21 травня 2026 року м. Чернігівсправа № 927/4/26
Господарський суд Чернігівської області у складі судді А.С. Сидоренка, розглянувши матеріали заяви розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕКСАГРОЕНЕРДЖИ» - арбітражного керуючого Сокол Тетяни Леонідівни про вжиття заходів по забезпеченню вимог кредиторів по справі за заявою КРЕДИТОРА: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕДЕСМА АГРО» (код 44733965) 01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 15-А
БОРЖНИК: Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЕКСАГРОЕНЕРДЖИ» (код 39180622) 15200, м. Сновськ Корюківського району Чернігівської області, вул. Перемоги, 14
про відкриття провадження у справі про банкрутство
за участі представників учасників у справі про банкрутство:
від кредиторів: Гиров К.А. - предст. ТОВ «ЛЕДЕСМА АГРО» (адвокат, ордер серії АЕ № 1459401 від 30.12.2025); Рихлівський М.О. - предст. ТОВ «Ньюсфера» (керівник, в порядку самопредставництва); Босонченко О.М. - предст. ТОВ «ДОРАДО-ТРАНС» (адвокат, ордер серії ВА № 1117940 від 30.06.2025); Мирко Р.О. - предст. ПАТ «МТБ БАНК» (адвокат, дов. від 24.11.2025 № 346); Шваб А.В. - предст. Agroenergy SP.Z O.O. (адвокат, ордер серії АА № 1684497 від 03.03.2026); Гула М.С. - предст. Сендера Р.В. (адвокат, ордер серії ВІ № 1384464 від 30.03.2026); Полєшко Е.П. - предст. ТОВ «ПАВЛОГРАДЗЕРНОПРОДУКТ» (адвокат, ордер серії АЕ № 1143324 від 14.06.2025)
від боржника: Савлук І.М. - адвокат (ордер серії АІ № 2182367 від 20.04.2026)
В попередньому засіданні 21.05.2026 прийняв участь розпорядник майна - арбітражний керуючий Сокол Т.Л.
05 січня 2026 року через систему «Електронний суд» до Господарського суду Чернігівської області надійшла заява від 02.01.2026 Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕДЕСМА АГРО» (надалі - кредитор) про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕКСАГРОЕНЕРДЖИ» (надалі - боржник) на підставі ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства, яка ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 23.01.2026 була прийнята до розгляду.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 04.02.2026, зокрема, постановлено відкрити провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕКСАГРОЕНЕРДЖИ»; ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів; ввести процедуру розпорядження майном боржника; розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Сокол Т.Л.
20 травня 2026 року через систему «Електронний суд» до Господарського суду Чернігівської області надійшла заява розпорядника майна боржника - арбітражного керуючого Сокол Т.Л. про вжиття заходів по забезпеченню вимог кредиторів (надалі - Заява) в якій вона просить з метою збереження майна ТОВ «АЛЕКСАГРОЕНЕРДЖИ» вжити наступні заходи забезпечення вимог кредиторів:
- заборонити керівнику ТОВ «АЛЕКСАГРОЕНЕРДЖИ» Якубіну Олександру Миколайовичу розпоряджатися майном, що належить ТОВ «АЛЕКСАГРОЕНЕРДЖИ» без письмового дозволу розпорядника майна боржника - арбітражного керуючого Сокол Тетяни Леонідівни;
- заборонити ТОВ «АЛЕКСАГРОЕНЕРДЖИ» та його посадовим особам без згоди розпорядника майна боржника - арбітражного керуючого Сокол Тетяни Леонідівни укладати договори чи інші правочини, передбачені ч. 7 ст. 44 Кодексу України з процедур банкрутства;
- заборонити ТОВ «АЛЕКСАГРОЕНЕРДЖИ» та його посадовим особам без письмової згоди розпорядника майна боржника - арбітражного керуючого Сокол Тетяни Леонідівни розпоряджатися грошовими коштами на банківських рахунках ТОВ «АЛЕКСАГРОЕНЕРДЖИ» до дня введення процедури санації і призначення керуючого санацією або до прийняття постанови про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури і призначення ліквідатора, або до закриття провадження у справі № 927/4/26;
- заборонити ТОВ «АЛЕКСАГРОЕНЕРДЖИ» та його посадовим особам без згоди розпорядника майна боржника - арбітражного керуючого Сокол Тетяни Леонідівни здійснювати погашення вимог поточних кредиторів ТОВ «АЛЕКСАГРОЕНЕРДЖИ».
В обґрунтування поданої Заяви арбітражний керуючий Сокол Т.Л. вказує, що під час виконання покладених на неї обов'язків було встановлено ряд обставин, які пов'язані з незаконними діями керівника боржника - Якубіна О.М., що призводять до негативних наслідків в рамках справи про банкрутство та значно порушують права кредиторів. Керівником боржника вчиняються протиправні дії направлені на зменшення активів боржника, погашення конкурсних вимог кредиторів під час дії мораторію, порушення вимог Кодексу в частині непогодження укладання угод боржником з розпорядником майна боржника, погашення поточних вимог кредиторів без згоди розпорядника майна боржника.
За змістом ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства, розпорядник майна - арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення процедури розпорядження майном.
Частиню 14 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що з моменту відкриття провадження у справі, зокрема: пред'явлення конкурсними та забезпеченими кредиторами вимог до боржника та їх задоволення можуть здійснюватися лише у порядку, передбаченому цим Кодексом, та в межах провадження у справі; пред'явлення поточними кредиторами вимог до боржника та їх задоволення можуть здійснюватися у випадку та порядку, передбачених цим Кодексом; арешт майна боржника чи інші обмеження боржника щодо розпорядження належним йому майном можуть бути застосовані виключно господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство; корпоративні права засновників (учасників, акціонерів) боржника реалізуються з урахуванням обмежень, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 44 Кодексу України з процедур банкрутства, під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, здійснення аналізу його фінансового стану, а також визначення наступної процедури (санації чи ліквідації).
Розпорядник майна зобов'язаний:
розглядати заяви кредиторів з грошовими вимогами до боржника, що надійшли в установленому цим Кодексом порядку;
вести реєстр вимог кредиторів;
повідомляти кредиторів про результати розгляду їхніх вимог;
вживати заходів для захисту майна боржника;
проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника, встановлювати за результатами його проведення наявність або відсутність ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, вчинення незаконних дій у разі банкрутства;
повідомляти правоохоронні органи у разі виявлення ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, вчинення незаконних дій з майном боржника;
скликати збори і комітет кредиторів та організовувати проведення їх засідань;
подавати відомості (інформацію), необхідні для ведення Єдиного реєстру боржників, відносно яких відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства;
надавати господарському суду та комітету кредиторів звіт про свою діяльність, а також здійснювати розкриття кредиторам інформації щодо фінансового стану боржника та ходу провадження у справі;
не пізніше двох місяців з дня відкриття провадження у справі про банкрутство провести інвентаризацію майна боржника та визначити його вартість;
за можливості проведення санації боржника розробити план санації боржника та подати його на розгляд зборам кредиторів;
виконувати інші повноваження, передбачені цим Кодексом.
Розпорядник майна несе відповідальність за свої дії та бездіяльність відповідно до закону.
Протягом процедури розпорядження майном органи управління боржника не мають права приймати рішення про:
відчуження або обтяження нерухомого майна боржника, в тому числі його передачу в заставу, внесення зазначеного майна до статутного капіталу іншого підприємства або господарського товариства;
надання позик (кредитів), надання поруки, гарантій, а також передачу в довірче управління майна боржника.
Керівник або орган управління боржника виключно за погодженням з розпорядником майна приймають рішення про:
одержання та надання позик (кредитів);
задоволення вимог поточних кредиторів.
У процедурі розпорядження майном боржник не має права без згоди комітету кредиторів (зборів кредиторів - до моменту формування комітету кредиторів) вчиняти значні правочини, вчинення яких не заборонено цим Кодексом.
У процедурі розпорядження майном боржник зобов'язаний забезпечити розпоряднику майна можливість безпосереднього доступу до інформації, що зберігається у базах даних (у тому числі електронних), які використовуються посадовими особами боржника для ведення бухгалтерського, податкового та управлінського обліку, а також для формування бухгалтерської, статистичної та податкової звітності, та/або забезпечити можливість розпоряднику майна ознайомитися з такою інформацією в інший спосіб з можливістю друкувати та/або копіювати документи, необхідні для здійснення повноважень розпорядника майна, з урахуванням вимоги частини четвертої статті 10 цього Кодексу.
У процедурі розпорядження майном боржник не має права без згоди комітету кредиторів (зборів кредиторів - до моменту обрання комітету кредиторів) здійснювати продаж істотних активів боржника.
Розпорядник майна має право на подання до господарського суду позову щодо визнання недійсними правочинів, у тому числі укладених боржником з порушенням порядку, встановленого цим Кодексом, а також позовів щодо визнання недійсними актів, прийнятих у процедурі розпорядження майном щодо зміни організаційно-правової форми боржника.
Розпорядник майна не має права втручатися в оперативно-господарську діяльність боржника, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Призначення розпорядника майна не є підставою для припинення повноважень керівника чи органу управління боржника.
У відповідності з ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства, мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.
Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.
Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, зокрема: забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника) або перебування майна боржника, яке є предметом забезпечення, на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі виконання рішень у немайнових спорах; забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій.
Дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів, виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, повернення невикористаних та своєчасно неповернутих коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов'язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення.
Під час процедури розпорядження майном боржник має право задовольняти лише ті вимоги кредиторів, на які згідно з частиною п'ятою цієї статті не поширюється дія мораторію.
Системний аналіз частини чотирнадцятої статті 39, частини першої - третьої, шостої статті 41 КУзПБ дає підстави для висновку, що з моменту відкриття провадження у справі про банкрутство, введення процедури розпорядження майном та мораторію на задоволення вимог кредиторів, боржник фактично втрачає право самостійно, на власний розсуд визначати порядок погашення заборгованості за власними зобов'язаннями, крім випадків, на які згідно з частиною п'ятою статті 41 КУзПБ не поширюється дія мораторію, а подальше задоволення вимог кредиторів здійснюється в порядку, передбаченому положеннями КУзПБ.
Відповідно до ст. 40 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд має право за клопотанням сторін або учасників справи чи за своєю ініціативою вжити заходів до забезпечення вимог кредиторів.
Ухвала про вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів є виконавчим документом та підлягає примусовому виконанню.
Господарський суд за клопотанням розпорядника майна, кредиторів або з власної ініціативи може заборонити боржнику вчиняти без згоди розпорядника майна правочини, а також зобов'язати боржника передати цінні папери, майно, інші цінності на зберігання третім особам, вчинити чи утриматися від вчинення певних дій або вжити інших заходів для збереження майна боржника та забезпечення вимог кредиторів (у тому числі шляхом позбавлення боржника права розпорядження його майном або цінними паперами без згоди розпорядника майна або суду, який розглядає справу про банкрутство; накладення арешту на конкретне рухоме чи нерухоме майно боржника), про що виноситься ухвала.
Отже, Кодексом України з процедур банкрутства, як спеціальним законом, визначено особливі різновиди заходів на забезпечення вимог кредиторів боржника, які є учасниками провадження у справі, та надано право їх застосування як за клопотанням розпорядника майна, кредиторів, так і за ініціативою суду. Разом з тим загальні принципи застосування забезпечувальних заходів (на будь - якій стадії розгляду справи, якщо їх незастосування може істотно ускладнити ефективний захист порушених прав кредитора як учасника провадження), дотримання доцільності, адекватності та співмірності застосованих заходів мають застосовуватися як загальні забезпечувальні норми відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України. Подібні за змістом висновки викладені, зокрема, у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 13.02.2020 у справі № 50/790-43/173.
Положення статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України пов'язують вжиття господарським судом заходів забезпечення позову з обґрунтуванням обставин необхідності такого забезпечення в контексті положень статті 73 цього Кодексу як гарантії ефективності задоволення вимог позивача (заявника) за результатами розгляду спору по суті.
Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача (кредиторів та інших учасників справи про банкрутство) від можливих недобросовісних дій із боку відповідача (боржника) чи інших учасників справи про банкрутство, попередження їх можливого порушення в майбутньому, а також забезпечення реального та ефективного виконання судового рішення та попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії тощо.
