27 травня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/3630/26
Полтавський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Костенко Г.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області до Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "ХІМРЕАГЕНТ" про визнання протиправним та скасування висновку.
Комунальне підприємство "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області , в якому просило визнати протиправним та скасувати висновок Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2026-02-12-014705-a від 19 березня 2026 року.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що висновок Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2026-02-12-014705-а прийнято без належного дослідження фактичних обставин закупівлі та з неправильним застосуванням законодавства у сфері публічних закупівель, технічного регулювання та оцінки відповідності. Позивач зазначає, що закупівля здійснювалася для забезпечення безперебійного функціонування об'єктів критичної інфраструктури централізованого водопостачання, а предметом закупівлі був хлор рідкий та коагулянти для очищення води, необхідний для знезараження питної води та запобігання виникненню інфекційних захворювань серед населення.
Позивач вказує, що тендерна документація містила пряму умову щодо можливості подання еквіваленту товару, а учасником ТОВ «ХІМРЕАГЕНТ» у складі тендерної пропозиції були надані протоколи випробувань, сертифікати відповідності, атестати акредитації та інші документи, які підтверджують відповідність запропонованого товару технічним, якісним і кількісним характеристикам предмета закупівлі. При цьому відповідач, на думку позивача, безпідставно ототожнив поняття «еквівалент» із повною ідентичністю товару конкретному стандарту ГОСТ 6718-93, не врахувавши положення тендерної документації, Закону України «Про публічні закупівлі» та законодавства у сфері технічного регулювання, які допускають підтвердження відповідності товару іншими документами та стандартами.
Також позивач наголошує, що відповідачем не доведено, яким саме чином виявлені під час моніторингу недоліки вплинули або могли вплинути на результати закупівлі, ефективність використання бюджетних коштів чи інтереси держави, а вимога про розірвання вже укладеного договору є непропорційною та надмірною. Позивач зазначає, що виконання спірного висновку фактично призведе до припинення постачання реагенту для очищення та знезараження питної води, що створює загрозу безперебійному водопостачанню населення міста Горішні Плавні та функціонуванню об'єктів критичної інфраструктури. Крім того, позивач посилається на практику Верховного Суду щодо необхідності дотримання принципу пропорційності при здійсненні державного фінансового контролю та недопустимості покладення на замовника надмірного тягаря у вигляді розірвання договору за відсутності істотних порушень чи негативних наслідків для бюджету.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2026 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, залучено до участі у справі в якості в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача ТОВ "ХІМРЕАГЕНТ".
У відзиві відповідач заперечував проти задоволення позову та зазначав, що висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2026-02-12-014705-а прийнято правомірно та в межах повноважень органу державного фінансового контролю. Відповідач вказував, що під час моніторингу встановлено порушення замовником вимог абзацу 1 частини 3 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» та пункту 28 Особливостей, оскільки у тендерній документації замовником використано посилання на ГОСТ 6718-93 «Хлор рідкий. Технічні умови», чинність якого скасована наказом ДП «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 29.08.2025 №262 з 01.01.2026. На думку відповідача, замовник повинен був застосовувати чинний нормативний документ ДСТУ EN 937:2022.
Також відповідач зазначав, що тендерна пропозиція ТОВ «ХІМРЕАГЕНТ» не відповідала вимогам тендерної документації та підлягала відхиленню відповідно до пункту 44 Особливостей. У відзиві вказано, що учасником були надані протоколи випробувань №18922, №18923 та №18955, а також сертифікати відповідності на реагенти «PRO-WATER-160S», «PRO-WATER-151S», «BUKOCHEM AIS-3» та «CHLORAM-S», однак, на думку відповідача, такі документи не можуть вважатися належним підтвердженням відповідності предмета закупівлі, оскільки лабораторія ВНДЦ ХПП, яка видала протоколи випробувань, не була акредитована на проведення випробувань за технічними умовами ТУ У 20.1-44452757-020:2024 та ТУ У 20.1-44452757-002:2022. Відповідач також наголошував, що згідно з додатковою інформацією ВНДЦ ХПП протоколи «S-3» та інші не входили до чинної сфери акредитації лабораторії.
Крім того, відповідач зазначав, що орган сертифікації ТОВ «ВСЦ “ПІВДЕНТЕСТ»», який видав сертифікати відповідності, також не мав належної акредитації щодо нормативних документів ТУ У 20.1-44452757-020:2024 та ТУ У 20.1-44452757-002:2022. У відзиві вказано, що Національне агентство з акредитації України акредитувало цей орган лише на відповідність вимогам ДСТУ EN ISO/IEC 17065:2019, однак сфера його акредитації не поширювалася на сертифікацію продукції за зазначеними технічними умовами. На думку відповідача, замовник неналежним чином перевірив документи учасника та безпідставно допустив його тендерну пропозицію до оцінки і визначив переможцем процедури закупівлі.
