Апеляційне провадження
№22-ц/824/11680/2026
22 травня 2026 року місто Київ
справа №761/51917/25
Київський апеляційний суд у складі судді-доповідача Борисової О.В., перевіривши виконання вимог ст.356 ЦПК України за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 02 квітня 2026року, ухвалене під головуванням судді Матвєєвої Ю.О., у справі за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, -
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 02 квітня 2026 року позов КП «Київтеплоенерго» задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП «Київтеплоенерго» заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 81090,30 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП «Київтеплоенерго» витрати по оплаті судового збору у розмірі 3028 грн.
Не погоджуючись частково з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач ОСОБА_1 04 травня 2026 року подав апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду.
11 травня 2026 року Київським апеляційним судом до Шевченківського районного суду міста Києва булонаправлено запит про витребування справи №761/51917/25.
18 травня 2026 року вказана цивільна справа надійшла до Київського апеляційного суду.
Проте, апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду Київським апеляційним судом, виходячи з наступного.
Відповідачем ОСОБА_1 разом з апеляційною скаргою були подані клопотання про звільнення від сплати судового збору та про відстрочення сплати судового збору.
В обґрунтування вимог посилавсь на те, що на даний час його майновий стан через скрутне становище й тривале лікування не дозволяє йому сплатити судовий збір за апеляційну скаргу на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 02 квітня 2026року через значні витрати на лікування й відсутність доходу, що підтверджується оригіналом консультативного висновку Інституту нейрохірургії, квитанціями на оплату ліків та відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про відсутність доходів з жовтня 2025 року по березень 2026 року.
Суд вважає, що клопотання не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до положень пункту 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови, що: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік;предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
За правилами частини другої статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 січня 2021 року у справі №0940/2276/18 (провадження №11-336апп20) дійшла висновку, що з аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може...», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Європейський суд з прав людини виходить з того, що судовий збір має бути «розумним», тобто таким, що, з урахуванням фінансового положення заявника, може бути ним сплачений. Адже невиправдано великий його розмір, який не враховує фінансове положення заявника, а розраховується на основі певного відсотка від суми, що є предметом розгляду справи, може бути розцінений як такий, що непропорційно обмежує право на доступ до правосуддя. Зокрема, така позиція була викладена у справі «Георгел і Георгета Стоїческу проти Румунії» (рішення від 26 липня 2011 року).
Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах.
У той же час, гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду.
При вирішенні питання про відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов'язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору.
Наведене відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливими для всіх учасників процесу.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Європейський суд з прав людини (у рішеннях від 26 липня 2005 року у справі «Княт проти Польщі», від 26 липня 2005 року у справі «Єдамський та Єдамська проти Польщі») вказав, що, оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення його сплати, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розміру заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану.
Тобто можливість особи розпоряджатися своїми коштами та майном повинна враховуватися судами при оцінці фінансового (майнового) стану цієї особи при вирішенні питань, пов'язаних зі сплатою судового збору.
На підтвердження зазначених у клопотаннях обставин відповідач ОСОБА_1 надав суду оригінал консультативного висновку ДУ «Інституту нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова НАМН України» від 29 квітня 2026 року, квитанції на оплату ліків та відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за період з жовтня 2025 року по березень 2026 року
Разом з тим, вказані документи, а саме консультативний висновок ДУ «Інституту нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова НАМН України» від 29 квітня 2026 року, квитанції на оплату ліків та відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору, які були долучені відповідачем не можуть бути єдиною та безумовною підставою для звільнення від сплати судового збору або відстрочення його сплати, оскільки вони не підтверджують реальний майновий стан відповідача на момент подання апеляційної скарги, зокрема не є достатніми доказами на підтвердження відсутності у ОСОБА_1 інших доходів за останні 12 місяців.
А відтак, наведені апелянтом доводи щодо звільнення від сплати судового збору за подачу апеляційної скарги або відстрочення його сплатита надані у їх підтвердження докази не можна визнати такими, що унеможливлюють чи утруднюють сплату судового збору, оскільки апелянтом не надано суду доказів на підтвердження свого складного майнового стану за 2025 рік, який би унеможливлював сплату ним судового збору: банківські документи про відсутність на рахунку коштів, відсутність нерухомого та рухомого майна з якого отримується дохід, компенсації, прибутку.
До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 18 листопада 2021 року у справі №910/4473/21, від 02 лютого 2022 року у справі №697/2951/19.
Тому, апелянту необхідно сплатити судовий збір у порядку та розмірі, визначених Законом України «Про судовий збір» або подати до Київського апеляційного суду документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з п.3 ч.4 ст.356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги на рішення суду фізичною особою або фізичною особою - підприємцемсправляється судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 8 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров'ю (крім моральної шкоди), - не більше 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум) (ч.4 ст.6 Закону України «Про судовий збір»).
Як вбачається з матеріалів справи, в суді першої інстанції підлягав сплаті судовий збір у розмірі 3028грн.
В апеляційній скарзі, апелянт просить скасувати оскаржуване рішення частково та ухвалити нове, яким:
зменшити суму стягнення основної заборгованості за житлово-комунальні послуги на 48000 грн; ??
відмовити КП «Київтеплоенерго» у задоволенні позовних вимог в частині стягнення 3% річних, інфляційних втрат та пені повністю.
Враховуючи ч.4 ст.6 Закону України «Про судовий збір» та те, що апелянт просить скасувати оскаржуване рішення в частині стягнення з нього заборгованості за житлово-комунальні послуги у розмірі 33090,30 грн, відповідачу ОСОБА_1 потрібно сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1853,58 грн.
Отже, апелянту необхідно сплатити судовий збір за подачу апеляційної скарги на рішення суду у розмірі 1853,58 грн на реквізити: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Соломян. р-н/22030101, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), розрахунковий рахунок: UA548999980313101206080026010, МФО банку отримувача: 899998, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, код класифікації доходів бюджету: 22030101 та надати до Київського апеляційного суду оригінал квитанції про оплату судового збору.
Також апелянтом всупереч вимогам п.2 ч.2 ст.356 ЦПК України в апеляційній скарзі не зазначені відомості про наявність або відсутність електронного кабінету в особи, яка подає апеляційну скаргу.
А тому, відповідачу ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір, подати до Київського апеляційного суду квитанцію про оплату та апеляційну скаргу в новій редакції із зазначенням відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету в нього, яка повинна відповідати вимогам ст.356 ЦПК України та надати її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст.356 цього Кодексу застосовуються положення ст.185 цього Кодексу.
Керуючись ст.ст.185, 357 ЦПК України, -
У задоволенні клопотань відповідача ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору та про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 02 квітня 2026року, ухвалене під головуванням судді Матвєєвої Ю.О., у справі за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги залишити без руху.
Надати строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали.
У разі не виконання вимог ухвали у визначений строк скарга буде вважатись неподаною та повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя-доповідач Борисова О.В.