26 травня 2026 рокуСправа № 160/11671/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Рянська В.В., розглянувши в м. Дніпро позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), зобов'язання вчинити певні дії,
04.05.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла подана 03.05.2026 через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, у якій позивач просила:
визнати неправомірним нарахування боргу ЄСВ за період 2017-2021 рр.;
визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про сплату заборгованості з ЄСВ та повернути незаконно списані кошти на лікування;
відновити доступ до банківських рахунків для отримання соціальної допомоги та коштів на лікування і опалення;
відновити доступ до банківських рахунків для отримання соціальної допомоги та коштів на лікування і опалення;
зобов'язати відповідача внести відповідні зміни до облікових даних позивача;
стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області судові витрати, пов'язані з розглядом справи.
Ухвалою від 11.05.2026 визнано неповажними вказані ОСОБА_1 підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду, позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), зобов'язання вчинити певні дії залишено без руху; надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, який становить десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання (надіслання) до суду:
- виправленої позовної заяви, в якій зазначити зміст позовних вимог до відповідача відповідно до вимог ч. 1 ст. 5, п.п. 4, 5, 9 ч. 5 ст. 160 КАС України, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, докази, що підтверджують вказані обставини;
- доказів направлення виправленої позовної заяви з доданими до неї документами до електронних кабінетів інших учасників справи, а у разі відсутності у інших учасників справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у інших учасників справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення;
- копії оскаржуваної вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску або клопотання про витребування доказів у разі неможливості самостійно надати докази;
- копії листа Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 24.01.2025 (належної якості, придатної до читання, яка відтворює зміст документа у повному обсязі);
- документа про сплату судового збору з урахуванням кількості та характеру позовних вимог, що будуть зазначені у виправленій позовній заяві, або документів, що підтверджують звільнення позивача від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви відповідно до закону;
- обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до суду з доказами поважності причин пропуску відповідного строку.
Ухвала вважається врученою позивачу 12.05.2026, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
21.05.2026 надійшла заява ОСОБА_1 про усунення недоліків з доданими до неї документами, у тому числі виправленою позовною заявою, клопотанням про звільнення від сплати судового збору, заявою про поновлення строку звернення до суду, клопотаннями про залучення третьої особи та витребування доказів.
У виправленій позовній заяві позивач просить:
1) визнати поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду та поновити строк звернення до суду;
2) визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, щодо нарахування позивачу заборгованості з ЄСВ;
3) визнати протиправними та скасувати вимоги про сплату боргу (недоїмки) з ЄСВ: ВП № 80589452 від 24.03.2026, вимога Ф-1518-56/484У від 10.05.2019 на суму 20592,88 грн, ВП № 80812085 від 20.04.2026, вимога Ф-1518-56/484У від 06.11.2019 на суму 6427,20 грн, ВП № 80811581 від 20.04.2026, вимога Ф-1518-56/484У від 15.02.2021 на суму 9712,83 грн, ВП № 79256447 від 06.10.2025, вимога Ф-1518-56/484У від 13.02.2020 на суму 3397,60 грн;
4) зобов'язати ГУ ДПС у Дніпропетровській області внести зміни до облікових даних та усунути недостовірну інформацію стосовно позивача;
5) зобов'язати відповідача припинити виконавчі дії щодо стягнення спірної заборгованості;
6) стягнути з відповідача незаконно списані гуманітарні і соціальні кошти: 1500 грн, 500 грн, 500 грн, 2000 грн;
7) звільнити позивача від сплати судового збору у зв'язку з тяжким матеріальним становищем, станом здоров'я та проживанням у зоні активних бойових дій.
В порядку усунення недоліків позовної заяви ОСОБА_1 не надано доказів направлення виправленої позовної заяви з доданими до неї документами до електронних кабінетів інших учасників справи (відповідача і третьої особи), а у разі відсутності у інших учасників справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у інших учасників справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення.
