ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
25.05.2026Справа № 910/15099/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Трофименко Т.Ю., розглянувши
заяву Приватного акціонерного товариства «Трикотажна фабрика «Роза»
про розстрочення виконання рішення
у справі
за позовом Національної поліції України
до Приватного акціонерного товариства «Трикотажна фабрика «Роза»
про стягнення 580 083,25 грн,
Представники сторін:
Від позивача: Бєлова О.С
Від відповідача: Гайдук С.І.
У провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа № 910/15099/25 за позовом Національної поліції України до Приватного акціонерного товариства "Трикотажна фабрика "Роза" про стягнення 580 083,25 грн штрафних санкцій, у зв'язку з порушенням відповідачем строків поставки товару за договором № 154НП про закупівлю футболок та сорочок від 19.06.2024.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.02.2026 у справі № 910/15099/25 (з урахуванням ухвали від 18.02.2026 про виправлення описки), залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2026, позовні вимоги Національної поліції України задоволено повністю, ухвалено стягнути з Приватного акціонерного товариства "Трикотажна фабрика "Роза" (вул. М. Грінченка, буд. 2/1, м. Київ, 03038; ідентифікаційний код 00307313) на користь Національної поліції України (вул. Богомольця, 10, м. Київ, 01601; ідентифікаційний код 40108578) 580 083,25 грн штрафних санкцій (пені та штрафу) та 6961,00 грн судового збору.
12.05.2026 до суду від Приватного акціонерного товариства "Трикотажна фабрика "Роза" надійшла заява про розстрочення виконання рішення у справі № 910/15099/25 на 10 місяців.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.05.2026 розгляд заяви Приватного акціонерного товариства "Трикотажна фабрика "Роза" про розстрочення виконання рішення у справі № 910/15099/25 призначено на 25.05.2026. Запропоновано позивачу подати пояснення/заперечення на вказану заяву.
18.05.2026 від позивача у даній справі до суду надійшли заперечення на заяву відповідача про розстрочення виконання рішення.
В судовому засіданні 25.05.2026 представник відповідача подану заяву підтримав. Представник стягувача (позивача у справі) проти задоволення даної заяви заперечив.
Розглянувши матеріали заяви Приватного акціонерного товариства "Трикотажна фабрика "Роза" про розстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2026 у справі №910/15099/25, суд зазначає таке.
За приписами статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій її території.
Відповідно до частини 1 статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч. 1 ст. 327 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України "Про виконавче провадження" випадках - на приватних виконавців.
За приписами ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.
Вказана норма визначає процесуальну можливість вирішення питань, пов'язаних із проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду. У процесі виконання рішення ймовірне виникнення обставин, що ускладнюють виконання чи роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочку/розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).
Законодавство України не містить вичерпного переліку обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення на підставі яких суд може прийняти рішення про надання розстрочки.
Тобто перелік «обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення» у національному законодавстві є нечітким. Обмеження стосовно можливого та допустимого строку розстрочки (відстрочки) виконання остаточного рішення у законі відсутнє.
Отже, суд, який прийняв рішення, має широкі дискреційні повноваження щодо підстав та строку для надання розстрочки виконання рішення, і у кожному конкретному випадку за своїм внутрішнім переконанням оцінює наявні у справі докази і вирішує питання про наявність чи відсутність обставин для вчинення таких процесуальних дій.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання розстрочки/відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки/відстрочки виконання рішення суду повинні бути об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.
Так, у п. 40 рішення від 17.05.2005 у справі "Чіжов проти України" Суд зазначив, що затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається п. 1 ст. 6 Конвенції. На державі лежить позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці.
Із підстав, умов та меж надання розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки чи розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.
Отже, питання щодо надання розстрочення/відстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.
Необхідною умовою задоволення заяви про надання відстрочки/розстрочки виконання рішення суду є з'ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, оцінки доводів боржника та заперечень кредитора, зокрема, й щодо його фінансового стану. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.
Подібна за своїм змістом правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.01.2020 у справі №910/1180/19 та від 03.09.2020 у справі №905/30/16.
Особа, яка подала заяву про відстрочку/розстрочку виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у даній справі, а також повідомити суд, що така обставина зникне за час на який здійснена відстрочка виконання рішення.
Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Подана заява про розстрочення виконання рішення суду мотивована тим, що товариство виконує завдання (виробництво та поставку товарів оборонного призначення) із задоволення потреб Збройних Сил України, силових структур, правоохоронних органів та інших державних замовників. Протягом 2022-2026 років товариство несе значні витрати на оплату податків і щомісячну оплату заробітної плати та зборів (код рядка 2505 Звіту про фінансові результати за 2025 року). Також, підприємство має значну кількість працівників, яких необхідно забезпечувати заробітною платою, з якої в свою чергу оплачуються обов'язкові податки і збори до державного бюджету: за 2025 рік - 230 осіб, фонд заробітної плати складає 14 315,4 тис.грн. (14,3 млн. грн), що підтверджується звітом із праці за 4-й квартал 2025 р., «Облікова кількість штатних працівників» код рядка 3070 і «Фонд оплати праці штатних працівників, тис.грн» код рядка 5010 відповідно.
