Ухвала від 14.05.2026 по справі 910/15043/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про закриття апеляційного провадження

"14" травня 2026 р. Справа№ 910/15043/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Остапенка О.М.

суддів: Спаських Н.М.

Отрюха Б.В.

за участю секретаря судового засідання Карпової М.О.

у присутності представників сторін:

від ТОВ "Інтер Вей Капітал": Суденко Р.В. за довіреністю

арбітражний керуючий Савченко В.А. (в режимі відеоконференції)

від арбітражного керуючого Савченка В.А.: Гуровий В.В. згідно ордера

уповноважена особа засновників (учасників) боржника: Сігал Є.Я. (особисто)

від ОСОБА_1 : Герасименко М.В. згідно ордера

від Компанії "АЕ-Агроексім Лімітед": Пухальська Н.С. згідно ордера

від ТОВ "Олімп Фінанс Груп": Авраміч В.О. за довіреністю

від ПрАТ "ДТЕК Київські Регіональні Електромережі": Шматко В.О. за довіреністю

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кагарлицький Хлібопродукт" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.04.2025 року

у справі №910/15043/21 (суддя Чеберяк П.П.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія

"Вінстар"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.04.2025 року у справі №910/15043/21 припинено процедуру розпорядження майном ТОВ "Комплекс Агромарс"; припинено повноваження розпорядника майна ТОВ "Комплекс Агромарс" арбітражного керуючого Ткаченка Д.В.; введено процедуру санації ТОВ "Комплекс Агромарс" у справі №910/15043/21; призначено керуючим санацією ТОВ "Комплекс Агромарс" арбітражного керуючого Ткаченка Д.В.; затверджено план санації ТОВ "Комплекс Агромарс" в редакції зі змінами та доповненнями №1, які були схвалені зборами кредиторів на засіданні, яке відбулось 03.04.2025 року; вирішено оприлюднити у встановленому ч. 4 ст. 50 КУзПБ порядку повідомлення про введення процедури санації ТОВ "Комплекс Агромарс".

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, ТОВ "Кагарлицький хлібопродукт" звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.04.2025 року у справі №910/15043/21 та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання розпорядника майна ТОВ "Комплекс Агромарс" арбітражного керуючого Ткаченка Д.В. про введення процедури санації відмовити у повному обсязі та направити справу №910/15043/21 про банкрутство ТОВ "Комплекс Агромарс" для подальшого розгляду до Господарського суду міста Києва на стадію розпорядження майном.

У вказаній апеляційній скарзі апелянтом також викладено клопотання про призначення у даній справі комплексної судової (інженерно-технічної (оціночно-будівельної), товарознавчої (експертизу машин, обладнання, сировини та споживчих товарів), економічної (експертизу документів про економічну діяльність підприємств й організацій) експертизи.

Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.02.2026 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Пантелієнко В.О., судді: Станік С.Р., Козир Т.П.

25.02.2026 року через систему "Електронний суд" ТОВ "Інтер Вей Капітал" подало заперечення щодо відкриття апеляційного провадження за даною апеляційною скаргою, в якому останнє просить суд повернути без розгляду апеляційну скаргу ТОВ "Кагарлицький Хлібопродукт" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.04.2025 року у справі №910/15043/21.

Також, 26.02.2026 року через систему "Електронний суд" керуючим санацією ТОВ "Комплекс Агромарс" арбітражним керуючим Ткаченком Д.В. подано заперечення проти відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Кагарлицький Хлібопродукт" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.04.2025 року у справі №910/15043/21, в якому останній просить суд повернути без розгляду дану апеляційну скаргу.

27.02.2026 року через систему "Електронний суд" скаржником подано доповнення до даної апеляційної скарги.

02.03.2026 року листом Північного апеляційного господарського суду №910/15043/21/09.1-14/51/26 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/15043/21 за заявою ТОВ "Буддевелопмент Київ" до ТОВ "Комплекс Агромарс" про банкрутство.

11.03.2026 року супровідним листом Господарського суду міста Києва №910/15043/21/1461/26 від 10.03.2026 року витребувані матеріали даної справи надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

11.03.2026 року суддею Північного апеляційного господарського суду Пантелієнком В.О. було подано заяву про самовідвід у справі №910/15043/21, за насідками розгляду якої ухвалою суду від 11.03.2026 року дану заяву задоволено, а матеріали справи №910/15043/21 передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою у відповідності до положень п.п. 17.4 п. 17 ч. 1 розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України.

