ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
про залишення апеляційної скарги без руху
"27" травня 2026 р. Справа № 906/1019/25
Суддя (суддя-доповідач у справі) Північно-західного апеляційного господарського суду Бучинська Г.Б., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області на рішення Господарського суду Житомирської області від 19 березня 2026 року у справі №906/1019/25 (повний текст складено 06 квітня 2026 року, суддя Шніт А.В.)
за позовом Керівника Коростишівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Житомирської обласної ради
до 1) Радомишльської міської ради
2) Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Дочірнє підприємство "Радомишльський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради
про визнання незаконними та скасування наказу, скасування державної реєстрації земельної ділянки, скасування речових прав на земельну ділянку та зобов'язання повернути земельну ділянку.
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 19 березня 2026 року у справі №906/1019/25 задоволено позов Керівника Коростишівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Житомирської обласної ради до Радомишльської міської ради та до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Дочірнє підприємство "Радомишльський лісгосп АПК" Житомирського обласного комунального агролісогосподарського підприємства "Житомироблагроліс" Житомирської обласної ради про визнання незаконними та скасування наказу, скасування державної реєстрації земельної ділянки, скасування речових прав на земельну ділянку та зобов'язання повернути земельну ділянку.
Визнано незаконним та скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 12.07.2019 №6-2010/14-19-СГ яким затверджено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності на території Макалевицької, Кочерівської, Чайківської, Забілоцької сільських рад та Білокриницької селищної ради Радомишльського району Житомирської області в частині щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1825084800:04:000:0001, площею 44,1543га, що знаходиться за межами населених пунктів Радомишльської об'єднаної територіальної громади Житомирського району Житомирської області.
Скасовано в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 1825084800:04:000:0001, площею 44,1543га.
Скасовано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію всіх речових прав на земельну ділянку з кадастровим номером 1825084800:04:000:0001, площею 44,1543га, припинивши право комунальної власності Радомишльської міської ради.
Витребувано у Радомишльської міської ради (12201, Житомирська обл., Житомирський р-н, м. Радомишль, Соборний майдан, буд.12; ідентифікаційний код 25923935) на користь держави в особі Житомирської обласної ради (10014, м. Житомир, майдан ім. С.П. Корольова, буд.1; ідентифікаційний код 13576948) у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст Житомирської області земельну ділянку з кадастровим номером 1825084800:04:000:0001, в межах та конфігурації її накладення площею 3,000га на земельну ділянку лісогосподарського призначення з кадастровим номером 1825084800:05:000:0567 (відповідно до державного акту серії ЯЯ №073872 від 03.10.2006), відповідно до відомості обчислення площі перетину земельної ділянки з кадастровим номером 1825084800:04:000:0001 та земельної ділянки з кадастровим номером 1825084800:05:000:0567, схеми земельної ділянки утвореної внаслідок перетину земельної ділянки та каталогу координат точок меж земельної ділянки ДП "Радомишльський лісгосп АПК" в системі координат СК-63 виготовлених Житомирською філією державного підприємства "Науково-дослідний та проектний інститут землеустрою".
Присуджено до стягнення з Радомишльської міської ради (12201, Житомирська обл., Житомирський р-н, м. Радомишль, Соборний майдан, буд.12; ідентифікаційний код 25923935) на користь Житомирської обласної прокуратури (10008, м.Житомир, вул. Святослава Ріхтера, буд. 11, ідентифікаційний код 02909950) 4 542,00грн судового збору; 750,00грн витрат на виготовлення викопіювання щодо накладення земельних ділянок.
Присуджено до стягнення з Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області (10002, м. Житомир, вул. Довженка, буд.45; ідентифікаційний код 39765513) на користь Житомирської обласної прокуратури (10008, м.Житомир, вул. Святослава Ріхтера, буд. 11, ідентифікаційний код 02909950) 7 570,00грн судового збору; 750,00грн витрат на виготовлення викопіювання щодо накладення земельних ділянок.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області звернулось до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, і ухвалити нове рішення яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 11 травня 2026 року у справі №906/1019/25 залишено без руху апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області на рішення Господарського суду Житомирської області від 19 березня 2026 року у справі №906/1019/25. Запропоновано скаржнику усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, шляхом подання заяви про усунення недоліків апеляційної скарги до якої долучити докази сплати судового збору у розмірі 14 534,40 грн. Роз'яснено скаржнику, що невиконання вимог цієї ухвали тягне за собою наслідки передбачені статтями 260, 261 ГПК України.
22 травня 2026 року від представника Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області надійшло клопотання про усунення недоліків, в якій скаржник просить відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги у справі №906/1019/25 до ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
В обгрунтування свого клопотання представник апелянта зокрема вказує на те, що на даний час відсутня можливість здійснення відповідного платежу у зв'язку з недостатністю коштів на рахунках Головного управління. Зазначене підтверджується інформацією про використання коштів за КЕКВ 2800 станом на 15 травня 2026 року, відповідно до якої наявна кредиторська заборгованість у розмірі 579 745,46 грн, що свідчить про складний фінансовий стан установи.
Крім того, згідно з випискою з рахунку станом на 20 травня 2026 року за КЕКВ 2800 залишок коштів становить 0,00 грн, що додатково підтверджує об'єктивну неможливість сплати судового збору на даний час.
Розглянувши вказане клопотання колегія суддів не вбачає підстав для його задоволення, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; або
4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині 1 цієї статті.
При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.
Аналіз зазначеної правової норми дає підстави стверджувати, що сплату судового збору може бути відстрочено, розстрочено з огляду на суб'єктний склад заявника (п.п.1, 2, 4 ч.1 ст.8 Закону) та предмет позову (п.3 ч.1 ст.8 Закону). До суб'єктів, яким Законом надається право на відстрочення, розстрочення сплати судового збору або звільнення від такої сплати, визначених пунктами 1, 2 частини 1 цієї статті відносяться тільки фізичні особи, визначених пунктом 4 частини 1 цієї статті - арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, керуючий реструктуризацією) чи боржник у процедурі банкрутства (неплатоспроможності), предметом позову має бути захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав та відшкодування шкоди здоров'ю.
Згідно матеріалів цієї скарги апелянт не відноситься до наведених категорій осіб, а предмет спору не становить захист вищеперелічених категорій справ, відтак, клопотання Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги у справі №906/1019/25 до ухвалення рішення судом апеляційної інстанції не підлягає задоволенню.
Разом з тим, сама по собі відмова у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору не зумовлює негайного повернення апеляційної скарги, оскільки скаржнику має бути забезпечено можливість усунути відповідний недолік шляхом сплати судового збору у встановленому законом розмірі.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 жовтня 2023 року у справі №910/10939/22, вирішуючи питання щодо процесуальних наслідків відмови суду у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, заявленого під час усунення недоліків апеляційної скарги, виснувала, що після відмови у звільненні від сплати судового збору суд має постановити ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, направити її заявнику та пересвідчитися, що заявник отримав таку ухвалу і має розумний строк для сплати судового збору та подання заяви про продовження або поновлення строку на усунення недоліків разом із доказами сплати судового збору.
Зазначений правовий підхід є застосовним і до випадку відмови у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору, оскільки в обох випадках йдеться про вирішення судом питання щодо можливості тимчасово не сплачувати судовий збір на момент звернення з апеляційною скаргою та про подальші процесуальні наслідки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Аналогічний підхід щодо необхідності надання скаржнику строку для сплати судового збору після відмови у задоволенні відповідного клопотання викладено в ухвалі Верховного Суду від 13 січня 2025 року у справі №905/1755/23.
Отже, враховуючи, що Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області скористалося правом на усунення недоліків апеляційної скарги, однак доказів сплати судового збору у встановленому розмірі не подало, натомість заявило клопотання про відстрочення сплати судового збору, у задоволенні якого судом відмовлено, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку для сплати судового збору у розмірі 14 534,40 грн.
Крім того, під час перевірки матеріалів апеляційної скарги судом встановлено наявність ще одного самостійного процесуального недоліку, а саме подання апеляційної скарги після закінчення строку, встановленого статтею 256 Господарського процесуального кодексу України, без заявлення клопотання про поновлення такого строку.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення Господарського суду Житомирської області від 19 березня 2026 року у справі №906/1019/25 прийнято судом 19 березня 2026 року повний текст рішення складено 06 квітня 2026 року. Як вбачається з довідки про доставку електронного листа, рішення Господарського суду Житомирської області у справі №906/1019/25 доставлено до електронного кабінету Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області 07 квітня 2026 року об 21:12, таким чином, відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України, останнім днем на подання апеляційної скарги було 28 квітня 2026 року.
Під час дослідження апеляційної скарги встановлено, що до Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Житомирської області від 19 березня 2026 року у справі №906/1019/25 Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області подано через підсистему "Електронний суд" 06 травня 2026 року, про що свідчить відмітка на поданій апеляційній скарзі про дату формування документа.
Таким чином, строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції апелянтом пропущено.
Частиною 2 статті 256 ГПК України також встановлено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Таким чином, в розумінні ч. 2 ст. 256 ГПК України, апелянт мав право подати апеляційну скаргу протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення суду, подавши відповідне клопотання, в разі порушення строку на апеляційне оскарження.
Суд звертає увагу апелянта, що строк на апеляційне оскарження обчислюється з урахуванням приписів ст. 256 ГПК України, а нормами Господарського процесуального кодексу не передбачено автоматичне поновлення судом строку на апеляційне оскарження за відсутності відповідного клопотання.
Частиною 1 ст. 119 ГПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Втім, як вже зазначалось, апелянтом подано апеляційну скаргу з пропуском двадцятиденного строку, встановленого ч. 1 ст. 256 ГПК України для оскарження рішення Господарського суду Житомирської області від 19 березня 2026 року у справі №906/1019/25. Обґрунтованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з наведенням обставин, що обумовили пропуск строку на апеляційне оскарження апелянтом до апеляційної скарги не надано.
Частиною 2 ст. 260 ГПК України встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Частиною 3 ст. 260 ГПК України визначено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу (ч. 4 ст. 260 ГПК України).
Зважаючи на те, що апеляційну скаргу подано після закінчення строків, установлених статтею 256 ГПК України та без обґрунтованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху для усунення вказаних недоліків.
Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Керуючись статтями 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, суддя
Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління Держгеокадастру у Житомирській про відстрочення сплати судового збору.
Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області на рішення Господарського суду Житомирської області від 19 березня 2026 року у справі №906/1019/25 залишити без руху та надати строк для усунення недоліків, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали.
Головному управлінню Держгеокадастру у Житомирській області усунути недоліки, встановлені в даній ухвалі та надати суду мотивоване клопотання про поновлення строку, та докази сплати судового збору у розмірі 14 534,40 грн.
Роз'яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя Бучинська Г.Б.