Україна
Донецький окружний адміністративний суд
27 травня 2026 року Справа№200/2995/26
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Буряк І.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення й зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, ОСОБА_1 , через свого представника, звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 24.03.2026 № 263040017895 про відмову ОСОБА_1 у виплаті грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, передбачену пунктом 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" періоди роботи з 23.10.1990 по 28.08.1991 - на посаді музичного керівника дитячого садка № 5 Уманського дослідного заводу сільськогосподарського машинобудування виробничого об'єднання «Уманьферммаш» та період навчання з 01.09.1982 до 24.06.1985 в Уманському педагогічному училищі ім. Т.Г. Шевченко та прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, передбачену пунктом 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-1V, з урахуванням висновків суду.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач звернулась до органу ПФУ із заявою про призначення та виплату грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій за віком відповідно до п. 7-1 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, проте у призначенні допомоги відмовлено.
Вважаючи такі висновки органу пенсійного фонду протиправними, позивач звернулась до суду за захистом порушеного права.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 29.04.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Витребувано докази у відповідача, яких, на думку суду, не вистачало для всебічного та об'єктивного розгляду справи.
ГУ ПФУ в Донецькій області надано відзив на позовну заяву, де викладено прохання у позові відмовити повністю у справі з огляду на таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), з 20.06.2025 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві, як отримувач пенсії за віком згідно Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058).
16.03.2026 позивач звернулась до Пенсійного фонду України із заявою №6523 щодо виплати грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 розділу ХV Прикінцевих положень Закону №1058.
Заяву розглянуто за принципом екстериторіальності спеціалістами Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
За результатами розгляду заяви відповідач прийняв рішення від 24.03.2026 №263040017895 про відмову в проведенні перерахунку пенсії згідно заяви від 16.03.2026 №6523, виходячи з наступного.
До заяви додано, зокрема: довідку від 04.09.2025 №01-01-26/3783, видану Уманською районною державною адміністрацією про періоди роботи з 01.08.1985 по 26.12.1988 та з 06.04.1992 по 20.11.1992; довідку від 12.09.2025 №88, видану Уманською початковою школою про період роботи з 16.12.1993 по 01.09.1999; довідку без дати №73, видану дошкільним навчальним закладом №446 м. Києва про період роботи з 10.10.2005 по 25.08.2008; архівну довідку від 17.10.2025 №604-10/01-23/16, видану архівним відділом Уманської міської ради про період роботи з 23.10.1990 по 28.08.1991; довідку від 12.12.2025 №22, видану дошкільним навчальним закладом №559 м. Києва про період роботи 26.08.2008 по теперішній час (12.12.2025).
Педагогічні працівники дитячих садків підприємств, установ, організацій користуються правом на пенсію за вислугу років, в тому випадку, якщо вони структурно виділені і згідно статуту (положення) про них являються дошкільним навчальним закладом.
За результатом розгляду матеріалів пенсійної справи та доданих до заяви документів, встановлено, що до стажу за вислугу років, що дає право на виплату грошової допомоги, не зараховано згідно довідки від 17.10.2025 №604-10/01-23/16 період роботи з 23.10.1990 по 28.08.1991 на посаді музичного керівника дитячого садка №5 Уманського дослідного заводу сільськогосподарського машинобудування виробничого об'єднання «Уманьферммаш», оскільки Уманський дослідний завод сільськогосподарського машинобудування виробничого об'єднання «Уманьферммаш» не відноситься до Переліку №909.
Додатково повідомлено, що, оскільки до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються тільки періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, що передбачені Переліком №909, підстави для врахування ОСОБА_1 періоду навчання з 01.09.1982 по 24.06.1985 в Уманському педагогічному училищі ім. Т.Г.Шевченко відсутні.
За наявними документами у пенсійній справі страховий стаж ОСОБА_1 становить 33 роки 4 місяці 16 днів, в тому числі стаж, що дає право на призначення пенсії за вислугу років - 29 років 1 місяць 9 днів, що є недостатнім для виплати одноразової грошової допомоги.
На підставі вищевикладеного відповідач вважає, що прийняте ним рішення від 24.03.2026 №263040017895 про відмову в проведенні перерахунку пенсії згідно заяви від 16.03.2026 №6523 є законним та обґрунтованим.
Фактичні обставини, встановлені судом у справі, такі.
ОСОБА_1 , 19.06.1965., паспорт НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві, як отримувач пенсії за віком згідно Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
16.03.2026 ОСОБА_1 звернулась до Пенсійного фонду України із заявою №6523 щодо виплати грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 розділу ХV Прикінцевих положень Закону №1058.
Заяву розглянуто за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області та прийнято рішення від 24.03.2026 №263040017895 про відмову в проведенні перерахунку пенсії згідно заяви від 16.03.2026 №6523.