Витягом з протоколу автоматичного визначення складу колегії судів від 12.03.2026 року апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Остапенко О.М., судді: Спаських Н.М., Отрюх Б.В.

Ухвалою суду від 17.03.2026 вищевказаною колегією суддів апеляційну скаргу ТОВ "Кагарлицький Хлібопродукт" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.04.2025 року у справі №910/15043/21 залишено без руху у зв'язку з її поданням після закінчення строків, установлених статтею 256 ГПК України, та неповажності причин пропуску такого строку з визначенням строку для усунення недоліків апеляційної скарги.

З довідки про доставку електронного документа вбачається, що ухвалу суду від 17.03.2026 року надіслано ТОВ "Кагарлицький Хлібопродукт" через систему "Електронний суд" 18.03.2026 року та в цей же день о 13:00 отримано ним в електронному кабінеті.

Таким чином, граничний строк для усунення недоліків апеляційної скарги, з урахуванням приписів ч. 4 ст. 116 ГПК України, є 30.03.2026 року.

23.03.2026 року через відділ документального забезпечення суду, тобто у встановлений судом строк, скаржником на виконання вимог ухвали суду від 17.03.2026 року подано заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, в якій останнім наведено інші причини пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 23.04.2025 у справі №910/15043/21.

Ухвалою суду від 25.03.2026 поновлено скаржнику строк для подання апеляційної скарги, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Кагарлицький Хлібопродукт" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.04.2025 у справі №910/15043/21, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу і пояснень або заперечень на клопотання про призначення експертизи у даній справі та призначено справу до розгляду на 16.04.2026 року за участю повноважних представників учасників провадження у справі.

У поданих суду відзивах на апеляційну скаргу арбітражний керуючий Савченко В.А. та ТОВ "Інтер Вей Капітал" просять суд відмовити у задоволенні клопотання ТОВ "Кагарлицький Хлібопродукт" про призначення комплексної судової експертизи та закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Кагарлицький Хлібопродукт на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.04.2025 року.

25.03.2026 через систему "Електронний суд" від арбітражного керуючого Савченка В.А. надійшло клопотання про участь у судовому засіданні, призначеному на 16.04.2026, та у всіх наступних судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів, за наслідками розгляду якого ухвалою суду від 02.04.2026 року вказане клопотання було задоволено.

До дати судового засідання від скаржника надійшли додаткові пояснення щодо підстав апеляційної скарги з урахуванням заперечень учасників справи, а від Сігала Є.Я. - клопотання про долучення документів по справі.

В судове засідання 16.04.2024 року з'явились представники ТОВ "Інтер Вей Капітал", ТОВ "Кагарлицький хлібопродукт", ТОВ "Олімп Фінанс Груп", ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі", уповноважена особа засновників (учасників) боржника Сігал Є.Я. та його представник (у приміщенні суду) та арбітражний керуючий Савченко В.А. (в режимі відеоконференції).

В судовому засіданні судом було заслухано пояснення учасників провадження у справі щодо заявлених у справі клопотань про призначення у справі комплексної експертизи та про долучення документів до матеріалів справи та протокольною ухвалою постановлено вирішити дані клопотання після надання пояснень по суті спору та вимог апеляційної скарги.

Під час надання представником ТОВ "Олімп Фінанс Груп" пояснень по справі у роботі підсистеми ВКЗ виник збій, у зв'язку із чим був відсутній доступ до роботи підсистеми "Електронний суд", що призвело до неможливості коректної роботи та здійснення технічної фіксації судових засідань, що підтверджується Актом Північного апеляційного господарського суду від 16.04.2026, копію якого долучено до матеріалів справи, у зв'язку з чим ухвалою суду від 16.04.2026 року розгляд справи було відкладено на 14.05.2026 року.

До початку судового засідання від представника скаржника надійшли додаткові пояснення щодо підстав апеляційної скарги, а від ПрАК з обмеженою відповідальністю "АЕ-Агроексім Лімітед" - письмові пояснення щодо підстав та вимог апеляційної скарги та клопотання про долучення доказів направлення вказаних пояснень учасникам справи, які не мають зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі "Електронний суд".

