Справа № 183/7048/25
№ 2/183/2365/26
11 травня 2026 року м. Самар
Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Фролової В.О.,
з участю секретаря судового засідання - Сторожик А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
У липні 2025 року, через підсистему «Електронний суд», ТОВ «ФК АЙКОНС», в інтересах якого діє представник, адвокат Пархомчук С.В., звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, у якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 1063098 від 19.09.2020 у розмірі 13120 грн. та судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 28.04.2021 між ТОВ «Лінеура Україна» та відповідачем в електронному вигляді укладено кредитний договір № 1063098 на виконання умов якого, Товариство надало позичальнику грошові кошти (кредит) у сумі
4000 грн. зі сплатою процентів за користування кредитними коштами та комісії, у розмірі та строки встановлені договором. Товариство свої зобов'язання за договором виконало у повному обсязі надавши відповідачеві кредитні кошти. На підставі договору відступлення права вимоги від 21.09.2021 № 1-28/04/2012 право грошової вимоги до відповідача за вищевказаним кредитним договором перейшло до ТОВ «ФК «Сіті Фінанс Груп». Відповідно до договору факторингу, укладеному між ТОВ «ФК «Сіті Фінанс Груп» від 28.04.2021 за № позивач набув право вимоги до відповідача. Відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконав, у зв'язку із чим, станом на дату подання позовної заяви має заборгованість у розмірі 13120 грн., що складається з: 4000 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 2280 грн. - заборгованість за відсотками, 6840 грн. - заборгованість за процентами. Тому, позивач просить стягнути з відповідача зазначену суму заборгованості та судові витрати.
Ухвалою судді від 18.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, через підсистему «Електронний суд», направив на адресу суду заяву, у якій просив про розгляд справи за його відсутності, не заперечував проти ухвалення заочного рішення у справі.
До суду,10.02.2026, відповідачем подано клопотання про відкладення розгляду справи для ознайомлення з матеріалами справи, долучено копію військового квитка, посвідчення учасника бойових дій та довідку про перебування у місцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України або інтернування в нейтральних державах від 02.07.2025.
В судове засідання, призначене на 06.05.2026 відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, у зв'язку з чим, відповідно до ч. 3 ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Враховуючи, що у судове засідання не з'явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Частиною четвертою статті 268 ЦПК України передбачено, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
У частині п'ятій статті 268 ЦПК України зазначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 06.05.2026, є дата складення повного судового рішення 11.05.2026.
Суд, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 . Так, судом установлено, що 19.09.2020, між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів на умовах фінансового кредиту № 1063098 відповідно до якого товариство зобов'язується надати клієнту грошові кошти на споживчі потреби в загальній сумі 4000,00 грн. терміном на 30 днів (п.1.3 договору).
Договір укладено та підписано сторонами в електронній формі, зокрема відповідачем договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором.
У пункті 1.4.1вказаного вище договору сторони погодили стандартну процентну ставку 1,90% від суми кредиту за кожен день користування кредитом (693,50 процентів річних), застосовується в межах строку надання кредиту, зазначеного в п 1.3 договору.
Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає за стандартною ставкою - 6280 грн., за зниженою ставкою - 4012 грн. (п. 1.8.2 договору).
Відповідач шляхом власноручного введення одноразового ідентифікатора М607907 отриманого від позивача прийняв публічну пропозицію (оферту) та підписав кредитний договір, тобто договір вважається укладеним у відповідності до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».
Товариством виконано обв'язки за вказаним договором про надання споживчого кредиту, проти чого не заперечувала відповідач, шляхом перерахування коштів в сумі 4000 грн. на банківський рахунок відповідача зазначений в п. 2.1 договору, а саме № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою Сервісу онлайн платежів IPay.ua від 21.05.2025 про зарахування коштів в сумі 4000 грн. 19.09.2020 на картку НОМЕР_2 .
Також встановлено, що 28.04.2021 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Сіті Фінанс Груп» укладено договір відступлення прав вимоги № 1-28/04/2021. Відповідно до п.1.1. Договору Кредитор відступає Новому кредитору за плату права вимоги до Боржників, а Новий кредитор набуває Права вимоги Первісного кредитора за кредитними договорами. ТОВ «Сіті Фінанс Груп» зобов'язання за Договором про відступлення прав вимоги виконав в повному обсязі, та відповідно перерахував належну суму коштів на користь ТОВ «Лінеура Україна», про що свідчить платіжне доручення від 28.04.2021 за № 37 .
Відповідно до п.1.1. договору Кредитор, передає (відступає) Новому Кредиторові за плату, а Новий Кредитор приймає належні Кредиторові права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними у Реєстрі Боржників, укладеними між Кредитором і Боржником.
