Справа № 643/9155/26
Провадження № 3-зв/643/5/26
26.05.2026 м. Харків
Суддя Салтівського районного суду міста Харкова Пасічник О.М., розглянувши в режимі відеоконференції заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Панченка Еллана Валентиновича про відвід судді Салтівського районного суду м. Харкова Астаповича О.В., в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП, -
встановив:
В провадженні судді Астаповича О.В., перебуває адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП.
22.05.2026 року адвокатом Панченко Елланом Валентиновичем який надає правову допомогу ОСОБА_1 було заявлено відвід судді Астаповича О.В., в розгляді даної справи. В заяві про відвід адвокат Панченко Е.В. посилається на те, що 11.05.2026 року через підсистему електронний захисником було подано клопотання про вступ у справу в якості захисника, також у цей день було клопотання про ознайомлення з матеріалами справи у електронному вигляді та клопотання про проведення відеоконференціїї з використанням власних засобів зв'язку поза приміщення суду. Всі клопотання були заявлені ще 11 травня через підсистему електронний суд.
Станом на 21 травня 2026 року, ні ухвали суду про проведення засідання у режимі відеоконференціїї поза приміщення суду з викорстанням власних засобів зв'язку, ні зазначеної справи в електронному суді немає. Захисник вважає це суттєвим порушенням його прав як адвоката та захисника ОСОБА_1 , відповідно не маючи змоги дослідити матеріали в електронному суді (тому що їх немає та немає справи у підсистемі електронний суд) та не маючи можливості виступити у режимі відеоконференціїї на судовому засіданні з використанням власних засобів зв'язку поза приміщенням суду 28 травня 2026 року. Ці клопотання були проігноровані.
Також на ОСОБА_1 під час перебування у приміщенні суду 19.05.2026 року ймовірно було створено тиск та він підписав разом з пам'яткою про свої права у суді те, що він частково згоден що він винуватець у ДТП справи про адміністративне правопорушення, що захисник вважає порушенням права на захист, написав та підписав він це без присутності адвоката та захисника.
Вважаю шо таким чином якщо суддя не може вести справу та порушує його права як адвоката та права його Клієнта на захист.
В судовому засіданні ОСОБА_2 підтримав заяву та надав пояснення з приводу заявленого відводу.
В судове засідання Мирошниченко Анатолій Анатолійович не з'явився, надав заяву в якій підтримав клопотання про відвід судді.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , вивчивши зміст заяви про відвід, суддя приходить до висновку, що в задоволенні заяви слід відмовити з наступних підстав.
Відповідно до положень ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Оскільки КУпАП відводи та самовідводи суддів не передбачає, судді користуються аналогією закону.
Положення чинного КУпАП не містять норм, які б регулювали питання відводу і самовідводу судді при вирішенні справ про адміністративні правопорушення.
Рада суддів України в п. 4 рішення № 34 від 08.06.2017 роз'яснила, що у разі необхідності врегулювання суддею конфлікту інтересів при розгляді матеріалів про адміністративне правопорушення відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, з огляду на відсутність норм, що визначають правила відводу (самовідводу), до внесення змін до чинного законодавства суддя, враховуючи засади судочинства, передбачені Конституцією України, та міжнародні стандарти щодо незалежності суддів, неупередженості та безсторонності судочинства може застосовувати чинні процесуальні норми за аналогією.
Чинний Кримінальний процесуальний кодекс України передбачає підстави відводу (самовідводу) судді, а тому, при розгляді даної заяви про відвід судді слід застосувати аналогію закону та перевірити відповідність заявлених захисником підстав для відводу судді нормам діючого кримінального процесуального законодавства України.
Відповідно до ст. 75 КПК України встановлені обставини, що виключають участь слідчого судді, судді або присяжного в кримінальному провадженні.
Перелік підстав для відводу судді, передбачений ст. ст.75 та76 КПК України є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Відповідно до ч. 4 ст. 80 КПК України заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду.
Відвід повинен бути мотивованим (ч. 5 ст. 80 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції, законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права.
Відповідно до статті 1 Кодексу суддівської етики, затвердженого ХІ черговим з'їздом суддів України 22.02.2013, суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду.
Суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини його поведінка була бездоганною (ст. 3 Кодексу суддівської етики).
Відповідно до ст. 15 Кодексу суддівської етики, затвердженого 22.02.2013 XI черговим з'їздом суддів України, встановлено, що неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у справі "Мироненко і Мартенко проти України" (заява № 4785/02, рішення від 10.12.1999, п. 66), наявність безсторонності має визначатися, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Термін «безсторонність» характеризує нейтральність судді щодо сторін у справі.
Захисник фактично в заяві про відвід судді зазначив про його бездіяльність, а також порушення суддею його права як адвоката та прав його Клієнта на захист. Разом з тим, матеріали справи жодних доказів такої поведінки не містить, судове засідання у вказаній справі було відкладено за клопотанням захисника. Порушення строків розгляду інших клопотань зумовлено об'єктивними причинами та значним навантаженням у суді.
Відповідно до ст.392 ч.1 КПК України зазначено судові рішення, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку.
Відповідно до ст.392 ч.2 КПК України зазначено , що ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених частиною першою цієї статті, окремому оскарженню не підлягають, крім випадків, визначених цим Кодексом. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою цієї статті.
По аналогії закону вбачається, що захисник має право включити до апеляційної скарги на судове рішення в цій справі свої заперечення.
Проаналізувавши заяву про відвід судді, її обґрунтування, суд дійшов висновку, що у заяві про відвід судді не наведено підстав, які б виключали участь судді Астаповича О.В. у розгляді справи про адміністративне правопорушення.
Відтак, заява про відвід судді є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Керуючись аналогією ст.75, 80,81,82 КПК України, суддя , -
ухвалив :
В задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Панченка Еллана Валентиновича про відвід судді Салтівського районного суду міста Харкова Астаповича О.В., в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП, - відмовити.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Пасічник