В судове засідання 14.05.2026 року з'явились представники ТОВ "Інтер Вей Капітал", ТОВ "Олімп Фінанс Груп", ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі", ПрАК з обмеженою відповідальністю "АЕ-Агроексім Лімітед", уповноважена особа засновників (учасників) боржника Сігал Є.Я. та його представник (у приміщенні суду), арбітражний керуючий Савченко В.А. (в режимі відеоконференції) та його представник (у приміщенні суду).

Представник скаржника в судове засідання не з'явився, надіславши до його початку клопотання про відкладення судового засідання, яке мотивоване об'єктивними труднощами для своєчасного прибуття до суду та належної участі в судовому засіданні (масований ракетно-дроновий обстріл міста Києва).

Представники інших учасників провадження у справі в судове засідання не з'явились, причини неявки суду не повідомили. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Розглянувши в судовому засіданні заявлене клопотання про відкладення розгляду справи з наведених у ньому мотивів, заслухавши думку учасників справи та їхніх представників, судова колегія відмовила у його задоволенні у зв'язку із безпідставністю та необґрунтованістю, про що в судовому засіданні постановлено ухвалу без оформлення окремого документа із занесенням її до протоколу судового засідання в порядку ч. 5 ст. 233 ГПК України.

При цьому, при прийнятті протокольної ухвали, судом було враховано, що згідно п. 2 ч. 2 ст. 202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку лише у випадку першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Крім того, у відповідності до ч. 11 ст. 270 ГПК України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

У клопотанні про відкладення судового засідання скаржник зазначив, що 14.05.2026 року на території міста Києва відбувся масований ракетно-дроновий обстріл, у зв'язку з чим тривалий час лунали сигнали повітряної тривоги, діяли обмеження пересування, існувала безпосередня загроза життю та безпеці громадян, а також були об'єктивні труднощі для своєчасного прибуття до суду та належної участі у судовому засіданні.

Однак, наведені у клопотанні причини для відкладення є неповажними, з огляду на наступне.

Так, судом взято до уваги, що скаржником подано апеляційну скаргу, додаткові пояснення щодо підстав апеляційної скарги, а також надано усні пояснення в судовому засіданні 16.04.2026 року, тобто викладено власну позицію щодо суті спору та вимог апеляційної скарги.

Судом враховано, що відповідно до загальновідомої інформації, відбій повітряної тривоги у м. Києві 14.05.2026 року було оголошено о 08:43, тоді як клопотання про відкладення судового засідання представник скаржника надіслав на електронну адресу суду лише о 09:54, що підтверджується відміткою відділу документального забезпечення суду на зазначеному клопотанні.

Колегією суддів також встановлено, що судове засідання по даній справі було призначено на 11:20, однак згідно протоколу судового засідання від 14.05.2026 воно розпочато о 13:07, що свідчить про наявність у представника достатнього часу для прибуття до приміщення суду.

До того ж, обставини, на які посилається представник скаржника у клопотанні про відкладення, не перешкодили іншим учасникам справи та їх представникам, які з'явилися у судове засідання 14.05.2026 року, своєчасно прибути до приміщення Північного апеляційного господарського суду для участі у розгляді даної справи.

Крім того, стверджуючи про неможливість бути присутнім в судовому засіданні, представник скаржника не був позбавлений права та можливості взяти участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщенням суду з використанням власних технічних засобів, заявивши суду відповідне клопотання, однак своїм процесуальним правом не скористався.

При розгляді даного клопотання про відкладення судом взято до уваги висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 16.07.2020 року у справі №924/369/19 та від 01.10.2020 року у справі №361/8331/18, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Окрім наведеного, слід зазначити, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи (ч. 12 ст. 270 ГПК України).

За викладених обставин, оскільки явка представників учасників провадження у справі обов'язковою не визнавалась, а їх неявка в свою чергу не перешкоджає вирішенню спору, враховуючи необґрунтованість клопотання, беручи до уваги, що матеріалів достатньо для розгляду справи по суті, зважаючи на те, що відкладення є правом суду, а не обов'язком, з метою недопущення безпідставного затягування розгляду справи, колегія суддів дійшла висновку, що заявлене клопотання про відкладення розгляду справи не підлягає задоволенню та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами у відсутність як представника скаржника, так і представників інших учасників провадження у справі.

