Сил України інформації встановленої форми про те, що її син, колишній навідник єгерського відділення єгерського взводу єгерської роти єгерського батальйону військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , віднесений до бойових безповоротних втрат Збройних Сил України під час дії воєнного стану;
зобов'язати Кадровий Центр Збройних Сил України вчинити певну дію, а саме надати відповідь по суті запиту позивача щодо віднесення до бойових безповоротних втрат Збройних Сил України під час дії воєнного стану її сина, колишнього навідника єгерського відділення єгерського взводу єгерської роти єгерського батальйону військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 01.05.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України.
Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позову заперечує та просить у його задоволенні відмовити.
25.05.2026 до суду разом з відповіддю на відзив надійшло клопотання позивача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін. В обґрунтування клопотання позивач зазначив, що при ознайомленні зі змістом відзиву на позовну заяву та доданими до нього документами вона прийшла до переконання про неможливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами, оскільки у позивача виникли певні протиріччя, які неможливо усунути, не заслухавши сторони, у зв'язку з чим виникла необхідність проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до частини третьої статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом. Розгляд вказаних клопотань за встановленим судом порядком проведено в порядку письмового провадження.
Вирішуючи клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням сторін, суд зазначає про таке.
Відповідно до частин п'ятої, сьомої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву. При цьому клопотання за формою та змістом повинно відповідати вимогам частини першої статті 167 КАС України.
За приписами частини сьомої статті 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Отже, за загальним правилом, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Заявляючи клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням учасників справи позивач, не погоджуючись з доводами відповідача, викладеними у відзиві, виявив бажання задати усні питання, проте такі обставини не зумовлюють необхідність проведення судового засідання в силу положень КАС України.
При вирішенні клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, доводи особи, яка заявляє заяву, є важливими, однак не мають визначального значення. Натомість вирішальним є те, чи має суд можливість із урахуванням характеру спірних правовідносин та предмету доказування надати оцінку важливим аргументам учасників справи та прийняти рішення, що у повній мірі відповідало б критеріям законності та обґрунтованості.
Варто зауважити, що забезпечуючи принцип змагальності сторін, законодавцем встановлено правило, за яким свої доводи, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору сторони викладають у заявах по суті справи. Згідно з частиною другою статті 159 КАС України заявами по суті справи для позивача є позовна заява, відповідь на відзив, а для відповідача відзив на позовну заяву (відзив), заперечення. У свою чергу, частиною другою статті 72 КАС України усні пояснення учасників справи не віднесено до засобів доказування.
Засоби доказування визначені у частині другій статті 72 КАС України, відповідно до якої обставини, що входять у предмет доказування, встановлюються на підставі: 1) письмових, речових і електронних доказів; 2) висновків експертів; 3) показань свідків.
Згідно з частиною другою статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
У цій справі предметом доказування є обставини щодо наявності чи відсутності бездіяльності Кадрового центру Збройних Сил України при розгляді запиту ОСОБА_1 на отримання інформації.
Суд звертає увагу, що в ухвалі про відкриття провадження у справі від 01.05.2026 сторонам у справі роз'яснено порядок викладення вимог, заперечень, аргументів, пояснень та міркувань щодо предмета спору у заявах по суті справи. Встановленим порядком позивача не обмежено у можливості доводити перед судом переконливість своїх доводів та надавати докази. При цьому суд зауважує, що пояснення сторін у судовому засіданні не є доказами у справі.
Велика Палата Верховного Суду в ухвалах суду від 05.04.2022 у справі №520/13981/21 та від 03.12.2020 у справі №440/2722/20 зазначила, що бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для продовження розгляду цієї справи у порядку спрощеного позовного провадження із проведенням судового засідання.
Керуючись статтями 12, 166, 248, 257, 260, 262 КАС України, суд
У клопотанні позивача про розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Кадрового центру Збройних Сил України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відмовити.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.
Повний текст ухвали виготовлено і підписано 27 травня 2026 року.
Суддя Чепенюк О.В.