26 травня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/3603/26
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Костенко Г.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 , в якій просить:
- визнати протиправною відмову Військової частини НОМЕР_1 щодо видачі ОСОБА_1 Довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України за формою згідно з додатком 6 до Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2023 № 887;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 видати ОСОБА_1 Довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України формою згідно з додатком 6 до Порядку за надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Кабінету Міністрів України від 22.08.2023 № 887
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що позивач був призваний на військову службу на підставі Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" №69/2022 від 24.02.2022. Позивач проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 ЗСУ. Станом на дату звернення з даною позовною заявою, позивач звільнений з військової служби через сімейні обставини згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 №183 від 24.06.2025. Представником позивача неодноразово було подано адвокатські запити на адресу відповідача для отримання Довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України в інтересах Позивача, задля подальшого оформлення статусу учасника бойових дій. Листом від 12.03.2026 року №2501/2986 було отримано чергову відмову з зазначенням наступного: “..повідомляємо, що відповідно до наказів Головнокомандувача Збройних Сил України "Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій" які діяли у зазначені періоди, населені пункти в яких солдат ОСОБА_1 ніс бойове чергування на постах радіоелектронної боротьби та виконував бойові (спеціальні) завдання, зокрема з протиповітряного прикриття та наземної оборони об'єктів критичної інфраструктури, не входили до переліку районів, визначених як території, на яких ведуться активні бойові дії або здійснюються заходи безпосереднього бойового зіткнення. З урахуванням вищезазначеного, підстави для видачі довідки форми 6 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України ОСОБА_1 - відсутні.» Позивач вважає неправомірною і необґрунтованою відмову відповідача щодо видачі Довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, у зв'язку з чим постала необхідність у зверненні з даним позовом до суду для захисту прав Позивача.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 01.04.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
20.04.2026 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву відповідно до змісту якого відповідач позовні вимоги не визнає та просить відмовити у їх задоволенні за безпідставністю. В обґрунтування відзиву відповідач вказав, що представник позивача звертався з адвокатськими запитами (№ 14/01-26ІВГ від 14.01.2026, № 01.25/02-26 від 25.02.2026) та скаргою (№ 01.05/03-26 від 05.03.2026) до Військової частини НОМЕР_1 щодо видачі Позивачу довідки про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, за формою, встановленою додатком 6 до Порядку № 413. За результатами розгляду вказаних звернень Відповідачем листами (№ 2501/800 від 26.01.2026, № 2501/2606 від 04.03.2026, № 2501/2986 від 12.03.2026) повідомлено про відсутність підстав для оформлення позивачу відповідної довідки. Відмова обґрунтовано тим, що позивач не був відряджений та не залучався до виконання завдань у районах ведення воєнних (бойових) дій, визначених наказами Головнокомандувача Збройних Сил України, а населені пункти в яких солдат ОСОБА_1 ніс бойове чергування на постах радіоелектронної боротьби та виконував бойові (спеціальні) завдання, зокрема з протиповітряного прикриття та наземної оборони об'єктів критичної інфраструктури, не входили до переліку районів, визначених як території, на яких ведуться активні бойові дії або здійснюються заходи безпосереднього бойового зіткнення.
Відповідно до положень частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов такого висновку.
Судом встановлено, що позивач був призваний на військову службу на підставі Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" №69/2022 від 24.02.2022. Позивач проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 ЗСУ. Станом на дату звернення з даною позовною заявою, Позивач звільнений з військової служби через сімейні обставини згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 №183 від 24.06.2025.
Під час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 у період з 26.08.2024 року по 24.06.2025 року солдат ОСОБА_1 був задіяний до бойового чергування на постах радіоелектронної боротьби в населених пунктах Дніпропетровської, Запорізької та Черкаської областей, зокрема:
- Згідно бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 № 438 від 30.08.2024 солдат ОСОБА_1 залучений для несення бойового чергування на постах радіоелектронної боротьби в населених пунктах Запорізької та Дніпропетровської областей з 30.08.2024року до окремого розпорядження;
- Згідно бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 № 626 від 21.11.2024 солдат ОСОБА_1 залучений для несення бойового чергування на постах радіоелектронної боротьби в населених пунктах Черкаської області з 21.11.2024року до окремого розпорядження;
- Згідно бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 № 642 від 28.11.2024 солдат ОСОБА_1 залучений для несення бойового чергування на постах радіоелектронної боротьби в населених пунктах Запорізької та Дніпропетровської областей з 28.11.2024року до окремого розпорядження;
- Згідно бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 № 35 від 17.01.2025 солдат ОСОБА_1 залучений для несення бойового чергування на постах радіоелектронної боротьби в населених пунктах Запорізької та Дніпропетровської областей з 17.01.2025 до окремого розпорядження;
- Згідно бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 № 98 від 17.02.2025 солдат ОСОБА_1 залучений для несення бойового чергування на постах радіоелектронної боротьби в населених пунктах Запорізької та Дніпропетровської областей з 17.02.2025 року до окремого розпорядження;
- Згідно бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 № 271 від 10.05.2025 солдат ОСОБА_1 залучений для несення бойового чергування на постах радіоелектронної боротьби в населених пунктах Запорізької та Дніпропетровської областей з 11.05.2025рогу до окремого розпорядження.