Представники ТОВ "Олімп Фінанс Груп", ПрАК з обмеженою відповідальністю "АЕ-Агроексім Лімітед", уповноважена особа засновників (учасників) боржника Сігал Є.Я. та його представник в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги ТОВ "Кагарлицький хлібокомбінат" підтримали, просили її задовольнити в повному обсязі.

Представники ТОВ "Інтер Вей Капітал", ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі", арбітражний керуючий Савченко В.А. та його представник в судовому засіданні проти доводів скаржника, викладених в апеляційній скарзі заперечували, просили закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Кагарлицький Хлібопродукт" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.04.2025 року.

14.05.2026 року оголошено вступну та резолютивну частини ухвали Північного апеляційного господарського суду у даній справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення присутніх учасників судового процесу, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Кагарлицький Хлібопродукт" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.04.2025 року у справі №910/15043/21 підлягає закриттю, з огляду на наступне.

За змістом частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, КУзПБ, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Таке право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Пунктом 9 частини третьої статті 2 ГПК України передбачено, що одним із принципів господарського судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

Приписами статті 129 Конституції України встановлено основні засади судочинства, до яких, зокрема, віднесено забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом, законність, рівність всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін.

Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Частиною 2 статті 124 Конституції України визначено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

У відповідності до статті 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону. Іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи мають право на судовий захист в Україні нарівні з громадянами і юридичними особами України.

Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції України та в порядку, встановленому законами України кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону. Кожен має право на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку в суді будь-якої інстанції.

Таким чином, конституційне право на судовий захист передбачає як невід'ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена на належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об'ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Статтею 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що учасники справи, яка є предметом судового розгляду та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи.

Реалізація конституційного права на апеляційне оскарження судового рішення названим законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Процесуальна діяльність суду щодо здійснення правосуддя має чітко визначені в законі мету, завдання і коло учасників - носіїв процесуальних прав і обов'язків. Реалізація своїх процесуальних прав обумовлена виключно процесуальним статусом учасника (позивач, відповідач, третя особа, а у справах про банкрутство - боржник, кредитор, інші учасники у справі).

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Важливим елементом верховенства права є гарантія справедливого судочинства. Так, у рішенні у справі "Белле проти Франції" ("Bellet v. France", заява №13343/87) від 04.12.1995 Європейський суд з прав людини зазначив, що "стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права у демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права". Як засвідчує позиція Європейського суду з прав людини, основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і держава, у свою чергу, не повинна чинити правових чи практичних перешкод для здійснення цього права.

Відповідно до частини 1 статті 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Аналіз наведених норм свідчить, що ГПК України виокремлено коло осіб, наділених процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які умовно можна поділити на дві групи: 1) учасники справи; 2) особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов'язків.

Відповідно до частини другої статті 255 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції можуть подавати учасники справи відповідно до цього Кодексу та КУзПБ.

Частиною 6 ст. 12 ГПК України передбачено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому ГПК України для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.

У справах про банкрутство склад учасників справи визначається Законом про банкрутство (частина п'ята статті 41 ГПК України).

Судом враховується, що з 21.10.2019 введено в дію КУзПБ від 18.10.2018 №2597-VIII,який встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника-юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

Згідно пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ з дня введення в дію цього Кодексу визнано таким, що втратив чинність, зокрема, Закон про банкрутство.

Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ передбачено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону про банкрутство. Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Законодавцем за темпоральним принципом (принцип дії закону у часі) визначено пряму дію норм КУзПБ та їх застосування при розгляді справ про банкрутство незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, за винятком справ, які на день введення в дію цього Кодексу 21.10.2019 перебувають на стадії санації.

Частиною 1 ст. 2 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.

Суб'єктний склад учасників господарського процесу за ГПК України є іншим, ніж склад учасників у справі про банкрутство за КУзПБ. Водночас, перелік учасників провадження у справі про банкрутство не є вичерпним, оскільки до учасників справи про банкрутство наведеними нормами віднесено також інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Коло осіб (в позовному провадженні), які мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, а також оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції визначено приписами статей 254, 255 ГПК України.

