25.05.26
22-ц/812/1003/26
Провадження №22ц/812/1003/26
25 травня 2026 року м. Миколаїв
справа № 489/4472/25
Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Лівінського І.В.,
суддів: Кушнірової Т.Б., Шаманської Н.О.,
із секретарем судового засідання Чистою В.В.,
за участі представника позивача Бондар М.В., представника відповідача Зеленської А.П.,
розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 про витребування доказів,
В провадженні Миколаївського апеляційного суду знаходиться цивільна справа за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , подану його представником - адвокатом Зеленською Анжелікою Петрівною на рішення Інгульського районного суду м. Миколаєва від 26 лютого 2026 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди.
У судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача - адвокат Зеленська А.П. заявила клопотання про витребування із ПАТ «СК «ВУСО» страхову справу про виплату ОСОБА_3 страхового відшкодування по ДТП.
Відповідно до положень частин 1, 2 статті 1 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з частиною 3 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до положень частини 5 статті 12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
У випадках, коли щодо отримання доказів у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, є складнощі, суд за їх клопотанням зобов'язаний витребувати такі докази (ч. 1 ст. 84 ЦПК України).
Як вбачається із змісту статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Згідно частини 1 статті 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Предмет доказування у справах про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП - це сукупність обставин, які позивач зобов'язаний довести для отримання компенсації, а відповідач - для спростування. Спір базується не на порушенні договору, а на факті заподіяння збитків.
При розгляді справ про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП, до предмета доказування (ч. 2 ст. 77 ЦПК України) входить, в тому числі, наявність і розмір шкоди (розмір реальних збитків).
Частинами першою-третьою статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Отже суд апеляційної інстанції наділений відповідними повноваженнями, зокрема щодо реалізації принципу змагальності у цивільному процесі, доказування сторонами тих обставин, на які вони посилаються в обґрунтування своїх вимог або заперечень.
Положеннями Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачений алгоритм розрахунку страхової (регламентної) виплати у разі пошкодження транспортного засобу (стаття 27) та у разі знищення транспортного засобу (стаття 28).
Як вбачається з матеріалів справи, 04 лютого 2025 року ПрАТ СК «ВУСО» здійснила страхове відшкодування ОСОБА_4 . Разом з тим, в матеріалах справи відсутній алгоритм, на підставі якого був здійснений розрахунок страхової виплати.
Враховуючи, що в предмет доказування по даній справі, зокрема, входить наявність і розмір шкоди (розмір реальних збитків), в матеріалах справи відсутні відомості, на підставі яких була здійснена страхова виплата, колегія суддів вважає, що клопотання представника відповідача належить задовольнити та витребувати з Приватного Акціонерного Товариства «СК «ВУСО» страхову справу про виплату ОСОБА_3 страхового відшкодування по ДТП, що сталося 20 січня 2025 року .
Керуючись статтями 81, 84, 367 ЦПК України,
Задовольнити клопотання представника відповідача ОСОБА_1 .
Витребувати з Приватного Акціонерного Товариства «СК «ВУСО» страхову справу про виплату ОСОБА_3 страхового відшкодування по ДТП, що сталося 20 січня 2025 року.
ГоловуючийІ.В. Лівінський Судді Т.Б. Кушнірова Н.О. Шаманська