Також, те що ОСОБА_1 був задіяний до бойового чергування на постах радіоелектронної боротьби в населених пунктах Дніпропетровської, Запорізької та Черкаської областей підтверджується Журналами бойових дій, зокрема витягами із: ЖБД № 8/29т від 13.02.2025 арк. 194,195 (вих. № 2501/4741 від 17.04.2026); ЖБД № 8/29т від 13.02.2025 арк. 9,16 (вих. № 2501/47401 від 17.04.2026); ЖБД № 8/28т від 30.07.2024 арк. 156 (вих. № 2501/4738 від 17.04.2026); ЖБД № 8/28т від 29.10.2024 арк. 58, 59 (вих. № 2501/4737 від 17.04.2026); ЖБД № 8/27т від 30.07.2024 арк. 68,69 (вих. № 2501/4734 від 17.04.2026); ЖБД № 8/28т від 29.10.2024 (вих. № 2501/4744 від 17.04.2026).
Представником позивача неодноразово було подано адвокатські запити на адресу відповідача для отримання Довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України в інтересах Позивача, задля подальшого оформлення статусу учасника бойових дій.
Листом від 12.03.2026 року №2501/2986 було отримано чергову відмову з зазначенням наступного: “..повідомляємо, що відповідно до наказів Головнокомандувача Збройних Сил України "Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій" які діяли у зазначені періоди, населені пункти в яких солдат ОСОБА_1 ніс бойове чергування на постах радіоелектронної боротьби та виконував бойові (спеціальні) завдання, зокрема з протиповітряного прикриття та наземної оборони об'єктів критичної інфраструктури, не входили до переліку районів, визначених як території, на яких ведуться активні бойові дії або здійснюються заходи безпосереднього бойового зіткнення. З урахуванням вищезазначеного, підстави для видачі довідки форми 6 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України ОСОБА_1 - відсутні.» Позивач вважає неправомірною і необґрунтованою відмову Відповідача щодо видачі Довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Не погодившись з діями відповідача щодо відмови у видачі позивачу довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права та свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України від 25.03.1992 №2232-ХІІ "Про військовий обов'язок і військову службу" (далі - Закон №2232-ХІІ) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Частиною 6 статті 2 Закону №2232-ХІІ передбачено види військової служби, до яких, зокрема, віднесено й військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначено Законом України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон №2011-ХІІ), який також встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Відповідно до статті 1-2 Закону №2011-XII військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Згідно зі статтею 5 Закону №3551-XII учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.
Відповідно до п.19 статті 6 Закону України від 22.10.1993 №3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" до учасників бойових дій належать, зокрема військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані, добровольці Сил територіальної оборони) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, особи рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань, особи начальницького складу Національного антикорупційного бюро України, особи, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Особи, зазначені в абзаці першому цього пункту (крім військовослужбовців (резервістів, військовозобов'язаних) Служби безпеки України та осіб, які входять до складу розвідувальних органів України), або їх представники мають право відповідно до Закону України "Про особливості надання публічних (електронних публічних) послуг" подати заяву про надання статусу учасника бойових дій, у тому числі засобами Реєстру та/або Державного вебпорталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони, та/або Єдиного державного веб-порталу електронних послуг, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, до комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, повноваження якої визначаються законодавством.
У такій заяві зазначаються відомості про безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення та перебування безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, а також додаються копії відповідних документів, засвідчені підписом суб'єкта звернення (за наявності).
Якщо особа, яка подає заяву про надання статусу учасника бойових дій, не володіє такими відомостями (документами), комісія з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій витребовує такі відомості (документи) за запитом в уповноваженого органу або особи в рамках міжвідомчої взаємодії суб'єктів владних повноважень, але не пізніше ніж через п'ять календарних днів від дати надходження такої заяви. Уповноважений орган або особа зобов'язані надати запитувані відомості (документи) або обґрунтувати причину відмови у наданні не пізніше ніж через 15 календарних днів від дати надходження такого запиту.
