вул. Шевченків шлях, 30-А, м. Березань, Київська область, 07541
№ провадження 2/356/453/26
Справа № 356/495/26
26.05.2026 року Суддя Березанського міського суду Київської області Лялик Р.М., розглянувши заяву про самовідвід у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
До Березанського міського суду Київської області надійшла вказана вище позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.05.2026 головуючим суддею по вказаній судовій справі визначено суддю Березанського міського суду Київської області Лялика Р.М.
26.05.2026 суддею Лялик Р.М. заявлено самовідвід, обґрунтований тим, що позивачем у даній справі є ОСОБА_1 , яка згідно відповіді керівника апарату Семенчука А.В. за вх. № 2609 від 25.05.2026 року в період з 16.11.2022 року по 21.08.2023 року обіймала посаду секретаря судових засідань Березанського міського суду Київської області. Разом з тим, головуючий суддя по справі Лялик Р.М. є головою Березанського міського суду Київської області. Відтак, наявність службових відносин між посадовими особами протягом тривалого часу може створити у сторін чи іншого стороннього спостерігача сумніви у неупередженості та об'єктивності судді при розгляді цивільної справи.
Розглянувши вказану заяву про самовідвід, дослідивши матеріали цивільної справи, суд доходить висновку про його обґрунтованість.
Так, право кожного на справедливий розгляд справи незалежним і безстороннім судом закріплено у ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).
У своєму рішенні по справі «Фельдман проти України» Європейський суд з прав людини порушенням ст. 6 Конвенції визнав незабезпечення суддею достатніх гарантій для виключення будь-якого розумного сумніву з приводу його безсторонності (заяви № 76556/01 та 38779/04, рішення від 08.04.2010, п. 97).
У відповідності до положень п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених резолюцією № 2006/23 Економічної та Соціальної ради ООН від 27.07.2006, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у справі "Мироненко і Мартенко проти України" (заява № 4785/02, рішення від 10.12.1999, п. 66), наявність безсторонності має визначатися, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria), рішення від 24.02.1993 року, серія А, № 255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та "Веттштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland, заява № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII).
Термін «безсторонність» характеризує нейтральність судді щодо сторін у справі.
Згідно статті 1 Кодексу суддівської етики суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду.
Суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини його поведінка була бездоганною (ст. 3 Кодексу суддівської етики).
Право на подання заяви про самовідвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи.
Так, статтею 36 ЦПК України визначено вичерпний перелік підстав для відводу (самовідводу) судді, за наявності яких, у відповідності до ч. 1 ст. 39 ЦПК України, суддя зобов'язаний заявити самовідвід.
Зокрема, у відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
За ч. 1 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження в справі.
За загальним правилом, встановленим ч. 2 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Проаналізувавши вказані вище обставини в своїй сукупності, розгляд суддею Ляликом Р.М. цивільної справи за вказаним вище позовом, позивачем у якій є ОСОБА_1 , яка працювала на посаді секретаря судових засідань цього ж суду, може створити в учасників провадження чи іншого стороннього спостерігача враження необ'єктивності та упередженості судді при розгляді даної заяви.
Враховуючи вказане, доводи, наведені в заяві про самовідвід, є обґрунтованими, тому заява підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 36, 39-40, 258-261 ЦПК України,
Заяву судді Лялика Романа Михайловича про самовідвід у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Відвести суддю Лялика Романа Михайловича від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Справу № 356/495/26, провадження 2/356/453/26 передати до канцелярії Березанського міського суду Київської області для повторного розподілу в порядку, передбаченому ст. 33 ЦПК України.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремому оскарженню не підлягає.
Суддя Р. М. Лялик