Рішення вмотивоване тим, що за результатами розгляду матеріалів електронної пенсійної справи та наданих документів встановлено, що період роботи з 23.10.1990 по 28.08.1991 згідно довідки від 25.03.2026 10878/03-16 на посаді музичного керівника дитячого садка № 5 Уманського дослідного заводу сільськогосподарського машинобудування виробничого об'єднання «Уманьферммаш». Уманський дослідний завод сільськогосподарського машинобудування виробничого об'єднання «Уманьферммаш» не відноситься до переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою № 909.
По наявних документах у пенсійній справі страховий стаж, що дає право на призначення пенсії за вислугу років - 29 років 1 місяць 09 днів, що є недостатнім для виплати одноразової грошової допомоги.
За встановлених фактичних обставин правова позиція суду обґрунтована таким.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
За приписами статті 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ (далі - Закон № 1788-ХІІ) за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
Відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають: працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців; з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років; з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців; з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років; з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців; з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років; з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців; з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років; з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців; з 1 квітня 2024 року або після цієї дати - не менше 30 років.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення: які в період до 1 січня 2016 року мали вислугу років на відповідних посадах не менше тривалості, передбаченої абзацами першим та другим цього пункту; 1971 року народження і старші за наявності вислуги років на цих посадах, передбаченої абзацами другим - одинадцятим цього пункту, та після досягнення ними такого віку.
Відповідно до пункту 7-1 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 та пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України № 1191 від 23.11.2011 «Про затвердження Порядку обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги та її виплати», особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого ст.26 цього Закону, працювали у закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок-30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Кабінет Міністрів України постановою від 23 листопада 2011 року № 1191 затвердив Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, який визначає умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV (далі Порядок № 1191).
Відповідно до пункту 2 Порядку № 1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» і «ж» статті 55 Закону № 1788-ХІІ, що передбачені, зокрема, переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року № 909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років» (далі - Перелік № 909).
Згідно з п. 4 Порядку № 1191 страховий стаж, передбачений пунктами 2 і 3 цього Порядку, враховується в календарному обчисленні. При цьому допускається підсумовування страхового стажу за періоди роботи, які дають право на призначення пенсії відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Пунктом 5 Порядку № 1191 визначено, що грошова допомога надається особам, яким починаючи з 1 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.
З аналізу наведених норм законодавства можна зробити висновок, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов'язується з 1) наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу (від 25 до 30 років) роботи на певних визначених законодавством посадах й 2) вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, а також 3) неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» будь-якого іншого виду пенсії.
Тобто, конструкція зазначеної норми права свідчить про те, що право особи на отримання грошової допомоги виникає за умови неотримання такою особою будь-якого іншого виду пенсії до моменту виникнення у неї права на призначення пенсії за віком на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Крім того, відповідно до правових висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 18.06.2021 у справі № 328/1620/17, умовою наявності права на отримання вказаної грошової допомоги є не відсутність факту отримання особою будь-якого іншого виду пенсії на момент виходу на пенсію за віком, а відсутність такого факту до моменту виходу на цю пенсію, тобто в будь-який момент до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону № 1058-ІV. Слід зазначити й про те, що законодавство не ставить право особи на отримання такої допомоги в залежність від розміру або тривалості отримання нею пенсії та часу її призначення, якщо такі обставини мали місце до виходу на пенсію за віком.
Отримання вказаної грошової допомоги визначене законодавцем, як заохочувальний захід щодо осіб, які, отримавши право на призначення пенсії, виявили бажання працювати та одержувати пенсію з більш пізнього віку, тобто фактично відтермінували реалізацію права виходу на пенсію.
Законом України від 23 травня 1991 року № 1060-XII «Про освіту» (далі - Закон № 1060-XII), Законом України від 16.01.2020р. № 463-ІХ «Про повну загальну середню освіту» (далі Закон № 463-ІХ), Законом України від 10 лютого 1998 року № 103/98-ВР «Про професійну (професійно-технічну) освіту» (далі - Закон №103/98-ВР), Законом України від 06.06.2019р. № 2745-VІІІ «Про фахову передвищу освіту» (далі Закон № 2745-VІІІ), Законом України від 01.07.2014р. № 1556-VІІ «Про вищу освіту» (далі Закон № 1556-VІІ) передбачено, що повна загальна середня освіта; спеціалізована освіта; професійна (професійно-технічна) освіта; фахова передвища освіта; вища освіта є структурними ланками освіти та її підсистемою.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про освіту» невід'ємними складниками системи освіти є: дошкільна освіта; повна загальна середня освіта; позашкільна освіта; спеціалізована освіта; професійна (професійно-технічна) освіта; фахова передвища освіта; вища освіта; освіта дорослих, у тому числі післядипломна освіта.
