26 травня 2026 рокуЛьвівСправа № 380/12618/25 пров. № А/857/44843/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії :
головуючого судді: Гуляка В.В.
суддів: Ільчишин Н.В., Матковської З.М.
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області,
на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2025 року (суддя - Кравців О.Р., час ухвалення - не зазначено, місце ухвалення - м. Львів, дата складання повного рішення - не зазначено),
в адміністративній справі №380/12618/25 за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до Приватного підприємства “Юніма-1»,
про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває в податковій заставі,
встановив:
У червні 2025 року позивач ГУ ДПС у Львівській області звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача Приватного підприємства “Юніма-1», в якому просив надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу ПП “Юніма-1» (ЄДРПОУ 35186041) за рахунок майна, що перебуває в податковій заставі.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 24.09.2025 у задоволенні позову відмовлено повністю.
З цим рішенням суду першої інстанції не погодився позивач та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що рішення суду ухвалене з неповним з'ясуванням обставин справи, що призвело до невірного застосування норм матеріального права та неправильного вирішення справи по суті, а тому це рішення суду підлягає скасуванню з підстав, наведених в апеляційній скарзі.
В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що при вирішенні справи судом першої інстанції не враховано, що платник податків не вжив жодних заходів для погашення податкових зобов'язань. На даний час суми податків є узгодженими та у встановлені законом строки до бюджету не сплачені, тобто визнаються сумою податкового боргу. Станом на 04.06.2025 року податковий борг ПП «Юніма - 1» становить 101605,34 грн..
За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції від 24.09.2025 та постановити нове судове рішення, яким задоволити позов.
Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Судом встановлено такі фактичні обставини справи.
Приватне підприємство “Юніма-1» (ЄДРПОУ 35186041) є платником податків; основний вид господарської діяльності згідно з КВЕД80.10 Діяльність приватних охоронних служб.
Згідно з довідкою про податкову заборгованість Приватного підприємства “Юніма-1» від 04.06.2025 №6140/5/13-01-13-08-06 станом на 03.06.2025 у відповідача є заборгованість на загальну суму 101605,34 грн (а.с.16).
У зв'язку з несплатою відповідачем грошових зобов'язань позивачем винесено податкову вимогу форми “Ю» №003597-1308-1301 від 04.04.2023, яку надіслано платникові податків (а.с.59-а).
Рішенням заступника начальника ГУ ДПС у Львівській області від 13.07.2023 №283/4-13-01 відповідно до пункту 95.5 статті 95 ПКУ вирішено стягнути з ПП “Юніма-1» кошти з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу (а.с.63).
На виконання наведеного вище рішення Головним управлінням ДПС у Львівській області скеровано платіжні вимоги щодо списання суми заборгованості із банківських рахунків боржника, однак внаслідок вжитих заходів сума заборгованості не була погашена.
Актом опису майна №60 від 05.06.2023 податковим керуючим Кардаш В. описане майно відповідача “RENAULT LOGAN 999 (2021); білий; № двигуна НОМЕР_1 ; № кузова НОМЕР_2 ; 105 первинна реєстрація» (а.с.56-а).
До державного реєстру обтяжень рухомого майна внесено реєстраційний запис щодо виду обтяження - податкової застави, яка виникла на підставі акту опису майна від 05.06.2023 №60, що підтверджується витягом із Державного реєстру обтяжень нерухомого майна №84365024.
Оскільки вжиті позивачем заходи не призвели до погашення заборгованості, користуючись правом звернення до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу або його частини за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв'язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача, колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного.
Згідно ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Тобто, суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Відповідно до пункту 57.2 статті 57 ПК України у разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків з причин, не пов'язаних з порушенням податкового законодавства, такий платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання у строки, визначені в цьому Кодексі, а якщо такі строки не визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.
Згідно з пунктом 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпункті 54.3.1-54.3.6 пункті 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем узгодження.
Як свідчать матеріали справи, платник податків не вжив заходів, спрямованих на погашення податкових зобов'язань.
У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби відповідно до вимог пункту 59.1 статті 59 ПК України надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до пункту 42.2 статті 42 ПК України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
На виконання вимог статті 59 ПК України ГУ ДПС у Львівській області сформовано та надіслано відповідачу податкову вимогу. Матеріали справи не містять доказів її оскарження.
У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається) (пункт 59.5 статті 59 ПК України).
Тобто, податкова вимога є дійсною протягом усього терміну безперервного існування податкового боргу платника податків з моменту його утворення до моменту, зокрема, повного погашення податкового боргу платником за всіма видами податків і зборів. При цьому податковим законодавством не передбачено необхідності повторного направлення платнику податків податкової вимоги у разі зміни (крім зменшення до нуля) суми його податкового боргу.
