Ухвала від 26.05.2026 по справі 905/169/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5

УХВАЛА

26.05.2026 Справа № 905/169/25

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.,

при секретарі Руденко Е.В., -

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 )

з грошовими вимогами до боржника в розмірі 298521,65 грн. (вх.№ 1804/26 від 27.04.2026), -

у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» (код ЄДРПОУ 32281519)

розпорядник майна: арбітражний керуючий Гальченко Є.А. (свідоцтво №176 від 12.02.13),

орган з питань банкрутства: Харківське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 45752470), -

учасники справи не з'явилися, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 26.03.2025 у справі №905/169/25, залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 07.05.2025 та постановою Верховного суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 24.09.2025, відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “КРАСНОЛИМАНСЬКЕ»; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном строком 170 календарних днів; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Карауш Юлію Вікторівну; вирішені інші процедурні питання.

На офіційній сторінці Верховного Суду веб-порталу "Судова влада України" опубліковано оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність Товариства з обмеженою відповідальністю “КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» (№ 75623 від 26.03.2025).

Ухвалою від 30.03.2026 за результатами попереднього засідання у справі № 905/169/25 визнано кредиторами по відношенню до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю “КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» (код ЄДРПОУ 32281519) осіб згідно переліку, вирішені інші процедурні питання.

Ухвалою суду від 18.05.2026 між іншим відсторонено арбітражного керуючого Карауш Юлію Вікторівну від виконання повноважень розпорядника майна боржника у справі № 905/169/25 про банкрутство ТОВ «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ»; продовжено строк процедури розпорядження майном боржника у справі № 905/169/25 про банкрутство ТОВ «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» до 18.08.2026; призначено розпорядником майна боржника у справі № 905/169/25 про банкрутство ТОВ «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» арбітражного керуючого Гальченка Євгена Анатолійовича.

27.04.2026, тобто з порушенням строку, визначеного частиною 1 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), від ОСОБА_1 до суду надійшла заява про грошові вимоги до боржника у розмірі 298521,65 грн (вх.№1804/26 від 27.04.2026).

Після усунення заявником виявлених недоліків, згідно з ухвалою суду від 04.05.2026 призначено розгляд заяви ОСОБА_1 з грошовими вимогами до боржника (вх.№ 1804/26 від 27.04.2026) на 26.05.2026, визнано явку представників сторін не обов'язковою, встановлено боржнику та розпоряднику майна боржника строк до 19.05.2026 для надання суду заяв по суті та документів, вирішено інші процедурні питання.

Про хід справи заявник, розпорядник майна та кредитори/їх представники повідомлені шляхом доставки процесуальних документів суду у їх зареєстровані електронні кабінети в системі "Електронний суд".

Крім того всі процесуальні документи розміщені в Єдиному державному реєстрі судових рішень, що у силу статей 2, 4 Закону "Про доступ до судових рішень" свідчить про наявність додаткової можливості у сторін ознайомитись із судовими рішеннями у даній справі.

В розумінні статей 6, 120, 122, 245 Господарського процесуального кодексу України, учасники даної справи вважаються повідомленими про розгляд справи належним чином.

У встановлений строк боржник не подав суду відзив на заяву ОСОБА_1 про грошові вимоги, не повідомив суд про причини та/або намір вчинити відповідні дії.

Розпорядник майна боржника також вимоги ухвали від 04.05.2026 у цій справі не виконав, повідомлення про результати розгляду заяви ОСОБА_1 про грошові вимоги до боржника не подав, про причини та/або намір вчинити відповідні дії не повідомив.

У судовому засіданні 26.05.2026 заявник, кредитори та розпорядник майна участь не приймали.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), іншими законами України.

Відповідно до частини 1 статті 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи, що явка уповноважених представників сторін обов'язковою не визнавалась, сторони повідомлені про хід розгляду справи у встановленому порядку, від заявника, боржника та кредитора-ТОВ “ВАЛЕРІОН ГЛОБАЛ» надійшли клопотання про розгляд справи без участі їх представників, тому суд вважає за можливе розглянути заяву ОСОБА_1 з грошовими вимогами до боржника за наявними у справі матеріалами у відсутність представників сторін, що не з'явились.