Щодо способу усунення порушень відповідач зазначав, що вимога про припинення зобов'язань за договором є законною та пропорційною, оскільки укладений договір є наслідком процедури закупівлі, проведеної з порушенням законодавства у сфері публічних закупівель. Відповідач посилався на практику Верховного Суду та вказував, що орган державного фінансового контролю має право зобов'язати замовника усунути порушення шляхом розірвання договору.
20 квітня 2026 року до суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивач зазначав, що доводи відповідача не спростовують обставин, викладених у позовній заяві, та наголошував на безпідставності висновків про порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Позивач вказував, що тендерною документацією відповідно до положень статті 23 Закону України «Про публічні закупівлі» було прямо передбачено можливість подання учасниками еквіваленту товару, а відповідач не довів, що запропонований ТОВ «ХІМРЕАГЕНТ» товар не є еквівалентним предмету закупівлі. Крім того, позивач зазначав, що тендерна документація не містила вимоги щодо наявності акредитації у органу сертифікації саме за нормативним документом, відповідно до якого виготовляється товар.
Також позивач наголошував, що у складі тендерної пропозиції ТОВ «ХІМРЕАГЕНТ» були надані сертифікати та протоколи випробувань, які містять інформацію про виробника товару, замовника випробувань та результати проведених випробувань, що повністю підтверджують відповідність об'єкта випробувань показникам, визначеним у технічних характеристиках предмета закупівлі. Позивач зазначав, що відповідачем не встановлено істотних порушень, які б були підставою для розірвання договору.
Крім того, у відповіді на відзив позивач вказував, що відповідач застосував надмірний формалізм та безпідставно дійшов висновку про необхідність розірвання договору поставки хлору рідкого та коагулянтів для очищення води, що може призвести до припинення очищення води та надання послуг населенню і підприємствам. Позивач також зазначав, що контролюючий орган під час проведення моніторингу повинен дотримуватись принципів розумності, законності та пропорційності, а висновок про результати моніторингу не відповідає критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, оскільки відповідачем не дотримано необхідного балансу між наслідками для прав та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване оскаржуване рішення.
23 квітня 2026 року до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, у яких відповідач зазначав, що доводи позивача не спростовують встановлених під час моніторингу порушень та фактично дублюють обставини, викладені у позовній заяві. Відповідач наголошував, що тендерною документацією було прямо передбачено обов'язок учасників надати документи, видані саме акредитованими органами та лабораторіями, які підтверджують відповідність запропонованого товару нормативній документації та технічним характеристикам предмета закупівлі.
У запереченнях відповідач зазначав, що ТОВ «ХІМРЕАГЕНТ» у складі тендерної пропозиції надало протоколи випробувань, видані ВНДЦ ХПП ДП «ДНІПРОСТАНДАРТМЕТРОЛОГІЯ», однак вказана лабораторія не була акредитована на відповідність нормативним документам ТУ У 20.1-44452757-020:2024 та ТУ У 20.1-44452757-002:2022. Також відповідач посилався на те, що у розділі «Додаткова інформація» самих протоколів зазначено, що відповідні нормативні документи не входять до чинної сфери акредитації лабораторії. Крім того, відповідач вказував, що орган сертифікації ТОВ «ВСЦ “ПІВДЕНТЕСТ»», який видав сертифікати відповідності, не був акредитований Національним агентством з акредитації України на проведення оцінки відповідності за технічними умовами ТУ У 20.1-44452757-020:2024, ТУ У 20.1-44452757-002:2022 та ТУ У 20.1-44452757-003:2022. На думку відповідача, подані учасником сертифікати та протоколи не можуть вважатися належним підтвердженням відповідності предмета закупівлі вимогам тендерної документації.
Також відповідач зазначав, що замовник був зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію учасника відповідно до пункту 44 Особливостей, оскільки вона не відповідала умовам технічної специфікації та іншим вимогам тендерної документації. Відповідач посилався на практику Верховного Суду, зокрема постанови у справах №500/4553/22, №200/15306/21 та №420/17767/23, у яких зазначено, що замовник зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію учасника, яка не відповідає вимогам тендерної документації.
Крім того, у запереченнях відповідач наголошував, що визначений у висновку спосіб усунення порушень шляхом розірвання договору є чітким, конкретним та відповідає практиці Верховного Суду. Відповідач зазначав, що укладення договору є завершальною стадією процедури закупівлі, а тому невідхилення тендерної пропозиції учасника, яка не відповідає вимогам тендерної документації, є підставою для розірвання такого договору. Також відповідач вказував, що усунення порушень в інший спосіб у даному випадку є неможливим, оскільки закупівля перебувала на стадії виконання договору, а порушення були пов'язані саме з неправомірним допуском та визначенням переможця процедури закупівлі.
27 квітня 2026 року до суду надійшли пояснення третьої особи, у яких ТОВ «ХІМРЕАГЕНТ» підтримало позовні вимоги та зазначило, що оскаржуваний висновок Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області є протиправним та підлягає скасуванню. Третя особа вказувала, що посилання у тендерній документації на ГОСТ 6718-93 не мало імперативного характеру, а передбачало можливість застосування еквівалентного стандарту, що відповідає практиці публічних закупівель та принципу недискримінації учасників. На думку третьої особи, посилання на ГОСТ використовувалося виключно як технічний орієнтир для визначення фізико-хімічних характеристик продукції.
