22 травня 2026 року місто Київ
єдиний унікальний номер справи: 759/2838/22
номер провадження: 22-ц/824/5527/2026
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого - Верланова С.М. (суддя - доповідач),
суддів: Невідомої Т.О., Нежури В.А.,
за участю секретаря - Габунії М.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Київської міської ради на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 12 листопада 2025 року у складі судді Шум Л.М., у справі за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, Корюківської міської ради Чернігівської області, третя особа: ОСОБА_2 , про визнання права власності на квартиру у порядку спадкування,
У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Київської міської ради, Корюківської міської ради Чернігівської області, у якому, з урахування заяви про збільшення позовних вимог від 11 квітня 2024 року (а.с. 43-56, т.2), просила:
встановити факт постійного проживання ОСОБА_3 на момент смерті у квартирі АДРЕСА_1 ;
встановити факт постійного проживання ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 разом зі спадкодавцем ОСОБА_3 на час відкриття спадщини у квартирі АДРЕСА_1 ;
встановити факт постійного проживання ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 разом зі спадкодавцем ОСОБА_4 на час відкриття спадщини у квартирі АДРЕСА_1 ;
встановити факт постійного проживання ОСОБА_5 на момент смерті у квартирі АДРЕСА_2 ;
визнати за ОСОБА_2 у порядку спадкування за законом право власності на 1/9 частку у праві спільної часткової власності на квартиру АДРЕСА_1 ;
визнати за ОСОБА_1 у порядку спадкування за законом право власності на 8/9 часток у праві спільної часткової власності на квартиру АДРЕСА_1 ;
визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/4 частки у праві спільної часткової власності на будинок АДРЕСА_3 та земельну ділянку, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 .
Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , перебували у шлюбі, в якому народжено четверо дітей: ОСОБА_8 (у зв'язку з одруженням змінила прізвище на « ОСОБА_8 »), ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .
Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно квартира АДРЕСА_1 , належала на праві спільної часткової власності ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 - по 1/5 частці кожному.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , після смерті якої відкрилась спадщина у вигляді 1/5 частки квартири АДРЕСА_2 . Станом на час смерті вона проживала за адресою: АДРЕСА_4 . Спадкоємцями першої черги за законом були чоловік та четверо дітей, які постійно проживали разом зі спадкодавицею та прийняли спадщину фактично, отримавши кожен по 1/20 частки квартири.
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4 , після смерті якого відкрилась спадщина у вигляді 1/4 частки квартири (1/5 початкова частка + 1/20 частка успадкована після смерті дружини). Станом на час смерті він проживав за адресою: АДРЕСА_4 . Спадкоємцями першої черги, які проживали разом зі спадкодавцем, були троє синів: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , які фактично прийняли спадщину, отримавши кожен по 1/12 частки.
ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_7 , у якого залишилась донька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Станом на час смерті батько був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_4 . На момент смерті батька ОСОБА_2 була неповнолітньою, тому відповідно до ч.4 ст.1268 ЦК України вважається такою, що прийняла спадщину, та успадкувала 1/9 частку квартири.
ІНФОРМАЦІЯ_5 помер ОСОБА_5 , який станом на час смерті постійно проживав за адресою: АДРЕСА_4 . Спадкоємців першої черги після смерті не було. Спадкоємцями другої черги є брат ОСОБА_6 , який фактично проживав разом зі спадкодавцем, сестра ОСОБА_1 яка звернулась до нотаріуса у 2020 році, та племінниця ОСОБА_2 за правом представлення відповідно до ч.3 ст.1266 ЦК України.
ІНФОРМАЦІЯ_6 помер ОСОБА_6 . Спадкоємицями другої черги стали сестра ОСОБА_1 , яка звернулась до нотаріуса у 2023 році та племінниця ОСОБА_2 за правом представлення.
Заяви про прийняття спадщини подавались приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Бахмут І.М.
Внаслідок послідовного спадкування після смерті всіх вищезазначених осіб право власності на квартиру АДРЕСА_2 розподілилось наступним чином: ОСОБА_1 належить 8/9 часток, а ОСОБА_2 - 1/9 частка.
