номер провадження справи 6/120/25
21.05.2026 Справа № 908/2336/25
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Федько О.А.,
за участю секретаря судового засідання Драковцевої В.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні у загальному позовному провадженні справу № 908/2336/25
за позовом: Заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області (69035, м. Запоріжжя, вул. Якова Новицького, буд. 5) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах,
позивача: Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Приазов'я-енергоресурс» (69009, м. Запоріжжя, Перспективна, буд. 8а)
про стягнення грошових коштів,
за участю представників сторін:
прокурор - Михальчук І.В., службове посвідчення №075789 від 01.03.2023;
від позивача - Прокоп'єва Т.О., самопредставництво, виписка ЄДР;
від відповідача - Кравченко С.І., адвокат, довіреність б/н від 12.08.2025 (в режимі відеоконференції).
Процесуальні дії по справі.
30.07.2025 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява вих. №52-104-596-25 (вх. № 2559/08-07/25, документ сформований в підсистемі Електронний суд 29.07.2025) Заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Запорізької міської ради до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Приазов'я-енергоресурс» про стягнення заборгованості за договором оренди землі від 10.04.2009 за період з 03.04.2017 по 31.12.2024 у розмірі 436 987,20 грн.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 30.07.2025, здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/2336/25 та визначено до розгляду судді Федько О.А.
Ухвалою суду від 04.08.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/2336/25 (номер провадження 6/120/25). Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 28.08.2025 о 10 год. 30 хв.
28.08.2025 оголошено перерву в підготовчому засіданні до 22.09.2025 о 10 год. 00 хв.
Ухвалою суду від 22.09.2025 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, підготовче засідання відкладено на 01.10.2025 об 11 год. 30 хв.
Ухвалою суду від 01.10.2025 зупинено провадження у справі №908/2336/25 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №280/8102/25, яка розглядається Запорізьким окружним адміністративним судом.
Ухвалою суду від 10.04.2026 поновлено провадження у справі №908/2336/25, підготовче засідання призначено на 23.04.2026 об 11 год. 30 хв.
Ухвалою суду від 23.04.2026 відкладено підготовче засідання на 05.05.2026 о 10 год. 00 хв.
У судовому засіданні 05.05.2026 судом прийнято до розгляду заяву Прокурора про зменшення розміру позовних вимог від 01.05.2026. З урахуванням такої заяви господарський суд розглядає позовні вимоги про стягнення з відповідача несплаченої орендної плати за договором оренди землі від 10.04.2009 за період з 03.04.2017 по 31.12.2025 у розмірі 212 830,02 грн.
Ухвалою суду від 05.05.2026 суд закрив підготовче провадження у справі №908/2336/25, призначив справу №908/2336/25 до судового розгляду по суті на 13.05.2026 об 11 год. 30 хв.
У зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання 13.05.2026, розгляд справи відкладено в судовому засіданні на 21.05.2026 об 11 год. 40 хв.
У судовому засіданні 21.05.2026 судом в порядку ст. 240 ГПК України проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення. Суд повідомив строк виготовлення повного тексту рішення, роз'яснив порядок і строк його оскарження.
Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
Обґрунтовуючи позовні вимоги прокурор зазначив, що між Запорізькою міською радою (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Приазов'я-енергоресурс» (орендар) 10.04.2009 укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номер 2310100000:02:006:0017, площею 0,3683 га, форма власності - комунальна, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перспективна, 8а.
Пунктом 5 Договору передбачено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 2 176 653 грн 00 коп., в цінах 2009 року.
Згідно з п. 8 Договору, договірні відносини укладаються на 19 років.
Прокурор стверджує, що зміни в Договір з моменту укладення додаткової угоди від 10.03.2010 - не вносилися, розмір орендної плати не переглядався.
Рішенням Запорізької міської ради від 30.06.2015 № 7 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя та з 01.01.2016 введено в дію нову нормативну грошову оцінку земель міста Запоріжжя.
Рішенням Запорізької міської ради «Про встановлення податку на майно (в частині плати за землю)» від 30.06.2015 № 6 та в подальшому рішенням від 28.11.2018 № 26 «Про встановлення розміру орендної плати» визначено розміри орендної плати за використання земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності (у відсотках від їх нормативної грошової оцінки).
Відповідно до витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки від 24.06.2024 за № НВ-2300085452024 вбачається, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:02:006:0017 становить 9 261 934 грн 74 коп.
За розрахунком позивача, здійсненим відповідно до нормативної грошової оцінки земельної ділянки від 24.06.2024, з урахуванням часткової оплати, здійсненої відповідачем, заборгованість ТОВ «Приазов'я-енергоресурс» з орендної плати за період з 03.04.2017 по 29.02.2020 та з 01.04.2020 по 28.02.2022 та з 01.01.2023 по 31.12.2024 становить 436 987,20 грн.
У відзиві, який надійшов до суду 21.08.2025 (вх. №16851/08-08/25, документ сформований в системі Електронний суд 20.08.2025) Відповідач заперечив проти заявлених позовних вимог. Обґрунтовуючи заперечення вказав, що розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди, відтак уважає, що донарахування Позивачем орендної плати з посиланням на нормативну грошову оцінку суперечить умовам договору. Зауважив, що надана Позивачем нормативна грошова оцінка землі станом від 19.10.2023 та 24.06.2024 розрахована без урахування понижуючих коефіцієнтів. У відзиві (уточненому) (вх. №18697/08-08/25, документ сформований в системі Електронний суд 15.09.2025) відповідач зауважив на неправомірному незастосуванні понижуючих коефіцієнтів при формуванні витягів від 19.03.2023 та від 24.06.2024 та безпідставному застосуванні підвищуючого коефіцієнта - 1,10.
