Справа №761/21304/22Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/824/1293/2026Доповідач ОСОБА_2
Іменем України
19 травня 2026 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
обвинуваченого - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_9 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 23 серпня 2024 року,
Вироком у кримінальному провадженні №12022100100001689 обвинуваченого:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеса, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, працюючого різноробочим в «Київміськбуд», розлученого, маючого на утриманні неповнолітню дитину 2012 року народження, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , який утримується під вартою у ДУ «Київський слідчий ізолятор», засудженого вироком Суворовського районного суду м. Одеси від 14.07.2022 за ч. 2 ст. 125 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень,
визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 8 /вісім/ років.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, з урахуванням положень ст. 72 КК України, вирок Суворовського районного суду м. Одеси від 14.07.2022 року, відповідно до якого ОСОБА_8 засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, до покарання у виді штрафу в розмірі 50 /п'ятдесяти/ неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 /вісімсот п'ятдесят/ гривень ухвалено виконувати самостійно.
Строк відбування покарання ОСОБА_8 ухвалено обчислювати з 23.08.2024, зарахувавши час перебування під вартою - з 11.07.2022 по 22.08.2024 з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Запобіжний захід, застосований до ОСОБА_8 у вигляді тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор», до набрання вироком законної сили залишено без змін.
Скасовано арешт, накладений слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Києва від 14.07.2022 на: мобільний телефон «Realme» IMEI НОМЕР_1 , IMEI НОМЕР_2 ; грошові кошти в сумі 14 грн. 10 коп.
Вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат у кримінальному провадженні.
Вироком суду ОСОБА_8 визнано винуватим в умисних діях, які виразилися у заподіянні умисного тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого, за наступних обставин.
ІНФОРМАЦІЯ_2 у ОСОБА_8 у невстановлений час та у невстановленому місці, з мотиву раптово виниклих особистих неприязних стосунків, виник злочинний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_10 .
З метою реалізації свого злочинного умислу, ІНФОРМАЦІЯ_2 приблизно о 22 год. 00 хв., більш точного часу не встановлено, ОСОБА_8 прибув за адресою, де періодично проживав, а саме: АДРЕСА_2 , за місцем мешкання ОСОБА_10 . Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2, приблизно о 22 год. 02 хв., більш точного часу не встановлено, перебуваючи в приміщенні кв. АДРЕСА_3 , у кімнаті ОСОБА_10 , передбачаючи можливість настання тяжких наслідків для здоров'я останнього, діючи умисно, з мотиву раптово виниклих особистих неприязних стосунків, наніс численні удари руками та ногами в область обличчя та тулубу потерпілого, тобто в область тіла, де розташовані життєво важливі органи людини, внаслідок чого настала смерть потерпілого.
Своїми умисними діями ОСОБА_8 спричинив ОСОБА_10 тілесні ушкодження, а саме: травма шиї у вигляді синців і великих крововиливів у підшкірну клітковину та м'язи шиї спереду справа, переломи під'язикової кістки, крововилив у капсулу та поверхневі шари правої частки щитовидної залози; травма грудей і живота у вигляді синців на грудях спереду зліва, садна на грудях по лівій бічній поверхні, синці на животі справа і зліва, перелом грудини, переломи правих 5-9 ребер, переломи лівих 5-11 ребер, ушкодження пристінкової плеври і лівої легені уламками лівих ребер, розрив брижі тонкої кишки, розрив печінки, розрив лівої нирки; інші ушкодження у вигляді забійних ран на лобі справа, на нижній губі зліва, на правій і лівій гомілках, на другому пальці лівої кисті, синці на повіках очей, крововиливи на слизовій оболонці губ справа і правої щоки, крововиливи у скроневі м'язи, садна і синці на лівому стегні, що виникли від дії тупих предметів переважно за механізмом удару, в ділянці шиї, можливо, з елементами стиснення.
Смерть ОСОБА_10 настала від тупої травми шиї з переломами під'язикової кістки і розвитком механічної асфіксії, про що зроблено висновки на основі таких даних, як переломи великих рогів під'язикової кістки з наявністю на шиї спереду справа прижиттєвих великих синців і крововиливів у підлеглі м'які тканини, капсулу та поверхневі шири правої частки щитоподібної залози і задню стінку глотки без міжальвеолярних перетинок, наявність загальноасфіктичних ознак. Травми шиї виникли незадовго до смерті (не більше 40 хвилин), має ознаки тяжкого тілесного ушкодження за критерієм небезпеки для життя. Між ними та настанням смерті існує прямий зв'язок. Враховуючи наявність гемо- і пневмотораксу та морфологічних ознак шоку, травми грудей і живота сприяли настанню смерті ОСОБА_10 . Травми грудей і живота (множинні переломи ребер, грудини, розриви внутрішніх органів) утворилися не менше ніж за 2-6 годин до настання смерті, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя. Між цими травмами та настанням смерті існує непрямий зв'язок.