Згідно з ч. 4 ст. 14 Закону України «Про освіту» державні заклади позашкільної освіти утворюються центральними органами виконавчої влади та фінансуються за кошти державного бюджету. Інші заклади позашкільної освіти утворюються органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, у тому числі релігійними організаціями, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законодавством порядку, іншими юридичними і фізичними особами, за наявності необхідної матеріально-технічної та науково-методичної бази, педагогічних та інших працівників.
Статтею 48 Кодексу законів про працю України також встановлено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Пунктами 1 та 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 (далі Порядок № 637), встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Згідно з абз. 1 п. 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до п. 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Необхідність підтверджувати періоди роботи для визначення стажу роботи виникає у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Так, у разі якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 439/1148/17.
Судом установлено, що згідно записів в трудовій книжці серії НОМЕР_3 від 01.08.1985 року позивач з 23.10.1990 по 28.08.1991 - на посаді музичного керівника дитячого садка № 5 Уманського дослідного заводу сільськогосподарського машинобудування виробничого об'єднання «Уманьферммаш».
Постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909 затверджено «Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років» (Перелік № 909), яким установлено заклади освіти і посади, робота на яких дає право на пенсію за вислугою років: у загальноосвітніх навчальних закладах, військових загальноосвітніх навчальних закладах, музичних і художніх школах - учителі, логопеди, вчителі-логопеди, вчителі-дефектологи, викладачі, сурдопедагоги, тифлопедагоги, вихователі, завідуючі та інструктори слухових кабінетів, директори, завідуючі, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної), навчально-виробничої частини або роботи з виробничого навчання, завідуючі навчальною і навчально-виховною частиною, завідувачі філіями, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної) роботи, соціальні педагоги (організатори позакласної та позашкільної виховної роботи з дітьми), практичні психологи, педагоги-організатори, майстри виробничого навчання, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи.
Разом з тим, відповідно до Переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 № 963, до посад педагогічних працівників відносяться, зокрема, вчителі, викладачі всіх спеціальностей, асистент вчителя, асистент вчителя - реабілітолога, старший викладач вищого навчального закладу I і II рівня акредитації, майстер виробничого навчання, педагог професійного навчання, старший вихователь, вихователь, асистент вихователя, соціальний педагог по роботі з дітьми з інвалідністю, логопед закладу охорони здоров'я та соціального забезпечення, методист, педагог-організатор, практичний психолог, соціальний педагог, керівник гуртка, секції, студії, інших форм гурткової роботи; концертмейстер, художній керівник, культорганізатор, акомпаніатор, екскурсовод, інструктор з туризму закладів освіти; старший вожатий, вожатий, вихователь-методист, музичний керівник, інструктор з фізкультури, інструктор з праці, інструктор слухового кабінету, фахівець (консультант) інклюзивно-ресурсного центру, старший керівник та керівник туристських груп (походу, екскурсії, експедиції) у позашкільних закладах; старший майстер у професійно-технічному навчальному закладі, перекладач - дактилолог; помічник директора з режиму, старший черговий з режиму, черговий з режиму у закладах освіти для громадян, які потребують соціальної допомоги і реабілітації.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що посада педагогічного працівника з врахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909 та положень постанови Кабінету Міністрів України від 14.06.2000№ 963 поширюється і на посаду «музичний керівник».
Щодо зарахування до спеціального страхового стажу періоду навчання з 01.09.1982 до 24.06.1985 в Уманському педагогічному училищі ім. Т.Г. Шевченко, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.24 Закону № 1058-IV, страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Частиною 4 статті 24 Закону № 1058-IV визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до п."д" ч.3 ст.56 Закону № 1788-XII до стажу роботи зараховується навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
На час навчання позивача порядок визначення трудового стажу, який давав право на пенсію за віком регулювався постановою Ради Міністрів СРСР від 03.08.1972 № 590 "Про затвердження положення про порядок призначення та виплати державних пенсій" (далі - Порядок № 590).
Підпунктом "і" пункту 109 Порядку № 590 визначено, що крім роботи в якості робітника або службовця в загальний стаж роботи зараховується також навчання у вищих навчальних закладах, середніх спеціальних закладах (технікумах, педагогічних та медичних училищах і т.д.), партійних школах, совпартшколах, школах профрухів, на робфаках, перебування в аспірантурі, докторантурі та клінічній ординатурі.
Відповідно до диплому серії НОМЕР_4 позивач у період з 01.09.1982 до 24.06.1985 навчалась в Уманському педагогічному училищі ім. Т.Г. Шевченка на спеціальності "музичне виховання" та отримала кваліфікацію "вчитель музики, музичний вихователь".
Такими чином, період навчання в середньому спеціальному закладі входить до спеціального трудового стажу, що визначає право на пенсію за вислугу років та на виплату грошової допомоги.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.12.2019 у справі № 442/4963/17 та постанові від 18.06.2020 у справі № 676/3013/17.
