26.05.2026 року м.Дніпро Справа № 904/44/26
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Висоцького А.М. (доповідач по справі)
суддів: Андрейчука Л.В., Левшиної Г.В.
секретар судового засідання: Гетьманенко С.М.
за участю представників сторін у справі:
від Гаражно-будівельного кооперативу «КОЛОС-3» - адвокат Мальцев В.П., Голова Правління - Русецький А.С.
від Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» - Чередниченко О.С.
від Приватного-акціонерного товариства «Підприємство з експлуатації електричних мереж «Центральна енергетична компанія» - Павлова Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу: Гаражно-будівельного кооперативу «КОЛОС-3»
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.2026, суддя суду першої інстанції Васильєв О.Ю., м. Дніпро, повний текст рішення складено та підписано 28.04.2026
по справі № 904/44/26
за позовом Гаражно-будівельного кооперативу «КОЛОС-3» (с. Новоолександрівка)
до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» (м. Дніпро)
відповідача-2: Приватного акціонерного товариства «Підприємство з експлуатації електричних мереж «Центральна енергетична компанія» (м. Дніпро)
про визнання недійсним рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
Описова частина.
Гаражно-будівельний кооператив «КОЛОС-3», звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» та Приватного акціонерного товариства «Підприємство з експлуатації електричних мереж «Центральна енергетична компанія» про визнання рішень ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» у якому просив:
- визнання рішення Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" (ідентифікаційний код 42082379, місцезнаходження: 49001, м. Дніпро, вул. Січових Стрільців, 4Д) щодо зміни тарифу постачання електроенергії з "Побутовий споживач" на "Юридичний споживач" для Гаражного кооперативу "КОЛОС-3" (ідентифікаційний код 04795203) протиправним (незаконним) та скасувати акт про порушення від 15.10.2025 року № 00001202 оформлений протоколом від 19.11.2025 року ПрАТ "ПЕЕМ "ЦЕК" як незаконний та протиправний;
- зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" (ідентифікаційний код 42082379, місцезнаходження: 49001, м. Дніпро, вул. Січових Стрільців, 4Д) вчинити дії із відновлення тарифу для споживача Гаражний кооператив "КОЛОС-3" (ідентифікаційний код 04795203) із застосуванням фіксованої ціни на електричну енергію 4,32 грн (з ПДВ) за 1 кВт/год.
Позовні вимоги обґрунтовані тією обставиною, що дії (прийняте рішення) ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» щодо зміни тарифу постачання електроенергії з «Побутовий споживач» на «Юридичний споживач» для Гаражного кооперативу «КОЛОС-3» є протиправними та незаконними, а тому підлягають скасуванню. Висновки, викладені в акті про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ) № 00001202 від 15.10.25р., є хибними та такими, що ґрунтуються на неналежних висновках та доказах, а також суперечать нормам чинного законодавства. Позивач стверджує, що висновки комісії ПрАТ «ПЕЕМ «ЦЕК» з розгляду актів про порушення «Правил роздрібного ринку електричної енергії» викладені у протоколі від 19.11.25 р., також є незаконними та протиправними, а тому акт про порушення від 15.10.25р. № 00001202 та протокол від 19.11.25 р. підлягають скасуванню.
Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.2026 у задоволенні позовних вимог Гаражно-будівельному кооперативу «КОЛОС-3» було відмовлено.
Ухвалюючи рішення суд першої інстанції виходив із того, що на виконання листа НКРЕКП від 03.10.2025 року представниками відповідача була проведена перевірка умов договірних відносин щодо розподілу та постачання електричної енергії з Гаражно-будівельним кооперативом «КОЛОС-3», в ході якої були виявлені порушення ПРРЕЕ зокрема п. 2.3.12, п.п. 20 п. 5.5.5 ПРРЕЕ, п. 5.1.20 Кодексу комерційного обліку електричної енергії (зі змінами), яке було здійснене шляхом: споживання електричної енергії за фіксованою ціною для побутових споживачів на непобутові потреби.
Оскільки відповідно до п. 2.3.12 ПРРЕЕ передбачене, що споживання електричної енергії за відповідним тарифом (ціною) відповідно до комерційної пропозиції має бути забезпечене окремим комерційним обліком, а позивач цього не зробив, суд не знайшов підстав для задоволення позову.
