Єд. унік. № 243/1547/26
Провадження № 3/243/999/2026
25 травня 2026 року м. Слов'янськ
Суддя Слов'янського міськрайонного суду Донецької області Соловйова О.О., розглянувши матеріали, які надійшли з ВП №4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , громадянина України, військовослужбовця в/ч НОМЕР_2 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
-за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
13.02.2026 року о 14 год. 40 хв. в Донецькій обл., Краматорський р-н, с. Майдан, вул. Центральна, буд. 10, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Volkswagen Touareg, р.н. НОМЕР_3 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, збуджений стан. Від продуття Alcotest Drager на місці зупинки та від проходження огляду в медичному закладі, ухилився відповівши відмовою. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР України та скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст . 130 КУпАП.
20.03.2026 року від захисника ОСОБА_1 - адвоката Козловської Т.В. до суду надійшло письмове заперечення проти протоколу серія ААД №821978 від 13.02.2026 року, в якому він просив закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Так, у вказаному письмовому запереченні зазначено, що відсутні належні, допустимі та беззаперечні докази того, що особа здійснювала керування транспортним засобом. Єдиною озвученою працівником поліції причиною зупинки транспортного засобу було нібито порушення правил користування ременем безпеки, про що прямо повідомлено водію із посиланням на ч.5 ст.121 КУпАП. При цьому жодних інших підстав, передбачених ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», працівником поліції не зазначено. Відсутність належної фіксації ознак алкогольного сп'яніння свідчить про те, що у працівників поліції не було об'єктивних підстав вважати, що водій перебуває у стані сп'яніння. Крім того, з матеріалів справи та відеозапису вбачається, що працівниками поліції не було належним чином роз'яснено правові наслідки відмови від проходження огляду. Матеріали справи містять суттєві та взаємовиключні розбіжності щодо часу подій, які мають ключове значення для встановлення фактичних обставин правопорушення. Під час проведення огляду було грубо порушено спеціальний порядок, встановлений для військовослужбовців. Відповідно до ч. 9 ст. 266-1 КУпАП огляд, проведений з порушенням вимог цієї статті, є недійсним.
У зв'язку з вищенаведеним, просив закрити провадження по даній справі на підставі ст. 247 КУпАП через відсутність події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Адвокат Козловська Т.В. та ОСОБА_1 в судове засідання не з'явились, хоча повідомлялись належним чином про дату, час та місце розгляду справи. До суду надійшло клопотання захисника, в якому вона просила відкласти розгляд справи задля повторного виклику та допиту працівників поліції, які здійснювали зупинку транспортного засобу. Суд відмовляє у задоволенні даного клопотання, оскільки неодноразово було направлено виклики працівникам поліції для участі у судовому засіданні для надання пояснень, однак вони до суду не з'явились, причини неявки суду не повідомили. Тому, підстави для відкладення судового засідання відсутні.
Судові засідання призначені на 26.02.2026р., 23.03.2026р., 20.04.2026р., 11.05.2026р., були відкладені на підставі клопотань від адвоката Козловської Т.В. про перенесення розгляду даної справи, у зв'язку з необхідністю ознайомлення з матеріалами справи та надання заперечень, а також для виклику та допиту працівників поліції.
Отже, у зв'язку з неодноразовими відкладеннями судових засідань та той факт, що інтереси ОСОБА_1 представляє адвокат Козловська Т.В., враховуючи, що було надано достатньо часу для захисту його інтересів, тому суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до відповідальності з урахуванням норм ч. 2 ст. 268 КУпАП.
Суд, дослідивши заперечення захисника, матеріали справи про адміністративне правопорушення, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, приходить до наступного.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративним правопорушенням відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП визнається керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, вчинене особою.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта та ін.