До заяви про усунення недоліків позовної заяви додано клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке обґрунтовано тяжким матеріальним становищем позивача, її проживанням у зоні активних бойових дій, наявністю тяжких хронічних захворювань, накладенням арешту на її рахунки та списання з них коштів. До заяви додано копії адресованих позивачу листів Вільхуватської сільської військової адміністрації Куп'янського району Харківської області від 28.04.2025 з роз'ясненнями щодо порядку надання матеріальної допомоги мешканцям Вільхуватської сільської ради, які опинилися в скрутній життєвій ситуації, від 20.05.2025 щодо нарахування та виплати грошових допомог, пільг та житлових субсидій на період дії воєнного стану, від 10.07.2025 про прийняття документів на оформлення грошової допомоги на опалювальний сезон 2025-2026 рр., від 21.01.2026 щодо отримання продуктових наборів та матеріальної допомоги мешканцям Вільхуватської сільської ради, які опинилися в скрутній життєвій ситуації, від 29.01.2026 щодо надання соціальних послуг та надання гуманітарної допомоги на території громади.
Питання зменшення розміру судових витрат або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення судових витрат врегульовані статтею 133 Кодексу адміністративного судочинства України, яка кореспондується з приписами частин 1, 2 статті 8 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або
2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; або
4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Зазначений у ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Частиною третьою статті 8 цього Закону передбачено, що при визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.
Аналіз вказаної норми дає підстави для висновку про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від його сплати.
Особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору, згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
При цьому, судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.
При здійсненні правосуддя в адміністративних справах суди повинні вирішувати питання, пов'язані із судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), відповідно до ст.ст. 132, 133 Кодексу адміністративного судочинства України, Закону України «Про судовий збір», а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.
Стаття 133 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає можливість зменшення розміру належних до оплати судових витрат чи звільнення від їх оплати повністю або частково, чи відстрочення або розстрочення сплати судових витрат на визначений строк.
Однак, з урахуванням наведених норм права, єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є майновий стан заявника, тобто фізичної або юридичної особи (довідка про доходи, про заробітну плату, пенсію, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, податкова декларація про доходи тощо). Наведення доводів, обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору, а також подання доказів на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку, розмірі і в строки покладається на цю особу.
У розумінні приписів статті 8 Закону України «Про судовий збір» відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин. При цьому, заявник має довести існування фінансових труднощів.
До клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору не додано відомостей з доказами на їх підтвердження про річний дохід позивача за попередній календарний рік - 2025 рік, у зв'язку з чим немає можливості встановити, чи перевищує розмір судового збору за подання позовної заяви 5 відсотків розміру річного доходу позивача за 2025 рік.
Матеріали справи не містять доказів на підтвердження належності позивача до категорій осіб, перелік яких визначено п. 2 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір». Предметом позову ОСОБА_1 не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд зазначає, що наведених позивачем доводів недостатньо для ухвалення судового рішення про звільнення позивача від сплати судового збору. Зі змісту клопотання не вбачається підстав, які би беззаперечно вказували на необхідність звільнення позивача від сплати судового збору.
Оскільки позивачем не надано суду належних доказів в обґрунтування обставин, що унеможливлюють сплату судового збору, підстави для звільнення від сплати судового збору, наведені у клопотанні, не можуть бути визнані поважними, у зв'язку з чим клопотання про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.
При цьому, суд роз'яснює, що відмова у звільненні від сплати судового збору не позбавляє особу права повторного звернення із такою заявою із обов'язковим наданням необхідних доказів.
Заяву ОСОБА_1 про поновлення строку для звернення до суду з адміністративним позовом обґрунтовано тяжким станом здоров'я позивача, пов'язаним із наявністю хронічних захворювань, постійною потребою у лікуванні, соціальному і гуманітарному забезпеченні.
