Справа № 627/817/25
26.05.2026с-ще Краснокутськ
Краснокутський районний суд Харківської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Краснокутську Харківської області кримінальне провадження №12025221010000410 від 03.08.2025 року за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новгород, Новгородської області, рф, українця, громадянина України, маючого вищу освіту, одруженого, пенсіонера, проживаючого без реєстрації як ВПО за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення-злочину передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України -
Відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 13.05.1999, Указу Президента України №69/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 03.03.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію», а також Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022, з 24 лютого 2022 року на території України оголошено воєнний стан та загальну мобілізацію. Також, згідно з Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» №235/2025 від 15.04.2025 строк дії воєнного стану в Україні з 9 травня 2025 року продовжено строком на 90 діб.
Так, 02.08.2025 о 12 год. 50 хв. ОСОБА_4 йшов по вул. Охтирській в с-щі Краснокутську Богодухівського району Харківської області. Проходячи повз буд. №111 по цій же вулиці, ОСОБА_4 побачив, що поблизу огорожі вказаного будинку стоїть велосипед CROSSBIKE STORM, салатового кольору, користувач якого в той час перебував на території вказаного домоволодіння. Відразу у ОСОБА_4 виник прямий умисел направлений на таємне викрадення зазначеного вище велосипеду CROSSBIKE STORM, салатового кольору, колеса діаметром 26.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , маючи на меті незаконне збагачення, за рахунок чужого майна, керуючись корисливим мотивом, маючи прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, скористався зручними обставинами, а саме тим, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, незаконно, 02.08.2025 близько 12:52 годині підійшов до велосипеда CROSSBIKE STORM, салатового кольору, сів на нього та поїхав в напрямку свого домоволодіння, тим самим покинув місце вчинення злочину з викраденим, обернув його в подальшому на свою користь і розпорядився ним на власний розсуд, внаслідок чого завдав ОСОБА_6 матеріальну шкоду згідно із висновком судово- товарознавчої експертизи №11960 від 11.08.2025 на суму 4760,76 гривень.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні - злочині, передбаченому ч. 4 ст. 185 КК України, визнав повністю, фактичні обставини справи викладені у обвинувальному акті підтвердив. Пояснив, що 02.08.2025 після о 10:00, проходячи повз буд. АДРЕСА_2 , побачив, що поблизу огорожі вказаного будинку стоїть велосипед CROSSBIKE STORM, салатового кольору, користувач якого перебував на території вказаного домоволодіння разом з іншими дітьми, де вони судячи зі звуків, які доносилися звідти, щось ламали в будинку. ОСОБА_4 зрозумів, що в будинку знаходяться діти з якими у нього раніше вже була суперечка. Обвинуваченому було відомо, що в будинку АДРЕСА_2 ніхто не проживав, оскільки його власники покинули територію України після початку військових дій. ОСОБА_4 обурило те, що діти нівечили майно, яке знаходилося в будинку відсутніх власників, та він вирішив взяти велосипед CROSSBIKE STORM, салатового кольору і відтягнув його у парк, де запитав у невідомих хлопців кому належить цей велосипед, ті повідомили, що велосипедом користується ОСОБА_7 матір якого працює у магазині «Карат». Обвинувачений пішов у зазначений магазин, проте матір ОСОБА_8 там не працювала. Пізніше з'ясувалося, що вона працює в іншому магазині. Після цього ОСОБА_4 забрав велосипед додому та наступного дня пішов у інший магазин «Карат», де дізнався, що матір ОСОБА_8 того дня не працювала, оскільки була вихідна. Працівники магазину повідомили обвинуваченому місце її проживання. ОСОБА_4 хотів навістити її вдома того вечора, проте в обідній час до нього додому приїхали працівники поліції, яким обвинувачений і видав велосипед. Зазначив, що розуміє, що заволодів чужим майном, мав можливість повернути його, проте не зробив цього, у скоєному щиро розкаюється, йому дуже прикро, що так сталося, просив вибачення у суду. Зазначив, що попросив вибачення і у потерпілої ОСОБА_6 , вона його вибачила, претензій до нього немає. Крім того, декілька разів приходив до сина потерпілої - ОСОБА_9 і дарував йому подарунки. ОСОБА_4 просив суд надати йому можливість перебувати на свободі щоб доглядати за старою старою матір'ю, яка зовсім сліпа.