На вказаний вирок захисник подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок скасувати, ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_8 визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України та виправдати його у зв'язку з недоведеністю вчинення обвинуваченим даного кримінального правопорушення.
Вважає, що показання свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , як на стадії досудового розслідування так і під час судового допиту є такими, що суперечать один одному та мали б бути визнанні судом недопустимими, особливо з урахуванням того, що зазначені свідки ведуть асоціальний спосіб життя, зловживають спиртними напоями, плутаються у власних показаннях, порушуючи логічний зв'язок між подією, даними експертиз та власними свідченнями.
Разом з тим, зазначає, що є недопустимим застосовувати вибірковість доказів судом, зокрема, суд взяв до уваги лише ті показання, які свідчать не на користь обвинуваченого.
Зазначає, що суд неправомірно відніс до доказів та використав їх в обґрунтуванні обвинувального вироку заяви потерпілих ОСОБА_13 та ОСОБА_14 про те, що ОСОБА_15 ІНФОРМАЦІЯ_3 приблизно о 22:00 год. за адресою: АДРЕСА_2 , наніс їм тілесні ушкодження. Проте, наявність заяви потерпілих про скоєння проти них злочину не є прямим доказом того, що ОСОБА_8 знаходився за зазначеною адресою, оскільки зазначені дані мають бути перевірені, чого зроблено не було, зазначені особи не були допитані в судовому порядку. Більш того, згідно наданої відповіді на адвокатський запит від Шевченківського УП ГУНП у м. Києві вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року викликів поліції за вказаною адресою не зареєстровано.
Окрім цього, отримані стороною обвинувачення речі і документи, які суд використав на підтвердження вини обвинуваченого, також є хибними, оскільки вони не підтвердили перебування ОСОБА_8 за місцем скоєння злочину, а саме за адресою: АДРЕСА_4 , у період часу в який орієнтовно був скоєний злочин. Ці дані лише підтвердили, що обвинувачений знаходився за іншою адресою, неподалік від місця скоєння злочину.
Також, вказує, що посилання сторони обвинувачення і використання судом, як доказів винуватості обвинуваченого, особистих характеристик обвинуваченого, а також на наявність погашених судимостей та відкритих наразі кримінальних проваджень, як на докази, є недопустимим в контексті ст. 88 КПК України.
Заслухавши доповідь судді, думки захисника та обвинуваченого, які підтримали подану апеляційну скаргу, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали кримінального провадження, колегія суддів приходить до наступного.
Статтею 404 КПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційних скарг.
Згідно зі ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України. Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
За ч. 2 ст. 121 КК України кримінальна відповідальність настає за нанесення особі умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило її смерть. Із об'єктивної сторони цей злочин характеризується суспільно небезпечним протиправним діянням та суспільно небезпечними наслідками, що настали для особи у вигляді спричинення тяжких тілесних ушкоджень, а також смерті. Тяжкі тілесні ушкодження і смерть особи перебувають у причинному зв'язку між собою та із вчиненим суспільно небезпечним діянням.
Суб'єктивна ж сторона характеризується двома формами вини - умислом (прямим/непрямим) щодо суспільно небезпечного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження та необережністю (злочинною самовпевненістю чи злочинною недбалістю) щодо настання смерті особи (похідні наслідки). При цьому, винний усвідомлює можливість настання похідного наслідку в результаті настання первинного.
Частина 2 ст. 121 КК України підлягає застосовуванню і в тому разі, коли смертельний наслідок, який перебував у причинному зв'язку з умисним тілесним ушкодженням, не настав відразу чи не був усунений лікарським втручанням, хоча й міг бути ним усунений (постанови Верховного Суду від 24 січня 2024 року у справі №766/12874/17, 12 липня 2018 року у справі №206/6936/15-к).
Висновок місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_8 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України є обґрунтованим, його зроблено на підставі об'єктивного з'ясування обставин, підтверджених доказами, дослідженими та перевіреними під час судового розгляду з дотриманням ст. 23 КПК України й оціненими відповідно до ст. 94 КПК України.
