Виноградівський районний суд Закарпатської області
Справа № 299/2795/15-ц
Номер провадження 6/299/63/26
25.05.2026 року м. Виноградів
Виноградівський районний суду Закарпатської області в особі: головуючого-судді Трагнюк В.Р., при секретарі Конар В.М., за участі представника ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції заяву стягувача Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТО ПРОСТО" про поновлення строку пред'явлення виконавчого докумету до виконання та видачу дублікатів виконавчих листів у справі №299/2795/15-ц, заінтересовані особи: ОСОБА_2 (відповідач), ОСОБА_3 (відповідач), Виноградівський відділ державної виконавчої служби у Берегівському районі Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України,
Товариство з обмеженою відповідальністю "АВТО ПРОСТО" (далі по тексту заявник, ТОВ "АВТО ПРОСТО") звернулося в суд із заявою про поновлення строку пред'явлення виконавчого докумету до виконання та видачу дублікатів виконавчих листів у справі№299/2795/15-ц, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Виноградівський відділ державної виконавчої служби у Берегівському районі Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.
Заявлені вимоги мотивує тим, що заочним рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області від 07 грудня 2015 року у справі № 299/2795/15-ц позовні вимоги ТОВ «АВТО ПРОСТО» задоволені, ухвалено стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ТОВ «АВТО ПРОСТО» суму заборгованості за угодою № 326075 в розмірі 72 623 грн. 44 коп., судові витрати по сплаті судового збору з кожного по 363,11 грн.
16.05.2016 роу судом видані виконавчі листи.
15.08.2016 року було відкрито виконавчі провадження.
У квітні 2021 року з інформації розміщеної на сайті Автоматизованої системи виконавчого провадження, товариству стало відомо про те, що 20.06.2017 року та 29.12.2018 року було винесено постанови прпо повернення виконавчих листів без виконання. Враховуючи, що з дня винесення постанов та по квітнень 2021 року товариство не отримувало зазначених постанов та оригіналів виконавчих листів стягувач звернувся до органу ДВС, який виніс постанови з проханням повідомити про хід виконавчих проваджень. Однак відповіді не отримано. Тому у жовтні 2025 року було подано скаргу.
26 березня 2026 року надійшла відповідь, згідно якої повідомлено, що строк зберігання завершених виконавчих проваджень становить три роки, виконавчі провадження завершено, передано до архіву та знищено.
Заявник просить про поновлення строку пред'явлення виконавчих документів до виконання та видачу дублікатів виконавчих листів у справі №299/2795/15-ц.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТО ПРОСТО" в режимі відео конференції у судовому засіданні вимоги заяви підтримала та просила такі задоволити.
Інші учасники розгляду заяви в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Відповідно до ч. 3 ст. 433 ЦПК України, неявка сторін які беруть участь у справі не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Заочним рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області від 07 грудня 2015 року у справі № 299/2795/15-ц позовні вимоги ТОВ «АВТО ПРОСТО» задоволені, ухвалено стягнутио солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ТОВ «АВТО ПРОСТО» суму заборгованості за угодою № 326075 в розмірі 72 623 грн. 44 коп., судові витрати по сплаті судового збору з кожного по 363,11 грн.
16 травня 2016 року судом видані відповідні виконавчі листи та направлені для виконання до Виноградівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області.
Постановами Виноградівського ВДВС від 15 серпня 2016 року відкриті виконавчі провадження: №51432033, № 51432305 .
У квітні 2021 року заявнику стало відомо про те, що 20.06.2017 та 29.12.2018 Виноградівським ВДВС винесено постанови про повернення ВП № 51432305, ВП № 51432033 стягувачу без виконання.
Стягувач звернувся до органу ДВС з проханням повідомити хід виконавчих проваджень.
У жовтні 2025 року заявник звернувся із скаргою на бездіяльність Виноградівського відділу державної виконавчої служби у Берегівському районі.
26 березня 2026 року заявником отримано відповідь від 04 грудня 2025 року № 152/3-25/315 на скаргу, відповідно до якої:
26.06.2017 державним виконавцем керуючись пунктом 5 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.
29.12.2018 державним виконавцем керуючись пунктом 7 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, у зв'язку із не виявленням транспортного засобу боржника, розшук якого здійснювався поліцією, протягом року з дня оголошення розшуку.
Одночасно у відповіді повідомлено, що відповідно до наказу Міністерства юстиції України №1829-5 від 07.06.2017 «Про затвердження Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями» строк зберігання завершених виконавчих проваджень становить три роки та вказали, що виконавчі провадження завершено, передано до архіву та знищено.
Відповідно до вимог ч.1 та ч.2 ст. 433 ЦПК України, у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа, виданного судом, подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Аналогічна норма міститься у ч.6 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження».