У справі про банкрутство коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення, звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.

Відповідна правова позиція не має законодавчого відтворення ані в ГПК України, ані в Законі про банкрутство (до 21.10.2019), КУзПБ (з 21.10.2019), однак є усталеною під час перегляду справ про банкрутство та викладена суддями судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, зокрема, у постановах від 07.07.2020 у справі № Б-39/27-09, від 11.06.2020 у справі № 916/3206/17, від 03.06.2020 у справі № 910/18031/14, від 19.05.2020 у справі № 908/2332/19, від 03.03.2020 у справі № 904/7965/16, від 20.02.2019 у справі № 5005/2329/2011, від 16.01.2020 у справі № 911/5186/14.

Така позиція згодом підтримана Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 16.07.2020 року у справі № 910/4475/19.

Відповідно до ст. 1 КУзПБ учасниками у справі про банкрутство (неплатоспроможність) є сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов'язків яких існує спір, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, Фонд державного майна України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника.

Цією статтею КУзПБ визначено, що сторонами у справі про (неплатоспроможність) - конкурсні кредитори (голова комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут);

За приписами згаданої статті КУзПБ кредитор - кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Порядок набуття кредитором (окрім кредитора, за заявою якого відкрито провадження у справі про банкрутство) статусу учасника провадження у справі про банкрутство визначається ст. 45 КУзПБ.

Приписами статті 45 КУзПБ встановлено, що конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Забезпечені кредитори зобов'язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення. Забезпечені кредитори можуть повністю або частково відмовитися від забезпечення. Якщо вартості застави недостатньо для покриття всієї вимоги, кредитор повинен розглядатися як забезпечений лише в частині вартості предмета застави. Залишок вимог вважається незабезпеченим. Кредитори за вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування мають право протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують (пункт 56.8 постанови Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 16.07.2020 у справі №910/4475/19).

Отже, набуття статусу кредитора законодавець пов'язує з наявністю у особи (як фізичної, так і юридичної) грошових вимог до боржника, поданих у встановленому Законом порядку (правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 916/1965/13).

У світлі наведеного суд звертається до висновку Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду викладеного у пункті 56.16 постанови від 16.07.2020 у справі №910/4475/19, згідно з яким лише після вчинення всіх передбачених Законом про банкрутство (стаття 23) чи КУзПБ (стаття 45) дій, прийняття судом відповідної ухвали про повне або часткове (частина шоста статті 23 Закону про банкрутство, частина шоста статті 45 КУзПБ) визнання його вимог, кредитор набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство та повну процесуальну дієздатність (здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді, стаття 44 ГПК України).

Тобто, лише за сукупністю встановлених Законом про банкрутство та КУзПБ дій (пред'явлення грошових вимог; доведення свого права вимоги перед судом; розгляд грошових вимог судом (перевірка наявності такого права у кредитора; правомірність його набуття; невтрата цього права у зв'язку з позовною давністю, тощо); визнання їх судом) кредитор може набути правового статусу учасника у справі про банкрутство.

З'ясовуючи питання про те, чи стосується оскаржуване судове рішення безпосередньо прав та обов'язків скаржника, суд апеляційної інстанції виходить з того, що законодавством про банкрутство передбачено певну процедуру набуття кредиторами статусу учасника провадження у справі про банкрутство, яка формалізується ухвалою суду про визнання поданих вимог кредитора боржника, і дозволяє таким кредиторам оскаржувати прийняті у справі судові рішення.

У справах про банкрутство, особа, яка має до боржника кредиторські вимоги, набуває саме процесуального статусу кредитора - сторони та учасника провадження у справі про банкрутство з правом на апеляційне та касаційне оскарження судових рішень, які визначають права та обов'язки учасників провадження у справі про банкрутство, після звернення із заявою із кредиторськими вимогами у справі про банкрутство, розгляду такої заяви судом та визнання його вимог до боржника господарським судом з прийняттям відповідного рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.10.2021 відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "Комплекс Агромарс".