Такий висновок підтверджується:
- показаннями допитаного в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_16 , який суду повідомив, що його батько ОСОБА_10 , приблизно днів 10 у 2022 році проживав у квартирі АДРЕСА_3 разом із своїм знайомим ОСОБА_17 та його жінкою. 10.07.2022 зранку, орієнтовно о 07 год. 00 хв., з мобільного телефону батька зателефонувала ОСОБА_18 /жінка з якою працював його батько/ і повідомила, що ймовірно він помер. Приїхавши до квартири, орієнтовно о 10 год. 00 хв. побачив сусідів, які були з тілесними ушкодженнями та працівників поліції. Батько перебував у кімнаті на дивані, який був зламаний, без ознак життя, а в області шиї шкіра була синьою. В подальшому він поїхав до райвідділу поліції, де були проведені його допити;
- показаннями допитаної в судовому засіданні як свідка ОСОБА_12 , яка повідомила, що ОСОБА_8 деякий час проживав в кімнаті у квартирі АДРЕСА_3 , що належить ОСОБА_17 . Коли ОСОБА_8 з'їхав з кімнати, ОСОБА_17 дозволив там проживати ОСОБА_10 . Так, 08.07.2022 ОСОБА_8 прийшов до квартири, та побачивши, що в кімнаті хтось живе, почав сварку, в ході якої побив її, ОСОБА_10 , ОСОБА_17 , ОСОБА_14 , порозкидав речі, побив телевізор, та сказав, що прийде зранку, та щоб нікого крім власника не було в квартирі. В подальшому, ІНФОРМАЦІЯ_2 вона почула, що по вулиці йде ОСОБА_8 , оскільки він дуже голосно кричав, та побоюючись його, вийшла в під'їзд та піднялася по сходах вище. Однак коли вона там перебувала, двері в квартиру були відчинені та було чутно як ОСОБА_8 бив ОСОБА_10 , а ОСОБА_17 просив: «не бий ОСОБА_19 », «не трогай голову», «не бий голову». Після чого ОСОБА_8 пішов, а вона, зайшовши в кімнату, побачила ОСОБА_10 , який на обличчі мав тілесні ушкодження та кров, при цьому лежав на зламаному дивані. Вона йому запропонувала викликати швидку медичну допомогу, але ОСОБА_10 відмовився. В подальшому, вона чула як він вставав до туалету та в ночі, приблизно о 02 годині вона запитала у ОСОБА_10 , чи все нормально, він відповів, що так, але все болить та попросив стакан води. На ранок, приблизно о 06 годині вона зайшла знову да нього, та покликала його, але він не відповідав. Тнувши його пальцем в плече, відчула, що він холодний та побачила, що він без ознак життя. В подальшому, приїхала швидка медична допомога та працівники поліції, які її та ОСОБА_17 забрали до райвідділу, де вони надавали показання;
- показаннями допитаного в суді як свідка ОСОБА_17 , який повідомив, що в його квартирі АДРЕСА_3 , у кімнаті спочатку певний час проживав ОСОБА_8 , а коли він з'їхав, потім проживав ОСОБА_10 .
При цьому, ІНФОРМАЦІЯ_2 у вечірній час, приблизно о 21-22 годині, почув крики з кімнати, де перебував ОСОБА_10 , забігши в кімнату побачив, як ОСОБА_8 наносить удари в область голови та тулуба ОСОБА_10 , який лежав на дивані, який потім в процесі побиття зламався. Він почав кричати, щоб ОСОБА_8 перестав бити ОСОБА_10 , але ОСОБА_8 не реагував і продовжував побиття. В подальшому, коли ОСОБА_8 пішов, він підійшов до ОСОБА_10 , та почув, що останній тяжко дихав, але про допомогу не просив. Через деякий час, зранку /точний час пригадати не зміг, у зв'язку з тривалим часом після подій, які мали місце ІНФОРМАЦІЯ_2/ виявив, що ОСОБА_10 не дихав. Вийшовши на вулицю, спіймав швидку медичну допомогу, лікарі якої констатували смерть ОСОБА_10 та викликали поліцію.
Також зазначив, що ОСОБА_8 періодично допускав протиправні дії щодо нього, ОСОБА_12 та сусідів, у зв'язку з чим були звернення до поліції, та вони його всі побоювались.
Показання потерпілого та свідків є послідовними, логічними, містять відомі їм обставини кримінального провадження, які суд першої інстанції безпосередньо сприймав під час судового засідання, та узгоджуються між собою, і доводи апеляційної скарги про наявність суттєвих суперечностей у поясненнях учасників кримінального провадження з доказами, які наявні у матеріалах справи цього не спростовують.
Крім того, всупереч доводам апеляційної скарги захисника, показання потерпілого та свідків повністю підтверджуються іншими, долученими до матеріалів кримінального провадження і безпосередньо дослідженими під час судового розгляду доказами, які доповнюють один одного та в своїй сукупності та підтверджують, що обвинувачений ОСОБА_8 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 121 КК України.
