вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"26" травня 2026 р. м. Київ Справа № 911/824/26
Господарський суд Київської області у складі судді Д.Г.Зайця, розглянувши заяву Фастівської окружної прокуратури №57-2966вих-26 від 26.05.2026 року (вх. №4694 від 26.05.2026) про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно (грошові кошти) відповідача у справі №911/824/26
за позовом керівника Фастівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Фастівської міської ради, м. Фастів, Київська область
до Товариства з обмеженою відповідальністю «АТЛАС ТЕХНОЛОДЖІ ГРУП», м. Київ
про стягнення заборгованості
До Господарського суду Київської області через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява Керівника Фастівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Фастівської міської ради №57-1483вих-26 від 24.03.2026 (вх. №9484 від 24.03.2026) до Товариства з обмеженою відповідальністю «АТЛАС ТЕХНОЛОДЖІ ГРУП» про стягнення 1666984,38 грн., з яких, 1660281,58 грн. безпідставно збережених коштів за користування земельними ділянками, 2879,99 грн. 3% річних, 3822,81 грн. інфляційних втрат.
Ухвалою суду від 30.03.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №911/824/26; розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 28.04.2026.
До суду через систему «Електронний суд» від Фастівської окружної прокуратури надійшла заява №57-2966вих-26 від 26.05.2026 року (вх. №4694 від 26.05.2026) про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно (грошові кошти) відповідача у справі №911/824/26.
В обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову прокурор зазначає, що 25.10.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «АТЛАС ІНВЕСТ БУД» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АТЛАС ТЕХНОЛОДЖІ ГРУП» (покупець) укладено договір купівлі-продажу майнового комплексу, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дубенко К.Є. та зареєстровано в реєстрі за №2238, згідно п.1.1. якого, продавець передав у власність покупця належний йому на праві власності майновий комплекс, що знаходиться за адресою: Київська область, місто Фастів, вулиця Брандта, будинок 50, надалі - нерухоме майно, а покупець прийняв це нерухоме майно та зобов'язався сплатити його ціну відповідно до умов, зазначених у договорі.
У пункті 1.3. Договору купівлі-продажу майнового комплексу зазначено, що майновий комплекс розташований на земельних ділянках з кадастровими номерами: 3211200000:09:009:0312 площею 1,3822 га, 3211200000:09:009:0313 площею 4,0282 га, 3211200000:09:009:0314 площею 3,2826 га, 3211200000:09:009:0315 площею 2,4379 га.
25.10.2025 державним реєстратором - приватним нотаріусом Дубенко К.Є. до Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис №62054243 про реєстрацію за ТОВ «АТЛАС ТЕХНОЛОДЖІ ГРУП» права власності на майновий комплекс (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 426449532112), що знаходиться за адресою:Київська область, м. Фастів, вул. Брандта, буд. 50.
Вказані приміщення майнового комплексу (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 426449532112) загальною площею 64197,7 кв. м знаходяться на земельних ділянках комунальної форми власності з кадастровими номерами: 3211200000:09:009:0312 площею 1,3822 га, 3211200000:09:009:0313 площею 4,0282 га, 3211200000:09:009:0314 площею 3,2826 га, 3211200000:09:009:0315 площею 2,4379 га, однак, звернень щодо передачі в оренду ТОВ «АТЛАС ТЕХНОЛОДЖІ ГРУП» таких земельних ділянок до Фастівської міської ради не надходило.
Відповідно до інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно - речові права ТОВ «АТЛАС ТЕХНОЛОДЖІ ГРУП» на зазначені земельні ділянки за кадастровими номерами: 3211200000:09:009:0312 площею 1,3822 га, 3211200000:09:009:0313 площею 4,0282 га, 3211200000:09:009:0314 площею 3,2826 га, 3211200000:09:009:0315 площею 2,4379 га не зареєстровані.
Одночасно, відомості про земельні ділянки за кадастровими номерами: 3211200000:09:009:0312 площею 1,3822 га, 3211200000:09:009:0313 площею 4,0282 га, 3211200000:09:009:0314 площею 3,2826 га, 3211200000:09:009:0315 площею 2,4379 га 01.08.2019 внесені до Державного земельного кадастру.
Згідно листа Головного управління ДПС у Київській області №2486/5/10-36-04-11 від 11.02.2026 ТОВ «АТЛАС ТЕХНОЛОДЖІ ГРУП» податкові декларації по платі за землю до ГУ ДПС у Київській області не подавались.
Отже, прокурор вказує, що ТОВ «АТЛАС ТЕХНОЛОДЖІ ГРУП», як власник нерухомого майна з 25.10.2025, яке розташоване на земельних ділянках комунальної власності за кадастровими номерами: 3211200000:09:009:0312 площею 1,3822 га, 3211200000:09:009:0313 площею 4,0282 га, 3211200000:09:009:0314 площею 3,2826 га, 3211200000:09:009:0315 площею 2,4379 га по вулиці Брандта будинок 50, в місті Фастів, Київської області, не уклавши відповідних договорів оренди з Фастівською міською радою, не здійснивши державної реєстрації такого права та не сплачуючи орендну плату, використовує вказані земельні ділянки для обслуговування об'єктів нерухомості без достатньої правової підстави.