В обґрунтування вимог у своїй заяві ОСОБА_1 посилається на те, що рішенням Господарського суду Донецької області від 03.03.2026 у справі №905/169/25 (601/3330/24) було стягнуто з ТОВ "КРАСНОЛИМАНСЬКЕ" на користь ОСОБА_1 заборгованість із заробітної плати за липень - серпень 2024 року у сумі 207025,42 грн., середній заробіток в розмірі 50000,00 грн. та судовий збір у розмірі 1700,38 грн., яке набрало законної сили, проте, до теперішнього часу боржником не виконано, заборгованість не сплачена. Відтак, на думку заявника, він здобув право на отримання від боржника також компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з затримкою строків її виплати в загальній сумі 39795,85 грн. Загальний розмір грошових вимог до боржника становить 298521,65 грн., які заявник просить визнати та включити до реєстру вимог кредиторів.

На підтвердження вимог надано суду наступні документи: паспорт та довідка про присвоєння ідентифікаційного номера ОСОБА_1 , рішення Господарського суду Донецької області від 03.03.2026 по справі №905/169/25 (601/3330/24), наказ від 01.04.2026 на примусове виконання рішення від 03.03.2026 по справі №905/169/25 (601/3330/24), виписку АТ КБ «ПриватБанк» про рух коштів по рахунку.

Частиною 4 статті 45 КУзПБ унормовано, що для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов'язковими так само, як вони є обов'язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку.

Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом.

Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

Якщо кредитор заявив вимоги після здійснення розрахунків з іншими кредиторами, то сплачені таким кредиторам кошти поверненню не підлягають.

За правилами частини 6 статті 45 цього Кодексу заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.

Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду.

За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

Кредитори за вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування мають право подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. (Абзац шостий частини другої статті 45 КУзПБ).

Заяви кредиторів за вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, стосовно яких є заперечення боржника, розглядаються згідно з цим Кодексом (частина 7 ст. 45 КУзПБ).

Законодавцем у справах про банкрутство обов'язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України).

Покладення обов'язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог (постанова від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18; від 13.09.2022 у справі № 904/6251/20).

Завданням господарського суду є перевірка заявлених до боржника грошових вимог кредиторів, які можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, та/або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору. Господарський суд зобов'язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником.

Як вбачається з наданих документів та відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень України офіційного веб-портала “Судова влада України», Господарським судом Донецької області в межах справи про банкрутство ТОВ “КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» розглядалась справа № 905/169/25 (601/3330/24) за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки, компенсаційних виплат за затримку розрахунку та 3% річних.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 03.03.2026 по справі №905/169/25 (601/3330/24) позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» на користь ОСОБА_1 заборгованість із заробітної плати за липень - серпень 2024 року у сумі 207025,42 грн. (сума вказана після утримання всіх обов'язкових податків та зборів), середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні в розмірі 50000,00 грн., відшкодування сплаченого судового збору у розмірі 1700,38 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» (код ЄДРПОУ 32281519) на користь держави судовий збір у розмірі 3173,28 грн.

У цьому рішенні суд встановив, що ОСОБА_1 працював у ТОВ «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» за сумісництвом у період з 01.03.2023 по 30.08.2024, звільнений за власним бажанням. На порушення ст.ст. 47, 115, 116 КЗпП України при звільненні працівника роботодавець не виплатив суми, що належать йому від підприємства, згідно наданої відповідачем довідки б/н від 10.02.2026 заборгованість перед ОСОБА_1 , таб.№ 49791, на дату складення довідки становить 211370,84 грн. (сума вказана після утримання всіх обов'язкових податків та зборів), з яких заборгованість: за липень 2024 року - 15791,38 грн. (нараховано 50740,58 грн, утримано ПДФО, військовий збір -9894,41 грн; перараховано 25054,79 грн - в т.ч. 22.08.2024 - 17245,25 грн та 29.08.2024 - 7809,54 грн); за серпень 2024 року - 191234,04 грн. (нараховано 256195,81 грн, в т.ч. заробітна плата 8к.д.17192,32, відпускні 7 к.д. - 18688,95, допомога по тимчасовій непрацездатності за рахунок фонду 7 к.д. - 18637,99 грн, допомога по тимчасовій непрацездатності за рахунок підприємства 5 к.д. - 13312,85 грн, компенсація за невикористану відпустку 75 к.д. - 188363,70 грн), утримано ПДФО та військовий збір - 49958,19 грн; перераховано 15.12.2025 - 15003,58 грн); за вересень 2024 року - 5398,04 грн (в т.ч. допомога по непрацездатності за рахунок підприємства 2 к.д. - 5398,04 грн, утримано ПДФО та військовий збір - 1052,62 грн.). Заборгованість за червень 2024 року відсутня, нараховано 87390,82 грн, утримано ПДФО та військовий збір 17041,21 грн, перераховано 70349,61 грн (в т.ч. 29.07.2024 - 13725,21 грн, 30.07.2024 - 16624,92 грн., 02.08.2024 - 35651,54 грн., 13.08.2024 - 2627,89 грн., 14.08.2024 - 1720,05 грн.).

