про повернення позовної заяви
27.05.2026 Справа № 908/1129/26
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Федько Олександри Анатоліївни, розглянувши матеріали
позовної заяви: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до відповідача: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Александровський узвіз» (69093, м. Запоріжжя, вул. Академіка Олександрова, буд. 11)
про визнання недійсними та скасування рішень загальних зборів ОСББ,
08.05.2026 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява вх. №1338/08-07/26 (документ сформований в системі Електронний суд 08.05.2026) ОСОБА_1 до відповідача: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Александровський узвіз» про:
- визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів співвласників ОСББ «Александровський узвіз», оформленого протоколом №13 від 03.06.2021 в частині встановлення тарифу на утримання будинку на рівні 6,07 грн;
- визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів співвласників ОСББ «Александровський узвіз», оформленого протоколом №16 від 29.06.2025 в частині встановлення тарифу на утримання будинку на рівні 8,00 грн.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 08.05.2026, здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1129/26 та визначено до розгляду судді Федько О.А.
Ухвалою господарського суду від 13.05.2026 позовну заяву залишено без руху. Позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали шляхом подання до суду заяви про усунення недоліків позовної заяви до якої надати: докази сплати судового збору в установлених законом порядку та розмірі - 4259,84 грн; докази на підтвердження загальної кількості співвласників в багатоквартирному будинку або зазначити об'єктивні причини неможливості подання таких доказів у встановлений законом строк; та в якій зазначити: правові підстави позову; інформацію щодо вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви; відомості про наявність у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Ухвала суду про залишення позовної заяви без руху від 13.05.2026 була направлена позивачці до електронного кабінету та отримана нею - 13.05.2026 о 16 год. 41 хв., про що свідчить довідка про доставку електронного листа.
Суд зазначає, що позивачі (заявники) та їх представники, які звертаються до суду із відповідними заявами, є зацікавленими особами і, враховуючи принцип диспозитивності, не позбавлені можливості вільно користуватись своїми процесуальними правами та отримувати інформацію, пов'язану розглядом судом ініційованої ним справи, що оприлюднюється відповідно до вимог закону та є у вільному доступі.
Згідно з п. 41 рішення Європейського Суду з прав людини «Пономарьов проти України» (заява №3236/03 від 03 квітня 2008 року) сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див. mutatis mutandis, п.27 рішення «Олександр Шевченко проти України» заява №8371/02 від 26 квітня 2007 року та «Трух проти України» заява №50966/99 від 14 жовтня 2003 року).
В даному випадку розумність таких інтервалів обумовлюється тривалістю часу, протягом якого позивач, як особа, яка звернулась до господарського суду з позовною заявою на захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів, має цікавитись станом розгляду ініційованого ним позовного провадження, вживати активних заходів з метою досягнення результату реалізації своїх прав та виконання покладених на нього процесуальних обов'язків.
У справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» Європейський Суд з прав людини роз'яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі.
Відповідно до ст.ст. 113, 118 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом. Право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуального строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Останнім днем строку, коли позивачка ( ОСОБА_1 ) мала виконати вимоги ухвали суду від 13.05.2026 є 25.05.2026 (десятий день припадає на вихідний).
18.05.2025 до суду від позивачки надійшла заява про усунення недоліків (документ сформований в системі Електронний суд 16.05.2026). У заяві позивачка зазначила про неможливість подання нею доказів на підтвердження загальної кількості співвласників в багатоквартирному будинку, навела правові підстави позову, виконала вимоги, передбачені п.п. 7-10 ч.3 ст. 162 ГПК України.
В частині вимог ухвали суду від 13.05.2026 щодо сплати судового збору в розмірі 4259,84 грн, позивачка такі вимоги не виконала та навела розрахунок судового збору, який, на її думку, підлягає до сплати за звернення з даним позовом до Господарського суду Запорізької області.
Так, до заяви про усунення недоліків ОСОБА_1 додала квитанцію про сплату №RFUK-7UES-7DRE від 08.05.2026 на суму 1064,96 грн (яка була додана до позовної заяви) та квитанцію №3037254573 від 16.05.2026 на суму 1064,96 грн; клопотання про витребування доказів; докази направлення на електронну адресу відповідача заяви від 16.05.2026; рішення Дніпровського районного суду міста Запоріжжя від 08.05.2026 у справі №334/1649/26; докази направлення відповідачу заяви про усунення недоліків з додатками.
Розглянувши заяву про усунення недоліків суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору врегульовано Законом України «Про судовий збір».
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Частиною 1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
У частині 2 наведеної статті визначені найменування документа і дії, за яку справляється судовий збір, платника судового збору та ставки розміру судового збору.
Аналіз наведеної норми права свідчить, що законодавець визначив ставки судового збору (їх розмір) за звернення з позовом / заявою / скаргою до судів різної юрисдикції, а саме до суду загальної юрисдикції, господарського суду та адміністративного суду.
Так, за змістом положень ч. 1, п.п.1, п.п.2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання майнових вимог - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду.
Суд зазначає, що фізичні особи в господарському процесі сплачують судовий збір у розмірі та порядку, встановленому законом - п.п.1, п.п.2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», і визначальним для обрання ставки судового збору є характер заявлених вимог (майнові / немайнові). Сам по собі статус фізичної особи не визначає підстав для встановлення додаткового коефіцієнту для пониження відповідного розміру ставки судового збору (на відміну від цивільних чи адміністративних судів).
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року в розмірі 3328,00 грн.
Таким чином, оскільки позивач оскаржує рішення ОСББ, що оформлені двома протоколами, виходячи з вищенаведених норм Закону, судовий збір за подання позовної заяви складає 6656,00 грн (3328,00 грн х 2), а зі застосуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору - 5324,80 грн (6656,00 грн х 0,8), про що суд зазначив в ухвалі суду від 13.05.2026.
З огляду на викладене, сплативши за звернення до господарського суду 2129,92 грн, позивачкою не виконано вимоги ухвали суду від 13.05.2026 в частині сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, недоліки позовної заяви у встановлений судом строк не усунуто. Сума недоплаченого судового збору за звернення позивача до господарського суду з даним позовом становить 3194,88 грн.
Частиною 4 та 6 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України встановлено, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою. Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Таким чином, позовна заява ОСОБА_1 вх. № 1338/08-07/26 від 08.05.2026 (документ сформований в системі Електронний суд 08.05.2026) вважається неподаною і повертається заявнику.
Ураховуючи подання позовної заяви у системі «Електронний суд», позовна заява з додатками на адресу позивача не направляється.
Відповідно до ч. 8 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Ураховуючи направлення позовної заяви у системі «Електронний суд», позовна заява з додатками на адресу позивача не направляється.
Керуючись ч.ч. 4, 6, 7 ст. 174, ст. ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 вх. № 1338/08-07/26 від 08.05.2026 (документ сформований в системі «Електронний суд» 08.05.2026) із доданими до неї документами - повернути заявнику.
Ухвала складена та підписана 27.05.2026.
Відповідно до положень ст.ст. 174, 235, 255, 256 Господарського процесуального кодексу України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її підписання.
Суддя О.А. Федько