Не пізніше ніж через 10 календарних днів після отримання відомостей (документів) комісія з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій приймає рішення про надання (відмову у наданні) статусу учасника бойових дій.
Особливості набуття статусу учасника бойових дій під час дії воєнного стану визначені статтею 6-1 Закону №3551-XII. Згідно з приписами цієї статті у період дії воєнного стану під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, особам, зазначеним в абзаці першому пункту 19 частини першої статті 6 цього Закону (крім військовослужбовців (резервістів, військовозобов'язаних) Служби безпеки України та осіб, які входять до складу розвідувальних органів України), які брали участь у виконанні бойових (службових, спеціальних) завдань у районах ведення воєнних (бойових) дій або на тимчасово окупованих територіях, статус учасника бойових дій надається незалежно від тривалості виконання таких завдань на підставі відомостей, що підтверджують виконання особою таких завдань (далі - Відомості), у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та з урахуванням положень цієї статті.
Порядок надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №413 (далі - Порядок №413).
Пункт 4 Порядку №413 визначає перелік документів, які є підставою для надання особі статусу УБД, які приймали безпосередню участь у Заходах, зокрема, довідка за формою згідно з додатком 6 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військової агресією російської федерації проти України, яка викладена в новій редакції та затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2023 №887.
За змістом форми довідки (додаток 6 до Порядку №413) вона видається на підставі та із зазначенням документів, які підтверджують безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, - бойових донесень, журналів бойових дій (оперативних завдань, ведення оперативної обстановки), вахтових журналів, польотних листів, книг служби, наказів про залучення до таких заходів, відомостей про виконання розвідувальних заходів, або довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва).
Обов'язковою умовою для надання статусу учасника бойових дій є встановлення факту безпосередньої участі особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, та виконання нею особисто або у складі військової частини (органу, підрозділу), установи та закладу бойових (службових) завдань. Наявність таких обставин є правовою підставою для подачі командирами (начальниками) військових частин на розгляд комісії, утвореної міністерством, центральним органом виконавчої влади чи іншим державним органом, у підпорядкуванні яких перебували військові частини, у складі яких проходили службу особи, довідки за формою згідно з додатком 6.
У взаємозв'язку із наведеним Верховний Суд у справі №140/9090/24 від 23.07.2025 зазначив, що за приписами ст.1 Закону України від 06.12.1991 №1932-XII "Про оборону України" бойові дії - це форма застосування з'єднань, військових частин, підрозділів (інших сил і засобів) Збройних Сил України, інших складових сил оборони, а також поліції особливого призначення Національної поліції України для вирішення бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння); район воєнних (бойових) дій - це визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії.
Як зазначено у постанові Верховного Суду від 27.06.2024 у справі №200/3996/23 постановка бойових завдань підрозділам (елементам бойового порядку) здійснюється бойовим наказом, під час ведення бою (дій) або в інших умовах бойової обстановки - бойовим розпорядженням. Зазвичай вони доводяться до командирів підрозділів в усній формі.
У бойовому наказі вказується: висновки з оцінювання противника; завдання, які виконуються силами і засобами старшого командира на напрямку дій військової частини (підрозділу), а також завдання сусідів і розмежувальні лінії з ними; бойове завдання військової частини (підрозділу) та замисел бою (дій); бойові завдання штатним і доданим підрозділам (елементам бойового порядку); норма витрат ракет і боєприпасів на виконання бойового завдання; місце і час розгортання ОКП (ксП) та напрямок його переміщення, порядок передачі управління; час готовності до виконання завдання та порядок доповіді замислу старшому командиру.
У бойовому розпорядженні зазвичай командир вказує: стислі відомості про положення та характер дій противника; завдання, що виконуються силами і засобами старшого командира на напрямку дій підрозділів; бойове завдання підпорядкованим підрозділам; час готовності до бою (дій). За необхідності у ньому можуть бути зазначені завдання військової частини (підрозділу), сусідів та інші дані.
Бойові (попередні бойові) розпорядження і вказівки, які віддає командир усно, записуються в журнал відданих і отриманих розпоряджень, у якому відображається: дата, час і зміст розпоряджень, спосіб їх передачі або отримання, кому вони передані або повинні бути передані, від кого отримані.