Також третя особа зазначала, що у складі тендерної пропозиції були надані протоколи випробувань, видані ДП «ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ НАУКОВО-ТЕХНІЧНИЙ ЦЕНТР СТАНДАРТИЗАЦІЇ, МЕТРОЛОГІЇ ТА СЕРТИФІКАЦІЇ», а також сертифікати відповідності, видані ТОВ «ВСЦ “ПІВДЕНТЕСТ»». Третя особа наголошувала, що зазначені органи є акредитованими відповідно до вимог ДСТУ EN ISO/IEC 17025:2019 та ДСТУ EN ISO/IEC 17065:2019, перебувають у відповідних реєстрах акредитованих органів та мають чинні атестати акредитації. При цьому третя особа звертала увагу, що законодавство у сфері технічного регулювання допускає проведення добровільної оцінки відповідності, а тендерна документація не містила будь-яких вимог щодо обов'язкової акредитації саме за конкретними технічними умовами або щодо наявності на документах Національного знака акредитації.
Крім того, третя особа зазначала, що відповідачем не доведено дискримінаційного характеру вимог тендерної документації, а також не обґрунтовано, яким чином подані документи не підтверджують відповідність запропонованого товару технічним вимогам закупівлі. На думку третьої особи, висновки відповідача ґрунтуються на помилковому тлумаченні законодавства про технічні регламенти, оцінку відповідності та акредитацію органів з оцінки відповідності, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Справа розглядається судом в порядку спрощеного провадження за приписами статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, суд встановив наступне.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Управлінням Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області проведено моніторинг процедури закупівлі UA-2026-02-12-014705-а (замовник - Комунальне підприємство «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області; предмет закупівлі - ДК 021:2015: 24310000-0 Основні неорганічні хімічні речовини (24311900-6 Хлор рідкий; 24312132-2 Поліхлорид алюмінію; 24313123-9 Сульфат заліза (ІІІ); 24311321-2 Сульфат алюмінію); очікувана вартість закупівлі - 5 831 070,00 грн; процедура закупівлі - відкриті торги з особливостями).
За результатами проведеного моніторингу Управлінням Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області складено та оприлюднено висновок про результати моніторингу процедури закупівлі від 19.03.2026, відповідно до якого встановлено порушення абзацу 1 частини 3 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі», абзацу 1 пункту 28 та абзацу 2 підпункту 2 пункту 44 Особливостей здійснення публічних закупівель. У висновку зазначено, що тендерна документація містила посилання на ГОСТ 6718-93 «Хлор рідкий. Технічні умови», чинність якого була скасована наказом ДП «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 29.08.2025 №262 з 01.01.2026, а також встановлено, що замовником не відхилено тендерну пропозицію ТОВ «ХІМРЕАГЕНТ», яка, на думку відповідача, не відповідала вимогам тендерної документації.
У межах моніторингу відповідач дійшов висновку, що надані ТОВ «ХІМРЕАГЕНТ» у складі тендерної пропозиції протоколи випробувань, видані ВНДЦ ХПП ДП «ДНІПРОСТАНДАРТМЕТРОЛОГІЯ», та сертифікати відповідності, видані ТОВ «ВСЦ “ПІВДЕНТЕСТ»», не можуть вважатися належним підтвердженням відповідності предмета закупівлі, оскільки зазначені органи, за твердженням відповідача, не були акредитовані щодо технічних умов ТУ У 20.1-44452757-020:2024, ТУ У 20.1-44452757-002:2022 та ТУ У 20.1-44452757-003:2022. У зв'язку із цим відповідачем зобов'язано позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом розірвання договору про закупівлю товарів та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та документи, що свідчать про усунення порушень, або аргументовані заперечення до висновку.
За результатами аналізу питань визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації про закупівлю, відповідності умов договору тендерній пропозиції переможця, своєчасності укладення договору, внесення змін до договору та їх оприлюднення, дотримання вимог Постанови Кабінету Міністрів України №710, а також своєчасності надання відповідей на запити органу державного фінансового контролю - порушень не встановлено.
Не погоджуючись із вказаним висновком, вважаючи його протиправним та таким, що прийнятий із порушенням вимог законодавства у сфері публічних закупівель, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірних правовідносинам, суд зазначає наступне.
Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначені Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні».
Відповідно до статті 1 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.
Згідно зі статтею 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» головними завданнями органу державного фінансового контролю є здійснення державного фінансового контролю за дотриманням законодавства про закупівлі. Державний фінансовий контроль забезпечується, зокрема, шляхом проведення моніторингу закупівель.
Відповідно до статті 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі».
Постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43 затверджено Положення про Державну аудиторську службу України, відповідно до якого Держаудитслужба є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Згідно з підпунктом 3 пункту 4 Положення Держаудитслужба реалізує державний фінансовий контроль через здійснення моніторингу закупівель, а відповідно до пункту 7 Положення здійснює свої повноваження безпосередньо та через міжрегіональні територіальні органи.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальних громад визначає Закон України «Про публічні закупівлі».