Суд дійшов до висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами підстав для визнання протиправним та скасування рішення комісії ПрАТ «ПЕЕМ «ЦЕК», оформленого протоколом № 557/2025 ПрАТ «ПЕЕМ «ЦЕК» з розгляду акту про порушення № 00001202 від 15.10.25р. Оскільки інша частина позовних вимог є похідними від вимог про скасування акту про порушення, суд вирішив в їхньому задоволенні також відмовити.
Аргументи учасників справи.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.
До Центрального апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Гаражно-будівельного кооперативу «КОЛОС-3» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.2026 по справі № 904/44/26.
Апелянт не погоджується з вказаним судовим рішенням у зв'язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи, а також через порушення норм матеріального права.
Зазначає про те, що судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях або формальних ознаках, а лише на встановлених фактах.
Апелянт ставить під сумнів допустимість доказів у вигляді скріншотів та фото, натомість вважає неправомірним неврахування судом даних про кількість спожитої електричної енергії Гаражно-будівельним кооперативом «КОЛОС-3», що на думку скаржника виключає можливість для здійснення підприємницької діяльності.
Крім того, апелянт вважає, що рішення суду є передчасним та суд неправильно застосував п. 2.3.12 ПРРЕЕ, оскільки порушення у вигляді споживання (використання) електричної енергії за фіксованою ціною для побутових споживачів на непобутові потреби може бути усунене.
Скаржник також зазначає про порушення судом обов'язку мотивувати рішення.
Керуючись викладеним, просить рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28 квітня 2026 року по справі № 904/44/26 скасувати, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги Гаражно-будівельного кооперативу «КОЛОС-3» задовольнити.
Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу.
До Центрального апеляційного господарського суду надійшов відзив Приватного акціонерного товариства «Підприємство з експлуатації електричних мереж «Центральна енергетична компанія» на апеляційну скаргу Гаражно-будівельного кооперативу «КОЛОС-3» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28 квітня 2026 року по справі № 904/44/26.
Відповідач-2 вважає, що при ухваленні судом першої інстанції рішення були додержані норми матеріального і процесуального права, а доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі необґрунтовані, безпідставні та такі, що зведені до переоцінки доказів.
Приватне акціонерне товариство «Підприємство з експлуатації електричних мереж «Центральна енергетична компанія» вважає безпідставними доводи апелянта про необхідність встановлення фактів господарської діяльності за обсягами споживання електроенергії, оскільки п. 2.3.12. ПРРЕЕ, визначені належні докази, які можуть слугувати підтвердженням факту споживання (використання) електричної енергії за фіксованою ціною для побутових споживачів на непобутові потреби.
На думку відповідача-2 апелянт допускає неправильне трактування п. 2.3.12. ПРРЕЕ, згідно з яким споживання електричної енергії за відповідним тарифом (ціною) відповідно до комерційної пропозиції має бути забезпечене окремим комерційним обліком.
Зазначає, що у разі виявлення оператором системи фактів споживання (використання) побутовим споживачем та іншими споживачами електричної енергії за фіксованою ціною для побутових споживачів на непобутові потреби (на потреби (цілі), для яких застосування фіксованої ціни на електричну енергію не передбачено законодавством) оператор системи складає акт про порушення цих Правил, у якому зазначаються виявлені факти споживання електричної енергії за фіксованою ціною для побутових споживачів на непобутові потреби та зобов'язання споживача здійснити заходи з усунення виявленого порушення.
Відповідач-2 зазначає про правомірність дій ПрАТ «ПЕЕМ «ЦЕК». Крім того, наводить положення пункту 14.1.1291 Податкового кодексу України, відповідно до яких гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки належать до об'єктів нежитлової нерухомості. Отже, гаражі не відносяться до об'єктів побутового споживача.
Крім того, відповідач-2 вважає необґрунтованою позицію апелянта щодо порушення судом обов'язку мотивувати рішення, оскільки останнім не наведені посилання на матеріальні та процесуальні норми права, які б підтверджувати такі аргументи.
Керуючись вищевикладеним, просить у задоволенні апеляційної скарги Гаражно-будівельного кооперативу «КОЛОС-3» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28 квітня 2026 року по справі № 904/44/26 відмовити, а рішення залишити без змін.