Цього ж дня від відповідача надійшла заява вх. №16857/08-08/25 (документ сформований в системі Електронний суд 20.08.2025) про застосування строку позовної давності до вимог, заявлених позивачем за період 04.03.2017 - 18.03.2019, в розмірі 87021,70 грн.
Прокурор у відповіді на відзив від 27.08.2025 №52-103-6714вих-25 (вх. №17350/08-08/25 від 28.05.2025) зазначив, що умовами п. 12 договору узгоджені підстави для перегляду розміру орендної плати, зокрема, прийняття орендодавцем рішення про збільшення або зменшення орендної плати, в інших випадках, передбачених законом. Вважає, що оскільки базою для обрахунку орендної плати за землі державної та комунальної власності є нормативна грошова оцінка земельних ділянок, з моменту введення в дію нової нормативної грошової оцінки у землекористувача виникає обов'язок сплачувати орендну плату відповідно до нової НГО.
Прокурор заперечив проти клопотання відповідача про застосування строків позовної давності. Наполягає, що у зв'язку з введеним на території України карантином та воєнним станом строки позовної давності були продовжені, а потім зупинені.
04.05.2026 до суду від Прокурора надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог (сформована в системі Електронний суд 01.05.2026). За змістом заяви прокурор зазначив, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 18.11.2025 у справі № 280/8102/25, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 24.03.2026, позов ТОВ «Приазов'я-Енергоресурс» до ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області задоволено. Визнано противоправними дії ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області із формування витягів від 19.03.2023 № 594/33-23 та від 24.06.2024 № НВ-2300085452024 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:02:006:0017. Визнано противоправними та скасовані витяги від 19.03.2023 № 594/33-23 та від 24.06.2024 № НВ-2300085452024.
Адміністративний суд дійшов висновку, що ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області при формуванні вищезазначених витягів безпідставно не застосовано наступні локальні коефіцієнти: «не забезпечена централізованим водопостачанням», «не забезпечена централізованим водовідведенням», а також невірно застосовано локальний коефіцієнт - «розташування земельної ділянки у зоні магістралей підвищеного містоформувального значення».
У зв'язку зі скасуванням витягів від 19.03.2023 та від 24.06.2024 прокурором отримано новий витяг № НВ-2300073062026 від 16.04.2026, на підставі якого позивачем здійснено розрахунок несплаченої відповідачем орендної плати за період 03.04.2017 - 31.12.2024. Прокурор також включив до розрахунку новий період, за який просить стягнути заборгованість з орендної плати - з 01.01.2025 по 31.12.2025.
З урахуванням наведеного просить суд стягнути з ТОВ «Приазов'я-Енергоресурс» несплачену орендну плату за договором землі від 10.04.2009 за період з 03.04.2017 по 31.12.2025 у розмірі 212 830,02 грн.
Відповідач разом з додатковими поясненнями (вх. 38990/08-08/26, документ сформований в системі Електронний суд 22.04.2026) надав до суду контррозрахунок орендної плати за період з 03.04.2017 по 31.12.2024 з урахуванням даних Витягу №НВ2300073062026 від 16.04.2026.
04.05.2026 до суду від Відповідача надійшла уточнена заява про застосування строку позовної давності (вх. № 9883/08-08/26). Так, відповідач просить суд застосувати строк позовної давності до вимог, заявлених позивачем за період з 04.03.2017 року по 19.03.2019 рік, які становлять 51978,09 грн.
У запереченнях на заяву про застосування строку позовної давності (вх. №10501/08-08/26 від 12.05.2026) Прокурор зауважив, що у позові охоплюється період стягнення коштів з 03.04.2017 по 31.12.2025. До даних правовідносин застосовується загальна позовна давність тривалістю у три роки (ст. 257 Цивільного кодексу України). Тобто, станом на 02.04.2020 позовна давність для звернення до суду з позовом не спливла, а враховуючи положення п.п. 12, 19 «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України на час звернення до суду була зупинена.
21.05.2026 від відповідача до суду надійшли додаткові пояснення (вх. №11147/08-08/26, сформовані в системі Електронний суд 20.05.2026), за змістом яким ТОВ «Приазов'я-енергоресурс» посилаючись на приписи Господарського кодексу України вказує, що укладення договору оренди землі комунальної власності не може відноситись до господарсько-правових відносин органу самоврядування. Вважає, що заявлена до стягнення сума не ґрунтується на договорі, а такі нарахування здійснюються виключно на підставі п. 271.1 ст. 271, п. 288.5 ст. 288, ст. 289 ПК України. Відтак, до додаткових нарахувань, заявлених до стягнення з відповідача, мають бути застосовані виключно приписи Податкового кодексу України, зокрема, щодо донарахування та стягнення податкових зобов'язань. Акцентує увагу, що за умовами додаткової угоди від 10.03.2010 до договору оренди землі сторони узгодили розмір орендної плати у твердій грошовій сумі, яка не прив'язана до нормативної грошової оцінки землі. Наполягає на застосуванні строку позовної давності, встановленої Податковим кодексом України.
Під час розгляду справи по суті прокурор та представник позивача підтримали заявлені прокурором позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.
