Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про передачу справи до іншого суду
26 травня 2026 року Справа № 200/4222/26
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Волгіна Н.П., ознайомившись із матеріалами адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 через представника, адвоката Хомича Івана Олександровича, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про:
- визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови позивачу перерахувати та виплатити пенсію на підставі довідки Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області від 9 квітня 2026 року № 248 без обмеження максимальним розміром, починаючи з 1 лютого 2023 року;
- зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати та виплатити позивачу пенсію на підставі довідки Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області від 9 квітня 2026 року № 248 без обмеження її максимальним розміром, починаючи з 1 лютого 2023 року, та здійснювати виплату перерахованої пенсії позивача у повному обсязі з видатків бюджету Пенсійного фонду України на виплату пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у загальному порядку, встановленому цим Законом, а не з видатків на погашення заборгованості з виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) на виконання ретроспективних судових рішень та видатків на виплату пенсій у солідарній системі, перерахованих на виконання рішень суду;
- визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо виплати пенсії позивача із застосуванням обмеження максимального розміру пенсії та обмеження пенсії максимальним розміром при нарахуванні підвищень відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року № 185, постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року № 209, постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2026 року № 236, починаючи з 1 березня 2026 року;
- зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити виплату призначеної пенсії позивачу без обмеження максимального розміру пенсії з урахуванням розмірів підвищення пенсій відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року № 185, постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року № 209, постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2026 року № 236, починаючи з 1 березня 2026 року, та у зв'язку з цим здійснювати виплату пенсії позивачу у повному обсязі з видатків бюджету Пенсійного фонду України на виплату пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у загальному порядку, встановленому цим Законом, а не з видатків на погашення заборгованості з виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) на виконання ретроспективних судових рішень та видатків на виплату пенсій у солідарній системі, перерахованих на виконання рішень суду.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, крім іншого, належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Згідно із ч. 1 ст. 25 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11 грудня 2003 року № 1382-IV (зі змінами та доповненнями):
місце проживання - житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також апартаменти (крім апартаментів у готелях), кімнати та інші придатні для проживання об'єкти нерухомого майна, заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), в яких особа отримує соціальні послуги;
місце перебування - житло або спеціалізована соціальна установа для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, у якому особа, яка отримала довідку про звернення за захистом в Україні, проживає строком менше шести місяців на рік або отримує соціальні послуги.
Згідно із п. 9 Правил реєстрації місця проживання, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 207 від 2 березня 2016 року (які діяли до 14 березня 2022 року, відомості про реєстрацію / зняття з реєстрації місця проживання вносяться до паспорта громадянина України, тимчасового посвідчення громадянина України, посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист, а відомості про реєстрацію місця перебування - до довідки про звернення за захистом в Україні шляхом проставлення в них відповідного штампа реєстрації місця проживання / перебування особи за формою згідно з додатком 1.
Пунктом 3 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 року № 265 (діє з 14 березня 2022 року), визначено, що декларування / реєстрація місця проживання (перебування), зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), зміна місця проживання (перебування), […] здійснюється органом реєстрації, на території територіальної громади, на яку поширюються повноваження відповідної ради.
Відповідно до п. 5 цього Порядку громадянин України, який проживає на території України, […] зобов'язані протягом 30 календарних днів після зняття із задекларованого / зареєстрованого місця проживання та прибуття до нового місця проживання (перебування) задекларувати / зареєструвати його.
Згідно з п. 47 зазначеного Порядку посадова особа органу реєстрації в день звернення особи або її законного представника (представника) […]: приймає рішення про реєстрацію місця проживання (перебування) […]; вносить відомості про реєстрацію місця проживання (перебування) до реєстру територіальної громади […]; формує інформацію про реєстрацію місця проживання (перебування) особи для її передачі до відомчої інформаційної системи ДМС з подальшою передачею інформації до Єдиного державного демографічного реєстру […]; за зверненням особи, що декларує / реєструє / знімає задеклароване / зареєстроване місце проживання (перебування), або її законного представника (представника) видає витяг з реєстру територіальної громади.
Отже, документами, які підтверджують зареєстроване місце проживання особи, зареєстрованої до 1 грудня 2021 року, - є паспорт громадянина України у формі книжечки, після 1 грудня 2021 року - витяг з реєстру територіальної громади або з Єдиного державного демографічного реєстру.
У позовній заяві в якості місця проживання/перебування позивача зазначено: « АДРЕСА_1 ».
Докази на підтвердження зазначеного місця проживання до позову не додано.
Як вбачається з відповіді № 2785415 від 26 травня 2026 року з Єдиного державного демографічного реєстру, зареєстрованим місце проживанням ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 13 квітня 2018 року є: АДРЕСА_2 .
При цьому зареєстрованим місцезнаходженням відповідача (Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, код ЄДРПОУ 42098368) є: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16.
Таким чином, адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії не підсудна Донецькому окружному адміністративному суду.
Частиною 1 ст. 318 КАС України встановлено, що рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених ст.ст. 20, 22, 25-28 цього Кодексу.
Отже, порушення судом правил підсудності (в тому числі територіальної) є підставою для скасування судового рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Наведене дає підстави стверджувати, що процесуальний закон забороняє судам розглядати справи, які йому територіально не підсудні, і зобов'язує суд направити таку справу на розгляд за встановленою законом підсудністю.
Враховуючи приписи ч. 1 ст. 25 КАС України, вирішення даного спору має здійснюватися або окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на м. Київ (з урахуванням норм Закону України від 13 грудня 2022 року № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду», на відповідача поширюється територіальна юрисдикція (підсудність) Київського окружного адміністративного суду) (за зареєстрованим місцезнаходженням сторін).
Відповідно до ч. 6 та 8 ст. 29 КАС України питання про передачу адміністративної справи, крім випадку, визначеного пунктами 4-6 ч. 1 цієї статті, суд вирішує ухвалою.
Враховуючи наведене, суддя вважає за необхідне передати адміністративну справу за підсудністю до Київського окружного адміністративного суду.
Керуючись ст.ст. 25, 29, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
Адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії - передати на розгляд до Київського окружного адміністративного суду (зареєстроване місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, буд. 26a, м. Київ, 01133).
Ухвала може бути оскаржена до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її прийняття. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її прийняття, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали.
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя Н.П. Волгіна