Рух справи у суді апеляційної інстанції.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 904/44/26 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Висоцький А.М. (доповідач), судді - Андрейчук Л.В., Левшина Г.В., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.05.2026.
На момент надходження апеляційної скарги, матеріали справи № 904/44/26 на адресу Центрального апеляційного господарського суду не надходили.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 04.05.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Гаражно-будівельного кооперативу «КОЛОС-3» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28 квітня 2026 року по справі № 904/44/26; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, а також будь-яких заяв чи клопотань з процесуальних питань протягом 10 днів з дня вручення копії ухвали; призначено справу № 904/44/26 до розгляду на 26.05.2026 о 12:00; встановлено, що засідання відбудеться у приміщенні Центрального апеляційного господарського суду за адресою: м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 65, в залі судових засідань № 201; явка представників учасників справи визнана необов'язковою; роз'яснено учасникам судового провадження їх право подавати до суду заяви про розгляд справ у їхній відсутності за наявними в справі матеріалами; роз'яснено учасникам судового провадження їх право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у тому числі із застосуванням власних технічних засобів.
До Центрального апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 904/44/26.
26.05.2026 у судовому засідання взяли участь представники Гаражно-будівельного кооперативу «КОЛОС-3» - Мальцев В.П., Русецький А.С., Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» - Чередниченко О.С., Приватного-акціонерного товариства «Підприємство з експлуатації електричних мереж «Центральна енергетична компанія» - Павлова Г.В.
Фактичні обставини, встановлені судом.
Договірні відносини між сторонам даного спору ПрАТ «ПЕЕМ «ЦЕК» та Гаражно-будівельним кооперативом «КОЛОС-3» виникли на підставі договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, який розміщений в мережі Інтернет на офіційному сайті ПрАТ «ПЕЕМ «ЦЕК» за посиланням https://cek.dp.ua/index.php/cpojivaham/yurydychnispozhyvachi/publichnyi-dohovor.html.
Відповідно до п. 4 Постанови НКРЕКП від 14.03.18р. за № 312 ОСР було присвоєно ЕІС-код 62Z2024319969783 точки комерційного обліку об'єкта, споживачу відкрито особовий рахунок 010001233. До умов публічного договору за фактом споживання і шляхом підписання додатків, було приєднано електроустановку за адресою: м. Дніпро, вул. Данила Нечая, буд. 26, на підставі заяви-приєднання споживача (позивача) від 28.12.18р. та інших додатків до Договору .
На виконання листа НКРЕКП від 03.10.25 р. за № 18842/20.2/9-25, скерованого за належністю АТ «ДТЕК Дніпровські Електромережі» 07.10.2025 року № 43952/1001 (вх. ПрАТ «ПЕЕМ «ЦЕК» № 5579/010.01-07 від 08.10.25 р.) стосовно перевірки умов договірних відносин щодо розподілу та постачання електричної енергії з ГБК «КОЛОС-3» 15.10.25р. представниками відповідача було проведено технічну перевірку електроустановки ГБК «КОЛОС-3» за адресою: м. Дніпро, вул. Данила Нечая, буд. 26, в присутності особи, що їх допустила - голови Правління Русецького А.С., в ході якої виявлено порушення ПРРЕЕ, зокрема п. 2.3.12, п.п. 20 п. 5.5.5 ПРРЕЕ, п. 5.1.20 Кодексу комерційного обліку електричної енергії (зі змінами), яке було здійснено шляхом: споживання електричної енергії за фіксованою ціною для побутових споживачів на непобутові потреби, а саме від розрахункового засобу обліку НІК 2301 АР3.0000.0.11 №13223404 ПЛ 0,4 кВ мереж ГБК «КОЛОС-3» підключено гараж 727 з вивіскою «Заправка кондиціонерів», гараж НОМЕР_1 з вивіскою «Хімчистка», гараж НОМЕР_2 з вивіскою «Магазин», гараж 782 з вивіскою «СТО», в яких ведеться підприємницька діяльність. Виявлені порушення були продемонстровані голові Правління Русецькому А.С. За результатом технічної перевірки складено Акт про порушення № 00001202 від 15.10.2025 року.