Потерпіла ОСОБА_6 у судове засідання не з'явилася, надала до суду заяву, в якій просить розглянути справу без її участі, моральних та матеріальних претензій до обвинуваченого не має, при призначенні покарання покладається на розсуд суду.
Враховуючи пояснення обвинуваченого, позицію потерпілої, повне визнання обвинуваченим своєї вини, а також те, що обвинувачений не заперечує фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, не наполягає на дослідженні інших доказів у справі, розуміє неможливість в подальшому оскаржити дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду немає сумнівів в добровільності та правдивості його позицій, тому, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позицій, визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Виходячи з наведеного, суд вважає за можливе розглянути кримінальне провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням письмових доказів в частині відомостей, які характеризують особу обвинуваченого, письмових матеріалів кримінального провадження щодо речових доказів та письмових доказів щодо процесуальних витрат по кримінальному провадженню.
На виконання вимог ч. 3 ст. 349 КПК України учасникам судового провадження роз'яснено про позбавлення права оскаржити визнані обставини в апеляційному порядку.
За таких обставин, суд доходить висновку, що вина ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення-злочину, доведена повністю, його дії суд кваліфікує за ч. 4 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.
Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що він раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, одружений, є пенсіонером, має місце проживання на території Краснокутського старостівського округу як внутрішньо-переміщена особа, за місцем проживання характеризується посередньо, здійснює догляд за матір'ю ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка, відповідно до висновку ЛКК №104/802 від 01.09.2025, потребує постійного стороннього догляду.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд, відповідно до ст. 66 КК України, визнає його щире каяття, яке виразилось у повному визнанні своєї вини, правдивій розповіді про обставини скоєного злочину, критичній оцінці своєї протиправної поведінки, про що він особисто зазначив у судовому засіданні.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , судом не встановлено.
Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 65 КК України, пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання" з наступними її змінами, суд призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку має дотримуватись вимог кримінального закону й зобов'язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження нових злочинів.
Судом враховуються вимоги ч. 2 ст. 61 Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. 65 КК України, поряд з наведеними вище даними про особу обвинуваченого, враховуючи обставину, яка пом'якшує покарання (щире каяття), відсутність обставин, що обтяжують покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчинення кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину, обставини справи, ставлення обвинуваченого до вчиненого, відшкодування матеріальної шкоди, позицію потерпілої, яка претензій морального та матеріального характеру до обвинуваченого не має, враховуючи принцип пропорційності покарання переслідуваній меті, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України у вигляді п'яти років позбавлення волі.
Зважаючи на наведені вище обставини щодо особи обвинуваченого, з урахуванням позиції прокурора, потерпілої та захисника, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без його ізоляції від суспільства, а відтак, наявні підстави для застосування ст. 75 КК України, та звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання з іспитовим строком на два роки. На період іспитового строку слід покласти на ОСОБА_4 обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.
На переконання суду, саме таке покарання відповідає загальним засадам його призначення, визначеним у статтях 50, 65 КК України, є справедливим та співмірним протиправному діянню, необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, що цілком відповідає меті покарання, тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.
Запобіжний захід під час досудового слідства обвинуваченому не обирався, у суду відсутні підстави для обрання запобіжного заходу відносно обвинуваченого.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Відповідно до ст. 124 КПК України судові витрати, пов'язані з проведенням судово-товарознавчої експертизи №11960 від 11.08.2025, складають 4240 грн. 60 коп. та підлягають стягненню з ОСОБА_4 на користь держави.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 368, 370, 371, 373, 374, 376, 392, 393, 394, 395 КПК України -
Визнати винуватим ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбуття призначеного покарання з випробуванням на 2 /два/ роки, якщо останній протягом іспитового строку не скоїть нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави процесуальні витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи №11960 від 11.08.2025 по кримінальному провадженню №12025221010000410 від 03.08.2025, у сумі 4240 грн. 80 коп. (чотири тисячі двісті сорок гривень 80 копійки).
Речові докази:
- велосипед CROSSBIKE STORM салатового кольору, колеса діаметром 26, який передано на відповідальне зберігання ОСОБА_6 , - вважати повернутим законному володільцю;
- дві флеш карти AGI Micro SD 32 GB та товарний чек від 15.05.2025 - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений в порядку статті 394 КПК України до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Краснокутський районний суд Харківської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його оголошення.
Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Повний текст вироку складено 26.05.2026.
Суддя ОСОБА_1