З урахуванням наведеного, ОСОБА_1 просила її позов задовольнити.
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 25 лютого 2025 року до участі у справі залучено ОСОБА_2 як третю особу.
Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 12 листопада 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено.
Встановлено факт постійного проживання ОСОБА_3 на момент смерті у квартирі АДРЕСА_1 .
Встановлено факт постійного проживання ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 разом зі спадкодавцем ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини у квартирі АДРЕСА_1 .
Встановлено факт постійного проживання ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 разом зі спадкодавцем ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час відкриття спадщини у квартирі АДРЕСА_1 .
Встановлено факт постійного проживання ОСОБА_5 на момент смерті у квартирі АДРЕСА_1 .
Визнано за ОСОБА_2 у порядку спадкування за законом право власності на 1/9 частку у праві спільної часткової власності на квартиру АДРЕСА_1 .
Визнано за ОСОБА_1 у порядку спадкування за законом право власності на 8/9часток у праві спільної часткової власності на квартиру АДРЕСА_1 .
Визначено, що частка належна ОСОБА_5 у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку, кадастровий номер 7422410100:04:000:1518, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , площею 0,1 га, становить 1/4 частину земельної ділянки.
Визнано за ОСОБА_1 у порядку спадкування за законом право власності на 1/4 частку у праві спільної часткової власності на будинок АДРЕСА_3 .
Визнано за ОСОБА_1 у порядку спадкування за законом право власності на 1/4 частку земельної ділянки, кадастровий номер 7422410100:04:000:1518, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .
Стягнуто з Київської міської ради на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 4 980 грн 00 коп.
Стягнуто з Корюківської міської ради Чернігівської області на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 4 980 грн 00 коп.
Рішення суду першої інстанції в частині стягнення з Київської міської ради на користь ОСОБА_1 судового збору у розмірі 4 980 грн 00 коп. мотивоване тим, що відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а у зв'язку із задоволенням позову судові витрати підлягають покладенню на відповідачів.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції в частині стягнення судового збору у розмірі 4 980 грн 00 коп., Київська міська рада подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати в частині стягнення з Київської міської ради на користь ОСОБА_1 судових витрат у розмірі 4 980 грн 00 коп. та ухвалити в цій частині нове рішення, яким покласти судові витрати на позивачку, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.
Апеляційна скарга мотивована тим, що спір виник не з вини Київської міської ради, оскільки вона не порушувала прав позивача, не претендувала на спірне майно як на відумерлу спадщину та була залучена до справи лише як орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. На думку Київської міської ради, за наявності спадкоємців за законом Київська міська рада не є належною стороною, на яку можуть бути покладені судові витрати, а тому суд першої інстанції безпідставно стягнув із неї судовий збір.
Відповідачі у справі та третя особа ОСОБА_2 , не скористались своїм правом на подання до суду відзиву на апеляційну скаргу, своїх заперечень щодо змісту і вимог апеляційної скарги до апеляційного суду не направили.
Згідно з ч.3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Сторони у справі повідомлені судом апеляційної інстанції про судове засідання, призначене на 12 травня 2026 року на 10 год 15 хв., завчасно, в установленому законом порядку, проте у судове засідання вони не з'явились, причину неявки суду не повідомили.
Так, представник ОСОБА_1 - адвокат Матвійчук Д.В., відповідачі: Київська міська рада й Корюківська міська рада Чернігівської області, отримали судову повістку про виклик до суду 09 березня 2026 року шляхом направлення повістки до їх електронних кабінетів підсистеми «Електронний суду», що підтверджується звітами про доставку вихідної кореспонденції Київського апеляційного суду (а.с. 211-214, т.2).
Також позивач ОСОБА_1 і третя особа: ОСОБА_2 особисто повідомлялися судом шляхом направлення судової повістки на наявну в матеріалах справи адресу їх місця проживання ( АДРЕСА_5 ; АДРЕСА_6 ). 27 березня 2026 року та 28 березня 2026 року на адресу Київського апеляційного суду повернулися конверти із судовими повісткою, направленими на їх поштову адресу, з відміткою пошти «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.215-218, т.2).