Винуватість ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення підтверджена:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №821978 від 13.02.2026 року, зі змісту якого вбачається, що 13.02.2026 року о 14 год. 40 хв. в Донецькій обл., Краматорський р-н, с. Майдан, вул. Центральна, буд. 10, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Volkswagen Touareg, р.н. НОМЕР_3 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, збуджений стан. Від продуття Alcotest Drager на місці зупинки та від проходження огляду в медичному закладі, ухилився відповівши відмовою. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР України та скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Також ОСОБА_1 були роз'ясненні його права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, що підтверджується підписом в протоколі;
- направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до Слов'янського наркологічного диспансеру від 13.02.2026 року;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду;
- актом прийому-передачі транспортних засобів від 13.02.2026 року;
- довідкою за базами «ІПНП Армор», відповідно до якої посвідчення водія серійним номером НОМЕР_4 від 25.04.2024 року, категорії «В, С1» видане на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- довідкою інспектора СРПП ВП №4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області, встановлено, що гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , при перевірці за наявними базами інформаційного порталу Національної поліції не значиться серед списку позбавлених права керування транспортними засобами, отримував посвідчення водія НОМЕР_4 від 25.04.2024 року, категорії «В, С1». Протягом року до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП не притягався;
- відеозаписом, зі змісту якого встановлено, що працівниками поліції було зупинено т.з. Volkswagen Touareg, р.н. НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_1 . Причина зупинки - водій не пристебнутий пасами безпеки. На питання працівника поліції відповів, що не вживав алкогольних напоїв. Під час спілкування у водія було виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з ротової порожнини. Водію ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки т.з. за допомогою алкотестеру Драгер та проїхати до мед. закладу для проходження такого огляду, на що останній відмовився. Водія було попереджено про відповідальність згідно пункту правил 2.5 ПДР України. Від права керування водія ОСОБА_1 було відсторонено, на місце було викликано тверезого водія. Водія було ознайомлено зі змістом складеного проколу відносно нього.
На думку суду, досліджені матеріали справи є належними та допустимими доказами, якими беззаперечно підтверджено наявність обов'язкових ознак інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Твердження адвоката Козловської Т.В. щодо безпідставності зупинки транспортного засобу, суд не приймає до уваги, адже поважність причини зупинки транспортного засобу не є обставиною, яка підлягає доказуванню в межах розгляду справи за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Так, для правильного розгляду справи важливим є встановлення саме факту керування транспортним засобом як елемент об'єктивної сторони, зазначеного адміністративного правопорушення, а не підстави для зупинки транспортного засобу. Окрім того, особа, що притягається до адміністративної відповідальності та/або його захисник не позбавлені можливості як звернутись з відповідною скаргою до УПП про безпідставну зупинку, так і шляхом оскарження неправомірних дій працівників поліції, в порядку, передбаченому КАС України. Крім того, із дослідженого відеозапису, не вбачається, що ОСОБА_1 оспорював законність його зупинки.
Суд вважає безпідставними доводи адвоката про те, що відеозаписи є неналежними доказами, оскільки, наявні у справі відеозаписи є повними і послідовними, на яких зафіксовані усі ті істотні обставини, які мають значення для правильного вирішення цієї справи. Долучений до матеріалів справи відеозапис не містить даних, які б свідчили про те, що відеозапис у розумінні ст. 251 КУпАП є неналежним доказом у справі.
Надані працівниками поліції відеозаписи, які містяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, отриманий із автоматичної відеотехніки, з метою фіксування правопорушення, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», може слугувати доказом у справі про адміністративне правопорушення в розумінні норм КУпАП.
Відеозаписи відповідають вимогам п. 5 Інструкції про застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, затвердженої наказом МВС України 18.12.2018 р. №1026.
На відеозаписах зафіксовані події за участю ОСОБА_1 у хронологічній послідовності. Відеозаписи суд оцінює в сукупності з іншими доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про беззаперечну доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відносно доводів захисника про те, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем та виконує обов'язки військової служби, отже його огляд на стан сп'яніння мав бути проведений виключно посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром військової частини, суд не приймає до уваги, враховуючи наступне.