Представник відповідача проти позову заперечив. Просив застосувати наслідки спливу позовної давності до заявлених прокурором вимог.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Земельна ділянка з кадастровим номером 2310100000:02:006:0017, загальною площею 0,3683 га, належить до комунальної власності, власником земельної ділянки є Територіальна громада міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради.
10 квітня 2009 року між Запорізькою міською радою (орендодавець, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Приазов'я-енергоресурс» (орендар, відповідач у справі) укладено договір оренди землі (надалі - договір).
У пункті 1 договору встановлено, що Орендодавець, відповідно до рішення двадцять восьмої сесії п'ятого скликання Запорізької міської ради №62/48 від 24 грудня 2008 року надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розташування торговельно-розважального комплексу, яка знаходиться: м. Запоріжжя, вул. Перспективна, 8а.
За умовами пунктів 2, 5 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,3683 га. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 2176653,00 грн. (в цінах 2009 року).
Договір укладається на дев'ятнадцять років (п. 8 договору).
За умовами п. 9 договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі 65299,59 грн, що складає 3% від нормативної грошової оцінки за календарний рік в цінах 2009 року.
Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством (п. 10 договору).
Згідно з п. 12 договору розмір орендної плати переглядається один раз на рік у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором оренди землі; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; прийняття орендодавцем рішення про збільшення або зменшення орендної плати; в інших випадках, передбачених законом.
Земельна ділянка передається в оренду для розміщення торговельно-розважального комплексу (п. 14 договору).
Цільове призначення земельної ділянки (категорія земель): землі житлової та громадської забудови (п. 15 договору).
За умовами п. 30 договору орендар зобов'язаний, зокрема, самостійно щорічно індексувати розмір орендної плати відповідно до індексації нормативної грошової оцінки земель згідно з чинним законодавством.
Відповідно до розрахунку розміру орендної плати за земельну ділянку, грошова оцінка якої проведена на 01 січня 2009 року, нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 01.01.2009 становить - 2176653,00 грн; ставка земельного податку - 1%; відсоток, прийнятий для розрахунку розміру орендної плати - 3%; розмір земельного податку - 21766,53 грн, розмір орендної плати - 65299,59 грн.
Відповідно до акту прийому-передачі земельної ділянки за договором оренди землі від 14.05.2009 Орендодавець передає земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:02:006:0017, загальною площею 0,3683 га, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перспективна, 8а, а Орендар приймає вищевказану земельну ділянку в оренду.
Договір зареєстровано у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 14.05.2009 за №040926100642.
Додатковою угодою від 20.07.2009 до договору оренди землі від 14.05.2009 №040926100642 пункт 9 договору викладено в новій редакції, за яким орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 22854 грн 86 коп., що складає 3% від нормативної грошової оцінки за календарний рік в цінах 2009р. із врахуванням часткового звільнення орендаря від сплати орендної плати на 2009 рік, згідно рішення Запорізької міської ради №6 від 19.11.2008р. та Запорізької обласної ради від 27.11.2008р. №7.
Додатковою угодою від 10.03.2010 до договору оренди землі від 14.05.2009 №040926100642 пункт 9 договору викладено в новій редакції, за яким орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 31118 грн 53 коп., що складає трикратний розмір земельного податку за календарний рік в цінах 2010 р. із врахуванням часткового звільнення орендаря від сплати орендної плати на 2010 рік, згідно рішення Запорізької міської ради №6 від 19.11.2008р. та Запорізької обласної ради від 27.11.2008р. №7.
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно 02.06.2021 зареєстровано право оренди ТОВ «Приазов'я-енергоресурс» земельної ділянки к.н. 2310100000:02:006:0017, загальною площею 0,3683 га, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перспективна, 8а на підставі договору оренди землі від 10.04.2009, зі строком дії до 10.04.2028.
Відповідно до витягу з технічної документації щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки №1790/86-16 від 03.02.2016, нормативна грошова оцінка земельної ділянки к.н. 2310100000:02:006:0017 за адресою м. Запоріжжя, вул. Перспективна, 8а становить 5 652042,29 грн (т.1, арк.спр. 37).
30.06.2015 Запорізькою міською радою було прийнято рішення №7 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя», яким вирішено впровадити оподаткування земель міста на підставі нової нормативної грошової оцінки з 01.01.2016. Рішення за №7 оприлюднене 14.07.2015 в газеті «Запорізька Січ» та набрало чинності з 01 січня 2016 року.
30.06.2015 Запорізька міська рада прийняла рішення №6 «Про встановлення податку на майно (в частині плати за землю)». Відповідно до додатку 3 цього рішення встановлено розмір орендної плати за використання земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності (у відсотках від їх нормативної грошової оцінки). Розмір орендної плати за використання земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:02:006:0017 складає 3 відсотки від нормативної грошової оцінки.
28.11.2018 Запорізька міська рада прийняла рішення №26 «Про встановлення розміру орендної плати за землю», яким було внесено зміни до рішення Запорізької міської ради №6. Зазначеним рішенням Запорізькою міською радою було встановлено розміри орендної плати за використання земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності (у відсотках від їх нормативної грошової оцінки). Відповідно до додатку до вказаного рішення, річний розмір орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:02:006:0017 не змінився та становить 3 відсотки від нормативної грошової оцінки.
Рішення Запорізької міської ради від 30.06.2015 №7 та від 28.11.2018 №26 у спірний період не змінювались, не скасовувались і є чинними.