Згідно з ч.6 ст.128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур'єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
Відповідно до положень ч.8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: день вручення судової повістки під розписку (пункт 1); день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи (пункт 2); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (пункт 3).
За таких обставин, сторони у справі вважаються належним чином повідомленими про розгляд справи.
Крім того, 30 квітня 2026 року на адресу Київського апеляційного суду надійшло клопотання від представника Київської міської ради - Станкевич В.В. про розгляд справи без участі представника Київської міської ради за наявними у справі матеріалами (а.с.219-220, т.2).
Зважаючи на вимоги ч.2 ст.372 ЦПК України, якою передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, колегія суддів визнала неявку сторін у справі такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 12 листопада 2025 року частині вирішення по суті позовних вимог ОСОБА_1 , а також в частині стягнення судового збору з Корюківської міської ради Чернігівської області на користь позивачки, в апеляційному порядку не оскаржується, тому відповідно до положень ч.1 ст.367 ЦПК України його законність та обґрунтованість колегією суддів не перевіряється.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Статтею 175 ЦПК України встановлено ряд вимог, яким повинна відповідати позовна заява.
Зокрема, у відповідності до ч.4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону
Відповідно до вимог п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» при подачі позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру юридичною особою справляється судовий збір в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір»).
З матеріалів справи вбачається, що за подання даного позову в електронній формі ОСОБА_1 сплатила судовий збір у розмірах та порядку визначеному ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», а саме, у сумі 9 960 грн 00 коп. (а.с.13, т.1).
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У даній справі рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 12 листопада 2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено у повному обсязі (задоволено 100% позовних вимог немайнового та майнового характеру).
Отже, встановивши, що ОСОБА_1 при зверненні до суду сплатила судовий збір у встановленому законом розмірі, а її позовні вимоги задоволено у повному обсязі, тобто на 100%, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно застосував положення ч. 1 ст. 141 ЦПК України.
З огляду на повне задоволення позову, суд першої інстанції мав імперативний процесуальний обов'язок покласти судові витрати зі сплати судового збору на відповідачів пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Оскільки відповідачами у справі є Київська міська рада та Корюківська міська рада Чернігівської області, розподіл судового збору між ними у рівних частинах, а саме, по 4 980 грн 00 коп., з кожного є правильним та відповідає вимогам закону.
Суд першої інстанції не мав процесуальної дискреції вирішити питання про розподіл судового збору інакше, зокрема покласти ці витрати на позивачку. Отже, стягнення з Київської міської ради на користь ОСОБА_1 судового збору у розмірі 4 980 грн 00 коп. є законним та обґрунтованим.
Доводи апеляційної скарги Київської міської ради щодо безпідставності покладення на неї судового збору колегія суддів відхиляє, оскільки Київська міська рада брала участь у справі у процесуальному статусі відповідача, позов у суді першої інстанції не визнавала, про відсутність предмета спору не заявляла та клопотань про закриття провадження з цих підстав не подавала. За таких обставин, з огляду на повне задоволення позову та імперативні приписи ч.1 ст.141 ЦПК України, Київська міська рада зобов'язана нести відповідну частину судових витрат зі сплати судового збору.
Інший підхід суперечив би процесуальному закону, який пов'язує розподіл судового збору з результатом вирішення спору та розміром задоволених позовних вимог.
Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині є законним і обґрунтованим, судом додержано вимоги матеріального та процесуального права, а тому це рішення в оскаржуваній частині відповідно до ст.375 ЦПК України необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Датою постанови апеляційного суду є дата складення повного її тексту, оскільки справа розглянута за відсутності учасників справи без проголошення скороченого судового рішення (вступної та резолютивної частин) та в цьому випадку підлягають застосуванню положення другого речення ч.5 ст.268 ЦПК України, якою передбачено, що датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2022 року у справі № 1519/2-5034/11 (провадження № 61-175сво21).
Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах,
Апеляційну скаргу Київської міської ради залишити без задоволення.
Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 12 листопада 2025 року в частині стягнення із Київської міської ради на користь ОСОБА_1 судових витрат у розмірі 4 980 (чотири тисячі дев'ятсот вісімдесят) грн 00 коп. залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий
Судді: