26 травня 2026 року м. ХарківСправа № 922/39/26
Господарський суд Харківської області у складі судді Ольшанченка В.І.
розглянувши заяву ТОВ "КНІСТЕР ГРУП" (вх.№12321 від 22.05.2026) про відвід судді Аріт К. В. від участі у справі
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Кністер Груп" 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗАХІДЗЕМРЕСУРС"
до Східного територіального відділення Антимонопольного комітету України
про визнання недійсним та скасування рішення,
В провадженні Господарського суду Харківської області у складі судді Аріт К. В. перебуває справа №922/39/26 за позовом ТОВ "Кністер Груп" (позивач, заявник), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ТОВ "ЗАХІДЗЕМРЕСУРС" (3-я особа) до Східного територіального відділення Антимонопольного комітету України (відповідач), в якій позивач просить суд:
визнати недійсним та скасувати рішення Адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 04.11.2025 № 70/206-р/к "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" у справі №2/01-133-23, про:
- визнання ТОВ "ЗАХІДЗЕМРЕСУРС" (ідентифікаційний код юридичної особи 43587754, місцезнаходження: 34551, Рівненська обл., Сарненський р-н, село Олексіївка, вул. Центральна, 52) і ТОВ "КНІСТЕР ГРУП" (ідентифікаційний код юридичної особи 43654275, місцезнаходження: 34551, Рівненська обл., Сарненський р-н, село Олексіївка, вул. Центральна, 52) такими, що вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів аукціону, проведеного Державною службою геології та надр України за лотом "Спеціальний дозвіл на користування надрами - Ділянка Городовицька друга" (ідентифікатор аукціону в системі "Prozorro.Продажі" - UA-PS-2021-02-23-000023-3) з накладенням на ТОВ "ЗАХІДЗЕМРЕСУРС" (ідентифікаційний код юридичної особи 43587754) штрафу у розмірі 68000,00 грн та з накладенням на ТОВ "КНІСТЕР ГРУП" (ідентифікаційний код юридичної особи 43654275) штрафу у розмірі 68000,00 грн.
- визнання ТОВ "ЗАХІДЗЕМРЕСУРС" (ідентифікаційний код юридичної особи 43587754, місцезнаходження: 34551, Рівненська обл., Сарненський р-н, село Олексіївка, вул. Центральна, 52) і ТОВ "КНІСТЕР ГРУП" (ідентифікаційний код юридичної особи 43654275, місцезнаходження: 34551, Рівненська обл., Сарненський р-н, село Олексіївка, вул. Центральна, 52) такими, що вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів аукціону, проведеного Державною службою геології та надр України за лотом "Спеціальний дозвіл на користування надрами - Ділянка Бакумівська" (ідентифікатор аукціону в системі "Prozorro.Продажі" - SUE001-UA-20210920-21598) з накладенням на ТОВ "ЗАХІДЗЕМРЕСУРС" (ідентифікаційний код юридичної, особи 43587754) штрафу у розмірі 68000,00 грн та з накладенням на ТОВ "КНІСТЕР ГРУП" (ідентифікаційний код юридичної особи 43654275) штрафу у розмірі 68000,00 грн.
- визнання ТОВ "ЗАХІДЗЕМРЕСУРС" (ідентифікаційний код юридичної особи 43587754, місцезнаходження: 34551, Рівненська обл., Сарненський р-н, село Олексіївка, вул. Центральна, 52) і ТОВ "КНІСТЕР ГРУП" (ідентифікаційний код юридичної особи 43654275, місцезнаходження: 34551, Рівненська обл., Сарненський р-н, село Олексіївка, вул. Центральна, 52) такими, що вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів аукціону, проведеного Державною службою геології та надр України за лотом "Спеціальний дозвіл на користування надрами - Ділянка Вербаївська" (ідентифікатор аукціону в системі "Prozorro.Продажі" - SUE001-UA-20210920-46773) з накладенням на ТОВ "ЗАХІДЗЕМРЕСУРС" (ідентифікаційний код юридичної особи 43587754) штрафу у розмірі 68000,00 грн з накладенням на ТОВ "КНІСТЕР ГРУП" (ідентифікаційний код юридичної особи 43654275) штраф у розмірі 68000,00 грн.