Крім того, господарська діяльність товариства не є значно прибутковою, що вбачається з рядку 2350 Звіту про фінансові результати за 2025 рік, згідно якого прибуток товариства складає 40 885 тис.грн. За аналогічний період попереднього року прибуток складав 17 084 тис. грн.
Згідно звіту за поточними зобов'язаннями і забезпеченнями підприємство має заборгованість у розмірі 138 285 тис. грн., тобто 138 285 000, 00 грн. (рядок 1695 звіту).
За період з 01.02.2026 по 29.04.2026 рух грошових коштів товариства по поточним рахункам в обслуговуючому банку АТ «Райффайзен Банк» є в недостатній кількості для одночасної сплати штрафних санкцій в розмірі 580 083,25 грн.
Гроші кошти, що на поточному рахунку є обіговими коштами підприємства і які спрямовуються для закупівлі сировини, обладнання, сплати податків та оплати праці/послуг тощо, відповідно до довідки про рух грошових коштів.
Залишки грошових коштів на поточних рахунках обслуговуючому банку АТ «Райффайзен Банк» станом на 11.05.2026 р. становить 261 618,36 грн., що складає менше ніж розмір штрафних санкцій, що підлягають стягненню за рішенням суду.
В період дії воєнного стану, з метою виконання договірних зобов'язань, грошові кошти підприємства направляються для закупівлі матеріалів та комплектуючих, оплати робіт і послуг осіб, задіяних у цьому процесі, у зв'язку з чим одночасне стягнення суми неустойки в розмірі 580 083,25 грн., є непомірним і обтяжливим для товариства непередбаченим надмірним тягарем, та приведе до дисбалансу в обігових коштах.
З урахуванням зазначених обставин, суд приймає до уваги фінансовий стан боржника та те, що надання розстрочки виконання судового рішення надасть боржнику можливість поступового погашення присуджених до стягнення сум без значного одноразового фінансового навантаження, а стягувачу - можливість реального отримання грошових коштів частинами із певним інтервалом у часі.
При цьому суд звертає увагу, що передбачена процесуальним законом можливість розстрочення виконання судового рішення жодним чином не звільняє сторону боржника від виконання взятих на себе зобов'язань та виконання безспірних вимог стягувача, проте, надає сторонам можливість врегулювати фінансові питання зі зменшенням ризику негативних наслідків для обох сторін, а саме: для боржника - загроза неможливості подальшого виконання своїх зобов'язань та припинення своєї господарської діяльності, а для стягувача - загроза можливості неотримання одразу протягом тривалого часу присудженої до стягнення суми коштів внаслідок переходу боржника у стан неплатоспроможності.
Враховуючи встановлені вище обставини, з урахуванням принципів розумності та справедливості, а також те, що рішення суду є обов'язковим до виконання та має бути виконано, суд дійшов висновку про наявність підстав для розстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2026 у справі №910/15099/25 на 10 місяців згідно із запропонованим відповідачем графіком.
Таким чином, заява Приватного акціонерного товариства «Трикотажна фабрика «Роза» про розстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2026 року у справі №910/15099/25 підлягає задоволенню.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 233, 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Заяву Приватного акціонерного товариства «Трикотажна фабрика «Роза» про розстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2026 у справі №910/15099/25- задовольнити.
2. Розстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2026 року у справі № 910/15099/26 шляхом сплати Приватним акціонерним товариством «Трикотажна фабрика «Роза» (вул. М. Грінченка, буд. 2/1, м. Київ, 03038; ідентифікаційний код 00307313) на користь Національної поліції України (вул. Богомольця, 10, м. Київ, 01601; ідентифікаційний код 40108578) 580 083,25 грн штрафних санкцій (пені та штрафу) строком на 10 (десять) місяців шляхом сплати щомісячних платежів у наступному порядку:
до 31.05.2026 - 58 008 грн. 32 коп.
до 30.06.2026 - 58 008 грн. 32 коп.
до 31.07.2026 - 58 008 грн. 32 коп.
до 31.08.2026 - 58 008 грн. 32 коп.
до 30.09.2026 - 58 008 грн. 32 коп.
до 31.10.2026 - 58 008 грн. 32 коп.
до 30.11.2026 - 58 008 грн. 32 коп.
до 31.12.2026 - 58 008 грн. 32 коп.
до 31.01.2027 - 58 008 грн. 32 коп.
до 28.02.2027 - 58 008 грн. 37 коп.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її підписання.
Повна ухвала складена 25.05.2026.
Суддя Т. Ю. Трофименко