8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"25" травня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/883/26
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Трофімова І.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "Елакс" (61070, м. Харків, вул. Академіка Проскури, 1, корпус 12)
до Фірми "Мир"- Товариства з обмеженою відповідальністю (61153, м. Харків, просп. Ювілейний, 56)
про стягнення 83'160 грн
без виклику учасників справи
Приватне акціонерне товариство "Елакс" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Фірми "Мир"- Товариства з обмеженою відповідальністю, в якій просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 75'600 грн та суму пені в розмірі 7560 грн за неналежне виконання Договору №24-053-24194 від 27.08.2024.
Також, позивач просить суд стягнути з відповідача судові витрати.
Ухвалою суду від 23.03.2026 позовна заява була прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).
Будь-яких заяв або клопотань, про можливість подання яких було роз'яснено ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.03.2026, на адресу суду від учасників справи не надходило, як і не надходило клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до ст. 252 ГПК України.
03.04.2026 від представника Відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. 8042), в якому останній не заперечує стосовно стягнення основної заборгованості та зобов'язується сплатити залишок заборгованості перед Позивачем у найближчі терміни. В частині стягнення нарахованої пені Відповідач просить відмовити, оскільки грошові кошти, які були призначені в тому рахунку і для сплати заборгованості перед Позивачем, 24 липня 2025 року були викрадені з рахунку Фірми "МИР"-ТОВ, стосовно чого було відкрито кримінальне провадження №12025221150000835 від 25.07.2025. Дана обставина спричинила Фірмі "МИР"-ТОВ значний матеріальний збиток, потягнувши за собою неможливість вчасно виконати взяті на себе зобов'язання. Також Відповідач вказує, що ним 19 березня 2026 року було сплачено частину заборгованості перед Позивачем по Договору № 24-053-24194 від 27.06.2024, що підтверджується Платіжною інструкцією № 608 від 19.03.2026 на суму 10'000 грн.
07.04.2026 Позивач надав до суду відповідь на відзив (вх. 8260), в якій заперечує проти доводів Відповідача викладених у відзиві та просить суд стягнути з Відповідача суму основного боргу в розмірі 65'600 грн та суму пені в розмірі 7560 грн, з урахуванням сплаченої частини Відповідачем у розмірі 10'000 грн.
Таким чином, всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог та судом дотримано, під час розгляду справи, обумовлені чинним ГПК України процесуальні строки для звернення із заявами по суті справи та іншими заявами з процесуальних питань.
За висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.
Положеннями частини 8 статті 252 ГПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив такі обставини.
27 серпня 2024 року між Приватним акціонерним товариством "Елакс" (далі - Позивач, Виконавець) та Фірмою "Мир"- Товариства з обмеженою відповідальністю ( далі - Відповідач, Замовник) було укладено Договір № 24-053-24194 (далі - Договір).
Відповідно до п.1.1. Договору Виконавець зобов'язався виконати, а Замовник прийняти та оплатити виготовлення та/або поставку обладнання та матеріалів та/або роботи, погоджені у відповідних Специфікаціях до цього Договору.
На виконання умов п.1.1. Договору Сторони підписали Специфікацію № 1 (Додаток № 1 до Договору), відповідно до якої Виконавець зобов'язався виконати комплекс послуг на розробку програмного забезпечення системи диспетчеризації та пусконалагоджувальні роботи вартістю 151'200 грн з ПДВ, а Замовник зобов'язався прийняти ці роботи та оплати їх.
Відповідно до п.2 Специфікації № 1, Замовник зобов'язаний був оплатити 50 % від вартості робіт протягом 3 календарних днів з дати виставлення рахунку на оплату і 50 % від вартості робіт протягом 10 календарних днів з дати підписання згідно п.6.1. Договору або оформлення згідно п.6.2. Договору акту виконаних робіт.
Позивач зазначає, що попередня оплата була здійснена 02.09.2024 на суму 75'600 грн, тобто в строк, погоджений у п.2. Специфікації № 1.
