ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
13.05.2026Справа № 910/1982/26
Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., за участі секретаря судового засідання Рєпкіної Ю.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи
за позовом Заступника керівника Луцької окружної прокуратури (43025, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Винниченка, 13, ідентифікаційний код 0290991522) в інтересах держави в особі:
1) Волинської обласної ради (43027, Волинська обл., м. Луцьк, Київський майдан, 9, ідентифікаційний код 00022444)
2) Волинська обласна державна (військова) адміністрація (43027, Волинська обл., м. Луцьк, Київський майдан, 9, ідентифікаційний код 13366926)
3) Західного офісу Держаудитслужби (79007, м. Львів, вул. Костюшка, ідентифікаційний код 40479801)
до 1) Комунального підприємства "Волинська обласна інфекційна лікарня" Волинської обласної ради (43001, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Шевченка, 30, ідентифікаційний код 03398983)
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Толк Україна" (04116, м. Київ, вул. Старо-Київська, 14, ідентифікаційний код 44878589)
про визнання недійними додаткових угод до договору та стягнення 88 934, 77 грн,
за участю представників
від прокуратури: Алфьорова А.П.
від позивачів: не з'явилися
від відповідача-1: Місюк Р.П.
від відповідача-2: Боричевський В.М.
До Господарського суду міста Києва звернувся Заступник керівника Луцької окружної прокуратури (далі - прокурор) з позовом в інтересах держави в особі Волинської обласної ради (далі - позивач-1), Волинської обласної державної (військової) адміністрації (далі - позивач-2), Західного офісу Держаудитслужби (далі - позивач-3) до Комунального підприємства "Волинська обласна інфекційна лікарня" Волинської обласної ради (далі - відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю "Толк Україна" (далі - відповідач-2) про визнання недійними додаткових угод до договору та стягнення 88 934, 77 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що додаткові угоди №3 від 04.03.2025 та №5 від 31.10.2025 до договору про постачання електричної енергії споживачу №37-25/34 від 19.12.2024 укладені між відповідачами з порушенням вимог ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та п. 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, а тому підлягають визнанню недійсними в судовому порядку, а перераховані відповідно до них кошти в сумі 88 934, 77 грн підлягають стягненню в дохід обласного бюджету Волинської області.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 02.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/1982/26. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 01.04.2026.
03.03.2026 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" Волинською обласною радою подано заяву про проведення засідання за відсутності учасника справи, у якій позивач-1 просив суд проводити всі наступні судові засідання за відсутності його представника.
17.03.2026 (сформовано 17.03.2026) через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" від Західного офісу Держаудитслужби до суду надійшли пояснення, у яких позивач-3 просив суд розгляд справи в усіх судових засіданнях проводити без участі його представника.
17.03.2026 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" Товариством з обмеженою відповідальністю "Толк Україна" подано до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач-2 вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими, вказавши, що зміна ціни за одиницю товару за спірними додатковими угодами відбулася в межах граничного показника, встановленого законодавством (10 %); при укладенні оспорюваних додаткових угод був дотриманий встановлений договором порядок ініціювання та документального підтвердження зміни ціни за одиницю товару у разі коливання ціни такого товару на ринках електроенергії, передбачений договором; доводи прокурора, що лист ТОВ "Толк Україна" від 03.11.2025 №3-031125-1 датований після укладення додаткової угоди №5 є формальними та не враховують особливостей функціонування ринку електричної енергії, зокрема, що при здійсненні розрахунку зміни ціни враховуються показники середньозважених цін як ринку "на добу наперед" (РДН), так і внутрішньодобового ринку (ВДР), однак порядок оприлюднення відповідної інформації оператором ринку передбачає різні строки доступності таких даних; сторонами у договорі погоджено момент застосування змінених умов договору.
17.03.2026 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" Комунальним підприємством "Волинська обласна інфекційна лікарня" подано до суду відзив на позовну заяву, у якому відповідач-1 зазначає про безпідставність позовних вимог, з огляду на те, що ціна за одиницю товару у порівнянні з початковою ціною договору була збільшена в межах ліміту 10 %, передбаченого ч. 5. ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", при цьому чинним законодавством не визначено, які саме документи мають підтверджувати факт коливання ціни товару на ринку, тому залежно від специфіки предмета закупівлі факт коливання ціни товару на ринку може підтверджуватися, зокрема, довідками Торгово-промислової палати України, Державної служби статистики України, даними із сайту "Оператор ринку" тощо, умовами пункту 4.5.2 договору погоджено порядок зміни ціни договору пропорційно коливання ціни закупівлі одиниці товару згідно механізму, визначеному у Додатку 3 до цього договору, але не більше ніж на відсоток коливання ціни товару на ринках електроенергії у бік збільшення.
23.03.2026 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" до суду через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" від заступника керівника Луцької окружної прокуратури надійшла відповідь на відзиви відповідачів, у яких прокурор відхиляє наведені в них доводи, зауваживши, що у період дії договору відбувалось також зменшення середньозваженої ціни електричної енергії, проте відповідач-2 додаткових угод щодо такої зміни ціни (у бік зменшення) з комунальним підприємством не укладав, що свідчить про використання відповідних коливань виключно на свою користь та недобросовісність його поведінки.