Згідно з пунктом 8.2.6. ПРРЕЕ вищезазначений Акт 19.11.2025 року було розглянуто комісією ПрАТ «ПЕЕМ «ЦЕК» з розгляду актів про порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, склад якої затверджено наказом ПрАТ «ПЕЕМ «ЦЕК» від 14 вересня 2023 року № 271/010.02-02, в присутності представників споживача (позивача) - Мироновського С.О. (довіреність від 15.11.25р. № б/н, дійсна до 15.11.26р.); Загуральского А.В. (довіреність від 15.11.25р. № б/н, дійсна до 15.11.26р.); Русецького А.С. (довіреність від 15.11.25р. № б/н , дійсна до 15.11.26р.); Мальцева В.П. (адвокат, ордер на надання правничої допомоги від 03.11.25р. серія АЕ №1440501).
Згідно з Протоколом № 557/2025 від 19.11.2025 засідання Комісія, розглядаючи Акт про порушення № 00001202 від 15.10.25р., заслухала зауваження та заперечення представників споживача (позивача) та вирішила:
« 1. Визнати Акт складеним правомірно.
2. Звернути увагу Споживача про необхідність врегулювання договірних відносин у відповідності до пункту 2.3.12 глави 2.3 розділу II ПРРЕЕ.
3. Надати Споживачу або уповноваженому представнику Споживача/направити на адресу Споживача рекомендованим листом з повідомленням про вручення та описом вкладених у лист документів - протокол від 19.11.25р. № 557/2025
4. Направити на адресу постачальника електричної енергії - ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» рекомендованим листом з повідомленням про вручення та описом вкладених у лист документів - копію протоколу від 19.11.25р. № 557/2025, копію звіту з помісячними обсягами, що підлягають перерахунку до дати складання Акту; копію Додатку 2 до договору Споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії; копію останнього Акту технічної перевірки та пломбування засобу комерційного обліку Споживача від 15.02.23р.».
Після розгляду Акту рішення (протокол) було направлено до ТОВ «ДЕП» листом від 20.11.25р. № 2702/010.01-04 для приведення договірних відносин щодо постачання електричної енергії з ГБК «КОЛОС-3» у відповідність до вимог чинного законодавства, в тому числі застосування тарифу для непобутових споживачів.
За підсумками розгляду Акту, відповідач змінив тариф для споживача - Гаражно-будівельний кооператив «КОЛОС-3» та виставив коригуючий рахунок № 254302323984 від 08.12.2025 та здійснив перерахунок вартості за фактично спожиту електричну енергію за цінами на універсальні послуги для малих непобутових споживачів. Загальна сума до оплати, на підставі коригуючого рахунку склала 363 285,18 грн.
Не погодившись із такими діями відповідача, Гаражно-будівельний кооператив «КОЛОС-3» оспорив їх у судовому порядку, що і стало предметом спору.
Мотивувальна частина.
Відповідно до частини першої ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною другою ст. 269 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції не підлягає скасуванню чи зміні, виходячи з таких підстав.
Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (надалі - договір) укладається з урахуванням статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання малого непобутового споживача до умов цього договору, що розміщений на офіційному сайті постачальника універсальних послуг, і не потребує двостороннього підписання паперової форми договору.
Фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема, надання підписаної заяви - приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії, про що прямо передбачено в абз. 5 п. 13 розділу XVII Закону України «Про ринок електричної енергії».
Так, 09.06.2017 року Приватним акціонерним товариством «Підприємство з експлуатації електричних мереж «Центральна енергетична компанія» та Гаражно-будівельним кооперативом «КОЛОС-3» укладено Договір про приєднання до електричних мереж.
Пунктом 1.1. даного Договору зазначене, що за цим Договором до електричних мереж Виконавця послуг або іншого власника мереж приєднується: освітлення гаражних боксів та територій, місце розташування об'єкта Замовника: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, землі Новоолександрівської селищної ради.
26.12.2018 року Гаражно-будівельним кооперативом «КОЛОС-3» на адресу оператора систем ПрАТ «ПЕЕМ «ЦЕК» була подана заява-приєднання до Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії Приватного акціонерного товариства «Підприємство з експлуатації електричних мереж «Центральна енергетична компанія» (далі - Договір), яке діє на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії (Постанова НКРЕКП від 27.11.2018 № 1533).