Роботи, передбачені Специфікацією № 1 були виконані 16 квітня 2025 року, про що Сторони підписали акт виконаних робіт № 1 на суму 151'200 грн.
Позивач стверджує, що Замовник був зобов'язаний у строк до 26.04.2025 здійснити остаточну оплату за виконані роботи у розмірі 75'600 грн але станом на дату цієї позовної заяви не зробив цього.
Також Позивач звертає увагу суду на те, що він спочатку звертався до Господарського суду Харківської області в порядку наказного провадження, але Відповідач подав заяву про скасування наказу і Господарський суд Харківської області виніс ухвалу від 06.03.2026 року по справі № 922/454/26, якою скасував судовий наказ та роз'яснив Позивачу право звернутися до суду в порядку спрощеного позовного провадження. В своїй заяві про скасування судового наказу Відповідач визнав основну суму боргу у розмірі 75'600 грн та зобов'язався її сплатити найближчим часом, але на момент подачі цієї позовної заяви не зробив цього.
Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.
Стаття 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України (який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин) господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Частина 1 статті 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Так, договір, укладений між сторонами, за своєю правовою природою відноситься до договорів надання послуг.
Частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 903 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення містить частина 1 статті 193 Господарського кодексу України.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).
Стаття 610 Цивільного кодексу України передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).
Як убачається з матеріалів справи, Відповідачем неналежним чином виконувались умови спірного Договору в частині здійснення оплати в передбачений Договором строк, у зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість у загальній сумі 75'600 грн.
Водночас вже під час розгляду справи Відповідачем частково сплачено заборгованість за Договором №24-053-24194 від 27.08.2024 у розмірі 10'000 грн.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Враховуючи, що заявлена до стягнення сума боргу частково сплачена Відповідачем, що підтверджується наданими доказами, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі в частині стягнення заборгованості за Договором №24-053-24194 від 27.08.2024 у розмірі 10'000 грн, відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Суд роз'яснює сторонам, що у відповідності до ч. 3 ст. 231 ГПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Підсумовуючи викладене, враховуючи визнання Відповідачем позову в частині стягнення основної заборгованості в сумі 65'600 грн, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог про стягнення вказаної суми боргу, в зв'язку із чим даний позов у цій частині підлягає задоволенню.
У зв'язку із неналежним виконанням Відповідачем грошових зобов'язань за Договором, Позивачем було нараховано 7560 грн пені.
Відповідно до ч. 1 статті 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.
Згідно статям 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Відповідно до ст. 549 ГПК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п. 8.3. Договору, за порушення строків оплати за Договором Замовник виплачує Виконавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період порушення зобов'язання, від вартості не оплачених в строк робіт, за кожен день порушення зобов'язання.
Відповідно до п. 8.4. Договору, у будь-якому разі, для кожної із Сторін цього Договору, загальний розмір суми штрафних санкцій (штраф, пеня), процентів, річних, компенсації збитків (включаючи реальні збитки, упущену вигоду, додаткові витрати та компенсацію моральної шкоди) та відшкодування шкоди, не може перевищувати 10% від вартості робіт та/або обладнання та матеріалів, у відношенні яких відбулося порушення зобов'язання.
Перевіривши правомірність та правильність нарахування Позивачем пені, суд зазначає, що вказаний розрахунок є арифметично вірним.
Щодо посилань Відповідача на форс-мажорні обставини, суд зазначає таке.
Згідно зі статтею 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Аналогічні положення містяться у частині 2 статті 218 ГК України.
Положеннями частини 2 статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" передбачено, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами.
Системний аналіз змісту зазначених положень свідчить, що форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона, яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку.
Аналогічні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 15.06.2018 у справі №915/531/17, від 26.05.2020 у справі №918/289/19, від 17.12.2020 у справі №913/785/17.
У відзиві на позовну заяву Фірма "Мир"- Товариства з обмеженою відповідальністю фактично як на підставу відсутності своєї вини посилається на форс-мажор, а саме: на викрадення коштів з рахунку Фірми "МИР"-ТОВ невідомою особою.
