Справа № 487/2793/26
Провадження № 3/487/624/26
26.05.2026 року м. Миколаїв
Заводський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Притуляк І.О., за участю секретаря судового засідання Поліщук І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Миколаєві матеріали справи які надійшли від Головного управління Державної податкової служби у Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ФОП, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1
за ч.1 ст. 155-1 КУпАП,-
Згідно до протоколу про адміністративне правопорушення №192 від 06.04.2026 року, 20.03.2026 року о 15.45 год. ФОП ОСОБА_1 за адресою здійснення господарської діяльності у кафе по АДРЕСА_2 допустив порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а саме:
1) Наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13, затверджене «Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів» (далі - Положення №13). Так, пунктами 1 та 2 розділу II Положення №13 визначено, що фіскальний касовий чек на товари (послуги) розрахунковий документ, створений реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги), який має містити обов'язкові реквізити згідно з визначеним переліком.
Наказом Міністерства фінансів України від 08.06.2021 №329 внесено зміни до Положення №13, які доповнюють п.2 розділу II новим обов'язковим реквізитом - цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої.
Вказана норма щодо зазначення цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку у розрахунковому документі набула чинності 01 січня 2022 року. (Закон України від 30.11.2021 року №1914-ІХ «Про внесення змін до податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень»).
Згідно з даними СОД РРО ДПС України (додаток 6 до першого примірника акта) встановлено, що в кафе « ІНФОРМАЦІЯ_2 », яке належить ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , через РРО фіскальний номер НОМЕР_2 в період з 27.05.2024 по 06.10.2024 та РРО фіскальний номер 3001192467 в період з 28.04,2025 по 09.10.2025 при продажу підакцизної групи товарів (алкогольні напої) були випадки реалізації алкогольних напоїв та видача розрахункових документів без зазначення обов'язкового реквізиту - цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої на загальну суму 47460,00 грн.
Перше порушення 27.05.2024 14:07:34 фіскальний чек №1, при купівлі алкогольного напою «2208601100#ГОРІЛКА МОРОША КАРПАТСЬКА 0.5», об'ємом 0,5 л. на суму 200,00 грн., що є порушенням п. 2 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», із змінами і доповненнями (далі - Закон №265).
2) Під час проведення, фахівцями ГУ ДПС у Миколаївській області, контрольної закупки 13.03.2026 о 12 год. 50 хв, (дата та час) однієї пляшки алкогольного напою «Бренді KOBLEVO Гранд V.S.», об'ємом 0,250 л. вартістю 250,00 грн. та 1 порції тютюновмісної суміші для приготування кальяну «BLISS HOOKAH GRAPE» (ціна приготованого кальяну - 250,0 грн) на господарській одиниці кафе « ІНФОРМАЦІЯ_2 », яке належить ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , особою яка здійснила розрахункову операцію, барменом ФОП ОСОБА_1 , не проведено розрахункову операцію через РРО з фіскальним №3001192467 та не видано розрахунковий документ встановленого зразка на суму 500,00 грн., що є порушенням п.1 ст. 3 розділу II Закону №265.
3) Згідно з п. 1 розд. II Порядку ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021 № 496 (далі - Порядок № 496) облік товарних запасів здійснюється фізичними особами - підприємцями, у тому числі платниками єдиного податку (далі - ФОП) шляхом постійного внесення до Форми ведення обліку товарних запасів (далі - Форма обліку), яка визначена додатком до Порядку № 496, інформації про надходження та вибуття товарів на підставі первинних документів, які є невід'ємною частиною такого обліку.
Працівниками контролюючого органу, які проводили фактичну перевірку на початку перевірки вручено бармену ФОП ОСОБА_1 ОСОБА_2 запит про надання документів (копій документів) з вимогою про зняття залишків товарних запасів від 13.03.2026 (відмітка про вручення засвідчена підписом ОСОБА_2 ) від 13.03.2026) (додаток до першого примірника акта перевірки).
В запиті про падання документів (копій документів) зазначено про необхідність надання на початок перевірки за адресою здійснення діяльності: АДРЕСА_2 документів, що підтверджують облік та походження товарних запасів, які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті), або надати вище зазначені документи 16.03.2026 за адресою контролюючого органу: АДРЕСА_3 , до 19.03.2026 Форми ведення обліку товарних запасів ФОП ОСОБА_1 не надано.