Згідно підпункту 20.1.341.пункту 20.1. статті 20 ПК України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право звертатися до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу або його частини за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами, (пункт 87.2. статті 87 ПК України).
Відповідно до пункт 95.1 статті 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Пунктом 87.6 статті 87 ПК України передбачено, що у разі відсутності у платника податків, що є філією, відокремленим підрозділом юридичної особи, майна, достатнього для погашення його грошового зобов'язання або податкового боргу, джерелом погашення грошового зобов'язання або податкового боргу такого платника податків є майно такої юридичної особи, на яке може бути звернено стягнення згідно з цим Кодексом.
Порядок застосування пунктів 87.5 і 87.6 цієї статті визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до пункту 88.1 статті 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.
Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення (пункт 88.2 статті 88 ПК України).
Згідно з статтею 89 ПК України право податкової застави виникає: у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу; у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань.
З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.
У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.
У разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому цією статтею.
У пункті 89.3 статті 89 ПК України зазначено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.
Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.
Відповідно до приписів пунктів 89.5-89.8 статті 89 ПК України, у разі якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша від суми податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому до погашення податкового боргу в повному обсязі.
Платник податків зобов'язаний не пізніше робочого дня, наступного за днем набуття права власності на будь-яке майно, повідомити контролюючий орган про наявність такого майна. Контролюючий орган зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дня отримання зазначеного повідомлення прийняти рішення щодо включення такого майна до акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави та балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, або відмовити платнику податків у включенні такого майна до акта опису.
У разі якщо контролюючий орган приймає рішення про включення майна до акта опису, складається відповідний акт опису, один примірник якого надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
До прийняття відповідного рішення контролюючим органом платник податків не має права відчужувати таке майно.
У разі порушення платником податків вимог цього пункту він несе відповідальність згідно із законом.
Якщо майно платника податків є неподільним і його балансова вартість більша від суми податкового боргу, таке майно підлягає опису у податкову заставу у повному обсязі.
Заміна предмета застави може здійснюватися тільки за згодою контролюючого органу.
Контролюючий орган зобов'язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі.
Наведені приписи ПК України узгоджуються із Порядком застосування податкової застави, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2017 №586 (далі - Порядок №586).
Цей Порядок розроблений відповідно до статей 88-90, 92, 93 та 100 глави 9 розділу II ПК України і визначає механізм застосування податкової застави податковими органами.
Дія цього Порядку поширюється на платників податків - фізичних осіб (резидентів і нерезидентів), юридичних осіб (резидентів і нерезидентів) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування відповідно до ПК України або податкових законів, і на яких покладено обов'язок із сплати податків, зборів, платежів згідно з Кодексом.
За пунктом 5 Розділу І Порядку №586, право податкової застави виникає згідно з Податковим кодексом та не потребує письмового оформлення.
Відповідно до пункту 9-12 Розділу І Порядку №586, право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 статті 89 глави 9 розділу II ПК України, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.
У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою, ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.
Право податкової застави не поширюється на майно, визначене підпунктом 87.3.7 пункту 87.3 статті 87 глави 9 Розділу II ПК України, на іпотечні активи, що належать емітенту та є забезпеченням відповідного випуску іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, на грошові доходи від цих іпотечних активів до повного виконання емітентом зобов'язань за цим випуском іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, а також на склад іпотечного покриття та грошові доходи від нього до повного виконання емітентом зобов'язань за відповідним випуском звичайних іпотечних облігацій.
Право податкової застави не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Повідомлення про виникнення у платника податків, що має податковий борг, права податкової застави міститься у податковій вимозі, яка надсилається відповідно до вимог статті 59 глави 4 розділу II ПК України.
Розділ ІІ цього Порядку визначає опис майна у податкову заставу платника податків, що має податковий борг.
Відповідно до пунктів 1-7 Розділу ІІ Порядку №586 опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення про опис майна у податкову заставу (додаток 1), яке приймається керівником податкового органу (його заступником або уповноваженою особою). Рішення про опис майна у податкову заставу надається платнику податків, що має податковий борг.
Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису майна (додаток 2). Акти опису майна реєструються у журналі реєстрації актів опису майна у податкову заставу (додаток 3).
Повноваження щодо опису майна платника податків, що має податковий борг, покладаються на податкового керуючого.
Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому разі опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.
До акта опису насамперед включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.
У разі якщо балансову вартість такого майна не визначено, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
У разі якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість є меншою, ніж сума податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому, до погашення податкового боргу в повному обсязі.