Суд зазначив, що оскільки, при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за червень-серпень 2024 року, на дату судового засідання позивач предмет чи підстави позову не змінював, тому, з урахуванням встановлених обставин, суд задовольнив позовні вимоги частково та стягнув з відповідача на користь позивача заборгованість по заробітній платі за липень 2024 року у сумі 15791,38 грн., за серпень 2024 року - 191234,04 грн (сума вказана після утримання всіх обов'язкових податків та зборів), що разом становить 207025,42 грн.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача компенсації втрати частини доходів в сумі 5595,32 грн. та 3% річних у сумі 2072,82 грн., суд виходив з того, що наданий позивачем розрахунок є необгрунтованим та не доведеним належними доказами, позивачем не надано суду будь-яких доказів на підтвердження порушення відповідачем вимог чинного законодавства про сплату/несвоєчасну сплату на його користь сум заробітної плати та інших сум за весь час перебування у трудових відносинах з ТОВ «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ», а в матеріалах справи міститься надана відповідачем довідка б/н від 10.02.2026 про суму заборгованості перед позивачем із заробітної плати з розбивкою по місяцям, яка є відмінною від сум, наведених позивачем, а за відсутності первинних документів про перераховані позивачу виплати суд позбавлений можливості здійснити розрахунок компенсації самостійно, тому відповідні вимоги задоволенню не підлягають. Також, позовні вимоги щодо нарахованих на підставі ст. 625 ЦК України 3% річних задоволенню не підлягають, оскільки така особлива міра відповідальності, передбачена цивільним законодавством, не застосовується до трудових правовідносин, зокрема про стягнення заборгованості із заробітної плати, а регулюється спеціальними нормами трудового законодавства.

Щодо заявлених на підставі ст. 117 КЗпП України вимог позивача про стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку, суд вирішив зменшити розмір середнього заробітку та присудив до стягнення з відповідача 50000,00 грн.

Як свідчать відомості Єдиного державного реєстру судових рішень офіційного веб-портала Судова влада України, рішення Господарського суду Донецької області від 03.03.2026 по справі №905/169/25 (601/3330/24) сторонами не оскаржувалось, нечинним повністю чи частково у встановленому порядку не визнавалось та набрало законної сили 24.03.2026. Доказів протилежного до матеріалів справи не надано.

Відповідно до частини четвертої статті 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Верховний Суд у постанові від 15.10.2019 у справі № 908/1090/18 зазначив про те, що згідно з частиною 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдиційність - це обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиційно встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні суду і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив у законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Таким чином, обставини, встановлені рішенням Господарського суду Донецької області від 03.03.2026 по справі №905/169/25 (601/3330/24), що набрало законної сили, не підлягають доказуванню у справі, що розглядається.

Станом на дату судового засідання (26.05.2026) до матеріалів справи боржником не надано доказів повного чи часткового виконання рішення Господарського суду Донецької області від 03.03.2026 по справі №905/169/25 (601/3330/24).

Відтак, за висновком суду, наявні підстави для визнання ОСОБА_1 кредитором боржника - ТОВ «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства на суму 258725,80 грн., що підтверджені судовим рішенням від 03.03.2026 по справі №905/169/25 (601/3330/24).

Щодо вимог заявника про визнання та включення до реєстру вимог кредиторів боржника компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати у сумі 39795,85 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Згідно ст. 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Відповідно до ст. 34 Закону України "Про оплату праці" компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Розрахунок компенсації частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати провадиться відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №159 від 21.02.2001 "Порядок проведення компенсації громадянам частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків її виплати" (надалі по тексту "Порядок").

Згідно п. 2 Порядку компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплат проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01.01.2001.

Пунктом 3 Порядку визначено, що заробітна плата підлягає компенсації.