31.03.2026 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" Волинською обласною державною (військовою) адміністрацією подано заяву про проведення засідання за відсутності учасника справи, у якій позивач-2 просив суд проводити всі наступні судові засідання за відсутності його представника.
У підготовчому засіданні 01.04.2026 суд на місці ухвалив закрити підготовче провадження та призначено справу №910/1982/26 до розгляду по суті на 22.04.2026.
У судовому засіданні 22.04.2026 судом оголошено перерву розгляду справи по суті до 13.05.2026.
12.05.2026 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" заступником керівника Луцької окружної прокуратури подано пояснення, у яких прокурор зауважує на тому, що при укладенні договору №37-25/34 від 19.12.2024 вартість електричної енергії встановлено за нижчою ціною, ніж за ціна на РДН та ВДР у торговій зоні Об'єднаної енергетичної системи України (ОЕС) упродовж грудня 2024 року, разом з цим після незначного здорожчання вартості електричної енергії на РДН та ВДР в наступних місяцях до жовтня 2025 року ціна товару зменшувалася і не перевищувала тієї, яку зафіксовано на час проведення закупівлі та укладення договору, що спростовує виникнення ситуації, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір про закупівлю стає вочевидь невигідним/збитковим для постачальника товару.
У судовому засіданні 13.05.2026 прокурор позовні вимоги підтримав, просив задовольнити, в свою чергу, представники відповідачів проти задоволення позовних вимог заперечили, просили відмовити, представники позивачів у засідання своїх представників не направили, про що повідомили у заявах про розгляд справи без їх участі.
У судовому засіданні 13.05.2026 оголошено вступну та резолютивну частину рішення відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України.
На виконання вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.
19.12.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Толк Україна" (далі - постачальник) та Комунальним підприємством "Волинська обласна інфекційна лікарня" Волинської обласної ради (далі - споживач) укладено договір про постачання електричної енергії споживачу №37-15/54, за умовами пункту 1.1. якого за результатами проведеної процедури закупівлі постачальник продає товар: електрична енергія (ДК 021:2015 - 09310000-5 - електрична енергія) (далі - електрична енергія, товар) споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Згідно з пунктом 1.3. договору загальна сума договору становить 2 539 542, 24 грн з ПДВ.
Відповідно до пункту 4.1. договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за ціною, визначеною у Додатку 2 до цього договору.
Додатком № 2 до договору (Специфікація (договірна ціна)) сторонами погоджено, що ціна електричної енергії як товару (кВт/год) становить 5,35 грн/кВт*год без ПДВ, а ціна електричної енергії (з урахуванням величини регульованих тарифів та ПДВ) - 7,054284 грн/кВт*год.
За умовами пункту 4.2. договору ціна за 1 кіловат-годину (одиницю товару) визначена у Додатку 2 до цього договору. Ціна за одиницю товару за договором включає вартість послуг оператора системи передачі, які необхідні для виконання постачальником умов цього договору, та визначена з урахуванням витрат постачальника на пересилання документів, сплату митних тарифів, податків, зборів та платежів, інших витрат, які понесе постачальник у зв'язку з виконанням договору. Ціна за 1 кВт.год не включає вартість послуг з розподілу електричної енергії, які оплачуються споживачем самостійно безпосередньо оператору системи, з яким споживач має діючий договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії.
Згідно з пунктом 4.4 договору вартість договору не підлягає збільшенню, за виключенням випадків, передбачених законодавством про публічні закупівлі. Зміна умов договору в частині збільшення його ціни у випадках, визначених законодавством про публічні закупівлі, здійснюється шляхом укладання додаткової угоди про внесення змін до договору.
Пунктом 4.5. договору визначено, що ціна за одиницю товару може змінюватись у випадках, передбачених Особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, далі - Особливості № 1178), зокрема:
- збільшення ціни за одиницю товару в разі коливання ціни такого товару на ринках електроенергії, що відбулося з моменту укладення цього договору або останнього внесення змін до договору в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринках електроенергії (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринках електроенергії) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в цьому договорі на момент його укладення (визначена в п. 1.3 договору).
У разі коливання ціни закупівлі одиниці товару на ринках електроенергії заінтересована сторона письмово звертається до іншої сторони листом, в якому пропонує нову ціну закупівлі одиниці товару з урахуванням коливання такої ціни на ринках електроенергії порівняно із ціною закупівлі одиниці товару, визначеною в Додатку 3 до цього договору (для цього підпункту (4.5.2) договору), але не більше ніж на відсоток коливання ціни товару на ринках електроенергії у бік збільшення.
Заінтересована сторона повинна надати інформацію, що підтверджує та обґрунтовує зміну ціни закупівлі одиниці товару порівняно з відповідною ціною, встановленою у Додатку 2 до цього договору. Інформація щодо коливання ціни закупівлі одиниці товару на ринках електроенергії надається у вигляді роздрукованих аналітичних матеріалів з електронної сторінки в мережі Інтернет Акціонерного товариства "Оператор ринку" (https://www.oree.com.ua), завірених підписом уповноваженої особи сторони.
Під коливанням ціни закупівлі одиниці товару на ринках електроенергії слід розуміти будь-яку зміну середньозваженої ціни закупівлі за одиницю товару, визначеної за результатами торгів на ринках електроенергії протягом календарного місяця, відносно середньозваженої ціни закупівлі одиниці товару за базовий місяць (місяць, що передує місяцю підняття ціни).