В обгрунтування позовних вимог посилається на те, що будь-яких родинних зв'язків між керівником (учасниками) ТОВ "КНІСТЕР ГРУП" та ТОВ "ЗАХІДЗЕМРЕСУРС" - не встановлено. Жодних дійсних та наявних договорів (угод) між зазначеними учасниками закупівлі - не існувало та не було встановлено (доведено) ні у поданні Другого відділу досліджень та розслідувань Відділення від 20.10.2025 №70-03/671-П, ні в оскаржуваному рішенні Адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №70/206-р/к від 04.11.2025. Жодних договірних відносин між ТОВ "КНІСТЕР ГРУП" та ТОВ "ЗАХІДЗЕМРЕСУРС" та не існувало. Лише договірні відносини та їх характер у сукупності з іншими обставинами, можуть засвідчити єдність економічних інтересів, що відповідачем у справі - не доведено. Висновки відповідача в оскаржуваному рішенні - не доводять неправомірного або узгодженого формування учасниками спільно конкурсних пропозицій або цін на товар, обміну інформації щодо поданої вартості тендерної пропозиції, дій, спрямованих на усунення, недопущення чи обмеження конкуренції на торгах. В Антимонопольного комітету України немає достатніх доказів, які б свідчили про те, що, ТОВ "КНІСТЕР ГРУП" та ТОВ "ЗАХІДЗЕМРЕСУРС" спільно та узгоджено здійснювали обмін інформацією, домовлялися про підготовку та участь в аукціоні. Висновки АМКУ суперечать принципу обґрунтованості адміністративного акта.
Ухвалою від 19.01.2026 Господарський суд Харківської області відкрив провадження у справі №922/39/26 за правилами загального позовного провадження.
22.05.2026 позивач через підсистему "Електронний суд" надав заяву про відвід судді Аріт К. В. від участі у справі, яку обґрунтовує протиправною відмовою судом у задоволенні клопотань від 08.04.2026 та від 15.04.2026 про призначення комп'ютерно-технічної експертизи та клопотання про витребування доказів від 11.05.2026 та усного клопотання представника позивача від 20.05.2026, посилаючись при цьому на п. 3, 5 ст. 35 ГПК України, за якою суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи, є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Позивач зазначає, що ці обставини породжують у нього сумніви щодо неупередженості та об'єктивності судді під час розгляду пов'язаних між собою справ №922/39/26 та №922/54/26, розгляд яких здійснює суддя Аріт К. В.
На думку позивача, суддя Аріт К. В., відмовляючи у задоволенні означених клопотань, передчасно дійшла висновку про достатність наявних у матеріалах справи доказів для вирішення спору без необхідності додаткового дослідження обставин справи шляхом проведення судової комп'ютерно-технічної експертизи, витребування доказів, що у сукупності з іншими процесуальними діями суду створює у позивача обґрунтовані сумніви щодо повної неупередженості та об'єктивності суду під час розгляду справ №922/39/26 та №922/54/26.
Крім того, на думку позивача, суд дійшов передчасного висновку про відсутність необхідності у проведенні судової комп'ютерно-технічної експертизи та про можливість встановлення відповідних обставин без спеціальних знань, незважаючи на те, що спірні обставини стосуються технічних питань, пов'язаних із використанням IP-адрес, комп'ютерної техніки та електронних даних.
Також позивач вважає, що суддя Аріт К. В. створює перешкоди для належного виконання завдань підготовчого провадження у господарському суді з метою встановлення усіх об'єктивних обставин справи та повноти розгляду даної справи.
До того ж позивач вказує, що суддею Аріт К. В. порушено статі 1, 6, 10, 14 Кодексу суддівської етики, що виразилось у тому, що упродовж тривалого терміну відповідач не долучав до матеріалів справи диск з матеріалами справи Східного відділення Антимонопольного комітету України. Водночас судом такий диск було долучено до справи, незважаючи на той факт: що документи на диску не відкривались, і це було достеменно встановлено судом; до клопотання не було долучено доказів неможливості роздрукувати документи, які на ньому містяться та направити їх позивачу та третій особі; до клопотання не долучено доказів того, що такий диск не міг бути наданий раніше.
