ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
25.05.2026Справа № 910/3262/26
За позовом Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового
фонду Шевченківського району міста Києва"
до Громадської організації "Шевченківський рух"
про стягнення 296 093,74 грн
Суддя Привалов А.І.
Без виклику представників сторін.
Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району міста Києва" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Громадської організації "Шевченківський рух" про стягнення 296 093,74 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач після закінчення терміну дії укладеного між сторонами Договору № 844/1 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 26.11.2018 своєчасно не повернув орендоване приміщення, у зв'язку з чим позивачем нарахована плата за фактичне користування відповідачем приміщенням у період з 16.12.2021 по 31.12.2024 та застосовано приписи ч. 2 статті 785 Цивільного кодексу України щодо нарахування неустойки в розмірі подвійної плати за користування майном, яка становить 296 093,74 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.03.2026 позовну заяву залишено без руху та установлено позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви.
09.04.2026 через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.04.2026 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін. При цьому, в ухвалі суд визнав дану справу малозначною, ухвалив розгляд справи здійснювати без виклику представників сторін. Зобов'язав відповідача: протягом трьох днів з дня вручення даної ухвали зареєструвати свій електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в підсистемі "Електронний суд", що забезпечує обмін документами. Докази такої реєстрації надати суду; протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали подати суду відзив на позов в порядку ст. 165 Господарського процесуального кодексу України з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, та докази направлення цих документів позивачу. При цьому, суд установив строк для подання будь-яких заяв, пояснень, додаткових доказів не пізніше 21.05.2026.
22.05.2026 через підсистему "Електронний суд" від представника відповідача надійшла заява, в якій заявник просить суд:
- прийняти заяву та долучити її до матеріалів справи;
- долучити до матеріалів справи докази, подані відповідачем на підтвердження здійснення платежів після 24.11.2021;
- перейти до розгляду справи №910/3262/26 за правилами загального позовного провадження;
- замінити судове засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням;
- задовольнити клопотання про витребування у позивача додаткових доказів, зазначених у розділі 9 цієї заяви;
- надати відповідачу строк для подання додаткових пояснень, заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог та інших процесуальних заяв після отримання від позивача запитуваних документів;
- відмовити у задоволенні позову повністю;
- у разі якщо суд дійде висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову - врахувати всі платежі, здійснені після 24.11.2021, та зменшити розмір неустойки відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України.
Розглянувши зазначену заяву представника відповідача, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 247 ГПК України, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
У ч. 5 ст. 12 ГПК України зазначено, що малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як вбачається із матеріалів позову, справа є малозначною, у розумінні ч. 5 ст. 12 ГПК України, не є складною, характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають розгляду справи у загальному позовному провадженні.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 250 ГПК України, у випадку, передбаченому частиною другою статті 247 цього Кодексу, за наслідками розгляду відповідного клопотання позивача суд з урахуванням конкретних обставин справи може: задовольнити клопотання та визначити строк відповідачу для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження; або відмовити в задоволенні клопотання та розглянути справу за правилами загального позовного провадження. Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Приписами ч. 5 ст. 252 ГПК України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
У ч. 7 ст. 252 ГПК України визначено, що клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Як убачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.04.2026 відкрито провадження у справі № 910/3262/26, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. При цьому, суд зобов'язав відповідача подати відзив на позовну заяву з доданням доказів, що підтверджують викладені в ньому обставини протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали.
Також судом було установлено строк для подання будь-яких заяв, клопотань, відзиву, відповіді на відзив, заперечень на відповідь, письмових пояснень до 21.05.2026.
Як свідчать матеріали справи, 29.04.2026 представник відповідача через канцелярію суду подав заяву про ознайомлення з матеріалами справи.
01.05.2026 представник відповідача - Камишніков Ю.В. ознайомився з матеріалами справи № 910/3262/26 та відповідно з ухвалою суду від 21.04.2026 про відкриття провадження у справі в приміщенні суду.
Отже, саме з 01.05.2026 у відповідача виник обов'язок протягом п'ятнадцяти днів, тобто до 15.05.2026 (включно), подати відзив на позовну заяву з доданням доказів, що підтверджують викладені в ньому обставини, а також відповідно ч. 7 ст. 252 ГПК України подати клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Крім того, за приписами ч. 3-5 ст. 80 ГПК України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.
У поданій суду 22.05.2026 представником відповідача заяві повністю проігноровані положення та строки, визначені ч. 3-5 ст. 80, ч. 7 ст. 252 ГПК України, а також строки, встановлені судом в ухвалі про відкриття провадження у справі від 21.04.2026.
Відповідно до ч. 1 ст. 113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Приписами статті 118 ГПК України встановлено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Суд також звертає увагу на те, що 29.06.2023 Верховною Радою України прийнято Закон України № 3200-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами». Цей Закон набрав чинності 21.07.2023.
Статтею 42 ГПК України передбачені права та обов'язки учасників справи, зокрема ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб, а також виконувати процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Частинами п'ятою та шостою вищевказаної норми встановлено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Згідно з ч. 6 ст. 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Судом також установлено, що Громадська організація "Шевченківський рух" в порушення приписів чинного законодавства та ухвали суду від 21.04.2026 не зареєструвало електронний кабінет в підсистемі "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Відповідно до ч. 4 ст. 170 ГПК України, суд повертає письмову заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду також у разі, якщо її подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.
На підставі викладеного та керуючись ст. 6, 12, 42, 113, 118, 170, 234, 247, 250, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Заяву представника Громадської організації "Шевченківський рух" адвоката Бондарчука В.О., сформовану в підсистемі «Електронний суд» 22.05.2026, щодо правової природи заявлених вимог, належності позивача, недоведеності розміру позовних вимог, врахування платежів після закінчення строку договору, необхідності витребування доказів та переходу до загального позовного провадження - залишити без розгляду.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя А.І. Привалов