ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
м. Київ
27.05.2026Справа № 910/6008/26
Господарський суд міста Києва у складі судді Андреїшиної І.О., розглянувши матеріали позовну заяву Антимонопольного комітету України
до Міністерства юстиції України
про визнання протиправною та скасування постанови органу державної виконавчої служби,
До Господарського суду міста Києва з позовом звернувся Антимонопольний комітет України до Міністерства юстиції України,в якому просить суд визнати протиправними дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенка Владислава Андрійовича щодо закінчення виконавчого провадження ВП № 79959918 та скасувати постанову державного виконавця від 13.03.2026 про закінчення виконавчого провадження № 79959918.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 статті 175 Господарського процесуального кодексу України, зважаючи на наступне.
Так, обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач зазначає, що 04.11.2025 на виконання рішення тимчасової адміністрації колегії Антимонопольного комітету України від 03.06.2025 №5-р/тк Комітет видав наказ № 142-Ю/25 про зобов'язання Департаменту економіки і міжнародних відносин Харківської обласної Державної адміністрації припинити порушення, що полягає у визначенні автомобільних перевізників на автобусних маршрутах загального користування, що не виходять за межі Харківської області (внутрішньообласні маршрути), без проведення конкурсу відповідно до чинного законодавства», який був пред'явлений для примусового виконання до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України. Постановою ВДВС від 09.01.2026 відкрито виконавче провадження ВП № 79959918 з виконання наказу. Постановою ВДВС від 13.03.2026 закінчено виконавче провадження ВП № 79959918 з виконання наказу на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку із фактичним виконанням в повному обсязі рішення № 5-р/тк.
З огляду на те, що на переконання позивача, рішення Антимонопольного комітету України № 5-р/тк виконано у неповному обсязі, позивач звернувся до господарського суду з вимогою визнати протиправними дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенка Владислава Андрійовича щодо закінчення виконавчого провадження ВП № 79959918 та скасувати постанову державного виконавця від 13.03.2026 про закінчення виконавчого провадження № 79959918.
Згідно з ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Відповідно до ст. 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Частиною 1 ст. 18 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що місцеві загальні суди розглядають цивільні, кримінальні, адміністративні справи, а також справи про адміністративні правопорушення у випадках та порядку, визначених процесуальним законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції.
За змістом ст. 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Частиною 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках.
З огляду на положення ст. 20 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб'єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, урегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
У даному випадку, як вбачається із матеріалів позовної заяви, Антимонопольний комітет України звертається з позовом до Міністерство юстиції України про визнання протиправними дій державного виконавця та скасування постанови державного виконавця, тому предметом спору є оскарження владних управлінських рішень/дій суб'єкта владних повноважень, здійснених при примусовому виконанні.
Таким чином, виникає публічно-правовий спір, який підпадає під юрисдикцію адміністративних судів відповідно до ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України.
Оскільки державний виконавець, виносячи постанову чи вчиняючи виконавчі дії, реалізує владні управлінські функції, тому спір щодо законності таких дій - адміністративний.
Отже, якщо державний виконавець здійснює примусове виконання рішення Антимонопольного комітету України (а не судового рішення), то спір про визнання протиправними дій державного виконавця та скасування постанови державного виконавця, є публічно-правовим спором із суб'єктом владних повноважень, оскільки державний виконавець реалізує владні управлінські функції у виконавчому провадженні.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово робила висновок, що з огляду на те, що скаргу подано на дії державного виконавця з виконання виконавчого документа, виданого іншою посадовою особою, а не судом, підвідомчість спору належить адміністративному суду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 березня 2018 року, від 14 листопада 2018 року у справі № 161/15523/17, від 06 лютого 2019 року у справі № 678/1/16-ц, від 02 жовтня 2019 року у справі № 346/79/17).
Коли оскаржується діяльність виконавця щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), застосовується ч. 2 ст. 74 Закону «Про виконавче провадження», а спір розглядається адміністративним судом.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.02.2019 у справі № 678/1/16-ц.
Оскільки оскаржувані дії та постанови державного виконавця вчинені в межах виконавчого провадження з примусового виконання рішення Антимонопольного комітету України, тобто, рішення іншого органу, а не судового рішення, наявні правовідносини підпадають під дію ч. 2 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження».
Відтак спір належить до юрисдикції адміністративних судів, що узгоджується з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними, зокрема, у постановах від 14.11.2018 у справі №161/15523/17, від 06.02.2019 у справі №678/1/16-ц та від 02.10.2019 у справі №346/79/17.
Разом з тим ГПК України не передбачає можливості такого захисту в порядку господарського судочинства.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 175 ГПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України “Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.
Отже, суд звертає увагу, що позивач не позбавлений права звернутися до суду з відповідним клопотанням у порядку передбаченому ст. 7 Закону України “Про судовий збір».
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 175, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,
Відмовити у відкритті провадження за позовом Антимонопольного комітету України до Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови органу державної виконавчої служби.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у порядку, встановленому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.
Дата підписання ухвали 27.05.2026
Суддя І.О. Андреїшина