Відповідно до пункту 14 частини першої статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» моніторинг процедури закупівлі - це аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом строку його дії.
Згідно з частинами 1, 2 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» моніторинг процедури закупівлі здійснюють органи державного фінансового контролю, а рішення про початок моніторингу приймається за наявності підстав, визначених законом.
Частиною 6 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу закупівлі, який затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником та підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель.
Відповідно до частини 7 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» у висновку про результати моніторингу обов'язково зазначаються опис виявленого порушення законодавства у сфері публічних закупівель та зобов'язання щодо усунення такого порушення.
Судом враховано, що спірні правовідносини виникли в умовах дії правового режиму воєнного стану, а тому підлягають застосуванню Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178.
Відповідно до пункту 3 Особливостей замовники проводять закупівлі відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» з урахуванням цих Особливостей.
Згідно з пунктом 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі». Абзацом 2 підпункту 2 пункту 44 Особливостей передбачено обов'язок замовника відхилити тендерну пропозицію учасника у разі її невідповідності умовам технічної специфікації та іншим вимогам тендерної документації.
Крім того, спірні правовідносини регулюються Законом України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності», який визначає правові та організаційні засади здійснення оцінки відповідності продукції встановленим вимогам. Відповідно до статті 1 цього Закону документом про відповідність є декларація, звіт, висновок, свідоцтво, сертифікат або будь-який інший документ, що підтверджує виконання заданих вимог щодо об'єкта оцінки відповідності.
Відповідно до статті 24 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» добровільна оцінка відповідності здійснюється на добровільних засадах у будь-яких формах, включаючи випробування, декларування відповідності, сертифікацію та інспектування.
Також суд враховує, що наказом ДП «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 29.08.2025 №262 скасовано чинність міждержавного стандарту ГОСТ 6718-93 «Хлор рідкий. Технічні умови» з 01.01.2026.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Управлінням Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області проведено моніторинг процедури закупівлі UA-2026-02-12-014705-а щодо закупівлі Комунальним підприємством «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області товарів за кодом ДК 021:2015: 24310000-0 «Основні неорганічні хімічні речовини». За результатами проведеного моніторингу відповідачем складено та оприлюднено висновок від 19.03.2026 про результати моніторингу процедури закупівлі, у якому встановлено порушення позивачем вимог абзацу 1 частини 3 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі», абзацу 1 пункту 28 та абзацу 2 підпункту 2 пункту 44 Особливостей здійснення публічних закупівель.
Як вбачається зі змісту оскаржуваного висновку, одним із встановлених відповідачем порушень стало те, що у тендерній документації позивачем при визначенні технічних вимог до предмета закупівлі використано посилання на ГОСТ 6718-93 «Хлор рідкий. Технічні умови», чинність якого, за твердженням відповідача, була скасована наказом ДП «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 29.08.2025 №262 з 01.01.2026. У зв'язку із цим відповідач дійшов висновку, що тендерна документація складена без урахування змін до чинного законодавства у сфері стандартизації та технічного регулювання.
При цьому суд звертає увагу, що відповідно до пункту 5.1.2 Додатку 1 до тендерної документації «Перелік документів та/або інформації, які подаються учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції та вимоги до них» учасник у складі тендерної пропозиції повинен був надати документи, чинні на дату подання тендерної пропозиції, зокрема щодо хлору рідкого - сертифікат відповідності на рідкий хлор, виданий на учасника та/або постачальника та/або виробника, що виданий уповноваженою організацією, яким підтверджено відповідність вимогам ГОСТ 6718-93 або еквіваленту. Таким чином, тендерною документацією прямо передбачалась можливість підтвердження відповідності товару не лише ГОСТ 6718-93, а й еквівалентному нормативному документу.
Суд також враховує, що відповідно до абзацу 10 пункту 28 Особливостей перелік усіх документів та/або інформації, які подаються учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, оформлюється окремим додатком до тендерної документації, а замовник має право розміщувати у такому переліку посилання на відповідні вимоги тендерної документації. Отже, саме Додаток 1 визначав перелік та зміст документів, якими учасник повинен був підтвердити відповідність запропонованого товару вимогам закупівлі.
Крім того, суд бере до уваги, що тендерна документація була затверджена 12.02.2026, тобто після скасування чинності ГОСТ 6718-93 з 01.01.2026. За таких обставин замовником об'єктивно враховано можливість того, що товар, який пропонується учасниками процедури закупівлі, міг бути виготовлений як до набрання чинності новими нормативними документами, так і відповідно до раніше чинного ГОСТ 6718-93, при цьому залишаючись придатним до використання у межах встановленого строку придатності. Саме з цією метою тендерною документацією було передбачено можливість підтвердження відповідності товару як ГОСТ 6718-93, так і еквівалентному нормативному документу.
За наведених обставин суд дійшов висновку, що твердження відповідача про невідповідність тендерної документації вимогам законодавства виключно з підстав наявності у ній посилання на ГОСТ 6718-93 є необґрунтованим та не враховує змісту тендерної документації у цілому, а також фактичних обставин проведення спірної закупівлі.
