26 травня 2026 рокуСправа №160/11671/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Рянська В.В., розглянувши в м. Дніпро у порядку письмового провадження клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову, -
04.05.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла подана 03.05.2026 через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, у якій позивач просила:
визнати неправомірним нарахування боргу ЄСВ за період 2017-2021 рр.;
визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про сплату заборгованості з ЄСВ та повернути незаконно списані кошти на лікування;
відновити доступ до банківських рахунків для отримання соціальної допомоги та коштів на лікування і опалення;
відновити доступ до банківських рахунків для отримання соціальної допомоги та коштів на лікування і опалення;
зобов'язати відповідача внести відповідні зміни до облікових даних позивача;
стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області судові витрати, пов'язані з розглядом справи.
До позовної заяви було додано клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову, яке ухвалою від 06.05.2026 у справі № 160/11671/26 (провадження № 267зп-26/160/11671/26) повернуто заявнику без розгляду згідно з ч. 7 ст. 154 КАС України як таке, що подано без додержання вимог статті 152 КАС України.
Ухвалою від 11.05.2026 визнано неповажними вказані ОСОБА_1 підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду, позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), зобов'язання вчинити певні дії залишено без руху; надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, який становить десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання (надіслання) до суду:
- виправленої позовної заяви, в якій зазначити зміст позовних вимог до відповідача відповідно до вимог ч. 1 ст. 5, п.п. 4, 5, 9 ч. 5 ст. 160 КАС України, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, докази, що підтверджують вказані обставини;
- доказів направлення виправленої позовної заяви з доданими до неї документами до електронних кабінетів інших учасників справи, а у разі відсутності у інших учасників справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у інших учасників справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення;
- копії оскаржуваної вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску або клопотання про витребування доказів у разі неможливості самостійно надати докази;
- копії листа Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 24.01.2025 (належної якості, придатної до читання, яка відтворює зміст документа у повному обсязі);
- документа про сплату судового збору з урахуванням кількості та характеру позовних вимог, що будуть зазначені у виправленій позовній заяві, або документів, що підтверджують звільнення позивача від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви відповідно до закону;
- обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до суду з доказами поважності причин пропуску відповідного строку.
Ухвала вважається врученою позивачу 12.05.2026, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
21.05.2026 надійшла заява ОСОБА_1 про усунення недоліків з доданими до неї документами, у тому числі клопотаннями про забезпечення позову та про звільнення від сплати судового збору.
У виправленій позовній заяві позивач просить:
1) визнати поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду та поновити строк звернення до суду;
2) визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, щодо нарахування позивачу заборгованості з ЄСВ;
3) визнати протиправними та скасувати вимоги про сплату боргу (недоїмки) з ЄСВ: ВП № 80589452 від 24.03.2026, вимога Ф-1518-56/484У від 10.05.2019 на суму 20592,88 грн, ВП № 80812085 від 20.04.2026, вимога Ф-1518-56/484У від 06.11.2019 на суму 6427,20 грн, ВП № 80811581 від 20.04.2026, вимога Ф-1518-56/484У від 15.02.2021 на суму 9712,83 грн, ВП № 79256447 від 06.10.2025, вимога Ф-1518-56/484У від 13.02.2020 на суму 3397,60 грн;
4) зобов'язати ГУ ДПС у Дніпропетровській області внести зміни до облікових даних та усунути недостовірну інформацію стосовно позивача;
5) зобов'язати відповідача припинити виконавчі дії щодо стягнення спірної заборгованості;
6) стягнути з відповідача незаконно списані гуманітарні і соціальні кошти: 1500 грн, 500 грн, 500 грн, 2000 грн;
7) звільнити позивача від сплати судового збору у зв'язку з тяжким матеріальним становищем, станом здоров'я та проживанням у зоні активних бойових дій.
Ухвалою від 25.05.2026 у справі № 160/11671/26 (провадження № 314зп-26/160/11671/26) у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовлено, клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову повернуто заявнику без розгляду згідно з ч. 7 ст. 154 КАС України як таке, що подано без додержання вимог статті 152 КАС України.