Платник податків зобов'язаний не пізніше робочого дня, що настає за днем набуття права власності на будь-яке майно, повідомити податковий орган про наявність такого майна. Податковий орган зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дня отримання зазначеного повідомлення прийняти рішення про включення такого майна до акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави та балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, або відмовити платнику податків у включенні такого майна до акта опису.
Якщо майно платника податків є неподільним і його балансова вартість більша за суму податкового боргу, таке майно підлягає опису у податкову заставу в повному обсязі.
Опис майна може бути проведено за інформацією, документами і матеріалами державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій усіх форм власності та їх посадових осіб, які забезпечують ведення відповідних державних реєстрів (кадастрів).
Відповідно до пункту 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 ПК України).
Згідно з пунктом 95.3 статті 95 ПК України, контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Суд встановив, що з метою вжиття заходів щодо погашення податкового боргу заступником начальника ГУ ДПС у Львівській області прийнято рішення від 13.07.2023 №283/4-13-01 відповідно до пункту 95.5 статті 95 ПК України, яким вирішено стягнути з Приватного підприємства “Юніма-1» кошти з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу.
На підставі вказано рішення ГУ ДПС у Львівській області надіслано платіжні інструкції на примусове списання (стягнення) коштів щодо суми заборгованості із банківських рахунків боржника, однак такі повернуті без виконання через відсутність коштів на рахунку.
Актом опису майна №60 від 05.06.2023 податковим керуючим Кардаш В. описане майно відповідача “RENAULT LOGAN 999 (2021); білий; № двигуна НОМЕР_1 ; № кузова НОМЕР_2 ; 105 первинна реєстрація».
До державного реєстру обтяжень рухомого майна внесено реєстраційний запис щодо виду обтяження - податкової застави, яка виникла на підставі акту опису майна від 05.06.2023 №60, що підтверджується витягом із Державного реєстру обтяжень нерухомого майна №84365024.
Вірно звернув увагу суд першої інстанції, що акт опису майна №60 від 05.06.2023 у податкову заставу складений податковим органом з порушенням порядку та форми, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, а саме: в порушення пункту 6 розділу ІІ Порядку №586.
У цьому акті не вказана балансову вартість об'єкту рухомого майна або інформація щодо здійснення його оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», оскільки в графі “Вартість, грн.», “Усього на зальну суму» відсутня будь-яка інформація.
Таким чином, податковим керуючим не дотримано вимог визначених пунктом 89.2 статті 89 ПК України, оскільки не вказано загальну суму описаного майна, як це передбачено за формою акту згідно Порядку №586.
Крім того, згідно з пункту 89.2 статті 89 ПК України, у разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Також позивачем не надано суду звіт про оцінку майна, яке передано у податкову заставу. Із змісту акту опису майна №60 від 05.06.2023 суд встановив, що такий акт підписаний лише податковим керуючим Кардаш В. У вказаному актів відсутні підписи представника платника податку та інших залучених осіб. Також, відсутні інформація про відмову представника платника податків від підписання акту опису майна.
Викладене свідчить про недотримання контролюючим органом приписів Порядку №586.
Також суд встановив, що рішення заступника начальника ГУ ДПС у Львівській області від 13.07.2023 №283/4-13-01 про здійснення погашення усієї суми податкового боргу шляхом стягнення безготівкових коштів з рахунків у банках, органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, та інших фінансових установах, не містить конкретно визначеної суми податкового боргу, що стягується з рахунків боржника, також не зазначено якого саме боргу (самостійно визначений платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, що подаються контролюючому органу в установлені Податковим кодексом України строки; який не сплачується протягом 90 календарних днів), що суперечить положенням пункту 95.5. статті 95 ПК України.
Отже, податковим органом не доведено факт існування обов'язкових умов (обставин), наявність яких в своїй сукупності, зумовлює виникнення у контролюючого органу права на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги являються необґрунтованими по суті висновків суду першої інстанції, а відтак їх не спростовують.
З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції при розгляді адміністративної справи оскаржене рішення суду винесене з дотриманням норм матеріального і процесуального права, що не спростовано доводами апеляційної скарги, а тому немає підстав для скасування рішення суду у цій справі.
Суд апеляційної інстанції також зазначає, що відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).
Проаналізувавши характер спірних правовідносин, предмет доказування, склад учасників справи, та враховуючи, що дану адміністративну справу було розглянуто судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, суд апеляційної інстанції зазначає, що дана адміністративна справа є справою незначної складності, а тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд
постановив:
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області - залишити без задоволення.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2025 року в адміністративній справі №380/12618/25 за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до Приватного підприємства “Юніма-1» про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває в податковій заставі - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя В. В. Гуляк
судді Н. В. Ільчишин
З. М. Матковська