У висновку про результати моніторингу відповідачем також зазначено, що під час аналізу дотримання замовником вимог Закону України «Про публічні закупівлі» та Постанови Кабінету Міністрів України №1178 при розгляді тендерної пропозиції ТОВ «ХІМРЕАГЕНТ» встановлено порушення абзацу 2 підпункту 2 пункту 44 Особливостей, а саме невідхилення тендерної пропозиції учасника, яка, на думку відповідача, не відповідала умовам технічної специфікації та іншим вимогам тендерної документації.
Як зазначено у висновку, пунктом 7 розділу 3 «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації передбачалось, що учасники процедури закупівлі повинні надати у складі тендерної пропозиції інформацію та документи, які підтверджують відповідність тендерної пропозиції технічним, якісним, кількісним та іншим вимогам до предмета закупівлі, установленим у Додатку 1 та Додатку 3 до тендерної документації.
Відповідачем встановлено, що відповідно до пунктів 5.2.6, 5.3.3 та 5.3.6 пункту 5 Додатку 1 до тендерної документації учасник повинен був надати протоколи та/або акти та/або інші документи, видані акредитованою лабораторією, які підтверджують відповідність запропонованого товару нормативній документації та технічним характеристикам предмета закупівлі. Також пунктами 5.2.7, 5.3.7 та 5.4.4 Додатку 1 до тендерної документації було передбачено надання сертифікатів відповідності на серійне виробництво товару, виданих органом, акредитованим згідно з ДСТУ EN ISO/IEC 17065.
У висновку зазначено, що ТОВ «ХІМРЕАГЕНТ» у складі тендерної пропозиції надало протоколи випробувань №18922 ПХ від 25.12.2025, №18923 ПХ від 25.12.2025 та №18955 ПХ від 19.02.2026 на коагулянти «PRO-WATER-160S», «PRO-WATER-151S» та коагулянт залізовмісний для очищення води «BUKOCHEM AIS-3», які відповідають технічним умовам ТУ У 20.1-44452757-020:2024 та ТУ У 20.1-44452757-002:2022 та видані Випробувальним та науково-дослідним центром харчової та промислової продукції ДП «ДНІПРОСТАНДАРТМЕТРОЛОГІЯ».
Разом із цим відповідач дійшов висновку, що ВНДЦ ХПП не акредитований щодо відповідності нормативним документам ТУ У 20.1-44452757-020:2024 та ТУ У 20.1-44452757-002:2022, а у розділі 5 «Додаткова інформація» зазначених протоколів міститься примітка про те, що відповідні нормативні документи не входять до чинної сфери акредитації ВНДЦ ХПП.
Крім того, у висновку зазначено, що ТОВ «ХІМРЕАГЕНТ» у складі тендерної пропозиції надало сертифікати відповідності №UA0/YT.081410-25, №UA0/YT.021810-26 та №UA0/YT.111303-25 на коагулянти «PRO-WATER-160S», «PRO-WATER-151S», коагулянт залізовмісний «BUKOCHEM AIS-3» та реагент для зв'язування хлору «CHLORAM-S», які видані органом добровільної оцінки відповідності ТОВ «ВСЦ “ПІВДЕНТЕСТ»». Водночас відповідач зазначив, що вказаний орган не акредитований Національним агентством з акредитації України щодо оцінки відповідності технічним умовам ТУ У 20.1-44452757-020:2024, ТУ У 20.1-44452757-002:2022 та ТУ У 20.1-44452757-003:2022, а надані документи не містять національного знаку акредитації.
Також у висновку вказано, що під час проведення моніторингу органом державного фінансового контролю через електронну систему закупівель направлявся запит замовнику щодо надання пояснень та документів стосовно підтвердження акредитації відповідних органів сертифікації та лабораторій. За результатами розгляду наданих замовником пояснень відповідач дійшов висновку, що вони не спростовують встановлених порушень, оскільки, на думку відповідача, замовником не перевірено сферу акредитації відповідних органів щодо технічних умов, зазначених у поданих учасником документах.
У зв'язку із наведеним відповідач дійшов висновку, що ТОВ «ХІМРЕАГЕНТ» не надало документи, видані акредитованими органами сертифікації та лабораторіями у розумінні вимог тендерної документації, а тому тендерна пропозиція такого учасника не відповідала вимогам тендерної документації та підлягала відхиленню відповідно до абзацу 2 підпункту 2 пункту 44 Особливостей. Проте замовник не відхилив тендерну пропозицію ТОВ «ХІМРЕАГЕНТ», визначив його переможцем процедури закупівлі та уклав з ним договір про закупівлю товару від 02.03.2026 №03/02-02/2026.
Оцінюючи наведені відповідачем доводи, суд виходить з того, що тендерною документацією замовника не встановлювалось вимоги щодо надання учасниками документів, які б окремо підтверджували наявність у випробувальної лабораторії чи органу сертифікації акредитації саме стосовно конкретних технічних умов ТУ У 20.1-44452757-020:2024, ТУ У 20.1-44452757-002:2022 та ТУ У 20.1-44452757-003:2022.