26.05.2026 надійшло клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову, у якому заявник просить:
1) зупинити стягнення у виконавчих провадженнях, відкритих на підставі спірної вимоги про сплату боргу (недоїмки) з ЄСВ, до набрання законної сили рішення суду у даній справі;
2) зупинити дію арештів банківських рахунків, накладених у межах виконавчих проваджень, відкритих на підставі спірної вимоги;
3) заборонити вчинення подальших дій щодо примусового списання коштів з банківських рахунків позивача до вирішення справи по суті.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 26.05.2025 справу № 160/11671/26 (провадження № 324зп-26/160/11671/26) за клопотанням ОСОБА_1 про забезпечення позову передано на розгляд судді Рянської В.В.
Дослідивши клопотання про забезпечення позову та додані до нього документи, суд дійшов такого висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Частиною четвертою статті 150 КАС України передбачено, що подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
Згідно з ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 152 КАС України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити: 1) найменування суду; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв'язку, адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Згідно з ч. 2 ст. 152 КАС України якщо заява про забезпечення позову подається до відкриття провадження у справі, в такій заяві додатково зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) інших осіб, які можуть отримати статус учасника справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, а також відомі заявнику реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти.
Частиною третьою статті 152 КАС України передбачено, що у заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів.
У клопотанні ОСОБА_1 про забезпечення позову не конкретизовано заходи забезпечення позову, які належить застосувати, а саме не зазначено: номери виконавчих проваджень та реквізити документів (оскаржуваних вимог відповідача), примусове виконання яких здійснюється у таких виконавчих провадженнях; найменування органу державної виконавчої служби, на виконанні якого перебувають такі виконавчі провадження; дати постанов про арешт коштів боржника і номерів виконавчого провадження, у яких винесено такі постанови.
До виправленої позовної заяви ОСОБА_1 , поданої в порядку усунення недоліків, не додано копії оскаржуваних вимог Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про сплату заборгованості з єдиного внеску.
У переліку доданих до клопотання документів зазначено документи щодо виконавчих проваджень: ВП № 80589452 від 24.03.2026, вимога Ф-1518-56/484У від 10.05.2019 на суму 20592,88 грн; ВП № 80812085 від 20.04.2026, вимога Ф-1518-56/484У від 06.11.2019 на суму 6427,20 грн; ВП № 80811581 від 20.04.2026, вимога Ф-1518-56/484У від 15.02.2021 на суму 9712,83 грн; ВП № 79256447 від 06.10.2025, вимога Ф-1518-56/484У від 13.02.2020 на суму 3397,60 грн.
До клопотання про забезпечення позову додано знімки екрану з електронного кабінету з інформацією щодо виконавчих проваджень: № 80811581 (відкрите 20.04.2026 з примусового виконання вимоги ГУ ДПС у Дніпропетровській області № Ф-1518-56/484У від 15.02.2021 на суму 8495,30 грн); № 80812085 (відкрите 20.04.2026 з примусового виконання вимоги ГУ ДПС у Дніпропетровській області Ф-1518-56/484У від 06.11.2019 на суму 5508,36 грн); № 80589452 (відкрите 24.03.2026 з примусового виконання вимоги ГУ ДПС у Дніпропетровській області № Ф-1518-56/484У від 10.05.2019 на суму 18386,25 грн), які перебувають на виконанні Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, у яких ОСОБА_1 є боржником, у яких винесено постанови про арешт коштів боржника; та із застосунку «Дія» щодо виконавчого провадження № 79256447.
Згідно з Автоматизованою системою виконавчих проваджень виконавче провадження № 79256447 перебуває на виконанні у Саксаганському відділі державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області, відкрито 06.10.2025, боржник - ОСОБА_1 , стягувач - ГУ ДПС у Дніпропетровській області. Інформація про виконавчий документ, примусове виконання якого здійснюється у вказаному виконавчому провадженні, у поданих ОСОБА_1 до суду у матеріалах відсутня.
Згідно з ч. 4 ст. 152 КАС України до заяви про забезпечення позову додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Частиною другою статті 9 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» з 1 січня 2026 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3328,00 грн.
Відповідно до пп. 6 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду заяви про забезпечення позову судовий збір становить 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, за подання до суду заяви про забезпечення позову в електронній формі підлягає сплаті судовий збір у сумі 798,72 грн (3328,00 х 0,3 х 0,8 = 798,72).
До клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову не додано доказів сплати судового збору за його подання. У клопотанні заявник просить відстрочити сплату судового збору до зняття арешту з рахунків та фактичного отримання доступу до наявних на рахунку коштів, з яких буде сплачено судовий збір. ОСОБА_1 у клопотанні зазначила про наявність у неї тяжких хронічних захворювань, відсутність можливості сплатити судовий збір у зв'язку з накладенням державним виконавцем арешту на її рахунки у межах виконавчого провадження з виконання оскаржуваної вимоги про сплату заборгованості з єдиного внеску. Заявник проживає в зоні активних бойових дій, де оголошена евакуація населення, відсутній мобільний зв'язок, нестабільні електропостачання та інтернет-зв'язок, не має доступу до банківських установ.
До клопотання про забезпечення позову додано копії листів секретаріату Кабінету Міністрів України від 04.12.2024, 18.03.2025, 25.04.2025 про надіслання електронних звернень ОСОБА_1 для розгляду і надання відповіді вказаним у листах суб'єктам владних повноважень, листа Департаменту соціального захисту населення Харківської обласної військової адміністрації від 02.05.2025, яким повідомлено про результати розгляду звернень ОСОБА_1 щодо отримання гуманітарної фінансової допомоги на лікування.
Позивач проживає у селищі Приколотне Куп'янського району Харківської області.
Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28.02.2025 № 376, період тимчасової окупації Вільхуватської сільської територіальної громади Куп'янського району Харківської області тривав з 24.02.2022 до 12.09.2022, дата виникнення можливості бойових дій - 12.09.2022, дата припинення можливості бойових дій - 09.07.2025, внесено до переліку території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, за винятком с. Мілове (дата початку бойових дій - 10.07.2025).
Питання зменшення розміру судових витрат або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення судових витрат врегульовані статтею 133 Кодексу адміністративного судочинства України, яка кореспондується з приписами частин 1, 2 статті 8 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або
2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; або
4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Зазначений у ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Частиною третьою статті 8 цього Закону передбачено, що при визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.
Аналіз вказаної норми дає підстави для висновку про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від його сплати.
Особа, яка заявляє клопотання про відстрочення сплати судового збору, згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
При цьому, судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.
При здійсненні правосуддя в адміністративних справах суди повинні вирішувати питання, пов'язані із судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), відповідно до ст.ст. 132, 133 Кодексу адміністративного судочинства України, Закону України «Про судовий збір», а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.
Стаття 133 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає можливість зменшення розміру належних до оплати судових витрат чи звільнення від їх оплати повністю або частково, чи відстрочення або розстрочення сплати судових витрат на визначений строк.
Однак, з урахуванням наведених норм права, єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є майновий стан заявника, тобто фізичної або юридичної особи (довідка про доходи, про заробітну плату, пенсію, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, податкова декларація про доходи тощо). Наведення доводів, обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору, а також подання доказів на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку, розмірі і в строки покладається на цю особу.
У розумінні приписів статті 8 Закону України «Про судовий збір» відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин. При цьому, заявник має довести існування фінансових труднощів.
До клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору не додано відомостей з доказами на їх підтвердження про річний дохід позивача за попередній календарний рік - 2025 рік, у зв'язку з чим немає можливості встановити, чи перевищує розмір судового збору за подання заяви про забезпечення позову в сумі 798,72 грн 5 відсотків розміру річного доходу позивача за 2025 рік. ОСОБА_1 зазначила про накладення арешту на її рахунки.
Матеріали справи не містять доказів на підтвердження належності позивача до категорій осіб, перелік яких визначено п. 2 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір». Предметом позову ОСОБА_1 не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд зазначає, що наведених позивачем доводів недостатньо для ухвалення судового рішення про відстрочення сплати судового збору.
Оскільки позивачем не надано суду належних доказів в обґрунтування обставин, що унеможливлюють сплату судового збору, підстави для відстрочення сплати судового збору, наведені у клопотанні, не можуть бути визнані поважними, у зв'язку з чим таке клопотання задоволенню не підлягає.
При цьому, суд роз'яснює, що відмова у відстроченні сплати судового збору не позбавляє особу права повторного звернення із такою заявою із обов'язковим наданням необхідних доказів.
Згідно з частиною 7 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 152 цього Кодексу або подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, повертає її заявнику без розгляду, про що постановляє ухвалу.
Враховуючи викладене, а також те, що положеннями Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено можливість залишення заяви про забезпечення позову без руху для усунення недоліків, суд дійшов висновку про повернення клопотання ОСОБА_1 без розгляду.
Керуючись статтями 152, 154, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову - повернути заявнику без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду у строки, визначені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Рянська