Зокрема, наступнимиджереламидоказів:
- даними протоколу огляду місця події від 10.07.2022 з фототаблицями до нього, відповідно до якого слідчим у присутності понятих за участю спеціалістів, було проведено огляд двокімнатної квартири АДРЕСА_3 . В кімнаті № 2, яка розташована навпроти вхідних дверей, на великому, зламаному дивані лежить труп літнього чоловіка / ОСОБА_10 /. На тенісці, трусах - численні плями підсохлої крові, трупне заклякання добре виражене у всіх групах м'язів. Труп холодний на дотик, у всіх частинах тіла. Трупні плями на задній поверхні тіла при натисканні о 10 год. 26 хв. зникають та відновлюються через 2 хв. 50 сек. На грудях трупа зліва, з переду є смугастий синець з просвітленням по центру, два подібних вузьких смугастих синці розташовані на животі справа. Ліві ребра зламані, в цьому місці набряки, на повіках очей синці, також визначаються синці на правій поверхні шиї. На нижній губі зліва є рана, покрита підсохлою кров'ю. Біля правого кута рота та в лівій ніздрі краплі підсохлої крові. Під час проведення огляду, було вилучено один зразок букального епітелію; один зразок речовини бурого кольору: три зрізи нігтьової пластини з правої руки ОСОБА_10 ;
- даними постанови про визнання речовими доказами від 10.07.2022, відповідно до якої вилучені предмети в ході огляду 10.07.2022 місця події, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні;
- даними висновку експерта ОСОБА_20 № 011-3949-2022 від 31.08.2022, відповідно до якого смерть ОСОБА_10 настала від тупої травми шиї з переломами під'язикової кістки і розвитком механічної асфіксії, про що зроблено висновки на основі таких даних, як переломи великих рогів під'язикової кістки з наявністю на шиї спереду справа прижиттєвих великих синців і крововиливів у підлеглі м'які тканини, капсулу та поверхневі шири правої частки щитоподібної залози і задню стінку глотки без міжальвеолярних перетинок, наявність загальноасфіктичних ознак. Травми шиї виникли незадовго до смерті (не більше 40 хвилин), має ознаки тяжкого тілесного ушкодження за критерієм небезпеки для життя. Між ними та настанням смерті існує прямий зв'язок. Враховуючи наявність гемо- і пневмотораксу та морфологічних ознак шоку, травми грудей і живота сприяли настанню смерті ОСОБА_10 . Травми грудей і живота (множинні переломи ребер, грудини, розриви внутрішніх органів) утворилися не менше ніж за 2-6 годин до настання смерті, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя. Між цими травмами та настанням смерті існує непрямий зв'язок;
- показаннями експерта ОСОБА_20 , допитаного в суді, який повідомив, що ним було проведено судово-медичну експертизу трупа ОСОБА_10 . Так, в ході проведення експертного дослідження, розпочатого 10.07.2022 о 10 год. 00 хв. було встановлено, що смерть настала приблизно за 12-14 годин до цього часу, тобто ІНФОРМАЦІЯ_2 приблизно о 21-22 год. Людина, якій були нанесені тілесні ушкодження, лежала. Послідовність нанесення травм була такою: перелом ребер, розрив нирок, травма шиї, яка була отримана від ударів з елементами стиснення. Потерпілий сам собі не міг нанести такі тілесні ушкодження.
- даними висновку експертного дослідження № 061-853-2022 від 19.08.2022, відповідно до якого вогнищеві крововиливи в шкірі, шиї, м'яких тканинах з ділянки під'язикової кістки та щитовидної залози без видимої клітинної реакції. Вогнища гострої альвеолярної емфіземи, осередки ателектазу, дистелектазу альвеол в легені. Вогнищеві крововиливи в печінці, нирці, серозі та брижі тонкої кишки, м'яких тканинах, з ділянки переломів, ребер зліва і справа, ділянки грудини з вогнищевою лейкоцитарною реакцією. Фокуси некротичного нефрозу з шунтуванням кровотоку в нирці. Набряк - набухання, дистрофія нейроцитів головного мозку. Стомогенний кардіосклероз з гіпоксичною дистрофією міокарду;
- даними висновку експертного дослідження № 051-1046-2022 від 14.07.2022, відповідно до якого в результаті токсилогічного дослідження крові трупа ОСОБА_10 не знайдено метиловий та етиловий спирти, а також пропіловий, бутиловий, аміловий спирти та їх ізомери;
- даними висновку експерта № 082-924-2022 від 22.07.2022, відповідно до якого кров трупа ОСОБА_10 відноситься до групи ізогемаглютиніном анти-А;
- даними протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 10.07.2022, який був досліджений в ході судового розгляду, з відеозаписом до нього, відповідно до якого ОСОБА_17 впізнав особу від № 2 / ОСОБА_8 /, яка 08.07.2022 за адресою: АДРЕСА_2 побила ОСОБА_10 ;
