вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"20" травня 2026 р. Справа№ 910/13604/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коробенка Г.П.
суддів: Спаських Н.М.
Кравчука Г.А.
за участю секретаря судового засідання Огірко А.О.
за участю представника(-ів): згідно з протоколом судового засідання від 20.05.2026
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз"
на рішення Господарського суду міста Києва
від 27.01.2026 (повний текст рішення складено 19.02.2026)
у справі №910/13604/25 (суддя Ващенко Т.М.)
за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТ-МАСТЕР"
про стягнення 996 630,00 грн
Короткий зміст позовних вимог
Акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТ-МАСТЕР" про стягнення 996 630,00 грн, з яких: 279 630,00 грн пені та 717 000,00 грн штрафу
Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем його зобов'язань за Договором № 2412000002 від 02.12.2024 в частині своєчасної поставки товару.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.01.2026 позов задоволено частково.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТ-МАСТЕР" на користь Акціонерного товариства "Укртрансгаз" 200 760 грн 00 коп. пені за порушення строків поставки товару та 2 409 грн 12 коп. судового збору.
В іншій частині в позові відмовлено.
Приймаючи оскаржуване рішення суд дійшов висновку про те, що обґрунтованим та доведеним є прострочення відповідачем строків поставки товару в період з 02.05.2025 по 29.05.2025 (28 днів). Відповідно до здійсненого судом розрахунку сума нарахованої відповідачу пені за період прострочення з 02.05.2025 по 29.05.2025 складає 200 760,00 грн. Суд також дійшов висновку, що вимога про стягнення з відповідача 717 000,00 грн штрафу за прострочення поставки понад 30 днів не підлягає задоволенню з огляду на те, що прострочення відповідача склало менше 30 календарних днів.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись із вказаним рішенням, Акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення від 27.01.2026 у справі №910/13406/25 скасувати в частині незадоволених позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду в оскаржуваній частині прийняте місцевим судом з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. При цьому скаржник стверджує, що:
- суд безпідставно відхилив посилання позивача на те, що приймання продукції здійснено в межах допустимих термінів після надання Постачальником Декларації про відповідність, з огляду на положення Інструкції про порядок прийомки продукції виробничо технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю №П-6 та Інструкції про порядок прийомки продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю № П-7;
- суд помилково вважає обґрунтованими доводи відповідача про те, що відновлення вхідного контролю позивачем лише 10.06.2025 не може вважатись підставою для нарахування штрафних санкцій після надання всіх товаросупровідних документів;
- суд дійшов неправомірного висновку про те, що обґрунтованим та доведеним є прострочення відповідачем строків поставки товару в період з 02.05.2025 по 29.05.2025 (28 днів), а не з 02.05.2025 по 09.06.2025 (39 днів), як стверджує позивач.
Узагальнені доводи та заперечення відповідача
06.04.2026 через підсистему “Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечив доводи викладені в ній, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого суду - без змін.
Відповідач наголошує на тому, що позивач 20.05.2025 підписав Акт приймання-передачі товару безбудь-яких зауважень, чим підтвердив факт поставки товару, підтвердив відповідність товару за кількістю, комплектністю та якістю, визнав відсутність претензій до відповідача. За таких обставин подальші посилання позивача на результати повторного вхідного контролю, як на підставу для зміни дати поставки, є спробою заперечити юридичні наслідки власних дій, що є несумісним із принципом добросовісності.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги, заяв і клопотань сторін
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.03.2026 апеляційну скаргу у справі №910/13604/25 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Коробенко Г.П., судді: Тарасенко К.В., Михальська Ю.Б.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.03.2026 витребувано матеріали справи з суду першої інстанції та відкладено вирішення питання щодо подальшого руху справи.
23.03.2026 матеріали справи №910/13604/25 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді.
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2026, у зв'язку перебуванням суддів Тарасенко К.В. та Михальської Ю.Б. у відрядженнях, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/13604/25.
Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 25.03.2026, справу №910/13604/25 передано на розгляд колегії суддів у складі: Коробенко Г.П. (головуючий), судді: Кравчук Г.А., Спаських Н.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.03.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.01.2026 у справі №910/13604/25. Судове засідання призначено на 16.04.2026.
У судових засіданнях оголошувались перерви.
У судовому засіданні 20.05.2026 суд оголосив вступну та резолютивну частини постанови.
Явка представників учасників судового процесу
У судове засідання 20.05.2026 призначене для ухвалення та проголошення судового рішення з'явились представники позивача та відповідача. Представник третьої особи в судове засідання не з'явився.