Згідно з копією Акту прийому-передачі інформації та витягу з Реєстру Боржників в електронному виді за договором відступлення права вимоги № 01-28/04/2021 від 28.04.2021 ТОВ «Сіті Фінанс Груп» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 1063098 в загальному розмірі 13120 грн., яка складається з: 4000 - заборгованості за тілом кредиту, 6840 грн. - заборгованості за відсотками, 2280 грн. - прострочені відсотки.
Крім того, 28.04.2021 між ТОВ «Сіті Фінанс Груп» та ТОВ «ФК АЙКОНС» укладено Договір відступлення права вимоги №І-28/04/2021, згідно з умовами якого ТОВ «Сіті Фінанс Груп» відступив ТОВ «ФК АЙКОНС» права грошової вимоги за Кредитним договором №1063098, перерахувавши належну суму коштів на користь ТОВ «Сіті Фінанс Груп», про що свідчить платіжне доручення від 28.04.2021 за № 3.
Вирішуючи спір, суд ураховує такі положення законодавства, що регулює спірні правовідносини.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист цивільного інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ч. 2 ст. 16 ЦК України.
За приписами ст. 3, 4 ЦПК України захисту підлягають порушене, невизнане або оспорюване право особи чи інтерес, а також державний чи суспільний інтерес.
Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 ЦК України).
За правилами ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За змістом ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України). Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Згідно з ч. 1-2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
У ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 530 ЦК України передбачає, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 1046 вказаного Кодексу за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 цього Кодексу якщо договором встановлено обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.
За вимогами ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язуються надати грошові кошти позичальникові в розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
З наведеного можливо дійти висновку, що дійсно 19.09.2020 між відповідачем та ТОВ «Лінеура Україна» в електронній формі було укладено договір про надання коштів на умовах фінансового кредиту, та відповідач був ознайомлений з усіма його істотними умовами та прийняв їх, що не заперечував відповідач.
Також встановлено, що 28.04.2021 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Сіті Фінанс Груп» укладено договір відступлення прав вимоги № 1-28/04/2021. Відповідно до п.1.1. Договору Кредитор відступає Новому кредитору за плату права вимоги до Боржників, а Новий кредитор набуває Права вимоги Первісного кредитора за кредитними договорами. ТОВ « Сіті Фінанс Груп» зобов'язання за Договором про відступлення прав вимоги виконав в повному обсязі, та відповідно перерахував належну суму коштів на користь ТОВ «Лінеура Україна», про що свідчить платіжне доручення від 28.04.2021 за № 37 .
Крім того, 28.04.2021 між ТОВ «Сіті Фінанс Груп» та ТОВ «ФК АЙКОНС» укладено Договір відступлення права вимоги №І-28/04/2021, згідно з умовами якого ТОВ «Сіті Фінанс Груп» відступив ТОВ «ФК АЙКОНС» права грошової вимоги за Кредитним договором №1063098, перерахувавши належну суму коштів на користь ТОВ «Сіті Фінанс Груп», про що свідчить платіжне доручення від 28.04.2021 за № 3.
За таких обставин, до ТОВ «ФК АЙКОНС» починаючи з 28.04.2021 відповідно до Договору відступлення прав вимоги № І-28/04/2021 перейшло право вимоги за Договором №1063098 від 19.09.2020, що укладений між ТОВ «Лінеура Україна'та ОСОБА_1 , що підтверджується копією договору про відступлення права вимоги, платіжним дорученням за вказаним договором відступлення, витягом з реєстру боржників до договору відступлення.
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Частиною 2 ст. 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином у відповідності до умов договору.
Відповідач, не надав жодного доказу того, що належним чином виконав зобов'язання з повернення кредитних коштів первісному кредитору.
Таким чином, зважаючи на вищенаведене, суд висновує про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором про надання коштів на умовах фінансового кредиту № 1063098 від 19.09.2020за тілом кредиту в сумі 4000 грн.
В частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь ТОВ «ФК АЙКОНС» заборгованості за відсотками в сумі в розмірі 2280 грн. та простроченої заборгованості за процентами в розмірі 6840 грн., суд зазначає наступне.
Так, як зазначалось вище у пункті 1.4.1 вказаного вище договору від 19.09.2020 сторони погодили знижену процентну ставку 1,90% процентів від суми кредиту за кожен день користування кредитом (693,50 процентів річних), яка застосовується в межах строку надання кредиту, зазначеного в п. 1.3 договору (30 днів) , якщо цей строк клієнт здійснить повне погашення кредитної заборгованості або здійснить таке погашення протягом трьох календарних днів, що слідують за датою повернення кредиту, що вказана в графіку платежів.
Пунктом 1.4.2 сторонами погодженого стандартну процентну ставку в розмірі 1,90 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом, яка застосовується в межах надання кредиту , зазначеного в п. 1,3 договору, якщо клієнт не виконав умови зазначені в п.п.1.4.1 договору для застосування процентної ставки.