- даними протоколу проведення слідчого експерименту від 19.07.2022, який був досліджений судом, з відеозаписом до нього. Так, ОСОБА_17 , за участю статиста, спеціаліста, у присутності понятих відтворив події, які відбулися у квартирі АДРЕСА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2. ОСОБА_17 повідомив, що знаходився у кімнаті, де він проживав (розміщується з права по коридору за вхідними дверями). ОСОБА_10 проживав та знаходився на той момент у кімнаті, що знаходиться прямо навпроти вхідних до квартири дверей, куди ОСОБА_17 провів учасників слідчої дії. ОСОБА_17 зазначив, що ОСОБА_8 був проти того, щоб ОСОБА_10 проживав у кімнаті (прямо навпроти вхідних дверей до квартири АДРЕСА_5 ), де раніше проживав ОСОБА_8 . Коли ОСОБА_8 зайшов до приміщення квартири, то побачив, що ОСОБА_10 лежить на дивані, який ОСОБА_8 рахував своїм (як і кімнату). ОСОБА_17 на прохання слідчого, зазначив, що час доби був ближче до вечора, надворі сутеніло, близько 21 год. 00 хв. Крім того, ОСОБА_17 зазначив, що ОСОБА_8 зайшов до квартири, поламав та перевернув меблі. Особливо ОСОБА_17 закцентував увагу на дивані, який знаходився в кімнаті, де проживав ОСОБА_10 , який на момент проведення слідчого експерименту розламаний. ОСОБА_17 зазначив, що саме ОСОБА_8 зламав диван, так як ОСОБА_10 лежав на ньому, а ОСОБА_8 бив його. Крім того ОСОБА_17 повідомив, що коли ОСОБА_8 наносив удари ОСОБА_10 , він зробив йому зауваження, але він не реагував та продовжував наносити удари. На прохання слідчого, ОСОБА_17 за участю статиста відтворив події, які описував. ОСОБА_17 показував удари руками - обома в корпус тіла, а окрім ударів руками в тулуб, показав удар коліном у пахову зону статиста ( ОСОБА_10 ). ОСОБА_17 зазначив, що коли ОСОБА_8 наносив останньому удари, ОСОБА_10 лежав на дивані, наносив лівою та правою рукою, а також коліном в пах. Ударів, як ОСОБА_17 повідомив було не менше трьох. Після нанесення ударів, ОСОБА_8 втік та зі слів ОСОБА_17 наостанок показав на статистові, як ОСОБА_8 наніс один удар рукою в область його обличчя;
- даними протоколу проведення слідчого експерименту від 19.07.2022, який був досліджений судом, з відеозаписом до нього. Так, ОСОБА_12 за участю статиста, спеціаліста, у присутності понятих відтворила події, які відбулися 08.07.2022 у квартирі АДРЕСА_3 . ОСОБА_12 повідомила, що у вказаній квартирі вона тимчасово проживала у ОСОБА_17 . Окрім неї, у квартирі ОСОБА_17 ще проживав ОСОБА_10 , а також ОСОБА_8 , який то з'являвся, то зникав. 08.07.2022 приблизно о 22 год. 00 хв., коли вона разом з ОСОБА_17 та ОСОБА_10 перебувала у квартирі, роздався стукіт у вхідні двері, які пішов відчиняти ОСОБА_17 . ОСОБА_10 та вона продовжили сидіти на дивані. Після чого ОСОБА_12 показала на диван, який був зламаний, та знаходився у кімнаті, в якій жив ОСОБА_10 та ОСОБА_8 , але повідомила, що на момент проведення слідчого експерименту, обстановка у квартирі відповідала тій, яка була з 08.07.2022 по 10.07.2022. ОСОБА_8 почав звертатись до ОСОБА_10 : «ти лежишь на моем диване, ти здесь жить не будешь». ОСОБА_12 зазначила, що коли ОСОБА_8 зайшов до квартири, то почав бити присутніх на той момент. ОСОБА_8 наносив удари обома руками ОСОБА_10 в область голови, після чого обхопив голову руками, потягнув вперед та наніс не менше одного удару коліном в область голови. Після чого ОСОБА_10 втратив рівновагу та впав на ліжко. ОСОБА_8 навалився на нього та почав продовжувати наносити удари в область тулуба. Після цього, ОСОБА_8 наніс удар ОСОБА_12 та ОСОБА_17 . Після цього, ОСОБА_17 зробив ОСОБА_8 зауваження, що він б'є жінку, а той у відповідь наніс удар ОСОБА_17 . Коли бійка завершилась, ОСОБА_8 сказав, що «здесь никто жить не будет» та залишив квартиру. Після цього ОСОБА_12 почала розповідати про події, які відбулися ІНФОРМАЦІЯ_2 близько 19 год. 00 хв. Так, через відчинений балкон вона почула, що ОСОБА_8 повертається до квартири, та злякавшись, що повторяться події, які були 08.07.2022, вибігла з приміщення квартири. ОСОБА_17 в цей момент знаходився у свої кімнаті /з права від вхідних дверей/, а ОСОБА_10 у своїй /прямо від вхідних дверей/. ОСОБА_12 зазначила, що коли вона побачила як ОСОБА_8 зайшов у під'їзд та піднімався сходами, вона вибігла на поверх вище, а двері до квартири залишились відчиненими та вона все чула, коли ОСОБА_8 зайшов до квартири. Так, ОСОБА_8 кричав: «ну что не ушел еще отсюда» та почула як він почав наносити удари ОСОБА_10 , а саме характерні звуки та крики зі стонами ОСОБА_10 . Після чого почула фразу від ОСОБА_17 «Перестань его бить». ОСОБА_8 знаходився в квартирі близько 10 хвилин, та коли він пішов, вона повернулась до квартири та побачила, що ОСОБА_10 знаходився в кімнаті, прямо від дверей, на дивані. ОСОБА_10 відмовився викликати швидку медичну допомогу, та на питання ти як, сказав, що все болить та ліг спати. Вночі приблизно о 02 год. вона чула, як ОСОБА_10 вставав до туалету. Зранку вона та ОСОБА_17 виявили ОСОБА_10 без ознак життя;