Оскільки явка представників учасників судового процесу в судове засідання не була визнана обов'язковою, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість ухвалення та проголошення судового рішення за відсутності представника третьої особи.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції
02.12.2024 між Акціонерним товариством "Укртрансгаз" (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АСТ-МАСТЕР" (Постачальник) було укладено договір про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) № 2412000002 (далі - Договір), за умовами п. 1.1. якого Постачальник зобов'язується у визначений цим Договором строк передати у власність Покупця "Насоси та компресори (Агрегат насосний для подачі диетиленгліколю)" код згідно ДК 021-2015 42120000-6 (далі - Товари), зазначені у специфікації, яка наведена в додатку 1 до цього Договору (далі - Специфікація), а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити такі Товари.
Найменування (номенклатура, асортимент), кількість Товарів, одиниці виміру, ціна за одиницю, строк та місце поставки, інші вимоги до Товарів зазначаються у Специфікації (п. 1.2. Договору).
Відповідно до п. 3.1. Договору його ціна становить 7 170 000,00 грн з ПДВ.
Пунктами 4.2.1., 4.2.3. передбачено, що Покупець здійснює авансовий платіж шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника, зазначений у розділі 15 цього Договору, в сумі 3 585 000,00 грн, що складає 50% від ціни Договору, зазначеної в п. 3.1 цього Договору, протягом 5 (п'яти) робочих днів з дати отримання від Постачальника оригіналу рахунку-фактури, за умови надання Постачальником та прийняття Покупцем безумовної безвідкличної банківської гарантії забезпечення повернення авансового платежу на суму не меншу від суми авансового платежу. Вимоги до банківської гарантії забезпечення повернення авансового платежу наведені в Додатку 3 до Договору. Банківська гарантія забезпечення повернення авансового платежу забезпечує повернення авансового платежу у разі порушення Постачальником зобов'язання за Договором. Покупець зобов'язаний оплатити Постачальнику вартість переданих Товарів, з урахуванням суми авансового платежу, у разі його здійснення, не раніше 7 (семи) та не пізніше 15 (п'ятнадцяти) календарних днів з дати поставки, визначеної за правилами п. 5.8 цього Договору.
За умовами п. п. 5.1., 5.3., 5.6. Договору Постачальник зобов'язується передати Покупцю Товари в кількості, строки та в місці поставки відповідно до Специфікації. Покупець має право змінити місце поставки Товарів не пізніше ніж за 10 (десять) робочих днів до дати поставки, про що Сторони складають додаткову угоду. Поставка Товарів здійснюється на умовах DDP "Поставка зі сплатою мита" (місце поставки визначається у Специфікації), ІНКОТЕРМС (Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної Торгової Палати (редакція 2010 року) з урахуванням умов п. 5.1 цього Договору. Право власності на Товари переходить від Постачальника до Покупця в момент передачі Товарів Постачальником Покупцю за видатковою накладною в місці поставки.
Відповідно до п. 5.7. Договору приймання Покупцем Товарів за видатковою накладною не є підтвердженням належного виконання Постачальником його обов'язку з поставки Товарів за цим Договором та відсутність у Покупця претензій до Постачальника щодо якості та комплектності Товарів. Такі претензії можуть бути заявлені Покупцем Постачальнику у порядку, визначеному цим Договором та чинним за законодавством У країни.
Пунктом 5.8. Договору передбачено, що датою поставки Товарів за цим Договором с прийняття Покупцем Товарів за кількістю та якістю відповідно до пункту 5.13 цього Договору та одночасна передача Постачальником Покупцю в повному обсязі наведених нижче наступних документів:
5.8.1. Видаткової накладної;
5.8.2. Оригіналу рахунку-фактури;
5.8.3. Товарно-транспортної накладної;
5.8.4. Документу про підтвердження гарантійних зобов'язань виробника на Товар (у разі відсутності такої інформації в паспорті та/або іншому документі);
5.8.5. Технічний паспорт на товар (на кожну одиницю);
5.8.6. Інструкція (настанова) з експлуатації та порядком технічного обслуговування товару (на кожну одиницю);
5.8.7. Детальні креслення та опис улаштування фундаментів для монтажу товару;
5.8.8. Копію(-Ї) чинного(-их) на дату виготовлення продукції сертифікату(-ів) перевірки (або експертизи) типу на відповідність вимогам технічного регламенту обладнання та захисних систем, призначених для використання в потенційно вибухонебезпечних середовищах (Постанова Кабінету Міністрів України від 28.12.2016р. №1055), виданого органом оцінки відповідності, призначеним Мінекономрозвитку України, згідно із Законом України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності" від 15 січня 2015 року №124-VIII;
5.8.9. Декларацію про відповідність, складену виробником продукції або його уповноваженим представником, або постачальником, згідно вимог п.п. 39, 43-46, за структурою додатку 10 Технічного регламенту обладнання та захисних систем, призначених для використання в потенційно вибухонебезпечних середовищах (Постанова Кабінету Міністрів України від 28.12.2016р. №1055).