Згідно п. 4 Порядку сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці за який виплачується дохід по розрахунку не включаються. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом.

Відповідно до викладених вище положень закону компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. При цьому індекс споживчих цін у місяці за який виплачується дохід по розрахунку не включаються.

Вказаними нормативними актами передбачено, зокрема, нарахування компенсації втрати частини доходів за порушення строків виплати заробітної плати. Сама компенсація фактично відноситься до частини заробітної плати. (Відповідної позиції притримується і Велика Палата Верховного Суду в постанові по справі № 910/4518/16 від 30.01.2019).

Наведений у заяві з кредиторськими вимогами розрахунок не містить чітко визначеного періоду початку та закінчення розрахунку, а також інших вихідних даних на його обґрунтування, тому є необгрунтованим, а вимоги не доведеними у заявленому розмірі.

Рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору, зокрема суду, до матеріалів справи також не надано. До того ж, рішенням Господарського суду Донецької області від 03.03.2026 по справі №905/169/25 (601/3330/24) було відмовлено в задоволенні вимог ОСОБА_1 до ТОВ “КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» в частині компенсації втрати частини доходів через недоведеність розрахунку.

Суд зауважує, що у справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов'язання боржника шляхом дослідження первинних документів.

Саме на заявника - потенційного кредитора законодавством про банкрутство покладено обов'язок навести виклад обставин, що підтверджують вимоги до боржника, та їх обґрунтування; при розгляді кредиторських вимог існує підвищений стандарт доказування, який полягає у тому, що у разі виникнення мотивованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника таких кредиторських вимог покладається обов'язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанови Верховного Суду від 07.10.2020р. у справі №914/2404/19, від 28.01.2021р. у справі №910/4510/20), а тому наявність/відсутність заперечень боржника, розпорядника майна та/або інших кредиторів проти визнання грошових вимог кредитора, вимоги якого є предметом судового розгляду, не змінюють та не скасовують визначеного законом в частині першої статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства обов'язку кредитора довести підставність та правомірність заявлених ним грошових вимог всією сукупністю належних та допустимих доказів (постанова Верховного Суду від від 13.06.2023 у справі № 904/6032/21); саме потенційний кредитор має чітко навести, математично розрахувати та документально обґрунтувати заявлені грошові вимоги до боржника, недостатньо вказати загальну суму, розрахунок має бути детальним та містити всі вихідні дані помісячно для його перевірки судом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 4 ст. 13, ч. 1 ст. 14, ч.4 ст. 74 ГПК України).

Положеннями частини 6 статті 45 КУзПБ унормовано, що за результатами розгляду заяв з кредиторськими вимогами до боржника господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

Отже, вимоги на суму 39795,85 грн є недоведеними заявником у заявленому розмірі, тому відсутні підстави для їх визнання судом та включення до реєстру вимог кредиторів ТОВ “КРАСНОЛИМАНСЬКЕ».

ОСОБА_1 за подання до суду заяви з кредиторськими вимогами до боржника було сплачено судовий збір у розмірі 5324,80 грн., що підтверджується платіжними документами №4823-4805-2478-1740 від 26.04.2026 та №0828-4608-9171-5323 від 03.05.2026. Судовий збір зарахований до державного бюджету і підлягає включенню до реєстру вимог кредиторів боржника.

Грошові вимоги виникли до дня порушення провадження у цій справі, є конкурсними, але оскільки заява з кредиторськими вимогами подана до суду після спливу тридцятиденного строку з дня оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника, такі вимоги не мають вирішального голосу на комітеті (зборах) кредиторів, мають дорадчий голос.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 45, 46 Кодексу України з процедур банкрутства, суд -

УХВАЛИВ:

Визнати грошові вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» (код ЄДРПОУ 32281519) в розмірі 258725,80 грн боргу по заробітній платі, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 5324,80 грн.

В решті вимог відмовити.

Зобов'язати розпорядника майна - арбітражного керуючого Гальченка Є.А. включити до реєстру вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАСНОЛИМАНСЬКЕ» (код ЄДРПОУ 32281519) грошові вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) відповідно до черговості задоволення вимог кредиторів, встановленої статтею 64 Кодексу України з процедур банкрутства.

Ухвали, прийняті господарським судом у справі про банкрутство набирають законної сили з моменту їх прийняття та можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.

Ухвала підписана 27.05.2026.

Суддя Н.В. Величко