Ухвалою від 25.05.2026 Господарський суд Харківської області у складі судді Аріт К. В. визнав заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "КНІСТЕР ГРУП" про відвід судді Аріт К. В. по справі №922/39/26 необґрунтованою та постановив передати матеріали справи №922/39/26 на автоматизований розподіл, для визначення судді, який вирішуватиме питання про відвід, у порядку, встановленому частиною першою статті 32 ГПК України.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.05.2026 визначено головуючим суддею Ольшанченка В. І.
Розглянувши заяву ТОВ "КНІСТЕР ГРУП" (вх.№12321 від 22.05.2026) про відвід судді Аріт К. В. від участі у справі №922/39/26, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
При цьому, суд зазначає, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв'язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов'язані з прийняттям суддями рішень з інших справ.
Згідно зі ст. 43 ГПК України суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовую до нього заходи, визначені цим кодексом. Можливість застосування заходів зловживання правом можлива виключно в межах справи, що перебуває на розгляді суду.
У судовій практиці використовується презумпція особистої безсторонності суду, яка передбачає такий стан, допоки не надано доказів протилежного.
У п. 105 рішення ЄСПЛ у справі "Олександр Волков проти України" (заява №21722/11) Суд зазначив, що між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а й може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій) (рішення ЄСПЛ у справі "Kyprianou v. Cyprus", заява №73797/01, п. 119).
Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію може надати вимога об'єктивної безсторонності (див. рішення ЄСПЛ у справі "Pullar v. the United Kingdom", заява №22399/93, п. 32).
Суд звертає увагу на викладене у рішенні Європейського суду з прав людини від 24.05.1989 у справі №11/1987/134/188 "Hauschildt v. Denmark", найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості. Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (пункт 48).
Отже вбачається, що при заявлені відводів суду від розгляду справи, учасники справи мають керуватися, а їх заяви ґрунтуватися не на особистих переконаннях щодо обставин спірних правовідносин, а саме на оцінці особистих переконань конкретного судді у конкретній справі та його фактичної поведінки при вирішенні такої справи.
Презумпція неупередженості судді діє доти, доки не з'являться докази на користь протилежного.
Отже, оцінюючи обставини, що викладені у заяві з їх обґрунтуванням з наведеними критеріями в межах даної справи суд відзначає, що презумпція особистої неупередженості судді ґрунтується виключно на незгоді заявника із прийнятими суддею Аріт К. В. процесуальним рішеннями під час розгляду справи №922/39/26.
Враховуючи визначене у ч. 4 ст. 35 ГПК України, суд відзначає, що прийняті судом процесуальні рішення не можуть бути критерієм оцінки особистих переконань судді чи його дій, оскільки у випадку незгоди з процесуальними діями (судовими рішеннями) суду для учасників справи передбачено спеціальний порядок їх оскарження - шляхом подання апеляційної скарги на судові рішення, прийняті за наслідками розгляду спору, в тому числі шляхом включення заперечень на ухвалу суду, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, до апеляційної скарги на рішення суду.
Натомість, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, необхідно довести наявність зазначених суб'єктивних та об'єктивних критеріїв (зокрема, особисті переконання та поведінку конкретного судді, які вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах вирішення даної справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав та свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі, тощо).
Будь-яких належних доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість судді Аріт К. В. в результаті розгляду цієї справи або наявність обставин, які викликають сумнів у її неупередженості при розгляді цієї справи, з доводів заяви про відвід судді не вбачається.
Посилання заявника на створення суддею Аріт К. В. перешкоди для належного виконання завдань підготовчого провадження у господарському суді з метою встановлення усіх об'єктивних обставин справи та повноти розгляду справи є необґрунтованими та не підтверджуються жодним доказом.
Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра господарському суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді або колегії суддів у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, що заявлена учасником розгляду конкретної справи.
Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 48 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.
