26.05.26
22-ц/812/959/26
Провадження № 22-ц/812/959/26
Іменем України
26 травня 2026 року м. Миколаїв
справа № 485/10/26
Миколаївський апеляційний суд у складі:
головуючого Коломієць В.В.
суддів Серебрякової Т.В., Тищук Н.О.,
переглянувши у письмовому провадженні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 , за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Універсал Банк» на рішення Снігурівського районного суду Миколаївської області, ухвалене 16 лютого 2026 року під головуванням судді Квєтки І.А., повне судове рішення складено цього ж дня,
У січні 2026 року Акціонерне товариство «Універсал Банк» (далі - АТ «Універсал Банк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позивач зазначав, що 18 лютого 2019 року ОСОБА_1 звернулася до АТ «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від 18 лютого 2019 року.
Відповідно до умов цього договору ОСОБА_1 погодилася, що анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту, становлять між нею та Банком договір про надання банківських послуг.
На підставі укладеного договору відповідач отримала кредит у розмірі 40200 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 .
Як вказав позивач, станом на 28 грудня 2022 року у відповідачки прострочення зобов'язання із сплати щомісячного мінімального платежу за Договором сягнуло понад 90 днів, у зв'язку з чим відповідно до п.п. 5.17 п. 5 Розділу ІІ Умов та правил обслуговування рахунків фізичних осіб відбулось Істотне порушення Клієнтом зобов'язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою. Цього ж дня Банк направив відповідачці «пуш»-повідомлення про істотне порушення умов Договору та про необхідність погасити суму заборгованості, проте відповідач заборгованість не погасила.
Посилаючись на викладене та порушення відповідачкою своїх зобов'язань, що призвело до заборгованості за кредитним договором, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за тілом кредиту станом на 03 листопада 2025 року в розмірі 44521 грн 07 коп.
Рішенням Снігурівського районного суду Миколаївської області від 16 лютого 2026 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг від 18 лютого 2019 року у розмірі 19124 грн 56 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» відшкодування судового збору в розмірі 1727 грн 28коп.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що АТ «Універсал Банк» збільшило тіло кредиту, включивши до нього нараховані на заборгованість проценти без узгодження в належній формі таких умов кредитування, а тому з відповідача на користь АТ «Універсал Банк» підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту в межах фактично отриманої та неповернутої суми кредиту у розмірі 19124 грн 56 коп.
В апеляційній скарзі АТ «Універсал Банк», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просило скасувати рішення в частині відмовлених позовних вимог та ухвалити нове рішення в цій частині, яким задовольнити позовні вимоги, в іншій частині рішення залишити без змін. Апелянт зазначав, що судом не було досліджено механізму отримання банківських послуг проекту monobank, а також процедуру ознайомлення споживача з Умовами, правилами обслуговування рахунків фізичних осіб, Тарифами, Таблицею розрахунку вартості кредиту, Паспортом споживчого кредиту. Так, уклавши договір шляхом підписання анкети-заяви, відповідач до укладання договору був ознайомлений в електронній/письмовій формі з інформацією щодо умов кредитування та отримав відповідні документи від Банку та погодилася з ними. Поміж цього відповідач підтвердила, що анкета-заява є також заявою на відкриття рахунку і карткою із зразком її підпису і що електронний підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях (п.6 Анкети-заяви). Вважає, що наведене свідчить про укладення між сторонами у встановлений законом спосіб договору, у тому числі погодження Умов обслуговування рахунків фізичної особи з додатками, шляхом проставляння ними електронного цифрового підпису. Звертає увагу, що Умови і правила, крім тих, що надавались та були отримані відповідачкою у мобільному додатку, перебувають в загальному доступі, розміщені на офіційному сайті фінансової установи http://www.monobank.ua/terms та відповідач зобов'язана була ознайомлюватися з їх чинною редакцією не рідше ніж один раз на тридцять календарних днів. Вказані умови публічно доступні в режимі реального часу для ознайомлення за посиланням http://www.monobank.ua/terms, а тому є загальновідомим фактом. Також, в самому мобільному додатку на постійній основі містяться тарифи, до яких відповідач з використанням власного ПІН-коду має постійний доступ. Відповідачкою неодноразово здійснено банківські операції із використанням власної картки, відповідач надавала свою згоду із змінами, доповненнями до Договору про надання банківських послуг від 18.02.2019 року, а тому посилання суду на недоведеність з боку банку, що саме ці Умови і правила розуміла відповідач та ознайомилася і погодилася з ними, є безпідставними, не ґрунтуються на приписах Закону України «Про електронну комерцію» та не відповідають висновкам Верховного Суду у постановах від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 та від 10 червня 2021 року у справі №234/7159/20. Також не було надано контррозрахунку суми заборгованості та інших доказів, які б спростовували правильність наданого банком розрахунку заборгованості.
Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК справа розглядається апеляційним судом без виклику учасників справи.
Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено і підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 звернулася до АТ «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала Анкету- заяву до договору про надання банківських послуг в рамках проекту Монобанк (monobank) від 18 лютого 2019 року. В анкеті-заяві до Договору про надання банківських послуг зазначено, що ОСОБА_1 просить відкрити на її ім'я поточний рахунок у гривні та встановити кредитний ліміт на суму, вказану у мобільному додатку, відповідно до умов Договору та наведених нижче умов. Погоджується з тим, що анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг, укладання якого вона підтверджує і зобов'язується виконувати його умови. З зазначеними документами вона ознайомлена, отримала їх примірники у мобільному додатку, вони їй зрозумілі і не потребують додаткового тлумачення. Окрім цього беззастережно погодилася з тим, що Банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту. Погодилася з тим, що про зміну доступного розміру дозволеного кредитного ліміту Банк повідомляє її шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток. Відповідно до пункту 6 Анкети-заяви ОСОБА_1 просила вважати удосконалений електронний підпис наведений зразок її власноручного підпису або його аналоги (у тому числі його електронний /електронний цифровий підпис) обов'язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, які відкриті або будуть відкриті мені в Банку. Засвідчила генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключом (номер ключа), що буде використовуватися для накладання електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення його дій згідно з Договором. Також відповідач погодилася, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях і підтвердила, що всі наступні правочини (у тому числі підписання договорів, угод, листів, повідомлень) можуть вчинятися ним та/або Банком з використанням електронного/електронного цифрового підпису (а.с. 14).
Дана анкета-заява містить підписи представника Банку та ОСОБА_1 .
Відповідно до довідки про розмір встановленого кредитного ліміту станом на 03 листопада 2025 року, банком неодноразово зменшувався та збільшувався кредитний ліміт відповідачці. Останній раз кредитний ліміт було збільшено до 40200 грн (а.с. 18).
До позовної заяви Банком долучено Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank/ Universal Bank, Тарифи з користування Чорною карткою monobank і Паспорт споживчого кредиту Чорної картки monobank (а.с. 20-30).
Судом першої інстанції також встановлено, що відповідачка користувалась кредитними коштами та частково вносила кошти на погашення кредиту, що підтверджується випискою по рахунку (а.с. 14-16).
Згідно наданого Банком до позовної заяви розрахунку заборгованість відповідачки за кредитним договором станом на 03 листопада 2025 року складається тільки із боргу за тілом кредиту в розмірі 44521 грн 07 коп. (а.с. 8-12).
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що зібрані у справі докази доводять укладання між ОСОБА_1 та АТ «Універсал Банк» кредитного договору у передбаченій законом формі, отримання нею кредитних коштів в межах встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок та користування нею кредитними коштами. Також судом було встановлено, що повернення кредиту відповідачка здійснювала неналежним чином, внаслідок чого утворилась заборгованість. Визначаючи розмір такої заборгованості ОСОБА_1 , суд першої інстанції правильно установив, що з наданого позивачем розрахунку заборгованості слідує, що позивачем на заборгованість за кредитом були нараховані проценти за користування кредитом, на які згодом збільшується тіло кредиту, проте матеріали справи не містять підтверджень, що сторони обумовили у письмовій формі такі умови кредитування, а тому з відповідачки на користь АТ «Універсал Банк» підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту в межах фактично отриманої та неповернутої суми кредиту в розмірі 19124 грн 56 коп.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на нижчевикладене.
За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Відповідно до частини 2 статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем він вважається укладеним в письмовій формі.
З огляду на зазначені норми права Верховний Суд в своїх постановах дійшов висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19, від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19.
За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «Універсал Банк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, то вони повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
У анкеті-заяві позичальника ОСОБА_1 не зазначені строк повернення кредиту, процентна ставка, відповідальність за порушення зобов'язань.