Позовні вимоги стосуються стягнення з відповідача на користь Фастівської міської ради 1666984,38 грн., натомість, статутний капітал відповідача складає лише 100000,00 грн., відомості про наявність грошових коштів чи прибутків на даний час відсутні.
Прокурором зазначено, що тривала несплата відповідачем грошових коштів за користування земельними ділянками свідчить про можливу його недобросовісну поведінку як сторони зобов'язання, з огляду на що є необхідність у вжитті заходів забезпечення позову; бездіяльність та протиправна поведінка відповідача негативно впливають на фінансовий стан позивача, оскільки, сума простроченої заборгованості є значною; навмисне ухилення відповідача від погашення заборгованості та подальше зволікання із забезпеченням дієвого захисту майнових інтересів позивача призведе до утворення безнадійної заборгованості; невиконання відповідачем зобов'язань перед територіальною громадою, в умовах воєнного стану, зі сплати грошових коштів, а також, безпідставне утримання коштів, які підлягають сплаті до бюджету, тривалий час не відповідає суспільному інтересу; відповідач має можливість у будь-який момент відчужити власні кошти та/або майно, що надалі унеможливить виконання рішення суду у даній справі та призведе до недосягнення цілей господарського судочинства щодо ефективного захисту порушених інтересів держави; звернення прокурора з даним позовом спрямоване на захист і відновлення зазначених державних інтересів, оскільки, стягнення відповідних коштів сприятиме своєчасному фінансуванню нагальних потреб держави в умовах воєнного стану.
Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, проаналізувавши норми господарського процесуального законодавства України, суд зазначає наступне.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 140 ГПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Згідно ч. 1 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому судових рішень і задоволених вимог позивача.
Водночас, забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Аналогічні правові висновки щодо застосування ст. ст. 136, 137 ГПК України викладені у постановах Верховного Суду від 20.12.2023 р. у справі № 910/11037/23, від 01.04.2024 р. у справі № 922/5184/23.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд зобов'язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані в обґрунтування заяви докази та встановити наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги.
Водночас, під час вирішення питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 21.10.2021 у справі №910/20007/20, від 20.07.2020 у справі №914/2157/19.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів та обґрунтувань, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно існує спір щодо відповідного, зазначеного в заяві, предмета, та що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, а також з'ясувати відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам, його адекватність та співмірність.
При цьому, обов'язок доказування наведеного покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до вимог ст.ст. 73, 74, 76-79 ГПК України.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з відповідністю чи вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.
Крім того, заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності прав чи законних інтересів, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він просить накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Згідно ч. 4 ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові від 19.02.2025 у справі №916/4912/24 Верховний Суд зазначив, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.
Аналогічні висновки Верховного Суду викладені у постанові Касаційного господарського суду від 03.03.2023 року у справі №905/448/22, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.04.2023 року у справі №910/8671/22, від 27.04.2023 року у справі №916/3686/22, від 09.04.2024 року у справі №917/1610/23, від 04.10.2024 року у справі №913/289/24, від 07.10.2024 року у справі №908/1291/24.
У постанові від 03.03.2023 у справі №905/448/22 Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, аналізуючи питання забезпечення позову в контексті необхідності обґрунтувати припущення про можливість власника розпоряджатися своїм майном, зазначила, що можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. При цьому, обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.
Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 06.12.2023 у справі №917/805/23, від 11.10.2023 у справі №916/409/21, від 15.09.2023 у справі №916/2359/23, від 08.08.2023 у справі №922/1344/23, від 27.04.2023 у справі №916/3686/22, від 22.04.2024 у справі №922/3929/23.
Під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на майно або кошти суд має виходити із того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватися та розпоряджатися коштами або майном, тому може застосуватися у справі, в якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, коштів або про стягнення коштів (постанова Верховного Суду від 24.05.2021 у справі №910/3158/20).
У постанові від 08.07.2025 у справі №916/143/24 Верховний Суд зазначив про те, що стала та актуальна практика Верховного Суду покладає на заявника необхідність обґрунтування підстав, які можуть утруднити чи унеможливити виконання судового рішення у разі задоволення позову (таким обґрунтуванням можуть бути, наприклад, наведення обставин неспівмірно малого розміру статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю відповідача порівняно зі стягуваною сумою вимог, відсутність інформації про існування у відповідача нерухомого майна, на яке може бути звернуто стягнення, існування великої кількості судових проваджень щодо відповідача, де останній є боржником тощо), однак визначає, що такі обґрунтування не обов'язково мають бути доведеними доказами вчинення боржником дій, спрямованих на утруднення виконання судового рішення (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).