Відповідно до витягу №НВ-2300073062026 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 16.04.2026, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:02:006:0017 складає 8 310 799,99 грн.
Запорізькою міською радою на підставі витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 16.04.2026 №НВ-2300073062026, здійснено розрахунок розміру орендної плати за період з 03.04.2017 по 31.12.2025 роки.
Так, розмір орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:02:006:0017 у період з 03.04.2017 по 31.12.2025 за розрахунком позивача складає: з 03.04.2017 по 31.12.2017 - 115 414,68 грн; з 01.01.2018 по 31.12.2018 - 155034,75 грн; з 01.01.2019 по 31.12.2019 - 155034,75 грн; з 01.01.2020 по 31.12.2020 - 142115,19 грн; з 01.01.2021 по 31.12.2021 - 155034,75 грн; з 01.01.2022 по 28.02.2022 - 28 423,04 грн; з 01.01.2023 по 31.12.2023 - 196118,96 грн; з 01.01.2024 по 31.12.2024 - 206 121,03 грн; з 01.01.2025 по 31.12.2025 - 230 855,56 грн.
Відповідно до інформації Головного управління ДПС України у Запорізькій області від 28.03.2025 № 3249/5/08-01-04-01-05 та від 10.04.2026 № 5060/5/08-01-04-01-05, ТОВ «Приазов'я-енергоресурс» нараховувало та сплачувало орендну плату за користування вказаною вище земельною ділянкою з кадастровим номером: 2310100000:02:006:0017 у наступних розмірах: за 2017 рік у розмірі 131196,31 грн; за 2018 рік - 131 196,31 грн; за 2019 рік - 131 196,31 грн; за 2020 рік - 120 263,28 грн; за 2021 рік - 131 196,31 грн; за 2022 рік (січень - лютий) - 24 052,66 грн; за 2023 рік - 165 963,33 грн; за 2024 рік - 174 427,46 грн, за 2025 рік - 195 358,75 грн.
За розрахунком Запорізької міської ради розмір несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 2310100000:02:006:0017 за загальний період з 03.04.2017 по 31.12.2025 становить 212 830,02 грн (за період з 03.04.2017 по 31.12.2024 - 177 333,21 грн, за період з 01.01.2025 по 31.12.2025 - 35 496,81 грн).
Відповідач не сплачував орендну плату за Договором оренди землі у відповідності до нормативної грошової оцінки земельної ділянки, затвердженої рішенням Запорізької міської ради №7 від 30.06.2015, у зв'язку з чим прокурор звернувся до суду з позовом в інтересах Запорізької міської ради про стягнення з ТОВ «Приазов'я-енергоресурс» несплаченої орендної плати за договором оренди від 10.04.2009 за загальний період з 03.04.2017 по 31.12.2025 в розмірі 212 830,02 грн.
Доказів погашення суми заборгованості, заявленої до стягнення, відповідач на час розгляду справи суду не надав.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Щодо підстав здійснення прокурором представництва інтересів держави у спірних правовідносинах суд зазначає таке.
З положень статті 131-1 вбачається, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.
Статтею 4 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді до юрисдикції якого вона віднесена законом.
До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (частина третя статті 4 ГПК України).
Згідно з частиною 3 статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Відповідно до частин четвертої ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
Підстави для звернення до суду прокурора визначені у ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», відповідно до норм якої прокурор здійснює представництво інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Аналіз вказаної статті Закону дає підстави дійти висновку, що «інтереси держави» (як загальне поняття) являють собою комплекс прав та законних інтересів як в цілому держави України (або народу України), так й інтереси окремої територіальної громади певної місцевості (жителі певного населеного пункту або декількох населених пунктів).
Інтереси держави та інтереси певної територіальної громади є частинами одного цілого - «інтересів держави», про які зазначено в ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».
Отже, суду належить з'ясувати питання наявності уповноваженого органу та вжиття ним заходів із захисту порушених інтересів держави.
Статтею 140 Конституції України передбачено, що місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.
Статтею 143 Конституції України встановлено, що територіальні громади безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.
За змістом ст. 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», місцеве самоврядування в Україні здійснюється на принципах, зокрема, законності, поєднання місцевих і державних інтересів, державної політики та гарантії місцевого самоврядування.
Пунктом 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що до компетенції рад належить питання щодо регулювання земельних відносин відповідно до закону. Повноваження сільських, селищних міських, районних та обласних рад визначені ст. ст. 8-12 Земельного кодексу України (розпорядження землями, передача земельних ділянок у власність громадян та юридичних осіб, передача земельних ділянок у користування, вилучення земельних ділянок, викуп для суспільних потреб, організація землеустрою тощо).
Отже, державою гарантується належне функціонування місцевого самоврядування та наділення повноваженнями діяти від імені територіальної громади відповідних рад.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 наведено правовий висновок, відповідно до якого прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
У позовній заяві прокурор зазначив, що порушення інтересу держави у спірних правовідносинах відбулося внаслідок несплати відповідечем орендної плати за землю в повному розмірі у зв'язку зі зміною нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що позбавило Запорізьку міську раду як власника такої земельної ділянки можливості отримувати до місцевого бюджету відповідний дохід.