Частиною 4 ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Як вже зазначалось вище, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) посилався на те, що найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (рішення ЄСПЛ у справі "Хаушильд проти Данії").
Стаття 6 Конвенції вимагає суд у межах своїх повноважень бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб'єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення ЄСПЛ у справі "Ветштайн проти Швейцарії").
Наявність безсторонності для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення ЄСПЛ у справі "Хаушильд проти Данії").
За усталеною практикою ЄСПЛ наявність безсторонності згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. За суб'єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (п. 49 рішення ЄСПЛ у справі "Білуха проти України").
Особиста безсторонність суду, як суб'єктивний критерій, презюмується, поки не надано доказів протилежного (п. 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006).
Згідно з об'єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (пункти 29, 31 рішення Європейського суду з прав людини "Газета "Україна-центр" проти України" від 15.07.2010).
Велика Палата Верховного Суду постанові від 30.01.2019 за справою №755/10947/17 зазначила, що незалежно від того, чи перераховані усі постанови, в яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню її правову позицію.
Не можна застосовувати аналогічні висновки Верховного Суду України, викладені в його рішеннях, ухвалених за результатами розгляду інших судових справ, незалежно від того, чи перераховані у відповідній постанові Великої Палати всі рішення ВСУ, в яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата.
Якість судового процесу залежить не лише від роботи судової системи, але й від поведінки учасників процесу та їх представників.
Поширеними, як і у нашій справі, є подання учасниками процесу завідомо безпідставних відводів.
Верховний Суд вважає відвід "завідомо безпідставним", якщо у заяві про відвід відсутні будь-які докази, які свідчили б про необ'єктивність чи упередженість судді щодо заявника, тобто підстави для відводу ґрунтуються на власних припущеннях заявника, або якщо підставою для відводу є непогодження сторони з процесуальними рішеннями судді.
Додатковою підставою для визнання відводу зловживанням процесуальними правами є порушення строків для його заявлення.
Доводи представника заявника щодо необхідності відводу судді саме з підстав незгоди з його правовою позицією прямо порушують один з найважливіших принципів судочинства - nemo iudex in causa sua (ніхто не може бути суддею у власній справі), який виключає для учасника процесу можливість обирати суддю на власний розсуд, зокрема, шляхом заявлення відводів тим суддям, відома правова позиція яких позивача не влаштовує (ухвала ВП ВС від 02 березня 2021 року по справі №910/17048/17, провадження №12-85гс20).
Статтею 43 ГПК України передбачено, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Враховуючи, що ТОВ "КНІСТЕР ГРУП" не надано суду доказів на підтвердження винятковості випадку, коли законом дозволено подання такої заяви після спливу вказаного строку, суд вважає подачу заяви про відвід судді після спливу строку, встановленого статтею 38 ГПК України, неналежним ставленням ТОВ "КНІСТЕР ГРУП" до своїх процесуальних прав та обов'язків.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Олександр Волков проти України" (Заява №21722/11) від 09.01.2013 було зазначено, що, як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (i) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (ii) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.
У рішенні по справі "Білуха проти України" від 09.11.2006 (Заява №33949/02) Європейський суд з прав людини зауважив, що стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного; стосовно об'єктивного критерію слід визначити чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність - це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Разом з тим, наведені ТОВ "КНІСТЕР ГРУП" у заяві про відвід обставини не свідчать про наявність підстав, передбачених статтею 35 ГПК України, для відводу судді Аріт К. В.
Заявником не надано суду жодного доказу на підтвердження своїх міркувань щодо зацікавленості судді Аріт К. В. у розгляді цієї справи.
Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви "КНІСТЕР ГРУП" (вх.№12321 від 22.05.2026) про відвід судді Аріт К. В. та відсутність підстав для її задоволення.
Керуючись статтями 35, 39, 42, 232 - 235 Господарського процесуального кодексу України,
Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "КНІСТЕР ГРУП" (вх.№12321 від 22.05.2026) про відвід судді Аріт К. В. від участі у справі №922/39/26.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Ухвалу підписано 26.05.2026.
СуддяВ.І. Ольшанченко