Відповідно до ст. 15 КУпАП військовослужбовці, зокрема, за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах. При порушенні правил дорожнього руху водіями транспортних засобів Збройних Сил України або інших утворених відповідно до законів України військових формувань та Державної спеціальної служби транспорту - військовослужбовцями строкової служби, а також вчиненні ними військових адміністративних правопорушень, передбачених главою 13-Б цього Кодексу, штраф як адміністративне стягнення до них не застосовується.
З аналізу вказаної статті вбачається, що при порушенні правил дорожнього руху не застосовується штраф як адміністративне стягнення лише до військовослужбовців, які проходять службу на посаді водіїв транспортних засобів Збройних Сил України. Інші військовослужбовці, які керують транспортними засобами, при порушенні правил дорожнього руху несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.
Згідно з п. 1 розділу І Інструкції про організацію патрульно-постової служби Військовою службою правопорядку у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України 10 жовтня 2016 року № 515 (далі - Інструкція), дана інструкція визначає основні завдання, механізм організації та несення патрульно-постової служби Військовою службою правопорядку у Збройних Силах України (далі - Служба правопорядку) щодо забезпечення правопорядку і військової дисципліни серед військовослужбовців у місцях дислокації військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій (далі - військова частина), на вулицях і в громадських місцях, а також у військових містечках Збройних Сил України (далі - військові містечка), права та обов'язки патрулів і посадових осіб Служби правопорядку під час несення служби, порядок застосування ними заходів адміністративного примусу до військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів під час проходження зборів (далі - військовозобов'язані), а також працівників Збройних Сил України (далі - працівники) під час виконання ними службових обов'язків.
Таким чином, положення даної Інструкції поширюються тільки на взаємовідносин щодо забезпечення правопорядку і військової дисципліни серед військовослужбовців у місцях дислокації військових частин, на вулицях і в громадських місцях, а також у військових містечках Збройних Сил України.
З протоколу про адміністративне правопорушення та доданого до матеріалів справи відеозапису встановлено, що ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції в АДРЕСА_2 , тобто поза межами території будь-якої військової частини. Отже, порядок процедури огляду 13.02.2026 року на стан сп'яніння водія ОСОБА_1 поліцейськими не порушено, тому, доводи захисника з цього приводу є безпідставними.
Твердження захисника про те, що ОСОБА_1 не є обізнаним у процедурі проходження огляду та йому не було роз'яснено санкцію ст. 130 КУпАП, суд не приймає до уваги.
Варто зазначити, що відповідно до вимог п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Сама правова природа цієї норми має імперативний характер та зобов'язує кожного, хто має дозвіл на керування транспортними засобами неухильно дотримуватись цього пункту. Таким чином, ОСОБА_1 , маючи посвідчення водія повинен знати ПДР та їх виконувати. Крім того, ст. 68 Конституції України встановлено, що незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
За таких обставин, оцінивши наведені докази в їх сукупності, приходжу до висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та доведеність його вини «поза розумним сумнівом», а тому підстав для закриття провадження у справі, визначених п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, суд не вбачає.
Частиною 1 ст. 33 КУпАП передбачено, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, не встановлено.
При обранні міри адміністративного стягнення, враховуючи обставини вчиненого правопорушення, особу порушника, а саме те, що він є працездатним, ступінь його вини, майновий стан, приходжу до переконання про можливість накладення адміністративного стягнення у межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (у сумі 17000 грн.), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Таке стягнення буде справедливим, необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових правопорушень.
Окрім того, в порядку ст. 40-1 КУпАП з правопорушника ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 665,60 грн.
На підставі наведеного вище та керуючись статями 40-1, 130,283-284, 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп., який перерахувати на р/р UA198999980313090149000005001, отримувач коштів: Донецьке ГУК/м. Донецьк/21081300, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37967785, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 21081300, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь держави на рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету: 22030106, судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п'ять) грн. 60 коп.
Відповідно до статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через 15 днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.
Відповідно до статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Скаргу на постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Строк пред'явлення виконавчого документа до виконання 3 (три) місяці.
Суддя О.О. Соловйова