Суд зазначає, що власником земельної ділянки кадастровий номер 2310100000:02:006:0017, розташованої за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перспективна, 8а є Запорізька міська рада, а тому є уповноваженим державою органом здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Як убачається з матеріалів справи, Вознесенівською окружною прокуратурою міста Запоріжжя до Запорізької міської ради направлено листи від 27.02.2025 № 52-103-1563ВИХ-25, від 04.04.2025 №52-103-2752вих-25 та від 21.05.2025 №52-103-4081ВИХ-25 про надання інформації про вжиті заходи претензійно-позовного характеру щодо стягнення з ТОВ «Приазов'я-енергоресурс» несплаченої орендної плати за використання земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:02:006:0017, площею 0,3683 га, яка розташована на вул. Перспективна, 8а у м. Запоріжжі.
Листами від 23.03.2025 № 1849/01/01-07/2433, від 24.04.2025 № 2949/01/01- 07 та від 12.06.2025 №4418/3918,4298,6097 Департамент управління активами Запорізької міської ради повідомив, що Департамент правового забезпечення Запорізької міської ради на теперішній час не вживав заходи претензійно-позовного характеру в інтересах Запорізької міської ради щодо стягнення з ТОВ «Приазов'я-енергоресурс» орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 2310100000:02:006:0017 за період з 03.04.2017 по 31.12.2021 та з 01.01.2023 по 26.03.2025.
Зазначене є доказом нездійснення захисту інтересів територіальної громади органом місцевого самоврядування та є підставою для застосування представницьких повноважень прокурором.
25.07.2025 прокурор повідомив Запорізьку міську раду (лист вих. №52-103-5824вих-25) відповідно до приписів ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» про вжиття заходів представницького характеру шляхом пред'явлення позову до «Приазов'я-енергоресурс» про стягнення орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 2310100000:02:006:0017 у розмірі 436 987,20 грн.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що прокурором доведено наявність підстав для представництва інтересів держави у спірних правовідносинах.
Щодо вимоги про стягнення з відповідача несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 2310100000:02:006:0017 за період з 03.04.2017 по 31.12.2025 у розмірі 212 830,02 грн
Статтею 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Відповідно ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на землю.
Статтею 83 Земельного кодексу України визначено, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування; землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до Закону.
Земельна ділянка з кадастровим номером 2310100000:02:006:0017, загальною площею 0,3683 га, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перспективна, 8а, належить до комунальної власності, власником земельної ділянки є Територіальна громада міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради.
У відповідності до ч. 3 ст. 124 ЗК України, передача в оренду земельних ділянок комунальної власності юридичним особам у разі розташування на цих ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), які перебувають у їх власності, здійснюється у порядку, встановленому ст. 123 цього Кодексу.
Відповідно до статей 122, 123, 124 ЗК України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом, зокрема, укладення договору оренди земельної ділянки.
Як передбачено ч. 1 ст. 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
За приписами ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону України «Про оренду землі»).
За змістом статті 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Згідно з частинами 1, 2 статті 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
Отже, договір оренди землі є цивільно-правовим договором оренди (найму), що регулюється ЦК України, іншими нормативними актами. Особливості правового регулювання відносин з оренди землі обумовлюються, зокрема, формою власності на земельні ділянки, що орендуються.
Обставини справи свідчать, що спірні правовідносини сторін щодо користування земельною ділянкою загальною площею 0,3683 га з кадастровим номером 2310100000:02:006:0017 врегульовані договором оренди землі від 10.04.2009.
Статтями 206 ЗК України та ст. 270 Податкового кодексу України визначено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
За змістом підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Орендна плата для цілей розділу XII цього Кодексу - обов'язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди (підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України)
Отже, орендна плата за земельну ділянку, яка перебуває в державній або в комунальній власності, має подвійну правову природу, оскільки, з одного боку, є передбаченим договором оренди землі платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (частина 1 статті 21 Закону України «Про оренду землі», підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України), з іншого боку, є однією з форм плати за землю як обов'язкового платежу в складі податку на майно нарівні із земельним податком (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України). Такий висновок наведено, зокрема, в постановах Верховного Суду від 25.02.2025 у справі №908/929/24, від 13.10.2021 у справі № 910/14176/20, 09.06.2020 у справі № 911/2685/18.
Подвійна правова природа орендної плати зумовлює ту обставину, що при визначенні її розміру, окрім норм цивільного, земельного законодавства та Закону України «Про оренду землі», необхідно враховувати і вимоги ПК України (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 635/4233/19).
Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.06.2024 по справі 914/2848/22, норми, що регулюють розмір, форму та порядок внесення орендної плати за землі державної та комунальної власності, характеризуються більшим ступенем імперативності регулювання порівняно із землями приватної власності.
Для визначення розміру орендної плати за землі державної та комунальної власності базою для обрахунку є нормативна грошова оцінка земельних ділянок.
Порядок проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок встановлено Законом України «Про оцінку земель».
Відповідно до частини п'ятої статті 5 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується, зокрема, для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
Статтею 13 Закону України «Про оцінку земель» встановлено випадки обов'язкового проведення грошової оцінки земельних ділянок. Відповідно до абзацу другого частини першої статті 13 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі, зокрема, визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
Згідно із частиною першою статті 15 Закону України «Про оцінку земель» підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.
За змістом статті 18 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України «Про землеустрій».
Порядок затвердження технічної документації з оцінки земель визначений статтею 23 Закону України «Про оцінку земель». Частинами першою, третьою та четвертою цієї статті передбачено, що технічна документація з бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Протягом місяця з дня надходження технічної документації з бонітування ґрунтів, нормативної грошової оцінки відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає та приймає рішення про затвердження або відмову в затвердженні такої технічної документації. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру. Рішення рад, зазначених у цій статті, щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України.