5.8.10. Фактичної калькуляції собівартості Товарів, підготовленої виробником такого товару, складеної за формою, встановленою Кабінетом Міністрів України, - якщо встановлені пунктом 61 розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про публічні закупівлі" вимоги щодо ступеня локалізації виробництва товарів поширюються на закупівлю Товарів;
5.8.11. Сертифіката/-™ про походження Товарів, виданого/-них компетентним органом країни походження, - якщо країною походження запропонованого учасником товару є країна, з якою Україною укладено міжнародний договір, що виключає застосування до такої закупівлі вимог пункту 61 Розділу X Закону України "Про публічні закупівлі" (а також якщо закупівля підпадає під дію положень Закону України "Про приєднання України до Угоди про державні закупівлі").
Неналежне оформлення Постачальником документів, зазначених в п. 4.3, п. 5.8. п. 5.13 цього Договору або відсутність хоча б одного із вказаних в цих пунктах Договору документів, або невиконання чи неналежне виконання інших вимог цього Договору вважається порушенням Постачальником умов Договору, до усунення якого Покупець мас право відстрочити виконання свого зобов'язання з оплати Товарів (пункт 5.14. Договору).
Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін і діє по 30.06.2025, а в частині розрахунків - до їх повного виконання (п. 12.1. Договору).
У додатку №1 до Договору сторони погодили Специфікацію на товар, строк поставки (150 календарних днів з дати укладення Договору) та технічні вимоги до товару).
Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів сторін
У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та надані пояснення, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - зміні чи скасуванню, виходячи з такого.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
У частині 2 статті 712 ЦК України зазначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Статтею 663 Цивільного Кодексу України передбачено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
У відповідності до ст. 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.
Статтею 688 Цивільного кодексу України на покупця покладено обов'язок повідомити продавця про порушення умов договору щодо кількості, асортименту, якості, комплектності товару в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.
Відповідно до ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Статтею 692 ЦК України унормовано, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами. Якщо покупець відмовився прийняти та оплатити товар, продавець має право за своїм вибором вимагати оплати товару або відмовитися від договору купівлі-продажу. Якщо продавець зобов'язаний передати покупцеві крім неоплаченого також інший товар, він має право зупинити передання цього товару до повної оплати всього раніше переданого товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.
Судом встановлено, що матеріалами справи підтверджено та відповідачем не спростовано, що ТОВ "АСТ-МАСТЕР" свої зобов'язання по поставці товару у визначений в Договорі про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) № 2412000002 від 02.12.2024 строк не виконало, з огляду на що АТ "Укртрансгаз" пред'явлено до стягнення пеню та штраф за порушення строків постачання товару.
У свою чергу, обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилався на те, що фактична поставка була здійснена Постачальником 10.06.2025, тому позивачем нараховано та пред'явлено до стягнення з відповідача 279 630,00 грн пені, нарахованої за період з 02.05.2025 по 10.06.2025 (39 днів) та 717 000,00 грн штрафу (за прострочення поставки понад 30 днів).
Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач зазначав, що він поставив товар позивачу 19.05.2025, що підтверджується видатковою накладною №67 від 19.05.2025, товарно-транспортною накладною від 19.05.2025, а позивачем товар було прийнято за актом приймання-передачі від 20.05.2025, тому нарахування неустойки до 10.06.2025 позивачем здійснено необґрунтовано.
Так, згідно з п. 5.7 Договору приймання Покупцем Товарів за видатковою накладною не є підтвердженням належного виконання Постачальником його обов'язку з поставки Товарів за цим Договором та відсутність у Покупця претензій до Постачальника щодо якості та комплектності Товарів. Такі претензії можуть бути заявлені Покупцем Постачальнику у порядку, визначеному цим Договором та чинним законодавством України.
Згідно з п. 5.8 Договору датою поставки Товарів за цим Договором є прийняття Покупцем Товарів за кількістю та якістю відповідно до пункту 5.13 цього Договору та одночасна передача Постачальником Покупцю в повному обсязі документів, зазначених в п. 5.8.1, п. 5.8.2, п. 5.8.3, п. 5.8.4, 5.8.5, 5.8.6, 5.8.7, також п. 5.13. Приймання Товарів за кількістю та якістю здійснюється за умови надання документів, вказаних у пункті 5.8 цього Договору.
Згідно з п. 5.8.9 Договору Постачальник мав надати Декларацію про відповідність, складену виробником продукції або його уповноваженим представником або постачальником, згідно вимог п. п. 39, 43-46 за структурою додатку 10 Технічного регламенту обладнання та захисних систем, призначених для використання в потенційно вибухонебезпечних середовищах (Постанова Кабінету Міністрів України від 28.12.2016 р. №1005).
Судом встановлено, що відповідач за видатковою накладною №67 від 19.05.2025 та товарно-транспортною накладною від 19.05.2025 поставив, а позивач по акту приймання-передачі від 20.05.2025 прийняв товар за Договором.
Надалі, 22.05.2025 позивачем складено Акт зупинення вхідного контролю ТМЦ №203 у зв'язку з ненаданням документів згідно з п. 5.8.9. Договору (Декларація про відповідність).
10.06.2025 відповідно до Акту №203-1 позивачем поновлено вхідний контроль та прийнято поставлений товар по кількості та якості.
З матеріалів справи вбачається та встановлено судом, що відповідачем було усунуто недоліки комплектності товаросупровідних документів та надано декларацію про відповідність товару від 29.05.2025, а відновлення вхідного контролю позивачем відбулося лише 10.06.2025, що, як обгрунтовано виснував суд першої інстанції не може вважатись підставою для нарахування штрафних санкцій після надання відповідачем всіх товаросупровідних документів.
Таким чином, є вірним висновок суду першої інстанції про те, що обґрунтованим та доведеним є прострочення відповідачем строків поставки товару в період з 02.05.2025 по 29.05.2025 (28 днів).
При цьому місцевий господарський суд обгрунтовано відхилив доводи позивача, які продубльовано в поданій ним апеляційній скарзі, про те, що приймання продукції здійснено в межах допустимих термінів після надання Постачальником Декларації про відповідність, з огляду на положення Інструкції про порядок прийомки продукції виробничо технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю №П-6 та Інструкції про порядок прийомки продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю № П-7, з огляду на те, що приймання товару протягом встановленого цими актами 20-денного строку не може бути підставою для нарахування Постачальнику штрафних санкцій після поставки ним товару та надання усіх товаросупровідних документів.
Протилежні доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, наведених вище.
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафних санкцій надано сторонам частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України.
Так, розмір штрафних санкцій відповідно до частини 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Пунктом 7.4. Договору сторони погодили, що за порушення строків поставки Товарів або недопоставку Товарів Постачальник сплачує Покупцю пеню в розмірі 0,1 (нуль цілих одна десята) відсотка вартості Товарів, поставку яких прострочено та/або недопоставлено, за кожний день такого прострочення, а за прострочення поставки Товарів понад 30 (тридцять) днів Постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 10 (десяти) відсотків вартості Товарів, поставку яких прострочено. Сплата пені та/або штрафу не звільняє Постачальника від виконання зобов'язань за цим Договором.
Перевіривши здійснений судом розрахунок пені за період прострочення з 02.05.2025 по 29.05.2025, суд апеляційної інстанції встановив, що він є обґрунтованим та арифметично вірним, у зв'язку з чим погоджується з судом першої інстанції про часткове задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, що за розрахунком суду становить 200 760,00 грн.
Як погоджено сторонами у пункті 7.4 договору за прострочення понад 30 днів з покупця стягується штраф у розмірі 10% вартості Товарів, поставку яких прострочено.
Враховуючи, що прострочення відповідача склало менше 30 календарних днів, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанцїі, що вимога про стягнення з відповідача 717 000,00 грн штрафу за прострочення поставки понад 30 днів не підлягає задоволенню.
Таким чином, дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та ухвалив законне обґрунтоване рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.
Викладені в апеляційній скарзі аргументине можуть бути підставами для скасування рішення місцевого господарського суду, оскільки вони зводяться виключно до переоцінки доказів, яким суд першої інстанції надав належну оцінку, та не спростовують правомірних висновків суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позову, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги Акціонерного товариства "Укртрансгаз".
Відповідно до ст.ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У даній справі сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до частини першої статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об'єктивно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі рішення від 27.01.2026 відсутні.
Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, скарга задоволенню не підлягає.
Колегія суддів також погоджується із здійсненим судом першої інстанції розподілом судових витрат, а витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги відповідно до статті 129 ГПК України покладаються судом на апелянта, оскільки апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 129, 267-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду міста Києва від 27.01.2026 у справі №910/13604/25 залишити без змін.
Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на Акціонерне товариство "Укртрансгаз".
Матеріали справи №910/13604/25 повернути Господарському суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 27.05.2026
Головуючий суддя Г.П. Коробенко
Судді Н.М. Спаських
Г.А. Кравчук