м. Вінниця
27 травня 2026 р. Справа № 120/7533/23
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Альчук М.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги обґрунтовано протиправною бездіяльністю відповідачів щодо ненарахування та невиплати грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій.
Військовою частиною НОМЕР_1 подано відзив, у якому вказано на передчасність вимог позивача, а в частині вимог до військової частини НОМЕР_1 - зверненими до неналежного відповідача. Наголошується на тому, що обов'язок здійснити виплату компенсації за невикористані дні додаткової відпустки покладається на військову частину за останнім місцем служби позивача.
Військова частина НОМЕР_2 своїм правом на подання відзиву не скористалась.
До суду від представника позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, у яких позивач просить визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати компенсації за всі невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2018, 2019, 2020, 2021 року, виходячи з розміру грошового забезпечення на день звільнення. Також надано докази проходження позивачем служби у військовій частини НОМЕР_2 .
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно з п. 8 ст. 10-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, додаткові відпустки у зв'язку з навчанням, творчі відпустки та соціальні відпустки надаються відповідно до Закону України "Про відпустки". Інші додаткові відпустки надаються їм на підставах та в порядку, визначених відповідними законами України.
Закон України "Про відпустки" установлює державні гарантії права на відпустки, визначає умови, тривалість і порядок надання їх працівникам для відновлення працездатності, зміцнення здоров'я, а також для виховання дітей, задоволення власних життєво важливих потреб та інтересів, всебічного розвитку особи.
Згідно ст. 16-2 цього Закону, учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності, особам з інвалідністю внаслідок війни, статус яких визначений Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особам, реабілітованим відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років", із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув'язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу, надається додаткова відпустка зі збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік.
Абзацом 3 п. 14 ст. 10-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що у рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей.
Крім того, відповідно до п. 3 розділу XXXI Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, що затверджений наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 року № 260 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 року за № 745/32197) у рік звільнення військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), звільненим з військової служби за віком, станом здоров'я, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, які не використали щорічну основну відпустку або використали частково, за їх бажанням надається відпустка із наступним виключенням зі списків особового складу військової частини та виплачується грошове забезпечення у розмірі відповідно до кількості наданих днів відпустки або виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки.
Іншим військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які звільняються з військової служби, за їх бажанням надається відпустка із наступним виключенням зі списків особового складу військової частини тривалістю, що визначається пропорційно часу, прослуженому в році звільнення за кожен повний місяць служби, та за час такої відпустки виплачується грошове забезпечення або виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки.
Отже, у випадку звільнення військовослужбовців з військової служби їм виплачується компенсація за всі невикористані ними дні щорічної відпустки, в тому числі за невикористані дні додаткової відпустки, що передбачена ст. 16-2 Закону України "Про відпустки" та п. 17 ч. 1 ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Виплата грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється на підставі наказу.
Грошова компенсація за невикористані дні відпустки проводиться виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого має військовослужбовець відповідно до чинного законодавства на день виключення зі списків особового складу.
Повертаючись до обставин справи, судом встановлено, що позивач проходив військову службу у різних місцях і різних військових частинах.
Згідно витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_2 № 163 від 26.06.2020 року, позивачу, відповідно до вимог ст. 16-2 Закону України "Про відпустки" та п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", виплачено грошову компенсацію за невикористані дні відпустки: за 2018 рік - 14 діб; за 2019 рік - 14 діб; за 2020 рік - 14 діб.
Згідно витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_2 № 65 від 04.03.2021 року, позивачу, відповідно до вимог ст. 16-2 Закону України "Про відпустки" та п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", виплачено грошову компенсацію за невикористані дні відпустки: за 2021 рік - 14 діб.
Отже, вищенаведене спростовує доводи позивача щодо бездіяльності відповідача в частині ненарахування та невиплати грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за період 2018-2021 років, що передбачено ст. 16-2 Закону України "Про відпустки" та п. 17 ч. 1 ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
З урахуванням вищенаведеного, у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.
У силу приписів ст. 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 ), військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_5 ), про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Альчук Максим Петрович