Пунктом 271.2 статті 271 ПК України встановлено, що рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Згідно із пп. 288.5.1, 288.5.2 п. 288.5 ст. 288 ПК України, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 % їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 % їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 % та не більше 1 % їх нормативної грошової оцінки; не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.
Положеннями пункту 289.1, 289.2 статті 289 ПК України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.
Отже, нормативна грошова оцінка земель встановлюється шляхом затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яка здійснюється відповідною сільською, селищною, міською радою. Зазначене імперативне регулювання унеможливлює встановлення нормативної грошової оцінки земельних ділянок договором, зокрема договором між органом місцевого самоврядування і орендарем (п. 101 Постанови ВПВС від 05.06.2024 по справі 914/2848/22).
Водночас обов'язковість врахування нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності під час визначення розміру орендної плати встановлена законом (абзац другий частини першої статті 13 Закону України «Про оцінку земель»). Отже, у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності змінюється також розмір орендної плати. Зазначене відповідає положенням частини другої статті 632 ЦК України, відповідно до якої зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
Така позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 05.06.2024 у справі № 914/2848/22. Велика Палата Верховного Суду висновує, що з моменту початку застосування відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України нового розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності автоматично змінюються і права та обов'язки сторін договору оренди в частині розміру орендної плати, якщо він визначений у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки.
Зазначеним спростовуються твердження відповідача про відсутність підстав для сплати орендної плати за спірну земельну ділянку в розмірі, відмінному від визначеного договором оренди землі, укладеним між сторонами.
Відповідач наполягає, що за умовами договору оренди землі в редакції додаткової угоди від 10.03.2010, сума орендної плати за землю не прив'язана до відсотків від нормативної грошової оцінки землі. Проаналізувавши умови договору в редакції додаткової угоди від 10.03.2010 суд не погоджується з такими твердженнями відповідача.
Так, Додатковою угодою від 10.03.2010 до договору оренди землі від 14.05.2009 №040926100642 пункт 9 договору викладено в новій редакції, за яким орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 31118 грн 53 коп., що складає трикратний розмір земельного податку за календарний рік в цінах 2010 р.
Додатковими угодами до договору оренди землі, які надані сторонами до матеріалів справи, учасники правочину змінювали лише п. 9 договору оренди землі. Розрахунок розміру орендної плати, який є додатком до договору, сторонами не змінювався. Так, за таким розрахунком, ставка земельного податку становить 1%, розмір орендної плати - 3 відсотки від нормативної грошової оцінки.
Відтак, оскільки ставка земельного податку, яка визначена умовами договору становить 1% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, трикратний розмір земельного податку, про який зазначено в додатковій угоді від 10.03.2010, та з якого визначається орендна плата за землю, становить, відповідно, 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
З урахуванням наведеного, а також з огляду на визначений чинним законодавством порядок розрахунку розміру орендної плати, річна орендна плата за земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:02:006:0017 за договором оренди землі від 10.04.2009 має бути розрахована в розмірі 3% від її нормативної грошової оцінки.
Обґрунтовуючи підстави для звернення з даним позовом до суду прокурор зазначив, що відповідач у період з 03.04.2017 по 31.12.2025 не в повному розмірі сплачував орендну плату за договором оренди землі, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість в розмірі 212 830,02 грн.
Як встановлено судом, 30.06.2015 Запорізькою міською радою було прийнято рішення №7 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя», згідно з яким вирішено, зокрема, впровадити оподаткування земель міста на підставі нової нормативної грошової оцінки з 01.01.2016. Рішення за №7 оприлюднене 14.07.2015 в газеті «Запорізька Січ» та набрало чинності з 01 січня 2016 року. Отже, з 01.01.2016 - початок застосування нової нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя - змінилися права та обов'язки сторін за договором оренди землі від 10.04.2009 в частині розміру орендної плати.
Частиною третьої статті 20 Закону України «Про оцінку земель» передбачено, що витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру.
Отже, результатом нормативної грошової оцінки конкретної земельної ділянки є технічна документація на неї, а надання витягу з технічної документації є послугою компетентного органу.
Відповідно до витягу №НВ-2300073062026 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок (надалі - НГО) від 16.04.2026, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:02:006:0017 становить 8 310 799,99 грн.
За правовим висновком, викладеним у постанові об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14.02.2022 у справі №646/4738/19, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є належним та допустимим доказом, який підтверджує дані про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.
Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки - це роздруковані за допомогою програмного забезпечення актуальні дані про земельну ділянку, які є у Державному земельному кадастрі та технічній документації з нормативної грошової оцінки земель станом на певну дату. Витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так за попередній період за умови, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі №905/1680/20 (п. 7.19), постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.08.2022 у справі №922/2060/20, постанова Верховного Суду від 09.02.2022 у справі № 910/8770/19, постанова Верховного Суду від 14.09.2022 у справі № 904/4933/15, постанова Верховного Суду від 01.03.2023 у справі № 751/1543/19).
Наданий до позовної заяви Витяг №НВ-2300073062026 із технічної документації нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 16.04.2026 відповідає додатку 17 Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 №1147.