За такої умови ціна закупівлі одиниці товару змінюється пропорційно коливання ціни
закупівлі одиниці товару згідно механізму, визначеному у Додатку 3 до цього договору, але не більше ніж на відсоток коливання ціни товару на ринках електроенергії у бік збільшення.
В залежності від коливання ціни товару на ринку, сторони протягом дії договору мають право вносити зміни декілька разів в частині пропорційного збільшення ціни за одиницю товару, кожного разу, з урахуванням попередніх змін за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в цьому договорі на момент його укладення.
Сторона - ініціатор зміни ціни за одиницю товару не пізніше ніж за 20 календарних днів до застосування таких змін повідомляє другу Сторону про намір внести відповідні зміни до договору.
Сторони розраховують ціну за одиницю товару за формулою визначення ціни за одиницю товару, вказаною у Додатку 3, для цього підпункту (4.5.2) договору.
Зміна ціни за одиницю товару здійснюється шляхом укладання додаткової угоди про внесення змін до цього договору в частині коригування обсягів фактичного споживання товару споживачем без зміни вартості договору на момент його укладення.
У момент укладення цього договору сторони виходять з того, що ціна на ринку електричної енергії буде стабільною, тобто в будь-який момент строку дії договору коливання (зростання/зниження) цін, що визначається відповідно до цього підпункту договору, не перевищуватиме 1%. Сторони визнають, що коливання ціни на ринку електричної енергії у сторону збільшення в розмірі понад 1% вважається істотною зміною обставин виконання цього договору в розумінні статті 652 Цивільного кодексу України та є підставою для збільшення ціни товару в порядку, визначеному цим договором та згідно з Додатком 3 до цього договору (підпункт 4.5.2. пункту 4.5. договору).
- зміни встановлених згідно із законодавством регульованих цін (тарифів) і нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку «на добу наперед», що застосовуються в договорі.
Ціна за одиницю товару у таких випадках визначається за формулою визначення ціни за одиницю товару, вказаною у Додатку 3, для цього підпункту (4.5.3) Договору.
Сторона - ініціатор зміни ціни за одиницю товару не пізніше ніж за 20 календарних днів до застосування таких змін (або протягом 5 днів з моменту прийняття відповідного нормативно-правового акту про зміну регульованих тарифів) повідомляє другу сторону про намір внести відповідні зміни до договору.
У разі зміни середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед" сторони керуються цим підпунктом договору та порядком внесення змін до Договору, прописаним для цього підпункту (пп. 4.5.3) договору у Додатку 3 до цього договору.
Зміна ціни за одиницю товару здійснюється шляхом укладання додаткової угоди про внесення змін до цього договору в частині коригування ціни договору без зміни обсягів фактичного споживання товару споживачем без зміни вартості договору.
У момент укладення цього договору сторони виходять з того, що ціна на ринку електричної енергії буде стабільною, тобто в будь-який момент строку дії договору коливання (зростання/зниження) цін, що визначається відповідно до цього підпункту договору, не перевищуватиме 1%. Сторони визнають, що коливання ціни на ринку електричної енергії у сторону збільшення в розмірі понад 1% вважається істотною зміною обставин виконання цього договору в розумінні статті 652 Цивільного кодексу України та є підставою для збільшення ціни товару в порядку, визначеному цим договором та згідно з Додатком 3 до цього договору (підпункт 4.5.3. пункту 4.5. договору).
Пунктом 1 Додатку 3 до договору (Механізм визначення вартості електричної енергії (згідно з п.п. 4.5.2. цього договору)) визначено порядок зміни ціни у зв'язку зі зміною регульованих цін (тарифів). Сторони вносять до договору зміни у разі зміни регульованих цін (тарифів) з моменту набрання чинності нормативно-правовим актом, яким встановлено (змінено) регульовану ціну (тариф) та відповідно ціна за одиницю товару змінюється, але не раніше дати укладення цього договору. Постачальник письмово звертається до споживача щодо зміни ціни за одиницю товару. Підтвердженням необхідності внесення таких змін є чинні (введені в дію в порядку, встановленому законодавством) нормативно-правові акти уповноважених на це органів (суб'єктів правотворчості) щодо встановлення (зміни) регульованого тарифу на передачу електричної енергії. Сума договору при цьому може змінюватися в залежності від таких змін в бік збільшення або в бік зменшення, при цьому може змінюватися в залежності від таких змін в бік збільшення або в бік зменшення, при цьому обсяг товару приводиться у відповідність, залежно від наявного фінансування споживача (у разі неможливості споживача збільшити суму договору, обсяг товару зменшується).