Отже, підставою для видачі довідки про безпосередню участь у бойових діях (забезпечення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії) є документи, що передбачають облік участі особи у бойових діях (бойові донесення, журнали бойових дій та інші).
Предметом спору в цій справі є встановлення наявності/відсутності правових підстав для надання позивачу довідки, передбаченої додатком 6 до Порядку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №413, яка є підставою для отримання статусу учасника бойових дій.
Позиція позивача обґрунтована тим, що у період з 26.08.2024 по 24.06.2025 він брав безпосередню участь у бойових діях (здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації) безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), виконував бойові (спеціальні завдання) на територіях в населених пунктах Дніпропетровської, Запорізької та Черкаської областей, у зв'язку з чим набув право на отримання статусу учасника бойових дій.
Відповідач заперечує щодо права позивача на отримання довідки передбаченої додатком 6 до Порядку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №413, оскільки , під час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_1 був залучений для несення бойового чергування на постах радіоелектронної боротьби, та виконував завдання: - із протиповітряного прикриття та наземної оборони об'єктів критичної інфраструктури (у тому числі об'єктів транспортної інфраструктури - військовими частинами та підрозділами Державної спеціальної служби транспорту) в населених пунктах, які не входили до переліку районів, визначених наказами Головнокомандувача Збройних Сил України як території, на яких ведуться активні бойові дії або здійснюються заходи безпосереднього бойового зіткнення.
Під час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 ОСОБА_2 в період з 26.08.2024 року по 24.06.2025 року отримував додаткову винагороду передбачену Постановою № 168 у наступних розмірах: Згідно витягу з картки особового рахунку ОСОБА_3 за період з 26.06.2024 по 31.12.2024: - серпень 2024 року - 4 838,71 грн; - вересень 2024 року - 30 000,00 грн; - жовтень 2024року-30 000,00 грн; - листопад 2024року - 30 000,00 грн; - грудень 2024року - 30 000,00 грн; Згідно витягу з картки особового рахунку ОСОБА_1 за період з 01.01.2025 по 24.06.2025: - січень 2025року - 30 000,00 грн; - лютий 2025року - 30 000,00 грн; - березень 2025року - 30 000,00 грн; - квітень 2025року - 23 000,00 грн; - травень 2025року - 20 322,58 грн; - червень 2025року - 22 000,00 грн.
У контексті наведеного суд зазначає, що відповідно до статті 8 Закону України від 06.12.1991 №1934-XII "Про Збройні Сили України" Міністр оборони України здійснює військово-політичне та адміністративне керівництво Збройними Силами України, а також інші повноваження, передбачені законодавством, в тому числі визначає порядок виплати грошового забезпечення (абзац другий частини 4 статті 9 Закону №2011-XII).
В окремому дорученні від 23.06.2022 №912/з/29 Міністр оборони визначив, що необхідно розуміти під терміном "безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів" (далі - бойові дії або заходи), до складу якого, серед іншого, змістовно включено виконання військовослужбовцем бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовими розпорядженнями.
Пунктом 3 цього окремого доручення установлено райони ведення бойових дій визначати відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України, а склад діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави - відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України або начальника Генерального штабу Збройних Сил України.
У пункті 1 Окремого доручення указано, що під терміном «безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів» слід розуміти виконання військовослужбовцем, зокрема:
- бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка (який) веде воєнні (бойові) дії у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України) в районі ведення воєнних (бойових) дій;
- бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення (в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки)) під час перебування у складі органу військового управління, штабу угрупування військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави;
- бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовими розпорядженнями.
У пункті 3 Окремого доручення зазначено, що райони ведення бойових дій визначаються відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України, а склад діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави - відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України або начальника Генерального штабу Збройних Сил України.
Окремо, відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України визначати інші райони ведення бойових дій (у т.ч. повітряного простору), в яких також здійснювалися заходи з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії з визначенням конкретного місця та часу їх проведення.
Документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів, здійснювати на підставі таких документів: бойовий наказ (бойове розпорядження); журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад); рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконання бойових (спеціальних) завдань.
Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах надавати довідку керівника органу військового управління, штабу угрупування військ (сил), штабу тактичної групи, командира військової частини (установи, навчального закладу), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець.
Пунктом 4 Окремого доручення визначено керівникам органів військового управління, штабів угрупувань військ (сил), штабів тактичних груп, командирів військових частин (установ, навчальних закладів), що входять до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, до яких відряджені військовослужбовці, щомісячно до 5 числа повідомляти органи військового управління, військові частини (установи, навчальні заклади) за місцем штатної служби цих військовослужбовців про дні безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах за минулий місяць за формою, наведеною в додатку №1 до цього доручення.