- даними висновку експерта № 091-190-2022 від 31.08.2022, відповідно до якого кров ОСОБА_10 відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти-А ізосерелогічної системи АВО. При судово-цитологічному дослідженні змиву з лівої руки ОСОБА_10 виявлені кров та слина людини, статеву приналежність якої не встановили через непридатність ядер лейкоцитів та ядер клітин для цитологічного аналізу. При визначенні групової належності слідів виявлений антиген В ізосерелогічної системи АВО, що не виключає їх походження від потерпілого ОСОБА_10 ;
- даними висновку експерта № 091-189-2022 від 31.08.2022, відповідно до якого при судово-цитологічному досліджені піднігтьового вмісту правої руки ОСОБА_10 виявлені кров та слина особи чоловічої генетичної статі, при визначені гпуової приналежності яких вилаяний антиген В ізосерелогічної системи АВО, що не виключає походження слідів від потерпілого ОСОБА_10 ;
- даними висновку експерта № 042/1-196-2022 від 12.07.2022, відповідно до якого при проведенні судово-медичного обстеження ОСОБА_8 виявлені садна-в лобній ділянці справа та тильній поверхні лівої кисті в проекції 3,4,5, п'ясно-фалангових суглобів, на задній поверхні правого плеча у нижній третині, на зовнішній поверхні лівого ліктьового суглоб; крововилив в піднігтьову пластину, морфологія яких може відповідати 2-4 доби на момент обстеження. Садно на фоні синця в підключній ділянці справа, морфологія яких може відповідати терміну 3-5 діб на момент обстеження. Синці - по верхньому краю правої лопатки, на передній поверхні правого передпліччя у верхній і середній третинах, на задній поверхні правого плеча у нижній третині морфологія яких може відповідати терміну 5-8 діб на момент обстеження. Описані ушкодження утворилися від дії /синці- за рахунок ударів під кутами, наближеними до прямих; садна-за рахунок ковзання, тертя або удару під кутом/;
- даними висновку судово-психіатричної експертизи №312 від 26.07.2022, відповідно до якої, у період правопорушення /ІНФОРМАЦІЯ_2/ ОСОБА_8 не перебував у стані афекту, в тому числі, фізіологічному. У ОСОБА_8 визначаються нормальний рівень функціонування інтелектуально-мнестичної сфери; активність; екстравертованість; товариськість, емоційна лабільність, переважання збудних форм реагування у конфліктах, впертість у проведенні своєї позиції, претензійність, вимогливість, зовнішньо-звинувачувальний характер суджень та оцінок, схильність до вживання алкоголю. Наявні особливості емоційної сфери посилюються в стані сп'яніння, що проявляються в поведінці ОСОБА_8 в період правопорушення;
- даними постанови про визнання речових доказів від 11.07.2022, відповідно до якої речі, виявлені у ОСОБА_8 в ході затримання, а саме: мобільний телефон марки «Realme» сірого кольору, грошові кошти в сумі 14 грн. 10 коп. - визнано речовими доказами у кримінальному провадженні;
- даними протоколу огляду мобільного телефону від 25.07.2022, проведеного слідчим за участю понятих, відповідно до яких оглянуто телефон марки «Realme» сірого кольору, вилученого в ОСОБА_8 , встановлено серійний номер, ІМЕІ;
- даними протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 16.08.2022, відповідно до якого слідчим, вилучено у ПрАТ «ВФ Україна» інформацію в електронному вигляді, по мобільному телефону, вилученого в ході затримання ОСОБА_8 ;
- даним протоколу огляду від 16.08.2022 з додатками до нього, відповідно до якого слідчим оглянуто інформацію, яку було вилучено у ПрАТ «ВФ Україна». Так, встановлено, що мобільній телефон з ІМЕІ НОМЕР_1 , належний ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 о 18 год. 45 хв. зафіксовано по вул. Шолуденка, 27/6 у м. Києві;
- даними постанови про визнання речових доказів від 16.07.2022, відповідно до якої вилучений в ході проведення слідчої дії - диск в ПрАТ «ВФ Україна», визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
При вирішенні питання про достатність доказів, установлених під час змагального судового розгляду, для визнання особи винуватою суди мають керуватися приписами частин 2 та 4 ст. 17 КПК України, згідно з якими ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення. При цьому сторона обвинувачення має довести винуватість особи поза розумним сумнівом, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Така позиція узгоджується з приписами ч. 3 ст. 62 Конституції України.