Обґрунтовуючи вимоги про стягнення заборгованості, Банк посилався на Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank/ Universal Bank, Тарифи з користування Чорною карткою monobank, умови яких є обов'язковими для виконання відповідачкою відповідно до статті 634 ЦК України.
Суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що матеріали справи не містять підтверджень, що саме надані Банком до суду Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank/ Universal Bank та Тарифи з користування Чорною карткою monobank розуміла відповідачка, ознайомилась і погодилась з ними, підписуючи анкету-заяву до договору про надання банківських послуг в рамках проекту Монобанк (monobank).
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови і правила обслуговування, надані банком витяг з Тарифів з користування Чорною карткою monobank та Умови і правила надання банківських послуг не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
При цьому, згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Надані позивачем Умови та правила надання банківських послуг, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
Витяг з Тарифів обслуговування Чорною карткою monobank та Умови і правила надання банківських послуг в АТ «Універсал Банк», які містяться в матеріалах даної справи, не містять підпису ОСОБА_1 , тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного сторонами 18 лютого 2019 року шляхом підписання заяви-анкети.
Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами у розмірі, зазначеному у Чорною карткою monobank, з яких виходив позивач, розраховуючи заборгованість ОСОБА_1 .
Вказані обставини правильно встановлені судом першої інстанції, а тому суд обґрунтовано вважав, що сума заборгованості, яку просить стягнути позивач, підлягає зменшенню на суму сплачених відповідачкою на користь Банку процентів в розмірі 25 396,51 грн., нарахування яких не було передбачено умовами договору.
Колегія суддів не вбачає підстав для заперечення такого висновку, тому що він ґрунтується на повно та всебічно досліджених доказах та відповідає правовому висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному у постанові від 03 липня 2019 року (справа № 342/180/17).
Аргументи апеляційної скарги щодо неправильності таких висновків суду суперечать встановленим обставинам справи, наведеним положенням закону та зазначеному висновку Великої Палати Верховного Суду, а тому не можуть бути прийняті до уваги.
За такого доводи апелянта про те, що відповідачу було надано послуги з кредитування дистанційно та всі документи, у тому числі, Умови та правила надання банківських послуг, Паспорт споживчого кредиту, Тарифи підписані електронним цифровим підписом відповідачки та отримані нею у мобільному додатку Monobank не заслуговують на увагу.
Посилання апелянта на те, що Умови і правила знаходяться у публічному доступі за посиланням http://www.monobank.ua/terms, а тому є загальновідомими, - не доводять узгодження сторонами у належній формі конкретних умов кредитування, з яких виходив позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги.
За такого колегія суддів вважає безпідставними аргументи апеляційної скарги про те, що надані Банком Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» та Тарифи повинні розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, а тому з відповідачем було узгоджено у належній формі зазначені в цих документах умови кредитування.
Такі висновки не суперечать правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 та від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 23 травня 2022 року у справі № 393/126/20 зазначив, що суду потрібно розмежовувати форму правочину та спосіб підтвердження виконання переддоговірного обов'язку кредитодавцем по наданню споживачу інформації, необхідної для порівняння різних пропозицій кредитодавця. Способом підтвердження виконання переддоговірного обов'язку кредитодавця є паспорт споживчого кредиту. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.
За такого також не можна вважати, що у наданому Банком Паспорті споживчого кредиту Чорної картки monobank сторонами узгоджені конкретні умови кредитування.
З урахуванням викладеного, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що збільшення АТ «Універсал Банк» тіла кредиту за рахунок заборгованості за процентами суперечить умовам укладеного сторонами договору.
Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову.
Колегія суддів не вбачає підстав для заперечення такого висновку, оскільки судом першої інстанції виконано вимоги статті 89 ЦПК України щодо оцінки доказів і статті 263 ЦПК України щодо законності та обґрунтованості рішення суду, повно і всебічно досліджено і оцінено докази та встановлено обставини у справі, правильно застосовано норми матеріального права.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, на законність оскаржуваного судового рішення не впливають.
Враховуючи наведене, відповідно до ст. 375 ЦПК України колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Оскільки апеляційна скарга залишається без задоволення, то відповідно до частини тринадцятої статті 141ЦПК України в такому разі розподіл судових витрат не проводиться.
Керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк» - залишити без задоволення.
Рішення Снігурівського районного суду Миколаївської області від 16 лютого 2026 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.
Головуючий В.В. Коломієць
Судді: Т.В. Серебрякова
Н.О. Тищук
Повне судове рішення складено 26 травня 2026 року.