Як зазначено вище, відповідно до пункту 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»- «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення. Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Аналіз зазначених норм свідчить про те, що для отримання права на виплату грошової допомоги при призначенні пенсії за віком в розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення особа має відповідати таким критеріям:
1) на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, особа має працювати в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;
2) наявність для жінок страхового стажу не менше 30 років на таких посадах;
3) будь-який з видів пенсії раніше ним не призначався.
Враховуючи проаналізовані вище норми права, зважаючи на висновки Великої Палати Верховного Суду у постановах від 30 січня 2019 року у справі № 876/5312/17, від 13.02.2019 у справі № 233/4308/17, суд вважає доводи пенсійного органу, покладені в основу відмовного рішення, такими, що не можуть бути підставою для позбавлення права позивача на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій.
У постанові від 15 червня 2022 року у справі №200/854/19-а Верховний Суд зазначив, що норму пункту 7-1 розділу «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV слід тлумачити таким чином, що для отримання визначеної пунктом 7-1 розділу «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV грошової допомоги при виході на пенсію по Закону №1058-IV особа має дотриматись таких вимог:
- станом день досягнення пенсійного віку працювати в установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;
- пенсія має призначатися особі вперше (тобто особи, які отримували пенсію раніше і з будь-яких причин перестали отримувати її, право на зазначену грошову допомогу втратили);
- станом на день звернення за призначенням пенсії особа повинна мати страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років, у редакції Закону №1058 станом на час виникнення спірних правовідносин) на зазначених вище посадах.
У постановах від 22 лютого 2024 року у справі №260/323/20, від 21 березня 2024 року у справі №580/2737/23 Верховний Суд зазначив, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов'язується з наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу роботи на визначених законодавством посадах, досягненням пенсійного віку, працюючи на цих роботах, а також неотриманням такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» будь-якого іншого виду пенсії.
Вищезазначене, на думку суду, свідчить про протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 24.03.2026 №263040017895, яким позивачу відмовлено у зарахуванні до спеціального стажу періоду роботи на посаді концертмейстера та як наслідок відмову у виплати грошової допомоги, та необхідність його скасування.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача зарахувати до спеціального стажу роботи періоди роботи та навчання, прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, передбачену пунктом 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-1V, з урахуванням висновків суду, суд звертає увагу на таке.
Компетентним органом з розгляду заяви позивача за принципом екстериторіальності обрано ГУ ПФУ в Донецькій області.
ГУ ПФУ в Донецькій області у рішенні від 24.03.2026 № 263040017895 провів розрахунок спеціального (педагогічного) стажу роботи позивача, який за підрахунком становить - 29 років 1 місяць 09 днів.
Суд встановив, що стаж позивача, в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на виплату одноразової грошової допомоги, з урахуванням висновків суду, щодо наявності підстав для зарахування спірних періодів роботи та навчання, складає понад 30 років.
У силу статті 58 Закону №1058-IV Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати.
За змістом пункту 4.2. Порядку №22-1 працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб, зокрема: уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз'яснює порядок підтвердження страхового стажу.
Суд зауважує, що обчислення спеціального страхового стажу для призначення пенсії, у тому числі для виплатити одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-1V, належить до повноважень пенсійного органу.
Відтак, суд вважає, що позивачем обрано належний спосіб захисту порушеного права шляхом зобов'язання відповідача зарахувати до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" спірні періоди роботи та навчання та прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, передбачену пунктом 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-1V, з урахуванням висновків суду.
Згідно із ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач належними доказами не довів законності прийняття спірного рішення.
З огляду на викладене вище, суд задовольняє позовні вимоги повністю.
Судовий збір сплачений позивачем підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. (ч. 1 ст. 139 КАС України).
Керуючись вимогами ст.ст.2, 6-11,12, 77, 90, 241 246, 255, 257, 258, 262, 293, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3, ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 24.03.2026 № 263040017895 про відмову ОСОБА_1 у виплаті грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, передбачену пунктом 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" періоди роботи з 23.10.1990 по 28.08.1991 - на посаді музичного керівника дитячого садка № 5 Уманського дослідного заводу сільськогосподарського машинобудування виробничого об'єднання «Уманьферммаш» та період навчання з 01.09.1982 до 24.06.1985 в Уманському педагогічному училищі ім. Т.Г. Шевченко та прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, передбачену пунктом 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-1V, з урахуванням висновків суду.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84116, Донецька область, місто Слов'янськ, площа Соборна, будинок 3, код ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) гривні 96 копійок.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.255 КАС України.
Рішення суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.292, 295, 297 КАС України.
Повний текст судового рішення складено 27.05.2026 .
Суддя І.В. Буряк