Відповідно до п.п. 2.1 Договору оператор системи надає Споживачу послуги з розподілу електричної енергії параметри якості якої відповідають показникам, визначеним Кодексом систем передачі, затвердженим постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 309 та Кодексом систем розподілу, затвердженим постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 310 за об'єктом Споживача.
Підпунктом 2.3. Договору визначене, що споживач оплачує за розподіл електричної енергії та інші послуги Оператора системи згідно з умовами глави 5 цього Договору.
Для купівлі електричної енергії для ГБК «КОЛОС-3» в базі Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» було відкрито особовий рахунок № 521000033939 та укладено договір про постачання електричної енергії споживачу.
Відповідач-1, як постачальник виконував зобов'язання за договором шляхом безперебійного постачання електричної енергії для потреб позивача.
Так, у статті 15 Цивільного кодексу України (надалі в тексті - ЦК України) закріплено право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Способи захисту права встановлені статтею 16 ЦК України.
За положеннями частин першої-другої статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (статті 509 ЦК України).
Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов'язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов'язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.
У відповідності до статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Апеляційний суд приймає до уваги, що відносини між сторонами також регулюються Законом України «Про ринок електричної енергії», Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018 року, Кодексом комерційного обліку електричної енергії, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 року за №311 і безпосередньо договором.
Покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу (частини першої статті 691 ЦК України).
Відповідно до частин першої-другої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Згідно з пункту першому статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначено, що учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, в тому числі, договори про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.
Відповідно до частиною третьої статті 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» споживач зобов'язаний, зокрема, сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів.
Частиною першою статті 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 року № 312 затверджені Правила роздрібного ринку електричної енергії.
Пунктом 2.3.12. Правил роздрібного ринку електричної енергії передбачено, що споживання електричної енергії за відповідним тарифом (ціною) відповідно до комерційної пропозиції має бути забезпечене окремим комерційним обліком.
Окремі фізичні точки комерційного обліку мають бути забезпечені засобами вимірювальної техніки, які дають можливість організувати комерційний облік за відповідним тарифом (ціною) на всій площадці вимірювання.
Вид об'єкта електрифікації та призначення використання електроустановок площадок вимірювання, в тому числі для окремого обліку споживання на непобутові потреби, відображаються в паспорті точки розподілу/передачі.
У разі зміни потреб споживання на об'єкті індивідуального побутового споживача, інформація щодо типу споживання (побутові/непобутові потреби) площадок вимірювання відображається в паспорті точки розподілу/передачі.
Електрична енергія, яка використовується на об'єкті індивідуального побутового споживача на непобутові потреби, зокрема для підприємницької, господарської та незалежної професійної діяльності, надання платних послуг, здійснення нотаріальної діяльності, діяльності дата-центрів, центрів обробки даних, діяльності зі створення віртуальних активів (майнінгу), надання інших платних послуг, у тому числі у сфері сільського зеленого туризму тощо, обліковується за умовною (віртуальною) точкою комерційного обліку окремо та оплачується за відповідними тарифами (цінами) для непобутових споживачів електропостачальника.
У разі споживання електричної енергії на об'єкті споживача (крім побутового споживача) за фіксованою ціною для побутових споживачів (колективний побутовий споживач, утримання місць загального користування, технічні цілі та інші випадки передбачені законодавством) та на цілі, для яких застосування фіксованої ціни на електричну енергію не передбачено, споживач має звернутись до оператора системи із заявою про організацію окремого обліку споживання електричної енергії на непобутові потреби, шляхом встановлення додаткового засобу обліку.
У разі виявлення оператором системи фактів споживання побутовим споживачем та іншими споживачами електричної енергії за фіксованою ціною для побутових споживачів на непобутові потреби (на потреби для яких застосування фіксованої ціни на електричну енергію не передбачено) оператор системи складає акт про порушення ПРРЕЕ, в якому зазначаються зобов'язання споживача здійснити заходи з усунення виявленого порушення шляхом негайного припинення споживання електричної енергії на непобутові потреби та протягом 30 днів з дня складення акту про порушення ПРРЕЕ організації комерційного обліку на непобутові потреби та укладення договору з електропостачальником за відповідним тарифом. Підтвердженням факту споживання електричної енергії за фіксованою ціною для побутових споживачів на непобутові потреби, можуть слугувати: - отримана інформація від місцевих органів державної влади, місцевого самоврядування, податкової служби; - рекламні вивіски та фасадні таблички на об'єктах; - зафіксовані фото (відео) з відповідною рекламою; - рекламна інформація з продажу товарів чи надання платних послуг на відповідних сайтах мережі Internet, тощо.