Пунктом 2 Додатку 3 до договору визначено порядок зміни ціни у зв'язку зі зміною середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед". Зміна істотних умов договору у зв'язку зі зміною середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед" (далі - РДН) здійснюється на вимогу однієї із сторін на таких умовах: підставою для зміни умов цього договору є показники середньозважених цін на РДН в ОЕС України за даними АТ "Оператор ринку" на офіційному сайті https://www.oree.com.ua. Уся інформація щодо торгів на РДН, зокрема, про ціни та обсяги купівлі-продажу електричної енергії оприлюднюється АТ "Оператор ринку" на офіційному сайті https://www.oree.com.ua. Відповідно, підставою для зміни ціни за одиницю електричної енергії є інформація щодо зміни середньозваженої ціни на РДН. У разі зміни середньозважених цін на електричну енергію на РДН, сторони вносять зміни до ціни договору із застосуванням формульного розрахунку в наступному порядку: Цнов = (Кзмін * Ца + Тосп) * 1,2, де: Цнов - нова (змінена) ціна за одиницю товару в результаті зміни її на ринку з урахуванням тарифу на послуги оператора системи передачі, грн. за 1 кВт* год та ПДВ; Ца - ціна закупівлі одиниці товару (актуальна) на день укладення договору або останньої додаткової угоди до цього договору тощо, грн за 1 кВт*год без урахування тарифу на послуги оператора системи передачі та без ПДВ (стовпчик 4 таблиці 1 Додатку №2); Тосп - ціна (тариф) на послуги оператора системи передачі, яка встановлена регулятором на відповідний розрахунковий період, грн. за 1 кВт*год без ПДВ; Кзмін - коефіцієнт зміни ціни одиниці товару, який визначається за формулою: Кзмін = Цез2 / Цез1, де: Цез1 - середньозважена ціна купівлі-продажу електричної енергії за результатами торгів на ринку «на добу наперед» у місяці, який порівнюється (місяць укладення договору або місяць останньої укладеної додаткової угоди в частині зміни ціни електричної енергії як товару (нерегульована частина ціни), грн. за 1 кВт*год без ПДВ; Цез2 - середньозважена ціна купівлі-продажу електричної енергії за результатами торгів на ринку "на добу наперед", що склалася у місяці, який передує місяцю підняття ціни, грн. за 1 кВт*год без ПДВ. 1,2 - арифметичне визначення ПДВ. Нова (змінена) ціна застосовується з першого числа розрахункового періоду (місяця), що слідує за базовим місяцем (базовий місяць - це місяць, який передує місяцю підняття ціни). У разі зміни ціни за одиницю товару у випадках, передбачених цим підпунктом, сторони вносять відповідні зміни до договору шляхом укладання додаткової угоди до договору та викладенням Додатку № 2 в новій редакції. У разі внесення змін до договору у випадку, передбаченому цим підпунктом, сума договору може бути збільшена в залежності від фінансової можливості споживача. Сума договору при цьому може змінюватися в залежності від таких змін в бік збільшення або в бік зменшення, при цьому обсяг товару приводиться у відповідність, залежно від наявного фінансування споживача (у разі неможливості споживача збільшити суму договору, обсяг товару зменшується).
Пунктом 12.5 договору встановлено, що зміна умов договору оформляється шляхом підписання додаткової угоди, яка набуває чинності з моменту її підписання сторонами, якщо сторони не погодять інший строк набрання нею чинності.
Додатковою угодою №1 від 17.01.2025 до договору у зв'язку зі зміною 01.01.2025 регульованого тарифу на послуги з передачі електричної енергії НЕК "Укренерго" на підставі Постанови НКРЕКП від 19.12.2024 №2200 "Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії НЕК "Укренерго" на 2025 рік та встановлені його на рівні 0,68623 грн/кВт год без ПДВ (попередній розмір тарифу на передачу, який врахований в договорі та був чинний на момент подачі пропозиції учасником, складав - 0,52857 грн/кВт год без ПДВ), сторони дійшли взаємної згоди змінити ціну за одиницю товару та викласти Додаток 2 до договору у новій редакції. У зв'язку зі зміною ціни за одиницю товару сторони погодили, що кількість товару (обсяги постачання електричної енергії) становить 350 597, 1773 кВт*год.
Підставою для укладення додаткової угоди №1 був лист Товариства з обмеженою відповідальністю "Толк Україна" №3-010125-3 від 01.01.2025, адресований керівнику підприємств (установ, організацій), у якому постачальник повідомив про зміну ціни на електричну енергію у зв'язку зі зміною регульованих цін (тарифів), які є складовою частиною тарифу на електричну енергію відповідно до постанови НКРЕКП від 19.12.2024 №2200 "Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії "НЕК "УКРЕНЕРГО".
Додатковою угодою №2 від 20.01.2025 до договору сторони виклали п. 1.3. розділу "1. Предмет Договору", договору в новій редакції:
"1.3. Загальна сума договору становить 2 539 542,24 грн., в т. ч. ПДВ - 423 257,04 грн. у тому числі: 1.3.1. за рахунок бюджетних коштів - 1 589 753,00 грн. (враховуючи ПДВ 264 958,83 грн.).
1.3.2. за рахунок власних коштів споживача та коштів третіх осіб (відшкодовані кошти) 949 789, 24 грн (враховуючи ПДВ 158 298,21 грн)".
Додатковою угодою №3 від 04.03.2025 до договору, у зв'язку із коливанням ціни електричної енергії на ринках електричної енергії у бік збільшення сторони дійшли взаємної згоди змінити ціну за одиницю товару та викласти в новій редакції Додаток №2 до договору. У зв'язку зі зміною ціни за одиницю товару сторони погодили, що кількість товару (обсяги постачання електричної енергії) становить 337 773, 5381 кВт*год. Керуючись п.1 Додатку 3 до Договору сторони установили, що ця додаткова угода набуває чинності з 01.03.2025.