Відповідно акту зняття фактичних залишків запасів (товарно-матеріальних цінностей), що знаходились в кафе « ІНФОРМАЦІЯ_2 »», яке належить ФОП ОСОБА_1 (PHОКПП НОМЕР_1 ), розташоване за адресою: АДРЕСА_2 знаходяться не обліковані товари (алкогольні напої) на суму 36240,00 грн., що є порушенням вимог п.12 ст. 3 Закону №265.
Вищевказані порушення відображені в акті фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 від 23.03.2026 №3829/Ж5/14/29/07/ НОМЕР_1 .
Дії ОСОБА_1 уповноваженою особою ГУ ДПС у Миколаївській області кваліфіковані за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.
До судового засідання ОСОБА_1 повторно не з'явився, про дату, час та місце його проведення повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч. 1 ст. 9 КУпАП).
Згідно ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішенні її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен з'ясувати чи винна дана особа у вчиненні адміністративного правопорушення, а також всі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Так, за ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За змістом ст.278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення окрім іншого повинен вирішити чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
За диспозицією частини 1 статті 155-1 КУпАП об'єктивна сторона правопорушення полягає у порушенні встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівла, громадського харчування та послуг.
Вказана норма є бланкетною адміністративно-правовою нормою, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших нормативно-правових актів, що наповнює норму статті 155-1 КУпАП більш конкретним змістом для встановлення тих ознак, ґкі мають значення лоя правильної правової кваліфікації зазначеного діяння.
Статтею 256 КУпАП визначені вимоги, яким повинен відповідати протокол у справі про адміністративне правопорушення. Зокрема, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначається: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП, про що робиться відмітка у протоколі.
Аналогічні вимоги до складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбаченого статтею 155-1 КУпАП, встановлені пунктом 4 розділу ІІ Інструкції з оформлення органами доходів і зборів матеріалів про адміністративні правопорушення, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.07.2016 за № 1046/29176 (далі Інструкція).
Також, відповідно до п. 6 Інструкції, при викладенні обставин правопорушення у Протоколі вказуються місце та час його вчинення, суть адміністративного правопорушення, які саме протиправні дії чи бездіяльність вчинила особа, стосовно якої складається Протокол, та які положення законодавства порушено.
Відповідно до пункту 12 Інструкції у разі неможливості складання Протоколу за місцем вчинення адміністративного правопорушення Протокол складається в органі доходів і зборів. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, запрошується до органу доходів і зборів для складання та підписання Протоколу. У запрошенні зазначаються дата, час та місце складання Протоколу. Запрошення вважається належним чином врученим, якщо воно надіслано за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручено особисто такій особі.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Слід дійти до висновку, що протокол складається за фактом вчинення адміністративного правопорушення і має відображати його суть.
Виходячи з положеньстатті 254 КпроАП України, протокол про адміністративне правопорушення є документом, який є підставою для висунутого обвинувачення, та відповідно до ч.1 статті 256 КУпАП, має містити місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення.
Однак протокол про адміністативне правопорушення №192 від 06.04.2026 року не відповідає вищезазначеним вимогам законодавства, виходячи з наступного.
Так, ОСОБА_1 ставиться у провину порушення вимог п. 1, 11, 12 ч. 3 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», відповідно до якого суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані:
- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок. Використання програмних реєстраторів розрахункових операцій при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним забороняється;
- проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями;
- вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб'єкт господарювання зобов'язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб'єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті). Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).
Одночасно у фабулі протоколу зазначено період вчинення правопорушення, а саме реалізації підакцизної групи товарів (алкогольних напоїв) та видача розрахункових документів без зазначення обов'язкового реквізита - цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої через РРО фіскальний номер 3000789453 з 27.05.2024 року по 06.10.2024 року та РРО фіскальний номер 3001192467 з 28.04,2025 року по 09.10.2025 року на загальну суму 47460,00 грн. Та конкретизовано лише один епізод даного порушення 27.05.2024 року на суму 200 грн.
Також не зазначено кількість та вид не облікованих товарів (алкогольних напоїв) що знаходились в кафе «Причал»», та зазначено лише їх загальна вартість 36240,00 грн.
Окремо суд наголошує на тому, що у протоколі датою та часом вчинення інкримінованого ОСОБА_1 порушення зазначено «20.03.2026 рік 15-45 год», що фактично є датою закінчення проведнння перевірки, та не може замінювати счобою дату вчинення правопорушення.
Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення не містить конкретного обвинувачення, виходячи з поняття адміністративного правопорушення, відповідно до вимог КУпАП.
Що стосується епізоду не проведення 13.03.2026 року барменом ФОП ОСОБА_1 . Огли ОСОБА_2 , розрахункової операції через РРО з фіскальним №3001192467 та не видачі розрахункового документу встановленого зразку на суму 500,00 грн. слід зазначити наступне:
Так на підтвердження вказаного факту до матеріалів протоколу долучено лише пояснення складені від імені ОСОБА_2 від 13.03.2026 року.
Разом з цим, не долучені, зазначені в акті рахунок офіціанта, світлини, які б підтверджували зазначений факт. Як і не долучено доказів, які свідчать про прийняття ОСОБА_2 на роботу ФОП ОСОБА_1 на посаду бармена.
Не долучення вказаних доказів, виключає об'єктивну можливість суду перевірити фактичні обставини щодо допущеного порушення.
Слід відмітити, що протокол складено за відсутності, ОСОБА_1 , а отже йому не було роз'яснено права та обов'язки, передбачені статтею 268 КУпАП, в результаті чого останній був позбавлений права надати свої пояснення, як особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, чи заперечення.
Що є суттєвим порушенням, процедури складання протоколу, враховуючи ту обставину, що в матеріалах справи взагалі відсутні докази, що підтверджують відправлення запрошення ОСОБА_1 до органу ДПС для складання та підписання протоколу.
Зазначене не дає суду об'єктивних підстав вважати, що ОСОБА_1 був обізнаний з приводу складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення.
З метою надання належної оцінки наданим доказам, до судового засідання був викликаний головний державний інспектор відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Миколаївській області Онопрійчук Д. (лист №487/2793Є26/7071/2026 від 15.04.2026 року, однак за викликом не з'явився.
07.05.2026 року до суду надійшли письмові пояснення представника ГУ ДПС у Миколаївській області Зайцевої А.М., за змістом тотожні обставинам зазначеним у протоколі про адміністративне правопорушення.
Окремо представник зазначила, що Акт від 23.03.2026 №3829/Ж5/14/29/07/ НОМЕР_1 був направлений ФОП ОСОБА_1 через відділення МД УДППЗ «Укрпошта», рекомендованим листом з повідомленням про вручення на податкову адресу, та було вручено 09.04.2026 року.
Також зазначила, що головним державниим інспектором відділу фактичних перевірок ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_1 було направлено запрошення для складання протоколу, за яким у визначені дату та час, він не з'явився, про що було складено акт.
Разом з цим до пояснень не було надано доказів, які б підтверджували вказані твердження (описів вкладення поштових відправлент та зворотніх повідомлень).
Таким чином, поданий до суду протокол про адміністративне правопорушення, оформлений за ч. 1 ст.155-1КУпАП не відповідає вимогам закону та не може бути прийнятим як доказ вчинення адміністративного правопорушення.
При цьому ч.1 ст. 6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення». Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку». А згідно з положеннями ч.3 ст.6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.
Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява №16347/02, «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», заява №36673/04, «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява №926/08, рішення від 20.09.2016 р.).
При цьому Європейський суд робить висновок, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у вчиненні якого певною особою має доводитися в суді. Також суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Із пункту 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» вбачається, що доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Долучені до матеріалів справи копія Акту №3829/Ж5/14/29/07/2036421990 від 23.03.2026 року; копія вимоги про зняття залишків товарних запасів від 13.03.2026 б/н; копія відомості про резудьтати зняття залишків фактичних запасів (товарно-матеріальних) цінностей від 13.03.2026 року; копія СОДРРО за період з 27.05.2024 по 09.10.2025 року; копія акту про ненадання документів від 19.03.2026 №464/Ж6/114-29-07-07/2036421990, не можуть бути прийняті судом, як докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, враховуючи вищевикладені обставини, щодо допущених порушень при складанні протоколу.
Так, розгляд справи про адміністративне правопорушення має здійснюватися відповідним органом, виключно в межах протоколу про адміністративне правопорушення, наслідком чого є ухвалення постанови у відповідності до положень статті 283 КУпАП, яка повинна містити опис обставин, установлених під час розгляду справи та зазначення нормативного акту, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі встановлення відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що провадження у справі слід закрити у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.
Керуючись ст. 245, 247, 268, 278, 280 КУпАП, суддя -
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП - закрити в зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Заводський районний суд міста Миколаєва протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: І.О.Притуляк