У разі виявлення однією із Сторін порушень умов Договору іншою стороною, за які законодавством передбачене застосування санкцій чи які тягнуть за собою збитки, недоотриману продукцію або вигоду тощо, на місці оформлюється двосторонній акт порушень. Акт складається у присутності представників обох Сторін у двох примірниках. Сторона, дії або бездіяльність якої стала причиною складання акту (п. 8.9. Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії).
Такий акт про порушення розглядається оператором системи у порядку, передбаченому розділом VIII цих Правил.
При складенні акту про порушення ОСР/ОСП має право обстежувати внутрішні електричні мережі та струмоприймачі на об'єкті споживача на предмет споживання електричної енергії на непобутові потреби.
Як передбачено п. 4.3. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018 року (надалі - Правила), дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.
Відповідно до п. 4.12. Правил розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.
Колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду вважає безпідставними посилання апелянта на той факт, що невеликій обсяг споживання електричної енергії може були аргументованим доказом відсутності здійснення комерційної діяльності. Наведені позивачем розрахунки зроблені з урахуванням загальної кількості гаражів, що входять до Гаражно-будівельного кооперативу «КОЛОС-3», тому не можуть відображати дійсні об'єми споживання кожним окремим об'єктом. Крім того, Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018 року не встановлено такого критерію як «об'єм споживання» для кваліфікації споживача як побутового чи непобутового.
Так, пунктом 1.1.2 глави 1.1. розділу І Правил (а редакції Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1525 від 18.07.2019) визначає побутового споживача, як - індивідуального побутового споживача (фізична особа, яка використовує електричну енергію для забезпечення власних побутових потреб, що не включають професійну та/або господарську діяльність) або колективний побутовий споживач (юридична особа, створена шляхом об'єднання фізичних осіб - побутових споживачів, яка розраховується за електричну енергію за показами загального розрахункового засобу обліку в обсязі електричної енергії, спожитої для забезпечення власних побутових потреб таких фізичних осіб, що не включають професійну та/або господарську діяльність).
Тобто віднесення споживача для категорії «побутовий» здійснюється як за видом особи - фізична особа або юридична особа, створена шляхом об'єднання фізичних осіб - побутових споживачів, так і за характеристикою діяльності - використання електроенергії для власних побутових потреб.
Наведені апелянтом доводи відносно відсутності належних доказів, які підтверджують факт споживання електричної енергії для здійснення комерційної діяльності Гаражно-будівельним кооперативом «КОЛОС-3», не знайшли свого підтвердження.
Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень, неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Близький за змістом висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17.
Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно із частиною 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до статті 78 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Приписи статті 79 ГПК України, встановлюють, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами першою-третьою статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (пункт 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Колегія суддів критично ставиться до аргументів апелянта про те, що надані та досліджені судом докази - фото та скріншоти, не мають відношення до підтвердження вчинення порушення позивачем.
Так, матеріалами справи достеменно підтверджене, що представниками відповідача було проведено технічну перевірку електроустановки Гаражно-будівельного кооперативу «КОЛОС-3» за адресою: м. Дніпро, вул. Данила Нечая, буд. 26, в присутності особи, що їх допустила - голови Правління Русецького А.С., в ході якої виявлено порушення ПРРЕЕ, зокрема п. 2.3.12, п.п. 20 п. 5.5.5 ПРРЕЕ, п. 5.1.20 Кодексу комерційного обліку електричної енергії (зі змінами), яке було здійснено шляхом: споживання електричної енергії за фіксованою ціною для побутових споживачів на непобутові потреби, а саме від розрахункового засобу обліку НІК 2301 АР3.0000.0.11 № 13223404 ПЛ 0,4 кВ мереж ГБК «КОЛОС-3» підключено гараж 727 з вивіскою «Заправка кондиціонерів», гараж НОМЕР_1 з вивіскою «Хімчистка», гараж НОМЕР_2 з вивіскою «Магазин», гараж 782 з вивіскою «СТО», в яких ведеться підприємницька діяльність. Виявлені порушення були продемонстровані голові Правління Русецькому А.С. За результатом технічної перевірки складено Акт про порушення № 00001202 від 15.10.2025 року. Долучені до матеріалів справи докази - фото та скріншоти є додатками до Акту про порушення, тому зважаючи на встановлені процесуальним законодавством критерії вірогідності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, вважаються належними та допустимими.