У разі, якщо військовослужбовці були відряджені до військових частин (установ), що входять до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави з однієї військової частини, то безпосередня участь у бойових діях цих військовослужбовців може підтверджуватися однією довідкою з відображенням в ній терміну безпосередньої участі у бойових діях або заходах кожного військовослужбовця за формою, наведеною в додатку №2 до цього доручення.
У підставах про видання таких довідок обов'язково зазначати документи, визначені абзацом третім або четвертим та абзацом п'ятим п.3 цього доручення.
За правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21.03.2024 у справі №560/12539/22, від 28.05.2024 у справі №560/1200/23, від 06.06.2024 у справі №200/706/23, від 19.09.2024 у справі №120/4953/23, від 04.03.2025 у справі №200/5401/23, підтвердженням безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах може бути саме довідка командира військової частини (установи), до якої для виконання завдань відряджений військовослужбовець.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 21.03.2024 у справі 560/3141/23 за зміст таких довідок відповідальність несе уповноважений командир (начальник), який видав відповідну довідку. Тож, якщо відрядженому військовослужбовцю видано довідку про підтвердження його участі у бойових діях або заходах, зміст та форма якої відповідають додаткам №1, №2 окремого доручення, підписану уповноваженим командиром (начальником), то презюмується, що цей командир (начальник) перевірив та підтвердив наявність документального підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, визначених пунктом 3 окремого доручення, на підставі якого визначив терміни безпосередньої участі кожного конкретного відрядженого військовослужбовця у бойових діях або заходах. Зміст цих документів може ставитися під сумнів лише за наявності доказів недобросовісного чи зловмисного спотворення фіксації реальної участі конкретного військовослужбовця у бойових діях чи відповідних заходах. Іншим випадком необхідності пошуку доказів участі військовослужбовця у бойових діях чи відповідних заходах може бути ситуація втрати (знищення) документів військової частини (підрозділу) в умовах бойових дій, засвідчена відповідними документами.
Водночас, з матеріалів справи суд встановив, що ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 в період з 26.08.2024 року по 24.06.2025 року.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 228 від 26.08.2024, на підставі: розподілу Головного управління персоналу Генерального штабу Збройних Сил України від 17.08.2024 року № 14153дск, припису командира військової частини НОМЕР_2 від 25.08.2026 року № 3063 (вх. № 6126 від 26.08.2026), витягу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) № 296 від 25.08.2026, рапорту на прийняття справ та посади солдата ОСОБА_1 (вх. № 6146 від 26.08.2026), солдата ОСОБА_1 , призначеного згідно розподілу Головного управління персоналу Генерального штабу Збройних Сил України від 17.08.2024 року № 14153дек на посаду водія-електрика відділення радіоперешкод 5 взводу радіоелектронної боротьби 7 роти радіоелектронної боротьби військової частини НОМЕР_1 , зараховано з 26.08.2024 року до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 на всі види забезпечення, а на продовольче - з 27.08.2024.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 183 від 24.06.2025 року, на підставі наказу Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України (по особовому складу) від 13.06.2025 року № 898-РС, та рапорту солдата ОСОБА_1 (вх. № 13868 від 24.06.2025 року), рапорту командира 7 роти радіоелектронної боротьби військової частини НОМЕР_1 капітана ОСОБА_4 (вх. № 13800 від 23.06.2025 року), солдата ОСОБА_1 водія-електрика 1 відділення радіоперешкод 5 взводу радіоелектронної боротьби 7 роти радіоелектронної боротьби військової частини НОМЕР_1 звільненого наказом Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України (по особовому складу) від 13.06.2025 року № 898-РС, з 24.06.2025 року виключено із списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та всіх видів забезпечення.
В своєму позові до військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 вказує на те, що командування Військової частини НОМЕР_1 протиправно і безпідставно відмовляє йому у видачі Довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України за формою згідно з додатком 6 до Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 р. № 413
Як зазначає позивач, згідно пункту 19 статті 6 Закону №3551-XII військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані, добровольці Сил територіальної оборони) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, особи рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань, особи начальницького складу Національного антикорупційного бюро України, особи, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Тобто, особи, які залучалися та брали безпосередню участь у бойових діях (здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації) безпосередньо в районах їх ведення (здійснення) визнаються учасниками бойових дій.