Водночас обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
Як вбачається із доданих до Заяви документів, а також інших матеріалів даної справи:
02.03.2026 боржником було сплачено на користь ТОВ «ВІМЕК-Україна» (код 45072494) 100,00 грн. з призначенням платежу «Повернення поворотної фінасової допомоги (позики) - частково, згідно Договору № 1 № 15102025-01 ФД від 15.10.2025р., без ПДВ»;
10.04.2026 боржником було сплачено на користь ТОВ «ВІМЕК-Україна» (код 45072494) 49 900,00 грн з призначенням платежу «Повернення поворотної фінасової допомоги (позики) - частково, згідно Договору № 15102025-01 ФД від 15.10.2025р., без ПДВ»;
15.04.2026 боржником було сплачено на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 250 000,00 грн з призначенням платежу «Повернення поворотної безвідсоткової фінансової допомоги згідно договору № 18092025-01 ФД від 18.09.2025 (частково), без ПДВ»;
01.05.2026 боржником було сплачено на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 1 500 000,00 грн з призначенням платежу «Повернення поворотної безвідсоткової фінансової допомоги згідно договору № 18092025-01 ФД від 18.09.2025 (частково), без ПДВ»;
05.05.2026 боржником було сплачено на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 1 000 000,00 грн з призначенням платежу «Повернення поворотної безвідсоткової фінансової допомоги згідно договору № 18092025-01 ФД від 18.09.2025 (частково), без ПДВ».
Щодо вказаних вище платежів арбітражний керуючий Сокол Т.Л. зазначає, що всупереч вимог закону боржником були задоволені вимоги кредиторів на які поширюється мораторій на задоволення вимог кредиторів.
11.03.2026 боржником було сплачено на користь ТОВ ЦСК «Україна» (код 36865753) 400,00 грн з призначенням платежу «За обробку даних та формування кваліф. серттифікату, програмний компл. «ВАРТА» на 1 рік, рахунок-фактура № ЗНК-39180622 від 04.03.2026 р., в т. ч. ПДВ 20 % - 90,0»;
16.03.2026 боржником було сплачено на користь ТОВ «ХОСТІНГ Україна» (код 37593550) 360,00 грн з призначенням платежу «Делегування доменного імені agro-energy.com.ua на 1 рік, рахунок № 1-8352794 вiд 16.03.2026р, в т.ч. ПДВ 20 % - 100,00 грн»;
03.04.2026 боржником було сплачено на користь ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО, КОРЮКІВСЬКИЙ РЕМ (код 14254655) 8 559,89 грн з призначенням платежу «За технічне обслуговування обладнання підстанцій з-но рах. № 1600009709 від 12.03.2026, в т. ч. ПДВ 20 % - 1 426,65 грн.»;
03.04.2026 боржником було сплачено на користь ПрАТ «ДАТАГРУП» (код 31720260) 3 500,00 грн з призначенням платежу «Абонентська плата за доступ до мережі Інтернет, рахунок-акт № 0250320241714*5989450 від 31.03.2026, договір № 0250320241714 від 25.03.2024р, в т.ч. ПДВ 20%»;
03.04.2026 боржником було сплачено на користь ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО, КОРЮКІВСЬКИЙ РЕМ (код 14254655) 595,20 грн з призначенням платежу «За надання функцій оператора автоматизованої системи обліку, рахунок № 1600009754 від 17.03.2026, в т. ч. ПДВ 20 % - 99,20 грн».
Щодо вказаних вище платежів арбітражний керуючий Сокол Т.Л. зазначає, що всупереч вимог закону боржником були задоволені вимоги поточних кредиторів без погодження з розпорядником майна.
Крім того, арбітражний керуючий Сокол Т.Л. вказує, що 15.04.2026 боржником з ОСОБА_2 було укладено Договір фінансової допомоги (позики) № 15042026-01 ФД від 15.04.2026 в рамках якого отримано 250 000,00 грн.
01 травня 2026 року боржником з ПП «ЛІТАГРО» (код 44861025, учасник, директор - ОСОБА_2 ) було укладено Договір фінансової допомоги (позики) № 2026-05-01 ФД від 01.05.2026 в рамках якого отримано 1 060 200,00 грн.
Щодо вказаних вище договорів арбітражний керуючий Сокол Т.Л. зазначає, що всупереч вимог закону боржником було одержано позику без погодження з розпорядником майна.