Підставою для укладення додаткової угоди №3 були листи Товариства з обмеженою відповідальністю "Толк Україна" від 05.02.2025 №3-050225-3 та від 28.02.2025 №3-280225-65, адресовані керівнику підприємств (установ, організацій), у яких постачальник повідомив про зміну ціни на електричну енергію у зв'язку зі зростанням відсотку коливання ціни електричної енергії на ринках "на добу на перед" та внутрішньодобовому ринку в сторону збільшення, що відображено на офіційному сайті АТ "Оператор ринку" за посиланням: https://www.oree.com.ua.
Додатковою угодою №4 від 09.09.2025 до договору сторони погодили викласти п. 1.3. розділу "1. Предмет Договору", договору в новій редакції:
"1.3. Загальна сума договору становить 2 539 542,24 грн., в т. ч. ПДВ - 423 257, 04 грн, у тому числі:
- 1.3.1. за рахунок бюджетних коштів - 1 716 531, 00 грн. (враховуючи ПДВ 286 088, 50 грн.).
- 1.3.2. за рахунок власних коштів споживача та коштів третіх осіб (відшкодовані кошти) 823 011, 24 грн (враховуючи ПДВ 137 168,54 грн)".
Додатковою угодою №5 від 31.10.2025 до договору, у зв'язку з коливанням ціни електричної енергії на ринках електричної енергії у бік збільшення, сторони дійшли взаємної згоди змінити ціну за одиницю товару та викласти в новій редакції Додаток № 2 до договору. У зв'язку зі зміною ціни за одиницю товару сторони погодили, що кількість товару за (обсяги постачання електричної енергії) за договором становить 322 079, 3538 кВт*год. Керуючись п. 1 Додатку 3 до договору сторони установили, що ця Додаткова угода набуває чинності з 01.11.2025.
Підставою для укладення додаткової угоди №5 були листи Товариства з обмеженою відповідальністю "Толк Україна" від 03.10.2025 №3-031025-2 та від 03.11.2025 №3-031125-1, адресовані керівникам підприємств (установ, організацій), у яких постачальник повідомив про зміну ціни на електричну енергію у зв'язку зі зростанням відсотку коливання ціни електричної енергії на ринках "на добу на перед" та внутрішньодобовому ринку в сторону збільшення, що відображено на офіційному сайті АТ "Оператор ринку" за посиланням: https://www.oree.com.ua.
Як встановлено судом, на виконання умов договору Товариство з обмеженою відповідальністю "Толк Україна" поставило на користь Комунального підприємства "Волинська обласна інфекційна лікарня" Волинської обласної ради 329160 кВт*год електричної енергії на загальну суму 2 473 197, 36 грн, що підтверджується актами приймання-передачі обсягів електричної енергії: №3729-001225011 від 31.01.2025 на суму 353 222, 08 грн; №3729-001225021 від 28.02.2025 на суму 226 575, 94 грн; №3729-001225031 від 31.03.2025 на суму 210 825, 60 грн; №3729-001225041 від 30.04.2025 на суму 174 466, 25 грн; №3729-001225051 від 31.05.2025 на суму 148 211, 72 грн; №3729-001225061 від 30.04.2025 на суму 143 257, 06 грн; №3729-001225071 від 31.07.2025 на суму 197 818, 63 грн;
№3729-001225081 від 09.09.2025 на суму 106 333, 82 грн; №3729-001225091 від 30.09.2025 на суму 143 099, 17 грн; №3729-001225101 від 07.11.2025 на суму 201 367, 34 грн; №3729-001225111 від 23.12.2025 на суму 247 985, 92 грн; №3729-001225121 від 24.12.2025 на суму 249 389, 41 грн.
В свою чергу, Комунальне підприємство "Волинська обласна інфекційна лікарня" Волинської обласної ради здійснило оплату спожитої електричної енергії в загальній сумі 2 473 197, 36 грн, про що свідчать платіжні інструкції №139 від 11.02.2025 на суму 423 866, 50 грн; №309 від 10.03.2025 на суму 226 575, 94 грн; №532 від 08.04.2025 на суму 210 825, 60 грн; №735 від 08.05.2025 на суму 174 466, 25 грн; №946 від 09.06.2025 на суму 148 211, 72 грн; №1150 від 08.07.2025 на суму 143 257, 06 грн; №1138 від 11.08.2025 на суму 197 818, 63 грн; №1522 від 09.09.2025 на суму 106 333, 82 грн; №1736 від 07.10.2025 на суму 85 175, 48 грн; №1737 від 10.10.2025 на суму 57 923, 69 грн; №1938 від 10.11.2025 на суму 201 080, 00 грн; №2124 від 28.11.2025 на суму 287, 34 грн; №2187 від 24.12.2025 на суму 247 985, 92 грн; №2188 від 24.12.2025 на суму 249 389, 41 грн.
Прокурор вважає, що додаткові угоди до договору про постачання електричної енергії споживачу №37-15/54 від 19.12.2024: №3 від 04.03.2025 та №5 від 31.10.2025 до договору суперечать вимогам п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та підп. 2 п. 19 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" від 12.10.2022 № 1178.