Водночас чинним законодавством та умовами Договору передбачено особливості правового регулювання відповідальності особи за умови настання форс-мажору та підтвердження його настання.
Пунктом 9.2. Договору передбачено, що сторона, яка не в змозi виконати свої зобов'язання, зобов'язана повiдомити iншy Cторону у письмовiй формi про початок, очiкуваний термін дiї та припинення зазначених обставин, протягом 3-х робочих днiв з додатком сертифiкатy про форс-мажор, виданого регiональною Торгово-промисловою палатою України, який підтверджує існування таких обставин. Несвоєчасне повідомлення позбавляє Сторону права посилатися на форс-мажорні обставини, які звільняють від відповідальності за невиконання зобов'язань.
Таким чином, при наявності форс-мажорних обставин сторона, яка попала під дію таких обставин, зобов'язана у встановлений строк (протягом 3-х робочих днiв) письмово повідомити про це контрагента і надати відповідні докази (сертифікат Торгово-промислової палати України).
Невиконання цієї вимоги позбавляє сторону права посилатись у подальшому на форс мажорні обставини.
Верховний Суд у складі колегії суддів касаційного господарського суду у постанові від 31.08.2022 у справі №910/15264/21 дійшов до таких правових висновків:
- повідомлення про форс-мажор має бути направлено іншій стороні якнайшвидше. Хоча й форс-мажорні обставини впливають, як правило, на одну сторону договору (виконавця), але вони мають негативні наслідки насамперед для іншої сторони договору, яка не отримує його належне виконання. Отже, своєчасне повідомлення іншої сторони про настання форс-мажорних обставин спрямоване на захист прав та інтересів іншої сторони договору, яка буде розуміти, що не отримає вчасно товар (роботи, послуги) та, можливо, зможе зменшити негативні наслідки форс-мажору;
- водночас неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про форс-мажорні обставини позбавляє сторону, яка порушила цей обов'язок, права посилатися на ці обставини як на підставу звільнення від відповідальності, якщо це передбачено договором (втрата стороною права посилання на форс-мажор).
Суд установив, що в порушення вимог п. 9.2. Договору Відповідач у строк протягом 3-х робочих днiв від початку настання обставин непереборної сили (форс-мажору) не повідомив Позивача про настання таких обставин.
За таких обставин, несвоєчасне повідомлення Відповідачем Позивача про форс-мажорні обставини позбавляє першого права посилатися на ці обставини як на підставу звільнення від відповідальності, оскільки це прямо передбачено Договором.
Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України). Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до положень ст. 129 ГПК України, судовий збір у розмірі 2342,20 грн покладається на Відповідача. Враховуючи закриття провадження у справі в частинні стягнення 10'000 грн основної заборгованості, судовий збір у розмірі 320,20 грн підлягає поверненню Позивачу з Державного бюджету України, для чого останньому необхідно звернутись до господарського суду з відповідним клопотанням.
На підставі викладеного та керуючись ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 231, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Фірми "Мир"- Товариства з обмеженою відповідальністю (61153, м.Харків, просп. Ювілейний, 56, код ЄДРПОУ 23470569) на користь Приватного акціонерного товариства "Елакс" (61070, м. Харків, вул. Академіка Проскури, 1, корпус 12, код ЄДРПОУ 22648813) суму основного боргу за неналежне виконання Договору №24-053-24194 від 27.08.2024 в розмірі 65'600 грн, суму пені в розмірі 7560 грн та 2342,20 грн судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Провадження у справі в частині стягнення 10'000 грн основної заборгованості за неналежне виконання Договору №24-053-24194 від 27.08.2024 - закрити.
Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно зі ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.
Учасники справи:
Позивач - Приватне акціонерне товариство "Елакс" (61070, м. Харків, вул. Академіка Проскури, 1, корпус 12, код ЄДРПОУ 22648813).
Відповідач - Фірма "Мир"- Товариства з обмеженою відповідальністю (61153, м.Харків, просп. Ювілейний, 56, код ЄДРПОУ 23470569).
СуддяІ.В. Трофімов