Дослідивши додані до Заяви документи, а також інші матеріали даної справи, суд дійшов наступних висновків:
щодо вимог арбітражного керуючого Сокол Т.Л. про накладення заборони керівнику ТОВ «АЛЕКСАГРОЕНЕРДЖИ» ОСОБА_2 , ТОВ «АЛЕКСАГРОЕНЕРДЖИ» та його посадовим особам без згоди (письмового дозволу) розпорядника майна боржника розпоряджатися майном, що належить товариству, укладати договори чи інші правочини, передбачені ч. 7 ст. 44 Кодексу України з процедур банкрутства, здійснювати погашення вимог поточних кредиторів
Згідно ст. 92 Цивільного кодексу України, юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.
Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, а також яка є членом колегіального виконавчого органу юридичної особи, з моменту її вступу на посаду набуває обов'язків щодо такої юридичної особи, зокрема зобов'язана діяти виключно в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно, у межах повноважень, наданих статутом юридичної особи і законодавством, і у спосіб, який, на її добросовісне переконання, сприятиме досягненню мети діяльності юридичної особи, у тому числі уникаючи конфлікту інтересів.
Відповідно до ст. 28, 42 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган. Посадовими особами товариства є члени виконавчого органу, наглядової ради, а також інші особи, передбачені статутом товариства.
Таким чином, накладення судом заборони для юридичної особи розпоряджатися майном та укладати певні правочини автоматично поширюється і на її посадових осіб.
Отже, накладення заборони окремо для юридичної особи і окремо для її посадових осіб в даному випадку не є процесуально необхідним.
Як було вказано вище, у відповідності з ч. 7 ст. 44 Кодексу України з процедур банкрутства, керівник або орган управління боржника виключно за погодженням з розпорядником майна приймають рішення про: участь боржника в об'єднаннях, асоціаціях, спілках, холдингових компаніях, промислово-фінансових групах чи інших об'єднаннях юридичних осіб; передачу майна в оренду; одержання та надання позик (кредитів); задоволення вимог поточних кредиторів.
Таким чином, відповідні обмеження встановлені в силу прямої вказівки в законі і не потребують постановлення судом окремого судового рішення.
Щодо заборони боржнику без згоди розпорядника майна боржника розпоряджатися майном, що належить товариству
18 вересня 2025 року між Королем Вадимом Валерійовичем (Позикодавцем) та ТОВ «АЛЕКСАГРОЕНЕРДЖИ» в особі директора Якубіна Олександра Миколайовича (Позичальником) був укладений Договір про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги (позики) № 18092025-01 ФД згідно умов якого Позикодавець надає Позичальнику поворотну безвідсоткову фінансову допомогу (позику) в розмірі 20 750 000,00 грн, а Позичальник зобов'язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених даним Договором, не пізніше 18 лютого 2026 року. Повернення зазначеної в цьому договорі суми допомоги може здійснюватися частинами. Поворотна фінансова допомога може бути повернута Позичальником достроково.
Пунктом 7.3 Договору про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги (позики) від 18.09.2025 № 18092025-01 ФД визначено, що Позичальник, в рахунок забезпечення виконання ним зобов'язань за цим Договором щодо своєчасного повернення Позикодавцю в строк до 18 лютого 2026 року включно отриманої у займ поворотної безвідсоткової фінансової допомоги (позики) в розмірі 20 750 000,00 гри., зобов'язується в строк до 01 жовтня 2025 року включно передати Позичальнику у заставу рухоме майно та укласти із Позичальником договір застави наступного рухомого майна:
1. Рубальна машина барабанного типу ДО-51 (б/в);
2. Лінія по виготовленню паливних пелет (2 стрічки);
3. Катер моторний марки Axis Wake модель А22, 2021 р.в., серійний номер: НОМЕР_2 ;
4. Приоб'єктний бетонозмішувальний вузол RВМ-1000 б/в;
5. Бункер наземний перевантажувальний БНП-12Е «КОВЧЕГ»;
6. Телескопічний навантажувач JСВ 531-70 2016 рік (500 годин, Великобританія);
7. Телескопічний навантажувач JСВ 531-70 2018 рік (314 годин, Великобританія);
8. Причеп Weimer WЕ-14D з маніпулятором Weimer WE-7300;
9. Бункер наземний перевантажувальний БНП -3 (комбінований привід).
30 вересня 2025 року та 07 жовтня 2025 року ОСОБА_1 перерахував на рахунок ТОВ «АЛЕКСАГРОЕНЕРДЖИ» грошові кошти в загальному розмірі 17 500 000,00 грн з призначенням платежу «Надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги згідно договору № 18092025-01 ФД від 18.09.2025 без ПДВ».