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин було вчинено і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину. Поза розумним сумнівом повинно бути доведено всі обставини, які в силу ст. 91 КК України належать до предмета доказування та мають правове значення для правильної кваліфікації діяння.
Вирішення таких питань має бути здійснено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення та захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, було спростовано фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна та безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред'явленим обвинуваченням.
Крім того, про стандарт доказування "поза розумним сумнівом" неодноразово зазначав у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини ("Нечипорук і Йонкало проти України" від 21 квітня 2011 року та "Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанії" від 06 грудня 1998 року).
З оскаржуваного вироку убачається, що згідно з положеннями ст. 94 КПК України суд під час прийняття відповідного процесуального рішення за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінював кожний доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - із точки зору достатності та взаємозв'язку, на підставі чого дійшов правильного висновку про доведеність винуватості ОСОБА_8 у пред'явленому йому обвинуваченні. Такий висновок суд належним чином детально обґрунтував у прийнятому рішенні.
Доводи апеляційної скарги про те, що відсутні докази винуватості ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого злочину, колегія суддів уважає об'єктивно необґрунтованими і вкрай неспроможними, оскільки вони повністю спростовуються комплексом наведених у судовому вироку доказів, є надуманими, неконкретними та висунутими ним з метою підтримання будь-яким чином обраної позиції захисту. При цьому всі наведені у вироку докази зібрані в стадії досудового розслідування та під час судового розгляду провадження судом першої інстанції, які покладені ним в основу обвинувального вироку, отримані, досліджені, перевірені та оцінені відповідно до вимог КПК України та нічим не спростовані.
Так, суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_8 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 121 КК України, тобто заподіяв потерпілому умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого.
Відповідно до матеріалів провадження в ході судового слідства було встановлено, що ОСОБА_8 , перебуваючи в приміщенні кв. АДРЕСА_3 , наніс численні удари руками та ногами в область обличчя та тулубу потерпілого ОСОБА_10 , тобто в область тіла, де розташовані життєво важливі органи людини, внаслідок чого настала смерть потерпілого.
Згідно з висновком експерта № 011-3949-2022 від 31.08.2022 смерть ОСОБА_10 настала від тупої травми шиї з переломами під'язикової кістки і розвитком механічної асфіксії, про що зроблено висновки на основі таких даних, як переломи великих рогів під'язикової кістки з наявністю на шиї спереду справа прижиттєвих великих синців і крововиливів у підлеглі м'які тканини, капсулу та поверхневі шири правої частки щитоподібної залози і задню стінку глотки без міжальвеолярних перетинок, наявність загальноасфіктичних ознак.
До того ж, як убачається з показань ОСОБА_8 , які він давав у ході судового розгляду в суді першої інстанції, він не заперечував факт його місцезнаходження на місці вчинення злочину ІНФОРМАЦІЯ_2 (т. 4 а.с. 17).
Факт нанесення ударів обвинуваченим ОСОБА_8 потерпілому ОСОБА_10 підтвердили свідки ОСОБА_12 та ОСОБА_17 .
Колегія суддів вважає, що обставини, встановлені у даному кримінальному провадженні виключають можливість отримання потерпілим ОСОБА_10 тяжких тілесних ушкоджень в інший спосіб, аніж унаслідок його побиття обвинуваченим, і підтверджують те, що в результаті нанесених обвинуваченим тяжких тілесних ушкоджень потерпілому настала смерть останнього, що спростовує доводи сторони захисту про протилежне.
Ураховуючи встановлені обставини, в діях ОСОБА_8 наявні всі елементи об'єктивної та суб'єктивної сторін кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.121 КК України.
Що стосується доводів захисника про те, що показання свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 є суперечливими, слід вказати наступне.
Підстав не довіряти показанням свідків, які були попереджені про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання та приведені до присяги, у суду не було, а в апеляційній скарзі не вказані ймовірні причини обмови обвинуваченого з боку свідків.
Показання даних свідків є чіткими, логічними, послідовними (вони переконливо повідомили про обставини вчиненого кримінального правопорушення), а також дослідженими письмовими доказами, які є безспірними та такими, що доповнюють один одного.
Крім того, винуватість ОСОБА_8 встановлена не виключно на показаннях потерпілого та свідків, а на підставі сукупності інших доказів, детальний аналіз яких міститься в мотивувальній частині вироку.