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Враховуючи викладене, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Відповідна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10 цс 18) від 28.03.2018.
Відповідно до п. 4.1 договору № 1063098 від 19.09.2020, у випадку неможливості виконання зобов'язань за договором у повному обсязі у встановлений термін та за умови, що заборгованість за кредитом складає не менше 400 грн. клієнт не може ініціювати продовження строку користування кредитом та зміну дати повернення кредиту, шляхом укладення додаткової угоди до договору.
Пропозиція (оферта) клієнта щодо продовження строку користування кредитом вчиняється шляхом натискання кнопки - «Продлить/продовжити кредит» - в Особистому кабінеті або відповідної кнопки в платіжному терміналі та здійснення платежу на користь товариства у розмірі не менше суми нарахованих та не сплачених на дату платежу процентів (та уразі їх наявності штрафних санкцій) (п. 4.2 Договору).
За положеннями пункту 4.3 договору № 1063098 від 19.09.2020, товариство має право, але не обов'язок протягом 24 годин з моменту вчинення клієнтом дій в п. 4.2 договору, акцептувати пропозицію (оферту) клієнта про продовження строку користування кредитом шляхом направлення клієнту засобами зв'язку текстового повідомленні про продовження нового строку кредиту на номер мобільного телефону та/або адресу електронної пошти, повідомлені клієнтом товариству в Особистому кабінеті/зазначені в договорі та одноразовий ідентифікатор у вигляді коду підписання клієнтом додаткового договору.
Додатковий договір вважається укладеним з моменту одержання товариством грошових коштів згідно з п. 4.2 договору та підписання його клієнтом електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора.
Належних та допустимих доказів пролонгації кредитного договору № 1063098 від 19.09.2020 матеріали справи не містять, оскільки така пролонгація за умовами договору мала здійснюватися шляхом здійснення платежу на користь товариства у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів, а також акцептування товариством пропозиції (оферти) клієнта про продовження строку користування кредитом шляхом направлення споживачу текстового повідомлення про продовження нового строку кредиту (із зазначенням нової дати повернення).
Відповідно до розрахунку заборгованості, відповідач не здійснювала платежів на погашення заборгованості. Доказів направлення позикодавцем відповідного повідомлення позичальнику (погодження пропозиції) про продовження нового строку кредиту із зазначенням нової дати повернення - суду також не представлено, клопотання про витребування відповідних доказів судом - не заявлено, що підтверджується письмовими матеріалами справи.
Виходячи з викладеного, встановивши погодження між сторонами умов (пункту 4.1-4.3) про продовження строку користування кредитом через ініціативу позичальника (здійснення платежу на користь товариства), яку має право погодити товариство; встановивши відсутність ініціативи відповідача на продовження строку користування кредитом,суд дійшов висновку про недоведеність позивачем факту продовження строку кредитування понад 30 днів, який було погоджено у пункті 1.3 кредитного договору № 1063098 від 19.09.2020.
Таким чином, обґрунтовано нараховані відсотки за користування кредитом у межах строку кредитування за стандартною процентною ставкою 1,90% в день становлять (4000,00 грн. х 1,90% х 30 днів) 2280 грн.
Враховуючи викладене з відповідача на користь позивача підлягає стягненню за кредитним договором № 1063098 від 19.09.2020 заборгованість за відсотками за користування кредитом в розмірі 2280 грн.
Таким чином, з огляду на викладене, суд висновує про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача в частині стягнення заборгованості з відповідача за договором про надання коштів на умовах фінансового кредиту № 1063098 від 19.09.2020 заборгованості за сумою кредиту в розмірі 4000 грн., заборгованості зі сплати відсотків - 2280 грн., а всього в сумі - 6280 грн.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат між сторонами суд виходить із положень ч.1 ст.141 ЦПК України, де зазначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем заявлено позовні вимоги на суму 13120 грн., з яких задоволено вимоги на суму 6280 грн., тому з відповідача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у сумі 1159,50 грн., пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 223, 263, 265 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОНС» заборгованість за договором про надання коштів на умовах фінансового кредиту № 1063098 від 19.09.2020 у розмірі 6280 (шість тисяч двісті вісімдесят) гривень, яка складається із: 4000 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 2280 грн. - заборгованість за відсотками.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОНС» відшкодування справленого судового збору в розмірі 1159 (одна тисяча сто п'ятдесят дев'ять) гривень 50 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОНС», код ЄДРПОУ 44334170, місцезнаходження: 01042, м. Київ, вул. Саперне Поле, буд. 12, нежитлове приміщення 1008;
відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Повне рішення суду складено і підписано 11 травня 2026 року.
Суддя В.О. Фролова