Надаючи оцінку доводам позивача щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду, суд зазначає, що частиною 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Строки звернення до суду з відповідними позовними заявами визначені з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Процесуальна можливість для звернення з позовом до суду пов'язана з певним часовим проміжком, протягом якого така особа може реалізувати право на звернення без застосування до неї наслідків пропуску такого строку. В той же час, у випадку звернення до суду поза межами такого строку, до неї належить застосовувати відповідні правові наслідки, встановлені законом, у даному випадку статтею 123 Кодексу адміністративного судочинства України.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів.
Позивач оскаржує дії відповідача щодо нарахування заборгованості з єдиного внеску та вимоги відповідача про сплату боргу (недоїмки) № Ф-1518-56/484У від 10.05.2019, № Ф-1518-56/484У від 06.11.2019, № Ф-1518-56/484У від 15.02.2021, № Ф-1518-56/484У від 13.02.2020.
У позовній заяві не зазначено і не додано доказів на підтвердження дати, коли позивач дізналася про порушення своїх прав.
Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
До первинно поданої позовної заяви ОСОБА_1 було додано заяву про поновлення строку звернення до суду, яку обґрунтовано тим, що оскаржувану вимогу було винесено у 2019 році, однак позивача про неї не було повідомлено. Позивач дізналася про наявність заборгованості після накладення арешту на її банківські рахунки у межах виконавчого провадження. Також у заяві зазначено, що позивач проживає на території активних бойових дій, з 24.02.2022 до 11.09.2022 перебувала в окупації, має тяжкі хронічні захворювання, не мала можливості роздрукувати документи для направлення до суду. Взимку 2026 року дізналася як подати документи через Електронний суд.
У позовній заяві зазначено, що арешт на рахунки позивача було накладено у листопаді 2020 року. У травні 2021 року позивач отримала інформацію про нарахування заборгованості з єдиного соціального внеску.
Позовну заяву подано 03.05.2026 (дата формування у підсистемі ЄСІТС «Електронний суд»).
У заяві про поновлення строку звернення до суду, поданій 21.05.2026, не зазначено дату, коли позивач дізналася про порушення своїх прав внаслідок складення відповідачем оскаржуваних вимог.
Місце проживання позивача зареєстровано у с-ще Приколотне Куп'янського району Харківської області. Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28.02.2025 № 376, період тимчасової окупації Вільхуватської сільської територіальної громади Куп'янського району Харківської області тривав з 24.02.2022 до 12.09.2022, дата виникнення можливості бойових дій - 12.09.2022, дата припинення можливості бойових дій - 09.07.2025, внесено до переліку території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, за винятком с. Мілове (дата початку бойових дій - 10.07.2025).
З урахуванням зазначеної позивачем інформації щодо обізнаності про наявність податкового боргу з травня 2021 року, шестимісячний строк звернення до суду сплив до початку введення воєнного стану в Україні, тобто до 24.02.2022.
В порядку усунення недоліків позовної заяви ОСОБА_1 надано копії медичної документації: направлення на стаціонарне лікування від 11.07.2005, записів лікарів за серпень 2021 року, червень, липень 2025 року, результатів аналізів за лютий 2025 року.
Відповідно до частини першої статті 121 КАС суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 22.06.2021 у справі № 120/5780/20-а, від 02.12.2021 у справі № 640/20314/20.
Судом не встановлено переконливих фактичних обставин, які би свідчили про дійсні істотні перешкоди чи труднощі для своєчасного звернення позивача до суду за захистом своїх прав протягом об'єктивно необхідного строку, починаючи з травня 2021 року, з урахуванням наведених у заяві обставин. Суд дійшов висновку, що позивачем не доведено наявність поважних причин пропуску строку звернення до суду. За таких обставин, враховуючи тривалість пропущеного строку звернення з позовною заявою, суд визнає неповажними вказані позивачем підстави його пропуску.
За приписами ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з частиною другою статті 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
За змістом частини п'ятої статті 169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169 КАС України, суд -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Визнати неповажними вказані ОСОБА_1 підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду з цією позовною заявою.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачеві.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 КАС України.
Суддя В.В. Рянська