Є необґрунтованими доводи сторони захисту про те, що суд безпідставно послався у вироку на заяви потерпілих ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , оскільки відповідно до вимог закону, зокрема ст. 85 КПК України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
Згідно сталої практики Верховного Суду доказування тих чи інших обставин злочину досить часто ґрунтується не на основі одного чи кількох прямих доказів, а на аналізі саме сукупності всіх, у тому числі непрямих доказів, на підставі чого й робиться висновок про доведеність поза розумним сумнівом або недоведеність (згідно з цим стандартом доказування) факту вчинення злочину конкретною особою.
Тобто, для доведеності вини ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, суд першої інстанції у відповідності до вимог закону не тільки міг, а й використав непрямі докази, які в сукупності підтверджували обставини, що підлягали доказуванню у даному кримінальному провадженні та які не викликають сумнівів у своїй достовірності та допустимості.
Крім того, слід звернути увагу на те, що даними висновку експерта № 042/1-196-2022 від 12.07.2022, відповідно до якого при проведенні судово-медичного обстеження ОСОБА_8 виявлені садна-в лобній ділянці справа та тильній поверхні лівої кисті в проекції 3,4,5, п'ясно-фалангових суглобів, на задній поверхні правого плеча у нижній третині, на зовнішній поверхні лівого ліктьового суглоб; крововилив в піднігтьову пластину, морфологія яких може відповідати 2-4 доби на момент обстеження. Садно на фоні синця в підключній ділянці справа, морфологія яких може відповідати терміну 3-5 діб на момент обстеження. Синці - по верхньому краю правої лопатки, на передній поверхні правого передпліччя у верхній і середній третинах, на задній поверхні правого плеча у нижній третині морфологія яких може відповідати терміну 5-8 діб на момент обстеження.
Вказане підтверджує наявність конфлікту між обвинуваченим та потерпілим, внаслідок якого обвинувачений також отримав тілесні ушкодження. При цьому, обвинувачений в результаті даного конфлікту одразу ж обрав неправомірний спосіб своїх дій у вигляді нанесення тяжких тілесних ушкоджень, від яких потерпілий помер.
Доводи захисника про те, що докази сторони обвинувачення не підтвердили перебування ОСОБА_8 за місцем скоєння злочину, були предметом перевірки місцевого суду, який обґрунтовано їх відхилив. При цьому послався на:протокол огляду диску від 16.08.2022, а саме інформації, яка була вилучена в порядку тимчасового доступу у ПрАТ «ВФ Україна», яким встановлено, що ОСОБА_8 перебував ІНФОРМАЦІЯ_2 о 18 год. 45 х. по вул. Шолуденка, 27/6 у м. Києві, яка територіально знаходиться в безпосередній близькості до АДРЕСА_6; дані витягу бази АРМОР, наданої прокурором, та інформації, отриманої захисником в порядку тимчасового доступу, вбачається, що ОСОБА_13 , ОСОБА_14 зверталися до поліції із заявами, що ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 приблизно о 22 год. 00 хв. за адресою: АДРЕСА_2 , наніс їм тілесні ушкодження, що також свідчить про те, що ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 у вечірній час перебував за адресою: АДРЕСА_2 .
В будь-якому випадку суд, обґрунтовуючи доведеність винуватості ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, взяв до уваги сукупність досліджених доказів.
Твердження захисника про те, що суд використав як докази особисті характеристики обвинуваченого є безпідставними, оскільки дані про особу обвинуваченого за містом вироку враховані судом при призначенні покарання.
На думку суду апеляційної інстанції, місцевий суд із дотриманням приписів ст.ст.10, 22 КПК України створив необхідні умови для виконання учасниками процесу своїх процесуальних обов'язків і реалізації наданих їм прав, за клопотанням учасників провадження здійснив усі передбачені КПК України заходи для всебічного встановлення істини по справі.
За змістом ст.ст. 50, 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень. При призначенні покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненного злочину, особу винного, обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання.
Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Суд першої інстанції при призначенні покарання ОСОБА_8 врахував дані про його особу, який був засуджений за вчинення кримінального правопорушення проти здоров'я особи, працював неофіційно, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, стан здоров'я обвинуваченого та його вік.
Обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання ОСОБА_8 , судом не встановлено.
За таких обставин, місцевий суд дійшов правильного висновку, що виправлення та перевиховання ОСОБА_8 можливе лише в умовах ізоляції від суспільства.
Призначене обвинуваченому покарання в межах санкції ч. 2 ст. 121 КК України, яке, при цьому, є наближеним до мінімальної межі, відповідає вимогам ст.ст. 50, 65 КК України, за своїм видом і розміром законне, справедливе та сприяє меті покарання, тобто є необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_8 та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду першої інстанції повно й усебічно розглянути провадження, за результатом чого постановити законне, обґрунтоване та справедливе судове рішення, не встановлено.
Отже, апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а вирок суду має бути залишений без змін.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргузахисника ОСОБА_9 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
Вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 23 серпня 2024 року щодо ОСОБА_8 - залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Суддя Суддя Суддя