13 жовтня 2025 року між ОСОБА_1 (Заставодержателем) та ТОВ «АЛЕКСАГРОЕНЕРДЖИ» в особі директора ОСОБА_2 (Заставодавцем) був укладений Договір застави згідно умов якого заставою забезпечується зобов'язання за Договором № 18092025 ФД про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги (позики) від 18.09.2025, що укладений між Заставодержателем та Заставодавцем (Договір позики), за умовами якого Заставодавець зобов'язаний повернути Заставодержателю позику в розмірі 20 750 000,00 гривень з кінцевим терміном повернення заборгованості за Договором позики до 18 лютого 2026 року включно.
Предметом застави за цим Договором є рухоме майно Заставодавця (Предмет застави), а саме:
1. Катер моторний UА2529МА, регістровий номер НОМЕР_3 , модель Axis Wake А22, номер корпусу АWRA1954D121, 2021 р., який належить Заставодавцю на підставі свідоцтва № 071630 про придатність малого судна до плавання, виданого Регістром Судноплавства України 27.08.2021, дійсне до 23.07.2026;
2. Бункер наземний перевантажувальний БНП-12Е «КОВЧЕГ», який належить на підставі Договору купівлі-продажу № 1151 від 16.07.2025;
3. Бункер наземний перевантажувальний БНП-3 (комбінований привід), який належить на підставі Договору купівлі-продажу № 28/01-2021-11 від 28.01.2021;
4. Рубальна машина барабанного типу ДО-51 (б/в), яка належить на підставі Договору купівлі-продажу № 01082022-1 від 01.08.2022;
5. Лінія по виготовленню паливних пелет (2 стрічки), яка належить на підставі Договору поставки № 01082022 від 01.08.2022;
6. Приоб'єктний бетонозмішувальний вузол RВМ-1000 б/в, який належить на підставі Договору купівлі-продажу № 28/03/2025 від 28.03.2025;
Заставна вартість Предмета застави становить 20 750 000,00 гривень.
За рахунок Предмета застави Заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи суму 20 750 000,00 гривень відшкодування збитків, завданих простроченням виконання (а у випадках, передбачених законом, Договором позики чи цим Договором, - неустойку), витрати, пов'язані з пред'явленням вимоги за Договором позики і зверненням стягнення та реалізації Предмета застави, витрати на утримання і збереження Предмета застави, а також інших збитків, завданих порушенням умов Договору позики або цього Договору.
Даний договір був нотаріально посвідчений 13.10.2025 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рудченко О.В. та зареєстрований в реєстрі за № 1372.
15.04.2026, 01.05.2026 та 05.05.2026 ТОВ «АЛЕКСАГРОЕНЕРДЖИ» було сплачено на користь ОСОБА_1 грошові кошти в загальному розмірі 2 750 000,00 грн з призначенням платежу «Повернення поворотної безвідсоткової фінансової допомоги згідно договору № 18092025-01 ФД від 18.09.2025 (частково), без ПДВ», що підтверджується банківськими виписками АТ «Райффайзен Банк» та платіжними інструкціями № 3 від 08.04.2026, № 25, 26, 27 від 01.05.2026, № 30 від 05.05.2026.
За змістом ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства, забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
Оскільки вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «АЛЕКСАГРОЕНЕРДЖИ» забезпечені заставою майна боржника, ОСОБА_1 є забезпеченим кредитором і задоволення його вимог може здійснюватися лише у порядку, передбаченому цим Кодексом, та в межах провадження у справі.
Згідно ч. 6 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства, під час процедури розпорядження майном боржник має право задовольняти лише ті вимоги кредиторів, на які згідно з частиною п'ятою цієї статті не поширюється дія мораторію.
Задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, здійснюється лише в межах провадження у справі про банкрутство, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Аналіз норм статей 1, 45, 47 КУзПБ свідчить про те, що з моменту офіційної публікації оголошення про порушення щодо боржника провадження у справі про банкрутство є таким, що фактично настав, строк виконання усіх зобов'язань боржника, які виникли до моменту порушення щодо нього провадження у справі про банкрутство, і незалежно від настання строку їх виконання, кредитори за такими зобов'язаннями зобов'язані заявити грошові вимоги до боржника у справу про банкрутство з додержанням тридцятиденного строку від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство (Постанова КГС ВС від 06.12.2023 у справі № 911/2711/22).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.12.2020 у справі № 904/1693/19 вказала, що при визначенні статусу кредиторських вимог (конкурсні чи поточні) у справі про банкрутство має враховуватися насамперед момент виникнення вимоги, а не строк її виконання, відтак вимоги кредиторів, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, є конкурсними незалежно від строку виконання грошових зобов'язань боржника.
