Справа № 357/6274/26
3/357/2324/26
26.05.2026 cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Гребінь О.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Білоцерківського районного управління поліції ГУ НП в Київській області, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , непрацюючого зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , за ст.173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 969301 від 28.02.2026 року: 28.02.2026 року близько 18:00 год. за адресою: м. Біла Церква, проспект Незалежності, 53, ОСОБА_1 провів мирне зібрання громадян перед будинком культури «Росава», без погодження органів місцевого самоврядування, чим порушив порядок проведення масових заходів на території Київської області, в умовах правового режиму воєнного стану, затвердженого протоколом оперативного штабу Ради оборони Київської області від 26.08.2025 року № 338, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.185-1 КУпАП.
ОСОБА_1 належним чином повідомлявся про день та час розгляду справи, однак в судові засідання не з'являвся, заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи, суду не надходило.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Самарець А.М., будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилась, однак направила суду клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185-1 КУпАП.
У зв'язку із неявкою ОСОБА_1 в судові засідання, суддя також звертає увагу, що у рішенні ЄСПЛ від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Також суддя враховує, що ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію, з якою відкладення розгляду має бути з об'єктивних причин і не суперечити дотриманню розгляду справи у розумні строки. Так, у рішенні у справі «Цихановський проти України» ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні. Аналогічну позицію було висловлено у рішеннях ЄСПЛ «Смірнова проти України» та «Карнаушенко проти України.»
Тому, враховуючи, що ОСОБА_1 достеменно знав про розгляд справи відносно нього Білоцерківським міськрайонним судом Київської області, із заявами про відкладення розгляду справи не звертався, беручи до уваги положення статті 38 КУпАП, а також те, що підстави для відкладення розгляду даної справи відсутні, тому суд вважає за можливе розглянути справу без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та його захисника.
Дослідивши клопотання адвоката Самарець А.М. про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення з додатками, а також докази, наявні в матеріалах справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 969301 від 28.02.2026 року, роздруківку електронного рапорта від 28.02.2026, рапорт від 05.03.2026, роздруківки фотознімків, відеозапис, суддя дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185-1 КУпАП, виходячи з наступного.
Так, суддя зазначає, що у відповідності до ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Відповідно до положень ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно ч.2 ст.7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Зі змісту ст.9 КУпАП слідує, що адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.
Відповідно до ст.245 КУпАП серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно положень ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За приписами ст.252 КУпАП оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вимоги ст. 280 КУпАП визначають, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною першою статті 185-1 КУпАП регламентовано, що порушення встановленого порядку організації або проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій - тягне за собою попередження або накладення штрафу від десяти до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері забезпечення публічного порядку під час проведення зборів, мітингів, вуличних походів, демонстрацій.
Об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185-1 КУпАП, є порушення встановленого порядку організації або проведення зборів, мітингів, вуличних походів.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю прямого умислу.
Протоколом про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 інкриміновано те, що останній 28.02.2026 року близько 18:00 год. за адресою: м. Біла Церква, проспект Незалежності, 53, провів мирне зібрання громадян перед будинком культури «Росава», без погодження органів місцевого самоврядування, чим порушив порядок проведення масових заходів на території Київської області, в умовах правового режиму воєнного стану.
Суддя зауважує, що у відповідності до ч.2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, окрім протоколу про адміністративне правопорушення, до матеріалів справи було рапорта поліцейських, роздруківки фотознімків та відеозапис.
Суд зазначає, що рапорт працівника поліції є внутрішнім документом, а поліцейські є зацікавленими особам при розгляді даної справи, а отже, рапорт працівника поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, тому у розумінні ст. 251 КУпАП рапорти поліцейських не можуть вважатися достатнім доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
Аналізуючи роздруківки фотознімків, суд вказує, що дані фотознімки відображають невідомих осіб, які тримають шматки картону з певними написами, водночас з даних роздруківок фотознімків неможливо ідентифікувати відображених на них осіб, зокрема й встановити чи зафіксований на даних фотознімках ОСОБА_1 .
З відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 повідомив працівникам поліції, що він прибув до вказаного місця аби висловити свою особисту позицію стосовно співака. Також ОСОБА_1 вказав, що зустрів невідомих йому осіб, котрі розділяють думку ОСОБА_1 .
Таким чином, суддя, дослідивши докази, які долучені до матеріалів справи в їх сукупності та кожного окремо, беручи до уваги позицію сторони захисту , приходить до висновку, що зібраними доказами не підтверджено вчинення ОСОБА_1 дій, які б підпадали під ознаки організації та проведення зібрання, як це викладено у протоколі про адміністративне правопорушення. Дії ОСОБА_1 були спрямовані на вираження своєї особистої думки, без організації і залучення до такого особистого прояву інших людей для проведення зібрання, а відтак і не встановлено наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185-1 КУпАП.
Враховуючи вищевикладене, суддя зауважує, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена достатніми, належними та допустимими доказами.
Суд також враховує положення статті 62 Конституції України, відповідно до яких обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях або доказах, одержаних незаконним шляхом, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішень у справах «Коровко проти України» та «Ireland v. the United Kingdom», доведення вини особи має ґрунтуватися на достатніх, чітких і узгоджених між собою доказах, що не залишають місця для розумного сумніву.
Згідно ч.1 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження по справі закривається, якщо відсутній склад адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.185-1, ст.221, 247,284 КУпАП, суддя,-
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , розпочате за ч.1 ст.185-1 КУпАП - закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня її винесення.
СуддяО.О. Гребінь