Судом встановлено, що наведені прокурором у заяві про забезпечення позову обставини щодо невиконання відповідачем зобов'язань з оплати за користування земельними ділянками, неспівмірного розміру статутного капіталу відповідача порівняно зі стягуваною сумою вимог, а саме - 100000,00 грн. статутного капіталу в порівнянні з сумою, яку просить стягнути прокурор - 1686988,19 грн., підтверджують обґрунтоване припущення прокурора про те, що невжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти відповідача, як в національній валюті (гривня), так і в іноземній, що розміщені на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі, інших держав, а також, на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову, та належать відповідачу, у межах суми позову та судового збору в загальному розмірі 1686988,19 грн., може утруднити або унеможливити виконання рішення суду.
Також, суд вважає, що обраний прокурором вид забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача у межах суми позову та судового збору в загальному розмірі 1686988,19 грн. є співмірним з позовними вимогами, має тимчасовий характер та не порушить права та інтереси відповідача, наведений в заяві захід забезпечення позову виключає можливість спричинення будь-яких збитків, відсутні підстави та необхідність в зустрічному забезпеченні, а також визначений захід забезпечення не завдає шкоди правам та охоронюваним інтересам осіб, що не є учасниками судового процесу.
Суд зазначає, що невжиття заявлених заходів забезпечення позову визначеним прокурором шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача, як в національній валюті (гривня), так і в іноземній, що розміщені на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, а також, на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову та належать відповідачу, у межах суми позову та судового збору, може призвести до утруднення чи зробити неможливим у подальшому виконання рішення суду, оскільки, у разі відхилення судом заяви про забезпечення та за наявності рішення суду про задоволення позовних вимог, обраний прокурором спосіб захисту може стати неефективним, оскільки, необхідно буде застосовувати додатково інші способи захисту порушених прав позивача, а також, докладати зусиль з метою відновлення становища, яке існувало до порушення.
Судом враховано, що позовні вимоги спрямовані на захист порушених економічних інтересів територіальної громади міста Фастова щодо надходження бюджетних коштів. Недоотримання коштів орендної плати місцевим бюджетом порушує визначальні матеріальні потреби суспільства. Фактично звернення прокурора з даним позовом зумовлено порушенням інтересів держави в бюджетній сфері, спрямоване на забезпечення своєчасного надходження коштів до бюджету та їх використання за цільовим призначенням для задоволення відповідних потреб територіальної громади та суспільства.
Крім того, обраний прокурором захід забезпечення позову є адекватним та дозволяє не допустити незворотності певних наслідків, а також, забезпечить дотримання необхідного балансу інтересів між усіма учасниками спірних правовідносин, які беруть участь у справі.
Здійснивши оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, встановивши наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, враховуючи те, що такий захід спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви Фастівської окружної прокуратури №57-2966вих-26 від 26.05.2026 року (вх. №4694 від 26.05.2026) про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно (грошові кошти) відповідача у даній справі.
Відповідно до ч. 6 ст. 140 ГПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Згідно ч. 1 ст. 144 ГПК України ухвала господарського суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Керуючись ст.ст. 74, 136-140, 144, 234 ГПК України, суд
1.Заяву Фастівської окружної прокуратури №57-2966вих-26 від 26.05.2026 року (вх. №4694 від 26.05.2026) про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно (грошові кошти) відповідача у даній справі задовольнити.
2. Вжити заходів забезпечення позову у справі №911/824/26 шляхом накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «АТЛАС ТЕХНОЛОДЖІ ГРУП» (03040, м. Київ, провулок Задорожний, буд. 1А, код ЄДРПОУ 45562464), як в національній валюті (гривня), так і в іноземній, що розміщені на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, а також, на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову, та належать Товариству з обмеженою відповідальністю «АТЛАС ТЕХНОЛОДЖІ ГРУП» (03040, м. Київ, провулок Задорожний, буд. 1А, код ЄДРПОУ 45562464) у межах суми позову та судового збору у загальному розмірі 1686988 (один мільйон шістсот вісімдесят шість тисяч дев'ятсот вісімдесят вісім) грн. 19 коп.
Ухвала Господарського суду Київської області від 26.05.2026 у справі №911/824/26 є виконавчим документом згідно п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження». Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
В силу ст. 124 Конституції України та ГПК України, ця ухвала є обов'язковою для виконання всіма органами, організаціями та посадовими особами на всій території України.
4. Стягувачем за даною ухвалою є: Фастівська окружна прокуратура (08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Тимофія Рудяка, 3, код ЄДРПОУ 0290999628)
5. Боржником за даною ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю «АТЛАС ТЕХНОЛОДЖІ ГРУП» (03040, м. Київ, провулок Задорожний, буд. 1А, код ЄДРПОУ 45562464)
6. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та дійсна для пред'явлення до виконання до 26.05.2029 року.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту складення повного тексту шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Д.Г. Заєць