Аналізуючи наведені апелянтом доводи з приводу передчасності рішення суду та неправильного застосування п. 2.3.12 ПРРЕЕ, колегія суддів констатує наступне.
Пунктом 2.3.12 Правил роздрібного ринку електричної енергії передбачене, що порушення у вигляді споживання (використання) електричної енергії за фіксованою ціною для побутових споживачів на непобутові потреби може бути усунуто шляхом:
- припинення споживання (використання) електричної енергії на непобутові потреби, що підтверджується актом перевірки (у разі споживання (використання) електричної енергії виключно на побутові потреби);
- врегулювання договірних відносин з електропостачальником щодо розрахунків за споживання (використання) електричної енергії на непобутові потреби (у разі споживання (використання) електричної енергії виключно на непобутові потреби);
- врегулювання договірних відносин з електропостачальником щодо розрахунків за споживання (використання) електричної енергії на побутові та непобутові потреби після оформлення акта розподіленої електричної енергії або встановлення додаткового засобу обліку (у разі споживання (використання) електричної енергії на побутові та непобутові потреби).
Крім того, встановлений порядок дій при наявності бажання споживача, який допустив порушення, усунити такі порушення. Зокрема передбачено, що у разі отримання від споживача повідомлення про припинення ним споживання (використання) електричної енергії на непобутові потреби оператор системи зобов'язаний протягом п'яти робочих днів з дня отримання такого повідомлення здійснити перевірку та зафіксувати припинення споживання (використання) електричної енергії на непобутові потреби на об'єкті побутового споживача, про що складає акт обстеження.
Колегія суддів зазначає, що матеріали справи не містять підтверджень направлення споживачем (позивачем по справі) такого повідомлення.
Аналіз приписів п. 2.3.12 Правил свідчить про встановлення дискреційних повноважень для споживача щодо висловлення бажання врегулювати порушення.
Частиною четвертою статті 13 Господарського процесуального кодексу України для кожної сторони передбачений ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
В свою чергу частина перша статті 2 Господарського процесуального кодексу України, як основне завдання господарського судочинства визначає справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
У зв'язку із чим, розгляд справи судом першої інстанції на підстави заявлених позовних вимог у строки визначені процесуальним законодавством, не може вважатися передчасним.
Щодо порушення судом обов'язку мотивувати рішення суду, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
В свою чергу частина п'ята статті 236 ГПК України передбачає, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29).
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").
Натомість, як вже зазначалось вище, суд апеляційної інстанції відповідно до приписів статті 269 Господарського процесуального кодексу України має певні обмеження при перегляді рішення суду першої інстанції, переглядає справу лише за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів констатує, що апелянтом не наведено конкретних фактів, які доводи позивача залишилися поза увагою суду першої інстанції, у зв'язку із чим суд апеляційної інстанції позбавлений можливості надати оцінку правомірності таких процесуальних дій.
Таким чином, доводи апеляційної скарги жодним чином не спростовують висновків, до яких дійшла колегія суддів та не доводять неправильність чи незаконність рішення, прийнятого судом першої інстанції.
Висновки апеляційного господарського суду.
Згідно статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Будь-яких підстав для скасування чи зміни рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.2026 по справі № 904/44/26, за результатами його апеляційного перегляду, колегією суддів не встановлено.
За вказаних обставин оскаржуване рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.2026 по справі № 904/44/26 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга залишенню без задоволення із віднесенням витрат на оплату судового збору за подачу апеляційної скарги на апелянта.
Керуючись статтями 269-271, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Гаражно-будівельного кооперативу «КОЛОС-3» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.2026 по справі № 904/44/26 - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.04.2026 по справі № 904/44/26 - залишити без змін.
Витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені статтями 287, 288 ГПК України.
Повний текст постанови складено та підписано 27.05.2026.
Головуючий суддя Висоцький А.М.
Судді Андрейчук Л.В.
Левшина Г.В.