Так, за доводами прокурора, укладення додаткової угоди №3 від 04.03.2025, за умовами якої сторони, керуючись нормами ч. 3 ст. 631 ЦК України, погодили збільшення ціни товару із 01.03.2025, однак зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов'язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається відповідно до ч. 3 ст. 632 ЦК України.
Окрім цього, листи Товариства з обмеженою відповідальністю "Толк Україна" від 05.02.2025 №3-050225-3, від 28.02.2025 №3-280225-65, від 03.10.2025 №3-031025-2 та від 03.11.2025 №3-031125-1 щодо зміни ціни за одиницю товару, адресовані керівникам установ, підприємств, організацій, тобто усім контрагентам постачальника, а наведені у них відомості не враховують умов конкретних правочинів, а тому не можуть розцінюватись як належне обґрунтування для внесення змін до договору від 19.12.2024 №37-25/34 за додатковими угодами №3 від 04.03.2025 та №5 від 31.10.2025.
При цьому, лист від 03.11.2025 №3-031125-1 датований вже після укладення додаткової угоди №5 (31.10.2025), тому не міг бути підставою для її укладення.
Також, прокурор зауважує на тих обставинах, що при укладенні договору №37-25/34 від 19.12.2024 вартість електричної енергії встановлено за нижчою ціною, ніж за ціна на РДН та ВДР у торговій зоні Об'єднаної енергетичної системи України (ОЕС) упродовж грудня 2024 року, разом з цим після незначного здорожчання вартості електричної енергії на РДН та ВДР в наступних місяцях до жовтня 2025 року ціна товару зменшувалася і не перевищувала тієї, яку зафіксовано на час проведення закупівлі та укладення договору, що спростовує виникнення ситуації, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір про закупівлю стає вочевидь невигідним/збитковим для постачальника товару.
Викладене в сукупності, за твердженням прокурора, є підставою для визнання додаткових угод №3 від 04.03.2025 та №5 від 31.10.2025 недійсними та повернення сплачених на їх виконання коштів в сумі 88 934,77 грн в дохід обласного бюджету Волинської області.
При цьому, прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.
Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 та від 26.06.2019 року у справі № 587/430/16-ц та Верховного Суду від 21.07.2021 року у справі № 520/21430/18, від 20.09.2021 року у справі № 903/828/20, від 06.09.2021 року у справі № 562/3535/18.
У даному випадку, подаючи позов до суду, прокурор послався на ч. 3-5 статті 53 ГПК України, ч. 3, 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" та вказав на неналежне здійснення
Західним офісом Держаудитслужби та Волинською обласною державною (військовою) адміністрацією та Волинською обласною радою захисту інтересів держави в сфері законодавства про публічні закупівлі.
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 7 Закону України "Про публічні закупівлі" уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель у межах повноважень, визначених цим Законом. Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про публічні закупівлі" моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи. Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.
Положеннями ч. 1 ст. 44 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників, службові (посадові) особи та члени органу оскарження, службові (посадові) особи Уповноваженого органу, службові (посадові) особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, службові (посадові) особи органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (обслуговуючого банку), несуть відповідальність згідно із законами України.
Відповідно до п. 8, 10 ст. 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" органу державного фінансового контролю надається право, зокрема порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43, визначено, що Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань, зокрема реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель; вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; передає в установленому порядку правоохоронним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь.
Отже орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль за використанням коштів державного та місцевих бюджетів, і в разі виявлення порушень законодавства має право пред'явити обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень. Зокрема до повноважень органів Держаудитслужби належить право порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства.
Обґрунтовуючи підстави представництва інтересів держави в суді в інтересах Волинської обласної ради та Волинської обласної державної (військової) адміністрації, прокурор зазначив, що відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, засновником Комунального підприємства "Волинська обласна інфекційна лікарня" Волинської обласної ради є Волинська обласна рада, яка уповноважена на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов'язаних із законним та ефективним витрачанням коштів обласного бюджету.
Відповідно до норм п. 3 ч. 2 ст. 22 Бюджетного кодексу України, головними розпорядниками бюджетних коштів за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, - місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників. Якщо згідно із законом місцевою радою не створено виконавчий орган, функції головного розпорядника коштів відповідного місцевого бюджету виконує голова такої місцевої ради.
Згідно з п.п. 4, 7 ч. 5 ст. 22 Бюджетного кодексу України, головний розпорядник бюджетних коштів затверджує кошториси розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (плани використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів), якщо інше не передбачено законодавством; здійснює управління бюджетними коштами у межах встановлених йому бюджетних повноважень та оцінку ефективності бюджетних програм, забезпечуючи ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів, організацію та координацію роботи розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів у бюджетному процесі. Відповідно до ст. 57 Бюджетного кодексу України, право бюджетних установ на витрачання бюджетних асигнувань, передбачених у кошторисах поточного року, припиняється 31 грудня поточного року.
Згідно із п. 2.4 Порядку бухгалтерського обліку окремих активів та зобов'язань бюджетних установ та внесення змін до деяких нормативно-правових актів з бухгалтерського обліку бюджетних установ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.04.2014 № 372, суми коштів, які надходять у поточному бюджетному періоді на реєстраційні, спеціальні реєстраційні рахунки, відкриті в органах Казначейства, або поточні рахунки, відкриті в установах банків (крім власних надходжень), як повернення дебіторської заборгованості, яка виникла у попередніх бюджетних періодах, перераховуються до доходів загального фонду відповідного бюджету.
