26 травня 2026 року
м. Київ
cправа № 910/12697/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Малашенкової Т.М. (головуючої), Бенедисюка І.М., Булгакової І.В.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Офісу Генерального прокурора
на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.04.2026
у справі за позовом Приватного підприємства «Дінекс-Трейд»
до: 1) Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів;
2) Офісу Генерального прокурора;
3) Державної казначейської служби України
про стягнення сум за прострочення виконання боржником грошового зобов'язання у розмірі 423 853,40 грн,
Офіс Генерального прокурора (далі - скаржник) 27.04.2026 через Електронний суд звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.04.2026 у справі №910/12697/25 скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви Приватного підприємства «Дінекс-Трейд» (далі - ПП «Дінекс-Трейд», позивач) про розподіл витрат на професійну правничу допомогу у цій справі.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 13.05.2026 для розгляду касаційної скарги у справі №910/12697/25 визначено колегію суддів у складі: Малашенкової Т.М. (головуючої), Бенедисюка І.М., Власова Ю.Л.
Склад суду змінено відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.05.2026.
З матеріалів касаційної скарги та відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень убачається, що Господарський суд міста Києва рішенням від 03.02.2026 у справі №910/12697/25, яке Північний апеляційний господарський суд постановою від 02.04.2026 залишив без змін, позов задовольнив; стягнув з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України (далі - Казначейство) на користь ПП «Дінекс-Трейд» 261 162,57 грн збитків внаслідок інфляції за період прострочення, 162 690,83 грн 3% річних з простроченої суми та витрати з оплати послуг адвоката у розмірі 20 000,00 грн.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу, просив суд стягнути з Державного бюджету України судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.
Північний апеляційний господарський суд додатковою постановою від 28.04.2026 у справі №910/12697/25 заяву ПП «Дінекс-Трейд» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнив; вирішив стягнути з Державного бюджету України через Казначейство на користь ПП «Дінекс-Трейд» 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Вирішуючи питання щодо прийнятності касаційної скарги та наявності підстав для відкриття / відмови у відкритті касаційного провадження, дослідивши доводи касаційної скарги Офісу Генерального прокурора в контексті оскаржуваного судового рішення, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та частина перша статті 17 ГПК України.
Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Отже, перелік випадків для касаційного оскарження судових рішень у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, наведений у пункті 2 частини третьої статті 287 ГПК України, є вичерпним.
За змістом частини сьомої статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 01.01.2025 встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3 028 гривень.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Предметом позову у справі №910/12697/25 є стягнення суми 423 853,40 грн, а отже, ціна позову у цій справі не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 2025 рік - 1 514 000,00 грн).
Колегія суддів зауважує, що за такого правового регулювання можливість відкриття касаційного провадження у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб залежить виключно від значення кожної з них для формування єдиної правозастосовчої практики та обставин конкретної справи, при наявності випадків, передбачених підпунктами «а» - «г» пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України.
Тягар доказування наявності випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України, покладається на скаржника.
Верховний Суд зазначає, що положення пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України поширюються на випадки оскарження додаткового судового рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Наведене узгоджується з правовою позицією об'єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеною у постанові від 21.05.2021 у справі №905/1623/20.
У касаційній скарзі Офіс Генерального прокурора не погоджується з оскаржуваною додатковою постановою, вважає її незаконною, зазначає, що додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.04.2026 у справі №910/12697/25 ухвалено з порушенням норм процесуального права, а саме: частин третьої, четвертої статті 126, частин п'ятої, восьмої статті 129, статті 236 ГПК України, що виражається у помилковому виснуванні про обґрунтованість та доведеність фактично понесених позивачем витрат на правову допомогу у справі, без урахування висновку щодо правильного застосування норми права у справах з подібними правовідносинами №826/1216/16, №922/1964/21, №922/2321/20, №922/2685/19, №755/9215/15-ц, №910/4317/21, №904/4507/18, №905/1795/18, №922/445/19, №916/2102/17, №909/371/18, №922/928/18, №911/739/15, №915/237/18 (пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України).
Суд зауважує, що підстави касаційного оскарження передбачені частиною другою статті 287 ГПК України не є тотожними з пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України, як випадки можливості касаційного оскарження у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, випадки касаційного оскарження не є тотожними з підставами касаційного оскарження.
Касаційний господарський суд також враховує, що переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є «судом фактів».
Колегія суддів Верховного Суду наголошує, що визначені підпунктами «а», «б», «в», «г» пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України випадки, є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, оскільки в іншому випадку принцип «правової визначеності» буде порушено.
У поданій касаційній скарзі скаржник не зазначив жодних обґрунтувань, які могли б бути визнані такими, що підпадають під дію підпунктів «а», «б», «в», «г» пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, які передбачають випадки касаційного оскарження як виключення із загального правила, з огляду на те, що ця справа з ціною позову, що менше п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Ураховуючи вищезазначене, з огляду на принципи господарського судочинства (змагальності та диспозитивності, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, юридичної визначеності), колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Офісу Генерального прокурора на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.04.2026 у справі №910/12697/25, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 234, 235, 287, 293 ГПК України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Офісу Генерального прокурора на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.04.2026 у справі №910/12697/25.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Суддя Т. Малашенкова
Суддя І. Бенедисюк
Суддя І. Булгакова