Так, відповідно до пунктів 5.2.6, 5.3.3 та 5.3.6 Додатку 1 до тендерної документації учасник повинен був надати протокол та/або акт та/або інший документ, виданий акредитованою лабораторією, який підтверджує відповідність запропонованого товару нормативній документації та всім технічним характеристикам, зазначеним у Додатку 3. Крім того, пунктами 5.2.7, 5.3.7 та 5.4.4 Додатку 1 до тендерної документації передбачалось надання сертифікатів відповідності на серійне виробництво запропонованого товару, виданих органом, акредитованим згідно ДСТУ EN ISO/IEC 17065, які підтверджують відповідність товару фізико-хімічним показникам, зазначеним у Таблиці 1 Додатку 3.
Отже, зміст тендерної документації свідчить про те, що замовником вимагалось підтвердження відповідності саме запропонованого товару його нормативній документації та технічним характеристикам, а не підтвердження акредитації лабораторії чи органу сертифікації щодо окремих технічних умов виробника.
Судом встановлено, що ТОВ «ХІМРЕАГЕНТ» у складі тендерної пропозиції надало протоколи випробувань та сертифікати відповідності щодо коагулянтів «PRO-WATER-160S», «PRO-WATER-151S», коагулянту залізовмісного для очищення води «BUKOCHEM AIS-3» та реагенту для зв'язування хлору «CHLORAM-S», які підтверджують відповідність зазначеної продукції технічним умовам ТУ У 20.1-44452757-020:2024, ТУ У 20.1-44452757-002:2022 та ТУ У 20.1-44452757-003:2022, а також фізико-хімічним показникам, визначеним у Таблиці 1 Додатку 3 до тендерної документації.
При цьому матеріалами справи підтверджується, що Випробувальний та науково-дослідний центр харчової та промислової продукції ДП «ДНІПРОСТАНДАРТМЕТРОЛОГІЯ» є акредитованою лабораторією, а ТОВ «ВСЦ “ПІВДЕНТЕСТ»» є органом оцінки відповідності, акредитованим згідно ДСТУ EN ISO/IEC 17065, що прямо відповідало вимогам тендерної документації.
Суд також враховує, що технічні умови ТУ У 20.1-44452757-020:2024, ТУ У 20.1-44452757-002:2022 та ТУ У 20.1-44452757-003:2022 є нормативними документами виробника, якими визначаються технічні характеристики конкретної продукції. Відповідно, саме виробник визначає технічні умови виготовлення продукції, а документи, подані учасником, підтверджують відповідність запропонованого товару цим технічним умовам та встановленим замовником технічним характеристикам.
За таких обставин суд дійшов висновку, що відсутність у сфері акредитації лабораторії чи органу сертифікації прямого посилання саме на конкретні технічні умови виробника не свідчить про невідповідність поданих ТОВ «ХІМРЕАГЕНТ» документів вимогам тендерної документації, оскільки остання не містила такої окремої вимоги, а учасником надано документи, які підтверджують відповідність запропонованого товару нормативній документації та технічним характеристикам предмета закупівлі.
Оцінюючи наведені відповідачем доводи, суд виходить з того, що тендерною документацією замовника не встановлювалось вимоги щодо надання учасниками документів, які б окремо підтверджували наявність у випробувальної лабораторії чи органу сертифікації акредитації саме стосовно конкретних технічних умов ТУ У 20.1-44452757-020:2024, ТУ У 20.1-44452757-002:2022 та ТУ У 20.1-44452757-003:2022.
Так, відповідно до пунктів 5.2.6, 5.3.3 та 5.3.6 Додатку 1 до тендерної документації учасник повинен був надати протокол та/або акт та/або інший документ, виданий акредитованою лабораторією, який підтверджує відповідність запропонованого товару нормативній документації та всім технічним характеристикам, зазначеним у Додатку 3. Крім того, пунктами 5.2.7, 5.3.7 та 5.4.4 Додатку 1 до тендерної документації передбачалось надання сертифікатів відповідності на серійне виробництво запропонованого товару, виданих органом, акредитованим згідно ДСТУ EN ISO/IEC 17065, які підтверджують відповідність товару фізико-хімічним показникам, зазначеним у Таблиці 1 Додатку 3.
Отже, зміст тендерної документації свідчить про те, що замовником вимагалось підтвердження відповідності саме запропонованого товару його нормативній документації та технічним характеристикам, а не підтвердження акредитації лабораторії чи органу сертифікації щодо окремих технічних умов виробника.
Судом встановлено, що ТОВ «ХІМРЕАГЕНТ» у складі тендерної пропозиції надало протоколи випробувань та сертифікати відповідності щодо коагулянтів «PRO-WATER-160S», «PRO-WATER-151S», коагулянту залізовмісного для очищення води «BUKOCHEM AIS-3» та реагенту для зв'язування хлору «CHLORAM-S», які підтверджують відповідність зазначеної продукції технічним умовам ТУ У 20.1-44452757-020:2024, ТУ У 20.1-44452757-002:2022 та ТУ У 20.1-44452757-003:2022, а також фізико-хімічним показникам, визначеним у Таблиці 1 Додатку 3 до тендерної документації.
