8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"26" травня 2026 р. м. ХарківСправа № 922/102/26
Господарський суд Харківської області у складі:
суддя Хотенець П.В.
при секретарі судового засідання Гаврильєві О.В.
розглянувши справу
за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", м. Харків
до Приватного підприємства "Україна", м. Харків
про стягнення 476205,00 грн.
за участю представників сторін:
позивача - не з'явився
відповідача - Герасименко М.В., дов. від 27.03.2026
Позивач - Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі", м. Харків звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Приватного підприємства "Україна", м. Харків, в якій просить стягнути з відповідача 476205,00 грн заборгованості за договором купівлі - продажу теплової енергії в гарячій воді № 12168 від 16 лютого 2011 року. Також просить покласти на відповідача витрати зі сплати судового збору.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 19 січня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін; призначено підготовче засіданні на 09 лютого 2026 року о 13:20 годин.
04 лютого 2026 року через систему "Електронний суд", Комунальним підприємством "Харківські теплові мережі" подано клопотання (вхідний № 2900) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 05 лютого 2026 року відмовлено у задоволенні клопотання (вхідний № 2900 від 04 лютого 2026 року) Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції по справі № 922/102/26.
09 лютого 2026 року через систему "Електронний суд", Комунальним підприємством "Харківські теплові мережі" подано заяву (вхідний № 3162) про проведення підготовчого засідання без участі представника позивача, яку суд приймає та долучає до матеріалів справи.
09 лютого 2026 року підготовче засідання не відбулося у зв'язку з відсутністю електроенергії, що підтверджується Актом відсутності електроенергії № 03 від 09 лютого 2026 року.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 09 лютого 2026 року підготовче засідання відкладено на 16 березня 2026 року о 13:10 годин.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 16 березня 2026 року продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, до 20 квітня 2026 року; підготовче засідання відкладено на 30 березня 2026 року о 15:40 годин.
30 березня 2026 року через систему "Електронний суд", Приватним підприємством "Україна" подано відзив (вхідний № 7420) на позовну заяву, в якому відповідач просить суд поновити процесуальний строк на подачу відзиву.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 30 березня 2026 року клопотання Приватного підприємства "Україна" про поновлення процесуального строку для подання відзиву - задоволено, поновлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву, відзив (вхідний № 7420 від 30 березня 2026 року) Приватного підприємства "Україна" на позовну заяву прийнято до розгляду та підготовче засідання відкладено на 16 квітня 2026 року о 16 годин.
03 квітня 2026 року через систему "Електронний суд", Комунальним підприємством "Харківські теплові мережі" подано відповідь (вхідний № 7996) на відзив, в якому позивач просить поновити строк на подачу доказів та долучити до матеріалів справи докази.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 16 квітня 2026 року клопотання Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" про поновлення строку на подання доказів та долучення до матеріалів справи доказів задоволено; поновлено Комунальному підприємству "Харківські теплові мережі" строк на подачу доказів та прийнято надані позивачем документи; усне клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи задоволено, підготовче засідання відкладено на 12 травня 2026 року о 14:20 годин.
06 травня 2026 року через систему "Електронний суд", Комунальним підприємством "Харківські теплові мережі" подано заяву (вхідний № 10783) про продовження строк на подання додаткових доказів та долучення до матеріалів справи додаткових доказів.
12 травня 2026 року через систему "Електронний суд", Приватним підприємством "Україна" подано клопотання (вхідний № 11427) про долучення доказів, яке суд задовольняє та долучає до матеріалів справи надані докази.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 12 травня 2026 року заяву (вхідний № 10783 від 06 травня 2026 року) Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" про продовження строку на подання додаткових доказів та долучення до матеріалів справи додаткових доказів задоволено, продовжено Комунальному підприємству "Харківські теплові мережі" строк на подання додаткових доказів, додаткові докази прийнято та долучено до матеріалів справи; закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 26 травня 2026 року о 13:40 годин.
Позивач явку свого повноваженого представника в призначене на 26 травня 2026 року судове засідання не забезпечив, про причини неприбуття не повідомив, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином 13 травня 2026 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідним залишити позов без розгляду, з огляду на наступне.
Відповідно до частин 1 - 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно статтей 41, 42 Господарського процесуального кодексу України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи. Учасники справи, зокрема мають право брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим учасники справи зобов'язані з'явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов'язковою.
Відповідно до частини 4 статті 202 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Таким чином, обов'язковими умовами для застосування передбачених частиною 4 статті 202, пунктом 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.
У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами статтей 202, 226 Господарського процесуального кодексу України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності.
Тобто право позивача як особи, що подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.
Подібний правовий висновок викладений у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05 червня 2020 року у справі №910/16978/19, постановах Верховного Суду від 29 липня 2020 року у справі № 903/630/18, від 11 листопада 2020 року у справі № 910/12898/19, від 13 вересня 2019 року у справі № 916/3616/15, від 19 грудня 2022 року у справі № 910/173/22.
Вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов'язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Подібний висновок викладений у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13 вересня 2019 року у справі № 916/3616/15.
На зацікавлену сторону покладається обов'язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитися з подіями процесу (рішення ЄСПЛ у справі "Богонос проти Росії" від 05 лютого 2004 року).
Відповідно до статтей 42, 120, 196 Господарського процесуального кодексу України, учасник справи має право брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника) або не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов'язковою. Тобто, учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано.
Системний аналіз змісту частини 4 статті 202 та пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що процесуальним наслідком неявки позивача в судове засідання є залишення позову без розгляду.
Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез'явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання: належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання; неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання; неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.
При цьому зміст частини 4 статті 202 та пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду як залишення позову без розгляду з підстави нез'явлення позивача у судове засідання та неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов'язковою.
Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 05 червня 2020 року у справі № 910/16978/19.
Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 18 листопада 2022 року у справі № 905/458/21 зазначив про те, що норми, закріплені у частині 4 статті 202 та у пункті 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, за методом правового регулювання є імперативними, що означає те, що відповідно до цих норм процесуального права у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов'язок залишити позов без розгляду.
Залишення позову без розгляду у зв'язку з неявкою позивача, який був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання у справі, проте не повідомив суд про причини своєї неявки та не надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, є негативним правовим наслідком для позивача.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури, і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі "Станков проти Болгарії" від 12 липня 2007 року).
Отже, залишення позовної заяви без розгляду через неявку позивача у судове засідання у разі ненадання ним заяви про розгляд справи за його відсутності не призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд.
Судом встановлено, що позивач був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, призначеного на 26 травня 2026 року об 13:40 годин, про що свідчать довідки про доставку електронних листів позивачу та представнику позивача до їх електронних кабінетів. Втім, представник позивача не з'явився в призначене судове засідання.
Враховуючи імперативний характер статтей 202 та 226 Господарського процесуального кодексу України, приймаючи до уваги те, що позивач не з'явився в судове засідання, не повідомив про причини неявки та не подав заяву про розгляд справи за його відсутності, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому суд доводить до відома, що залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.
На підставі викладеного та керуючись статтями 41, 42, 202, 226, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов залишити без розгляду.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею.
3. Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду, у межах апеляційного округу, в порядку статтей 255-257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.
Повний текст ухвали складено та підписано 26.05.2026.
СуддяП.В. Хотенець