Велика Палата Верховного Суду у пунктах 108-110 постанови від 05.06.2024 у справі №914/2848/22 зазначила, що нормативне регулювання визначення розміру орендної плати за оренду земельних ділянок державної або комунальної власності відбувається за імперативно встановленою формулою множення нормативної грошової оцінки на коефіцієнт, який погоджується сторонами в договорі, але у законодавчо встановлених межах. Розмір нормативної грошової оцінки згідно з наведеними вище законодавчими нормами встановлюється відповідним органом місцевого самоврядування.
Орендодавець у випадку зміни розміру орендної плати у зв'язку зі зміною нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної чи комунальної власності вправі вимагати від орендаря сплати орендної плати у зміненому розмірі, в тому числі і шляхом звернення до суду з позовом про стягнення спірної суми.
Належному способу захисту орендодавця у такому випадку відповідає позовна вимога про стягнення орендної плати, не сплаченої орендарем. Водночас несплачена орендна плата підлягає стягненню за весь період прострочення з моменту початку застосування відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України рішення ради щодо зміни розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності.
При цьому, ураховуючи, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок міста Запоріжжя є сталою та не зазнала змін у спірний період, суд вважає, що використання Позивачем витягу про НГО 2026 р. та ділення розміру НГО на відповідні щорічні коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за попередній 2025 рік (і послідовного ділення отриманої нормативної грошової оцінки на такі коефіцієнти за 2024, 2023, 2022, 2021, 2020, 2019, 2018, 2017 роки) при здійсненні розрахунку заборгованості є правомірним та відповідає вищевказаним висновками Великої Палати Верховного Суду, зокрема від 09.11.2021 у справі №905/1680/20.
Перевіривши розрахунок несплаченої ТОВ «Приазов'я-енергоресурс» суми орендної плати за договором оренди землі від 10.04.2009 за період з 03.04.2017 по 31.12.2025, наданий до заяви про зменшення розміру позовних вимог від 01.05.2026, суд зазначає, що такий розрахунок виконано правильно. Відтак, сума заборгованості відповідача за договором оренди землі 10.04.2009 за період 03.04.2017 по 31.12.2025 складає 212830,02 грн.
Доводи відповідача про сплив позовної давності за заявленими вимогами та необхідність застосування наслідків спливу позовної давності господарський суд не вважає слушними з огляду на таке.
За змістом заяви про застосування позовної давності від 04.05.2026 відповідач посилається на норми Податкового кодексу України, зокрема, ст. 102, 128, пункт 522 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України.
Суд звертає увагу, що несплачена орендна плата, яка розрахована позивачем відповідно до нової нормативної грошової оцінки земельних ділянок, за своєю правовою природою є грошовим зобов'язанням користувача земельної ділянки, яке виникло на підставі договору оренди землі.
Як свідчить усталена судова практика, орендна плата за землю має подвійну правову природу, що зумовлює необхідність при визначенні її розміру та порядку оплати окрім норм цивільного та земельного законодавства, застосовувати також норми податкового законодавства. Ураховуючи характер правовідносин, що склались між сторонами на підставі цивільно-правового договору оренди (найму), що регулюється ЦК України та іншими нормативними актами, суд вважає помилковим твердження відповідача про необхідність застосування при вирішенні даного спору виключно норм Податкового кодексу України.
У главі 19 ЦК України визначено строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, тобто позовну давність.
За змістом статей 256-258 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша та п'ята статті 261 ЦК України).
Наслідки спливу позовної давності визначаються статтею 267 ЦК України.
Згідно зі статтею 267 ЦК України особа, яка виконала зобов'язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності. Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Таким чином, позовна давність пов'язується із судовим захистом суб'єктивного права особи в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Якщо упродовж установлених законом строків особа не подає до суду відповідного позову, то за загальним правилом ця особа втрачає право на позов у розумінні можливості в судовому порядку здійснити належне їй цивільне майнове право. Тобто сплив позовної давності позбавляє цивільне суб'єктивне право здатності до примусового виконання проти волі зобов'язаної особи.
Прокурором у справі заявлено вимогу про стягнення з відповідача несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою за період з 03.04.2017 по 31.12.2025.
За приписами п. 287.3 ст. 287 ПК України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Відтак, позивач повинен був дізнатися про порушення відповідачем зобов'язань зі сплати орендної плати за землю за квітень 2017 р. з 01.06.2017.
Таким чином, строк звернення до суду з цим позовом, ураховуючи загальний строк позовної давності, спливав 01.06.2020 року.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2025 у справі №903/602/24 викладені наступні висновки щодо питання перебігу позовної давності:
« 83. За загальним правилом позовна давність триває безперервно з моменту усвідомлення учасником правовідносин порушення його права і до спливу цього строку звернення до суду.
84. Законодавство може визначати певні обставини, які впливають на перебіг позовної давності і змінюють порядок її обчислення. До таких обставин відноситься зупинення перебігу позовної давності та її переривання, що передбачено статтями 263 та 264 Цивільного кодексу України.
85. Водночас під час дії карантину та воєнного стану законодавець застосував нову конструкцію, якою тимчасово доповнив перелік обставин, які впливають на перебіг позовної давності, а саме продовження позовної давності.
86. Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 12 березня 2020 року на всій території України було встановлено карантин.
87. Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі - Закон № 540-IX) розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 12, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Цей Закон набрав чинності 02 квітня 2020 року.
88. Відтак початок продовження строку для звернення до суду потрібно пов'язувати саме з моментом набрання чинності 02 квітня 2020 року Законом № 540-IX.