Згідно з пунктом 1-1 Постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану встановлено, що військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці), які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
У свою чергу, у постанові від 05.06.2024 у справі №200/660/23 Верховний Суд зауважив, що суди попередніх інстанцій, установивши відсутність документів про участь позивача у бойових діях, не з'ясували, які завдання і де він виконував під час перебування у відрядженні у військовій частині. Важливо установити, які саме завдання він виконував і де проходив службу. Ці обставини є ключовими для правильного вирішення спору і не можуть бути проігноровані.
Пунктом 1 Окремого доручення Міністра оборони України №912/з/20 від 23.06.2022 визначено вичерпний перелік завдань, при виконанні яких військовослужбовці вважаються такими, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, серед яких зокрема визначено: під час ведення бойових дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових завдань військовою частиною першого ешелону оборони або наступу до батальйону включно; у районах ведення воєнних дій з виявлення повітряних цілей противника; із здійснення польотів у районах ведення воєнних дій, ведення повітряного бою; у районах ведення воєнних дій з ураження противника у складі підрозділу ракетних військ і артилерії; на території противника; з вогневого ураження повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту; у районах ведення воєнних дій медичному персоналу медичних частин та підрозділів; з відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об'єкти, що охороняється, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або насильницького заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою.
Під час вирішення цієї справи суд враховує висновки Верховного Суду викладені у постанові від 17.02.2026 у справі №200/7237/24, де Суд зазначив, що законодавець у кожному випадку пов'язує надання статусу учасника бойових дій із фактичною участю у збройному протистоянні, яка має ознаки безпосередності, тобто особистого виконання бойових (службових) завдань у складі військових формувань під час здійснення відповідних заходів. Йдеться не про будь-яке виконання обов'язків військової служби в умовах воєнного стану, а про реальне та особисте залучення до виконання завдань, безпосередньо пов'язаних із відсіччю та стримуванням збройної агресії, що за своїм змістом і характером передбачають підвищений рівень небезпеки для життя і здоров'я військовослужбовця. Виконання завдань забезпечувального, чергового чи охоронного характеру, навіть у період дії воєнного стану, саме по собі не може ототожнюватися з такою безпосередньою участю.
При цьому, зміст поняття «безпосередня участь» підлягає системному тлумаченню у взаємозв'язку з нормативними актами, прийнятими на виконання Закону №3551-ХІІ, які визначають порядок підтвердження такої участі та критерії її встановлення. У цьому контексті територіальна складова не є самостійно встановленим обмеженням, а виступає елементом правової моделі, відповідно до якої безпосередність участі пов'язується з виконанням бойових (спеціальних) завдань у межах районів ведення воєнних (бойових) дій, визначених у встановленому порядку. Відсутність встановленого факту виконання завдань у таких районах виключає можливість визнання відповідної діяльності як безпосередньої участі у розумінні пункту 19 частини 1 статті 6 Закону №3551-ХІІ.
З наявних у матеріалах справи довідки про нарахування та утримання грошового забезпечення за період січень 26.08.2024 по 24.06.2025 року ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі 100000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України не отримував.
Тобто, визначені у пункті 1 Окремого доручення завдання, при виконанні яких військовослужбовці вважаються такими, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, позивач не виконував.
Отже, з урахуванням досліджених судом обставин суд зазначає, що відсутність установленого факту виконання позивачем бойових (спеціальних) завдань у районах ведення воєнних (бойових) дій, визначених відповідними наказами Головнокомандувача Збройних Сил України, а також відсутність у матеріалах справи інформації та документів, передбачених законодавством і локальними актами (бойових наказів, журналів ведення бойових дій, розпоряджень, доручень, рішень Головнокомандувача Збройних Сил України чи начальника Генерального штабу Збройних Сил України, які підтверджують перебування у складі діючих угруповань або в районах ведення бойових дій, а також виконання військовослужбовцем завдань, при виконанні яких такі військовослужбовці вважаються такими, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів), виключає виникнення у відповідача обов'язку щодо оформлення та видачі довідки за формою згідно з додатком 6 до Порядку №413, а тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.
При цьому такі висновки суду узгоджуються з позицією Верховного Суду викладеною у постанові від 17.02.2026 у справі №200/7237/24, яка згідно із частиною 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає врахуванню судом під час вирішення цієї справи.
Враховуючи вищенаведене та оцінюючи надані учасниками справи докази в сукупності, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для відмови у задоволенні позовних вимог.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд, у відповідності до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, не стягує судові витрати із відповідача на користь позивача у зв'язку із відмовою у задоволенні адміністративного позову.
Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий суддя Г.В. Костенко