Таким чином, незважаючи на те, що згідно умов укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «АЛЕКСАГРОЕНЕРДЖИ» договору про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги (позики) від 18.09.2025 № 18092025-01 кінцевим днем повернення грошових коштів є 18 лютого 2026 року, ОСОБА_1 не є поточним кредитором, оскільки строк виконання зобов'язань ТОВ «АЛЕКСАГРОЕНЕРДЖИ» по поверненню позики є таким, що фактично настав після відкриття провадження у справі про банкрутство останнього.
Отже, на виконання ТОВ «АЛЕКСАГРОЕНЕРДЖИ» зобов'язань перед ОСОБА_1 по погашенню фінансової допомоги поширюється дія мораторію на задоволення вимог кредиторів.
Щодо сплати боржником 02.03.2026 та 10.04.2026 на користь ТОВ «ВІМЕК-Україна» 50 000,00 грн. з призначенням платежу «Повернення поворотної фінасової допомоги (позики) - частково, згідно Договору № 15102025-01 ФД від 15.10.2025р., без ПДВ», то за відсутності в матеріалах справи даного договору, суд не може зробити чіткого висновку щодо наявності в діях ТОВ «АЛЕКСАГРОЕНЕРДЖИ» порушень вимог законодавства.
Розпорядник майна боржника просить суд заборонити боржнику без його згоди розпоряджатися майном, що належить товариству, однак при цьому не вказує яким саме майном (нерухомістю, рухомими речами, грошима, цінними паперами, цифровими речами, майновими правами).
Оскільки ухвала про вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів є виконавчим документом, то за відсутністю чіткого визначення складу майна боржника, яким йому заборонено розпоряджатися, виконання такої ухвали буде неможливим.
При цьому судом враховується, що ст. 44 Кодексу України з процедур банкрутства, вже заборонено боржнику вчиняти певні дії з майном, що не потребує постановлення судом окремого судового рішення.
Щодо заборони боржнику без письмової згоди розпорядника майна боржника розпоряджатися грошовими коштами на банківських рахунках ТОВ «АЛЕКСАГРОЕНЕРДЖИ» до дня введення процедури санації і призначення керуючого санацією або до прийняття постанови про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури і призначення ліквідатора, або до закриття провадження у справі № 927/4/26
Верховний Суд у постанові від 13.01.2025 у справі № 904/3751/24 зазначив про те, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина четверта статті 137 Господарського процесуального кодексу України).
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати у результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18).
Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинна блокуватися господарська діяльність юридичної особи, порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов'язані з предметом спору.
Тому заборону боржнику без письмової згоди розпорядника майна боржника розпоряджатися грошовими коштами на банківських рахунках (фактично здійснювати будь - які платежі без обмеження розміром) суд вважає неспівмірним заходом до забезпечення вимог кредиторів, оскільки це беззаперечно вплине на оперативно-господарську діяльність боржника, а розпорядник майна не має права втручатися в оперативно-господарську діяльність боржника, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 10 ст. 44 Кодексу України з процедур банкрутства).
При цьому, наведені у Заяві суми та призначення платежів здійснених боржником на користь ТОВ ЦСК «Україна», ТОВ «ХОСТІНГ Україна», АТ «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО», ПрАТ «ДАТАГРУП» свідчать, що такі платежі були проведені в рамках звичайної господарської діяльності боржника.
Враховуючи вищевикладене, заява розпорядника майна боржника - арбітражного керуючого Сокол Т.Л. про вжиття заходів по забезпеченню вимог кредиторів не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 1, 39, 40, 41, 44 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Заяву від 19.05.2026 № 01-32/17-05 арбітражного керуючого Сокол Тетяни Леонідівни про вжиття заходів до забезпечення вимог кредиторів залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її оголошення та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повна ухвала складена 26.05.2026.
Дата набрання ухвалою законної сили - 21.05.2026.
Суддя А.С.Сидоренко