89. Подібний правовий висновок висловила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 06 вересня 2023 року у справі № 910/18489/20 (провадження № 12-46гс22).
90. Строк дії карантину неодноразово продовжувався, а відмінений він був з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».
91. Отже, під час дії карантину позовна давність була продовжена з 02 квітня 2020 року до 30 червня 2023 року.
92. Поряд із цим Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» було введено воєнний стан в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України. Надалі строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався Указами Президента України, цей стан триває до теперішнього часу.
93. Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (далі - Закон № 2120-ІХ) розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 19, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. Закон № 2102-IX набрав чинності 17 березня 2022 року.
94. Надалі Законом України від 08 листопада 2023 року № 3450-ІХ «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини» (далі - Закон № 3450-ІХ) пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України викладено в новій редакції, відповідно до якої у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. Закон № 3450-ІХ набрав чинності 30 січня 2024 року.
95. Таким чином, в умовах дії воєнного стану строк звернення до суду (позовна давність) було продовжено від початку воєнного стану до 29 січня 2024 року, а після 30 січня 2024 року перебіг такого строку зупинився і такий стан триває дотепер.
96. Підсумовуючи, Велика Палата Верховного Суду зазначає, що в разі якщо позовна давність не спливла станом на 02 квітня 2020 року, то цей строк звернення до суду спочатку було продовжено (до 30 червня 2023 року - на строк дії карантину, а надалі до 29 січня 2024 року - на строк дії воєнного стану), а з 30 січня 2024 року перебіг строку звернення до суду зупинився на строк дії воєнного стану».
Зважаючи на викладене, оскільки в цій справі станом на 02 квітня 2020 року позовна давність стягнення несплаченої орендної плати за землю не спливла, перебіг цього строку станом на дату звернення прокурора з позовом у цій справі (29.07.2025) був зупиненим внаслідок продовження на строк дії карантину та воєнного стану й подальшого зупинення його перебігу на строк дії воєнного стану.
Ураховуючи зазначені обставини та наведені висновки Великої Палати Верховного Суду господарський суд дійшов висновку, що позов є таким, що пред'явлений прокурором в межах загальної позовної давності, а тому відсутні підстави для застосування наслідків спливу позовної давності, передбачених статтею 267 ЦК.
Приписами ст. ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст. ст. 78, 79 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідач заявлені позовні вимоги належними та допустимими доказами не спростував, доказів належного виконання зобов'язань зі сплати орендної плати за Договором оренди землі від 10.04.2009 за період 03.04.2017 по 31.12.2025 суду не надав, відтак позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 212830,02 грн є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами. Таким чином позов задовольняється судом повністю.
Щодо розподілу судових витрат.
Згідно з п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України до основних засад (принципів) господарського судочинства, віднесено, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
За результатами вирішення спору судові витрати щодо судового збору у справі покладаються на відповідача відповідно до частини 4 ст. 129 ГПК України. Відтак, з відповідача на користь Запорізької обласної прокуратури підлягає стягненню судовий збір за подання позовної заяви з урахуванням зменшення розміру позовних вимог в розмірі 2662,40 грн.
Також, суд констатує наявність підстав для повернення з Державного бюджету України суми зайво сплаченого судового збору.
З матеріалів справи вбачається, що прокурором при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 5243,85 грн (платіжна інструкція № 1814 від 24.07.2025).
Під час звернення до суду зі заявою про зменшення розміру позовних вимог від 01.05.2026 прокурором сплачено судовий збір в сумі 2662,40 грн (платіжна інструкція №896 від 29.04.2026).
Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
У відповідності до п.п. 1-2 п. 2 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір 1,5% ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а немайнового характеру 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Одночасно, при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).
Беручи до уваги викладене, враховуючи подання прокурором заяви про зменшення розміру позовних вимог, яка була прийнята судом до розгляду, судовий збір за подання позову за вимогами про стягнення 212830,02 грн із застосуванням коефіцієнту 0,8 становить 2662,40 грн (3328 грн х 0,8).
Отже, позивач сплатив суму судового збору у більшому розмірі, ніж передбачено законом. Сума зайво сплаченого судового збору складає 5243,85 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Отже, сума зайво сплаченого прокурором судового збору в розмірі 5243,85 грн підлягає поверненню з Державного бюджету України за ухвалою суду за наявності відповідного клопотання.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Приазов'я-енергоресурс» (69009, м. Запоріжжя, Перспективна, буд. 8а, ідентифікаційний код юридичної особи 32930226) на користь Запорізької міської ради (адреса місцезнаходження юридичної особи: м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206, ідентифікаційний код юридичної особи 04053915) несплачену орендну плату за договором оренди землі від 10.04.2009 за період з 03.04.2017 по 31.12.2025 у розмірі 212 830,02 грн (двісті дванадцять тисяч вісімсот тридцять гривень 02 коп.).
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Приазов'я-енергоресурс» (69009, м. Запоріжжя, Перспективна, буд. 8а, ідентифікаційний код юридичної особи 32930226) на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя (вул. Якова Новицького, буд. 5, м. Запоріжжя, 69035, ідентифікаційний код юридичної особи 02909973, розрахунковий рахунок: UA438201720343180001000000271, відкритий в державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: Запорізька обласна прокуратура, ЄДРПОУ 02909973, код класифікації видатків бюджету - 2800) судовий збір, сплачений за подання позовної заяви в розмірі 2 662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 коп.).
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано 27.05.2026.
Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за вебадресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя О.А. Федько