Відповідно до частини 3 статті 26 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів в особі їх керівників організовують внутрішній контроль і внутрішній аудит та забезпечують їх здійснення у своїх установах і на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери управління таких розпорядників бюджетних коштів.
Згідно статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Статтею 143 Конституції України визначено, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.
Отже, у розумінні статті 22 Бюджетного кодексу України, Комунальне підприємство "Волинська обласна інфекційна лікарня" Волинської обласної ради було розпорядником бюджетних коштів, перерахованих Волинською обласною радою.
Крім того, з урахуванням положень ст. 4 "Про правовий режим воєнного стану" та Указів Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", № 68/2022 "Про утворення військових адміністрацій" утворено Волинську обласну військову адміністрацію, Волинська обласна державна (військова) адміністрація є суб'єктом владних повноважень, наділеним компетенцією захищати інтереси держави у спірних правовідносинах та розпорядником бюджетних коштів.
15.01.2026 Луцькою окружною прокуратурою було направлено лист №53-356ВИХ-26 в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" з проханням надати інформацію про вжиті та заплановані уповноваженими органами заходи, в тому числі цивільноправового характеру, щодо визнання недійсними у судовому порядку додаткових угод до договору про постачання електричної енергії споживачу від 19.12.2024 №37-25/34.
Втім, матеріали справи не містять ані доказів надання відповіді на вказане звернення, ані доказів вжиття будь-яких заходів, спрямованих на захист інтересів держави.
Отже суд зауважує, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження вжиття компетентними органами необхідних та достатніх заходів, направлених на відновлення порушених інтересів держави протягом розумного строку після того, як вказаним органам стало відомо про порушення інтересів держави.
За таких обставин суд дійшов висновку про те, що прокурором дотримано визначений статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" порядок звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Волинської обласної ради, Волинської обласної державної (військової) адміністрації та Західного офісу Держаудитслужби у справі №910/1982/26.
Відповідачі, в свою чергу, заперечують проти задоволення позовних вимог у повному обсязі з тих підстав, що зміна ціни за одиницю товару за спірними додатковими угодами відбулася в межах ліміту 10 %, передбаченого ч. 5. ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі"; при укладенні оспорюваних додаткових угод сторонами був дотриманий встановлений договором порядок ініціювання та документального підтвердження зміни ціни за одиницю товару у разі коливання ціни такого товару на ринках електроенергії, передбачений договором, при цьому чинним законодавством не визначено, які саме документи мають підтверджувати факт коливання ціни товару на ринку, тому таке коливання може підтверджуватися, зокрема, даними із сайту "Оператор ринку"; доводи прокурора, що лист ТОВ "Толк Україна" від 03.11.2025 №3-031125-1 датований після укладення додаткової угоди №5 є формальними та не враховують особливостей функціонування ринку електричної енергії, зокрема, що при здійсненні розрахунку зміни ціни враховуються показники середньозважених цін як ринку "на добу наперед" (РДН), так і внутрішньодобового ринку (ВДР), порядок оприлюднення відповідної інформації оператором ринку передбачає різні строки доступності таких даних; сторонами у договорі погоджено момент застосування змінених умов договору.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності зі ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з врахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Загальні підстави недійсності угод і настання відповідних правових наслідків встановлені ст. ст. 215, 216 Цивільного кодексу України.
Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Отже, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків та, в разі задоволення позовних вимог, зазначати в судовому рішенні в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
При цьому, невідповідність правочину актам законодавства як підстава його недійсності, повинна ґрунтуватися на повно та достовірно встановлених судами обставинах справи про порушення певним правочином (чи його частиною) імперативного припису законодавства; саме по собі відступлення сторонами від положення законодавства, регулювання їх іншим чином, не свідчить про суперечність змісту правочину цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Таким чином, для визнання недійсним у судовому порядку правочину (господарського зобов'язання) необхідно встановити, що правочин не відповідає вимогам закону, або ж його сторонами (стороною) при укладенні було порушено господарську компетенцію.
Укладений між відповідачами договір за своєю правовою природою є договором поставки, а відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Частиною 2 цієї ж статті унормовано, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Так, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).
Особливості укладання договорів за державним замовленням (державних контрактів) визначаються Законом України "Про публічні закупівлі".
Відповідно до пункту 5 статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
Статтею 41 Закону України "Про публічні закупівлі" визначені основні вимоги до договору про закупівлю та внесення змін до нього, зокрема ч 1, 2 вказаної статті визначено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Переможець процедури закупівлі під час укладення договору про закупівлю повинен надати: 1) відповідну інформацію про право підписання договору про закупівлю; 2) копію ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності) на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законом та у разі якщо про це було зазначено у тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі чи вимагалося замовником під час переговорів у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Згідно з ч. 4 вказаної статті умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
Відповідно до ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:
1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;
2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії;
3) покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;
4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;
5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку;
6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв'язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування;
7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;
8) зміни умов у зв'язку із застосуванням положень частини шостої цієї статті.
При цьому, згідно з пунктом 3-7 розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про публічні закупівлі" постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 затверджено Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі Особливості).