При цьому матеріалами справи підтверджується, що Випробувальний та науково-дослідний центр харчової та промислової продукції ДП «ДНІПРОСТАНДАРТМЕТРОЛОГІЯ» є акредитованою лабораторією, а ТОВ «ВСЦ “ПІВДЕНТЕСТ»» є органом оцінки відповідності, акредитованим згідно ДСТУ EN ISO/IEC 17065, що прямо відповідало вимогам тендерної документації.
Оцінюючи наведені відповідачем доводи, суд виходить з того, що тендерною документацією замовника не встановлювалось вимоги щодо надання учасниками документів, які б окремо підтверджували наявність у випробувальної лабораторії чи органу сертифікації акредитації саме стосовно конкретних технічних умов ТУ У 20.1-44452757-020:2024, ТУ У 20.1-44452757-002:2022 та ТУ У 20.1-44452757-003:2022.
Так, відповідно до пунктів 5.2.6, 5.3.3 та 5.3.6 Додатку 1 до тендерної документації учасник повинен був надати протокол та/або акт та/або інший документ, виданий акредитованою лабораторією, який підтверджує відповідність запропонованого товару нормативній документації та всім технічним характеристикам, зазначеним у Додатку 3. Крім того, пунктами 5.2.7, 5.3.7 та 5.4.4 Додатку 1 до тендерної документації передбачалось надання сертифікатів відповідності на серійне виробництво запропонованого товару, виданих органом, акредитованим згідно ДСТУ EN ISO/IEC 17065, які підтверджують відповідність товару фізико-хімічним показникам, зазначеним у Таблиці 1 Додатку 3.
Отже, зміст тендерної документації свідчить про те, що замовником вимагалось підтвердження відповідності саме запропонованого товару його нормативній документації та технічним характеристикам, а не підтвердження акредитації лабораторії чи органу сертифікації щодо окремих технічних умов виробника.
Судом встановлено, що ТОВ «ХІМРЕАГЕНТ» у складі тендерної пропозиції надало протоколи випробувань та сертифікати відповідності щодо коагулянтів «PRO-WATER-160S», «PRO-WATER-151S», коагулянту залізовмісного для очищення води «BUKOCHEM AIS-3» та реагенту для зв'язування хлору «CHLORAM-S», які підтверджують відповідність зазначеної продукції технічним умовам ТУ У 20.1-44452757-020:2024, ТУ У 20.1-44452757-002:2022 та ТУ У 20.1-44452757-003:2022, а також фізико-хімічним показникам, визначеним у Таблиці 1 Додатку 3 до тендерної документації.
Суд також враховує, що відповідно до ДСТУ EN ISO/IEC 17065:2019 «Оцінка відповідності. Вимоги до органів з сертифікації продукції, процесів та послуг (EN ISO/IEC 17065:2012, IDT; ISO/IEC 17065:2012, IDT)», який набрав чинності з 01.01.2021, встановлено вимоги до компетентності, узгодженого функціонування та неупередженості органів з сертифікації продукції, процесів та послуг. Саме відповідність вимогам вказаного стандарту надає органам з оцінки відповідності право здійснювати сертифікацію продукції та видавати відповідні сертифікати відповідності. При цьому перелік органів з сертифікації та випробувальних лабораторій, акредитованих Національним агентством з акредитації України, перебуває у відкритому доступі на офіційному вебсайті НААУ. Матеріалами справи підтверджується, що Випробувальний та науково-дослідний центр харчової та промислової продукції ДП «ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ НАУКОВО-ТЕХНІЧНИЙ ЦЕНТР СТАНДАРТИЗАЦІЇ, МЕТРОЛОГІЇ ТА СЕРТИФІКАЦІЇ» включений до переліку випробувальних лабораторій, акредитованих на відповідність вимогам ДСТУ EN ISO/IEC 17025:2019 (EN ISO/IEC 17025:2017, IDT; ISO/IEC 17025:2017, IDT), а строк дії відповідного атестата акредитації визначений до 16.06.2029. Також судом встановлено, що орган з оцінки відповідності та сертифікації ТОВ «ВИПРОБУВАЛЬНО-СЕРТИФІКАЦІЙНИЙ ЦЕНТР «ПІВДЕНТЕСТ» включений до переліку органів сертифікації продукції, акредитованих на відповідність вимогам ДСТУ EN ISO/IEC 17065:2014 та ДСТУ EN ISO/IEC 17065:2019, а строк дії його атестата акредитації визначений до 15.05.2030.
Отже, доводи відповідача про те, що вказані лабораторія та орган сертифікації не є акредитованими, спростовуються матеріалами справи.