Підставою для поновлення строку пред"явлення до виконання виконавчого докумета є наявність поважних причин такого пропуску, встановлення яких віднесено на розсуд суду, який у кожному конкретному випадку має в залежності від обставин справи встановити їх наявність та та об"єктивну вагу для сторін та для справи. Зокрема, поважною причиною пропуску строку для пред"явлення виконавчого документа до виконання є тривала хвороба стягувача, що перешкоджала вчиненню подібних дій, тривале відрядження тощо. Як поважні причини не слід розглядати перебування стягувача в омані, якщо у введенні в цей стан не винен боржник, щодо способу та порядку виконання судового рішення, або відсутність коштів у боржника для виконання зобов"язання тощо.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України з даної категорії питаньщодо пропуску процесуальних строків, суди повинні дослідити поважність пропуску цих строків і виходити з того, що ці причини повинні бути пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для заявника для вчинення певних процесуальних дій.
Водночас встановлено, що у квітні 2021 року заявнику стало відомо про те, що 20.06.2017 та 29.12.2018 Виноградівським ВДВС винесено постанови про повернення ВП № 51432305 та ВП № 51432033 стягувачу без виконання.
Заявник більш як три роки не цікавився ходом виконавчого провадження і лише 04 грудня 2025 року звернувся із скаргою на бездіяльність Виноградівського відділу державної виконавчої служби у Берегівському районі Закарпатської області.
26.03.2026 року заявник отримав вичерпну відповідь щодо виконавчих проваджень, а саме:
26.06.2017 державним виконавцем керуючись пунктом 5 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.
29.12.2018 державним виконавцем керуючись пунктом 7 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, у зв'язку із не виявленням транспортного засобу боржника, розшук якого здійснювався поліцією, протягом року з дня оголошення розшуку.
Одночасно у відповіді повідомлено, що відповідно до наказу Міністерства юстиції України №1829-5 від 07.06.2017 «Про затвердження Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями» строк зберігання завершених виконавчих проваджень становить три роки, виконавчі провадження завершено, передано до архіву та знищено.
Причина пропуску строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; ця причина виникла протягом строку, який пропущено; ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування; тобто, якщо свідчить про відсутність у заінтересованої особи об'єктивної можливості подати виконавчій документ до виконання у встановлені строки.
Згідно заяви та додатків стягувач тривалий час (з 16.05.2016 року і по жовтень 2025 року) не цікавився про хід виконання виконавчих листів, а отже допустив надмірну процесуальну бездіяльність. В заяві жодним чином не обґрунтовано, що саме перешкоджало у період з 2016 року і по 2025 рік отримати відповідну інформацію про завершення виконавчого провадження, тощо.
Разом з тим суд зауважує, що заявник (стягувач) маючи інформацію в квітні 2021 року щодо постанов про повернення ВП № 51432305 та ВП № 51432033 стягувачу без виконання звертається з скаргою в орган державної виконавчої служби у жовтні 2025 року, така тривала бездіяльність стягувача з приводу з'ясування стану відомого йому провадження не може свідчити про поважність причин пропуску строку для пред'явлення виконавчих документів до виконання.
При цьому щодо посилання заявника на те, що він не отримував виконавчого листа, незважаючи на те, що доказів отримання особою постанови державного виконавця та виконавчого листа матеріали справи не містять, така особа в розумні інтервали часу повинна вживати заходів щоб дізнатись про стан відомого їй провадження, чого заявником на протязі майже дев'яти років не зроблено.
Суд констатує, що обов'язок стягувача з розумною періодичністю «цікавитись ходом виконавчого провадження» випливає з принципу юридичної визначеності, що передбачений статтею 6 ЄКЗПЛ, яка поширює свою дію й на стадію виконання судового рішення, як складової доступу до суду, що не дотримано.
Таким чином, оскільки заявником не наведено поважних причин пропуску строку для пред'явлення виконавчих листів до виконання то в задоволенні даної вимоги слід відмовити, що є наслідком також відмови у видачі дублікатів виконавчих листів.
Відповідно до п.17.4 Перехідних положень ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Крім того, у ч.6 ст. 81 ЦПК України визначено, що доказування (а, отже, і рішення суду) не може грунтуватися на припущеннях.
Отже, якщо строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред'явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.
Такий правовий висновок викладено у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11.
Враховуючи, вищенаведене суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви про видачу дубліката виконавчих листів та поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання.
При цьому суд вважає, що необгрунтоване поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання за відсутності поважних причин, після спливу встановленого законом строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, суперечить принципам справедливості, добросовісності та розумності.
Обмеження строком можливості пред'явлення виконавчого документа до виконання застосовується з метою дотримання принципу юридичної визначеності, що є однією зі складових верховенства права.
А тому на підставі вищенаведеного, суд приходить до переконання, що заява до задоволення не підлягає.
Керуючись ст. ст. 353-355, 433, п.17.4 Перехідних положень ЦПК України, суд,
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТО ПРОСТО" про поновлення строку пред'явлення виконавчих документів до виконання та видачу дублікатів виконавчих листів у справі №299/2795/15-ц відмовити.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Закарпатського апеляційного суду.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 15 днів з дня отримання його копії.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий Трагнюк В. Р.