Відповідно до п. 3 Особливостей, замовники що зобов'язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі", проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом.
Пунктом 17 Особливостей передбачено, що договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п'ятої, сьомої - дев'ятої статті 41 Закону та цих особливостей.
У пункті 18 Особливостей визначено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, у тому числі за результатами електронного аукціону, крім випадків: визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті; перерахунку ціни в бік зменшення ціни тендерної пропозиції переможця без зменшення обсягів закупівлі; перерахунку ціни та обсягів товарів в бік зменшення за умови необхідності приведення обсягів товарів до кратності упаковки.
Згідно з пунктом 19 Особливостей, істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема:
1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;
2) погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення;
3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;
4) продовження строку дії договору про закупівлю та/або строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;
5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг);
6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв'язку з зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування, а також у зв'язку із зміною системи оподаткування пропорційно до зміни податкового навантаження внаслідок зміни системи оподаткування;
7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку на добу наперед, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;
8) зміни умов у зв'язку із застосуванням положень частини шостої статті 41 Закону;
9) зменшення обсягів закупівлі та/або ціни згідно з договорами про закупівлю робіт з будівництва об'єктів нерухомого майна відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2023 р. № 382 "Про реалізацію експериментального проекту щодо відновлення населених пунктів, які постраждали внаслідок збройної агресії російської федерації", якщо розроблення проектної документації покладено на підрядника, після проведення експертизи та затвердження проектної документації в установленому законодавством порядку.
У разі внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, передбачених цим пунктом, замовник обов'язково оприлюднює повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю відповідно до вимог Закону з урахуванням цих особливостей.
Отже, істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами, крім випадків, зокрема збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.
Суд зазначає, що кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених у ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо.
Тобто сам факт збільшення ціни товару на ринку не обов'язково тягне за собою підвищення ціни на аналогічний товар, який є предметом договору.
При зверненні до замовника з пропозиціями підвищити ціну, постачальник має обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні, запропонованій замовнику на тендері, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним. Крім того, постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).
Під коливанням ціни необхідно розуміти зміну за певний період часу ціни товару на ринку чи то в сторону зменшення, чи в сторону збільшення. І таке коливання має відбуватись саме в період укладання договору і до внесення відповідних змін до нього.
Водночас, на підтвердження факту коливання ціни на товар, у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринкового ціною станом на дату, з якої почали змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження.
Законом України "Про публічні закупівлі" не передбачено форму/вигляд інформації щодо такого коливання, внесення змін до договору про закупівлю можливе у випадку саме факту коливання ціни такого товару на ринку та повинно бути обґрунтованим і документально підтвердженим.
Як встановлено судом, підставою для укладення додаткових угод №3 від 04.03.2025, та №5 від 31.10.2025 були листи Товариства з обмеженою відповідальністю "Толк Україна" від 05.02.2025 №3-050225-3, від 28.02.2025 №3-280225-65, від 03.10.2025 №3-031025-2 та від 03.11.2025 №3-031125-1, у яких постачальник, із посиланням на інформацію з офіційного сайту Акціонерного товариства "Оператор ринку" https://www.oree.com.ua, повідомив про зміну ціни на електричну енергію у зв'язку зі зростанням відсотку коливання ціни електричної енергії на ринках "на добу на перед" та внутрішньодобовому ринку в сторону збільшення за періоди січень, лютий; вересень жовтень 2025 p.
Відповідний порядок зміни ціни погоджений сторонами у Додатку 3 до договору і жодним чином не суперечить вимогам п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та підп. 2 п. 19 Особливостей.
При цьому, додатковою угодою № 3 від 04.03.2025 сторонами збільшено ціну електроенергії за 1 кВт/год з 5,35 грн до 5,579167 грн, тобто на 4,28%, а додатковою угодою №5 від 31.10.2025 з 5,579167 до 5,884465 грн, тобто на 5,47 %, що в сукупності не перевищує ні відсоток коливання (збільшення) ціни товару на ринку, ні 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена у договорі.
Посилання прокурора на те, що лист від 03.11.2025 №3-031125-1 датований вже після укладення додаткової угоди №5 від 31.10.2025, не беруться судом до уваги, оскільки дана обставина не змінює підставу збільшення ціни договору, а відповідні відомості із сайту Акціонерного товариства "Оператор ринку" є відкритими для ознайомлення, в тому числі для відповідача-1.
Враховуючи вищенаведені обставини, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання недійсними додаткових угод №3 від 04.03.2025, та №5 від 31.10.2025, оскільки прокурором під час розгляду справи не доведено обставин, з якими закон пов'язує недійсність оспорюваних правочинів і судом таких підстав не встановлено.
Оскільки вимога про стягнення 88 934, 77 грн є похідною вимогою, то остання не підлягає задоволенню з огляду на дійсність додаткових угод №3 від 04.03.2025, та №5 від 31.10.2025 до договору про постачання електричної енергії споживачу №37-15/54 від 19.12.2024.
Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі “Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини “Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі “Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі “Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.
З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Враховуючи висновки суду про відмову в задоволенні позовних вимог витрати по сплаті судового збору покладаються на Волинську обласну прокуратуру в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 27.05.2026.
Суддя Л.Г. Пукшин