20.03.2023 завершено попереднє засідання та визнані грошові вимоги конкурсних кредиторів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.11.2024 призначено розпорядником майна боржника у справі №910/15043/21 про банкрутство ТОВ "Комплекс Агромарс" арбітражного керуючого Ткаченка Д.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.04.2025 року, з урахуванням її перегляду в апеляційному та касаційному порядках, припинено процедуру розпорядження майном ТОВ "Комплекс Агромарс"; припинено повноваження розпорядника майна ТОВ "Комплекс Агромарс" арбітражного керуючого Ткаченка Д.В.; введено процедуру санації ТОВ "Комплекс Агромарс" у справі №910/15043/21; призначено керуючим санацією ТОВ "Комплекс Агромарс" арбітражного керуючого Ткаченка Д.В.; затверджено план санації ТОВ "Комплекс Агромарс" в редакції зі змінами та доповненнями №1, які були схвалені зборами кредиторів на засіданні, яке відбулось 03.04.2025 року; вирішено оприлюднити у встановленому ч. 4 ст. 50 КУзПБ порядку повідомлення про введення процедури санації ТОВ "Комплекс Агромарс".

Разом з тим, як встановлено судом, підтверджується матеріалами справи та не заперечується апелянтом, станом на дату подання апеляційної скарги та її розгляду судом апеляційної інстанції ТОВ "Кагарлицький Хлібопродукт" не звертався до суду із заявою про визнання його грошових вимог до боржника, відповідні вимоги судом першої інстанції не розглядались та не визнавались, як наслідок до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Комплекс Агромарс" не включались, а відтак, за висновками апеляційного суду, ТОВ "Кагарлицький Хлібопродукт" не набуло статусу кредитора у даній справі про банкрутство.

В даному випадку ТОВ "Кагарлицький Хлібопродукт" не є учасником провадження у даній справі №910/15043/21 та подає апеляційну скаргу як особа, про права та інтереси якої прийнято оскаржуване рішення.

В контексті цього суд зазначає, що особи, які не брали участі у справі мають право подавати апеляційні скарги на такі судові рішення нарівні з іншими учасниками відповідної справи. Однак, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв'язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності таких критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов'язок, причому такий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

Судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або якщо суд вирішив питання про обов'язки цієї особи чи про її інтереси у відповідних правовідносинах.

Рішення є таким, що прийнято про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині цього рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в п.1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

У вирішенні цього питання суд має з'ясувати, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення таку особу наділено новими правами або покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому тощо. Тобто, суд має розглянути та вирішити спір про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник, або в рішенні має міститись судження про права, інтереси та (або) обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

Якщо скаржник лише зазначає про те, що оскаржуване рішення може вплинути на його права та/або інтереси, та/або обов'язки, або лише зазначає (констатує), що рішенням вирішено питання про його права та/або обов'язки чи інтереси, то такі посилання, зважаючи на наведе, не можуть бути достатньою та належною підставою для розгляду, зокрема, апеляційної скарги.

Після прийняття апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі, суд апеляційної інстанції з'ясовує, чи прийнято оскаржуване судове рішення безпосередньо про права, інтереси та (або) обов'язки скаржника і які конкретно. Якщо буде встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалися, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 264 ГПК, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, у зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження.

Зазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 17.05.2018 у справі №904/5618/17, від 21.09.2018 у справі №909/68/18, від 18.12.2018 у справі №911/1316/17, від 27.02.2019 у справі №903/825/18, від 17.10.2019 у справі №910/21156/16.

Звертаючись до суду з апеляційною скаргою скаржник зазначає, що останній володіє кредиторськими вимогами до боржника на суму 42 920,10 грн, що підтверджується документально, однак, скаржник, не будучи повідомлений та ознайомлений із ходом провадження у даній справі не заявив кредиторські вимоги після відкриття провадження у даній справі, у зв'язку з чим не набув статусу учасника справи, не брав участі в ній та не отримував жодних судових рішень.

Втім, 12.02.2026 року скаржник з даних ЄДРСР встановив, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.04.2025 року у справі №910/15043/21, було припинено процедуру розпорядження майном ТОВ "Комплекс Агромарс", введено процедуру санації, призначено керуючим санацією арбітражного керуючого Ткаченка Д.В. та затверджено план санації ТОВ "Комплекс Агромарс". Проаналізувавши доводи учасників справи та висновки суду, викладені у зазначеній ухвалі, скаржник вважає, що оскаржувана ухвала є такою, що прямо впливає на його майнові права як кредитора ТОВ "Комплекс Агромарс", оскільки позбавляє його будь-якої можливості задовольнити власні законні майнові вимоги.

Вищенаведені посилання скаржника в апеляційній скарзі у якості права на апеляційне оскарження судом апеляційної інстанції до уваги не беруться, з огляду на наступне.

Так, ТОВ "Кагарлицький Хлібопродукт" є правонаступником ТОВ "Універсал сервіс Україна", у зв'язку з чим до останнього перейшли всі права та обов'язки первісного кредитора, у тому числі й пов'язані з реалізацією права вимоги до боржника ТОВ "Комплекс Агромарс".

В свою чергу, заборгованість ТОВ "Комплекс Агромарс" перед ТОВ "Універсал сервіс Україна" підтверджується судовим наказом Господарського суду міста Києва від 17.05.2021 року у справі №910/7366/21, на підставі якого 21.07.2021 року було відкрито виконавче провадження №66153963, яке в подальшому було зупинено у зв'язку з порушенням справи про банкрутство ТОВ "Комплекс Агромарс".

Відповідно до положень КУзПБ, з моменту відкриття провадження у справі про банкрутство усі кредитори зобов'язані реалізувати свої права виключно в межах цієї процедури, зокрема, шляхом подання заяви про грошові вимоги до боржника у встановлений законом строк.

При цьому законодавство не покладає на суд, арбітражного керуючого чи інших учасників справи обов'язку щодо індивідуального повідомлення кожного можливого кредитора, вимоги якого не заявлені у встановленому порядку. Натомість така інформація про відкриття провадження у справі про банкрутство підлягає офіційному оприлюдненню, що забезпечує відкритість та доступність відповідних відомостей для всіх зацікавлених осіб.

Колегія суддів зазначає, що первісний кредитор - ТОВ "Універсал сервіс Україна", маючи судове рішення та відкрите виконавче провадження, об'єктивно знав або повинен був знати про фінансовий стан свого контрагента-боржника та про відкриття відносно нього справи про банкрутство, однак протягом тривалого часу (понад п'ять років) не вчинив жодних дій щодо пред'явлення своїх вимог у межах справи №910/15043/21 про банкрутство ТОВ "Комплекс Агромарс".

Вказана бездіяльність не може бути компенсована шляхом подальшого звернення до суду правонаступника, оскільки відповідно до загальних засад правонаступництва, останній набуває права у тому обсязі і стані, в якому вони існували у первісного кредитора на момент переходу.

Таким чином, твердження скаржника про порушення його прав як правонаступника, є безпідставними, оскільки такі права не були належним чином реалізовані первісним кредитором, а відтак не могли набути ефективного процесуального захисту у межах даної справи.

З огляду на викладене, саме на кредитора (та його правонаступника) покладається обов'язок активної процесуальної поведінки щодо боржника, а невчинення відповідних дій не може бути підставою для поновлення чи розширення його прав у процесі банкрутства.

Як було зазначено вище, відповідно до положень КУзПБ, статус кредитора у справі про банкрутство виникає виключно з моменту визнання грошових вимог судом та включення їх до реєстру вимог кредиторів. Саме з цього моменту особа набуває статусу учасника справи та відповідного комплексу процесуальних прав, у тому числі права на оскарження судових рішень.

З викладених в апеляційній сказі доводів вбачається, що скаржник не звертався до суду із заявою про визнання кредиторських вимог у встановленому законом порядку; не був включений до реєстру вимог кредиторів; не набув статусу учасника справи про банкрутство; не брав участі у розгляді справи, а тому він не є суб'єктом апеляційного оскарження у розумінні процесуального закону.

Посилання скаржника на те, що він не був повідомлений про розгляд справи, також є безпідставними, оскільки процедура банкрутства боржника була відкрита ще у 2021 році, а відповідні відомості підлягають офіційному оприлюдненню у встановленому законом порядку. Таким чином, скаржник мав об'єктивну можливість дізнатися про відкриття провадження та реалізувати своє право на заявлення кредиторських вимог у передбачені строки.

Крім того, скаржник набув право вимоги від іншого кредитора (ТОВ "Універсал сервіс Україна"), який, у свою чергу, також не заявляв свої вимоги у справі про банкрутство та не набув статусу учасника справи. Відтак скаржник не може набути більший обсяг прав, ніж мав первісний кредитор, зокрема, і права на участь у справі чи оскарження судових рішень.

Таким чином, з матеріалів справи не вбачається та скаржником при зверненні з апеляційною скаргою не доведено, що оскаржуваною ухвалою суду першої інстанції вирішено питання про права, інтереси та обов'язки останнього.

Так, предметом розгляду оскаржуваної ухвали було, зокрема, введення процедури санації ТОВ "Комплекс Агромарс", призначення керуючим санацією боржника арбітражного керуючого Ткаченка Д.В. та затвердження плану санації ТОВ "Комплекс Агромарс" і правова оцінка правам та обов'язкам ТОВ "Кагарлицький Хлібопродукт" судом не надавалась.

Водночас, в оскаржуваному судовому рішенні ані в мотивувальній його частині, ані в його резолютивній частині не містяться судження про права, інтереси та (або) обов'язки ТОВ "Кагарлицький Хлібопродукт" у відповідних правовідносинах, виходячи з вищевикладеного, ухвала суду, яка є предметом оскарження, на момент її прийняття не стосувалось прав, інтересів та обов'язків ТОВ "Кагарлицький Хлібопродукт", а отже зв'язок скаржника з оскаржуваним судовим рішенням, на який зауважує скаржник, обґрунтовуючи своє право на апеляційне оскарження, відсутній.

В свою чергу, посилання апелянта у якості права на апеляційне оскарження на те, що з моменту введення оскаржуваною ухвалою у даній справі плану санації єдиним способом задоволення грошових вимог скаржника є включення його до плану санації та подальше задоволення його вимог в ході виконання плану санації, в той час як план санації не включає вимог ТОВ "Кагарлицький Хлібопродукт", а заявлення кредиторських вимог іншим чином на даній стадії провадження у справі про банкрутство є неможливим, колегією суддів відхиляються як безпідставні та такі, що ґрунтується на помилковому тлумаченні положень КУзПБ.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 264 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося. Про закриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в касаційному порядку (частина друга статті 264 ГПК України).

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскільки скаржник не має статусу сторони чи учасника у справі №910/15043/21 про банкрутство TOB "Комплекс Агромарс", права апелянта оскаржуваною ухвалою не порушені, а рішення стосовно його прав та обов'язків судом не приймалось, відповідно він не наділений процесуальний правом на апеляційне оскарження прийнятих у даній справі процесуальних документів, зокрема на оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 23.04.2025 року, а відтак апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Кагарлицький Хлібопродукт" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.04.2025 року у справі №910/15043/21 підлягає закриттю на підставі п.3 ч.1 ст.264 ГПК України.

Оскільки судом прийнято рішення про закриття апеляційного провадження з підстав відсутності порушень оскаржуваною ухвалою прав апелянта, клопотання ТОВ "Кагарлицький Хлібопродукт" про призначення у справі комплексної судової (інженерно-технічної (оціночно-будівельної), товарознавчої (експертизу машин, обладнання, сировини та споживчих товарів), економічної (експертизу документів про економічну діяльність підприємств й організацій) експертизи, як і клопотання уповноваженої особи засновників (учасників) боржника Сігала Є.Я. про долучення документів до матеріалів справи колегією суддів не розглядаються, оскільки такі клопотання за своїм змістом стосуються розгляду апеляційної скарги і перегляду справи в апеляційному порядку по суті спору та не впливають на суть прийнятого судом апеляційної інстанції судового рішення про закриття апеляційного провадження.

Керуючись статтями 231, 234, 264, 281 ГПК України та Кодексом України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1.Апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Кагарлицький Хлібопродукт" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.04.2025 у справі №910/15043/21 закрити.

2.Копію ухвали суду надіслати учасникам провадження у справі.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, строки та випадках, передбачених ст.ст. 286-291 ГПК України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.

Повний текст ухвали підписано 25.05.2026 року.

Головуючий суддя О.М. Остапенко

Судді Н.М. Спаських

Б.В. Отрюх