Суд також враховує, що технічні умови ТУ У 20.1-44452757-020:2024, ТУ У 20.1-44452757-002:2022 та ТУ У 20.1-44452757-003:2022 є нормативними документами виробника, якими визначаються технічні характеристики конкретної продукції. Відповідно, саме виробник визначає технічні умови виготовлення продукції, а документи, подані учасником, підтверджують відповідність запропонованого товару цим технічним умовам та встановленим замовником технічним характеристикам.
За таких обставин суд дійшов висновку, що відсутність у сфері акредитації лабораторії чи органу сертифікації прямого посилання саме на конкретні технічні умови виробника не свідчить про невідповідність поданих ТОВ «ХІМРЕАГЕНТ» документів вимогам тендерної документації, оскільки остання не містила такої окремої вимоги, а учасником надано документи, які підтверджують відповідність запропонованого товару нормативній документації та технічним характеристикам предмета закупівлі.
У пункті 3 розділу ІІІ «Констатуюча частина» висновку відповідачем зазначено, що з огляду на встановлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області, керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі», зобов'язало позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом розірвання договору про закупівлю товарів та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушень, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
Суд констатує, що зміст оскаржуваного висновку, який є актом індивідуальної дії та породжує для позивача відповідні юридичні наслідки, має відповідати критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, зокрема принципам обґрунтованості, вмотивованості та пропорційності.
Обґрунтованість рішення суб'єкта владних повноважень передбачає необхідність врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, надання оцінки усім доказам та доводам сторін, а також належного мотивування висновків, особливо у випадку прийняття несприятливого для особи рішення.
Водночас принцип пропорційності вимагає дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване відповідне рішення суб'єкта владних повноважень.
Оцінюючи застосування вказаних принципів у спірних правовідносинах, суд зазначає, що оскаржуваним висновком відповідач фактично зобов'язав позивача розірвати укладений договір поставки реагентів та хімічних речовин, необхідних для забезпечення процесу очищення та знезараження питної води.
Судом встановлено, що предметом спірної закупівлі були хлор рідкий, коагулянти та реагенти, які використовуються у технологічному процесі очищення та знезараження води та забезпечують безперебійне функціонування систем централізованого водопостачання. Як вбачається з матеріалів справи, діяльність позивача безпосередньо пов'язана із забезпеченням населення питною водою та функціонуванням об'єктів критичної інфраструктури у сфері житлово-комунального господарства.
При цьому встановлені відповідачем порушення стосувались, зокрема, використання у тендерній документації посилання на ГОСТ 6718-93 після втрати ним чинності, а також висновку про невідповідність тендерної пропозиції ТОВ «ХІМРЕАГЕНТ» вимогам тендерної документації у зв'язку із відсутністю у сфері акредитації випробувальної лабораторії та органу сертифікації посилань на конкретні технічні умови виробника продукції.
Разом із тим, як встановлено судом вище, тендерна документація не містила вимоги щодо надання учасником документів на підтвердження акредитації лабораторії чи органу сертифікації саме стосовно конкретних технічних умов виробника, а подані ТОВ «ХІМРЕАГЕНТ» документи підтверджували відповідність запропонованої продукції технічним умовам ТУ У 20.1-44452757-020:2024, ТУ У 20.1-44452757-002:2022 та ТУ У 20.1-44452757-003:2022, а також технічним та фізико-хімічним характеристикам, визначеним тендерною документацією.
Крім того, матеріалами справи підтверджується, що ВНДЦ ХПП ДП «ДНІПРОСТАНДАРТМЕТРОЛОГІЯ» та ТОВ «ВСЦ “ПІВДЕНТЕСТ»» є акредитованими відповідно до вимог ДСТУ EN ISO/IEC 17025 та ДСТУ EN ISO/IEC 17065, а отже твердження відповідача про невідповідність наданих учасником документів вимогам тендерної документації не знайшли свого належного підтвердження під час судового розгляду.
За таких обставин суд дійшов висновку, що навіть у разі формальної наявності окремих недоліків у поданих документах, визначений відповідачем спосіб усунення порушень у вигляді розірвання договору є явно непропорційним встановленим обставинам та не відповідає принципу співмірності.
Суд також враховує, що розірвання договору поставки реагентів для очищення та знезараження води може призвести до негативних наслідків для забезпечення безперебійного функціонування систем водопостачання та створити ризики для належного забезпечення населення питною водою, що в умовах дії воєнного стану має особливо важливе значення.
Таким чином, суд дійшов висновку, що оскаржуваний висновок не відповідає критеріям обґрунтованості, вмотивованості та пропорційності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.
Як зазначено у частині першій статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини другої статті 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За змістом частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно із частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн.
Отже, оскільки позовну заяву задоволено, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 2662,40 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області (вул. Портова, б. 27, м. Горішні Плавні, Полтавська область, код ЄДРПОУ 24388032) до Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області (вул. Шевченка, 1, м. Полтава, код ЄДРПОУ 41127020) про визнання протиправним та скасування висновку - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати висновок Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2026-02-12-014705-a від 19 березня 2026 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Північно-східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області на користь Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною восьмою статті 18, частинами сьомою-восьмою статті 44 та статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Г.В. Костенко