ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
09.04.2026Справа № 910/1085/24
За позовом керівника Подільської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави
до 1) Київської міської ради;
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ-5"
про визнання незаконним і скасування рішення, визнання недійсним договору та повернення земельної ділянки
Суддя Котков О.В.
Секретар судового засідання Костюк А.С.
представники учасників справи:
прокурор: Колодчина Р.В.
від відповідача-1: Буханистий О.В.
від відповідача-2: не з'явився
В судовому засіданні 09.04.2026 року, відповідно до положень ст. 233, 240 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення
У січні 2024 керівник Подільської окружної прокуратури міста Києва (далі - прокурор) в інтересах держави звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ-5" (далі - ТОВ "СВ-5") про:
1) визнання незаконним та скасування рішення Київської міської ради від 18.05.2023 № 6398/6439 "Про передачу ТОВ "СВ-5" земельної ділянки в оренду для будівництва та обслуговування будівель торгівлі на АДРЕСА_1 у Подільському районі міста Києва";
2) визнання недійсним договору оренди земельної ділянки площею 0,2064 га (кадастровий номер 8000000000:91:198:0107) на АДРЕСА_1 у Подільському районі міста Києва, що укладений між відповідачами, та який 12.07.2023 посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем'яненко Т. М. і зареєстровано в реєстрі за № 526;
3) зобов'язання ТОВ "СВ-5" повернути територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради земельну ділянку площею 0,2064 га з кадастровим номером 8000000000:91:198:0107 на АДРЕСА_1 у Подільському районі міста Києва, у стані, придатному для її подальшого використання.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оспорюване рішення ради прийнято, а також оспорюваний договір укладено з порушенням норм чинного законодавства та всупереч інтересам держави та територіальної громади, оскільки земельну ділянку передано без проведення земельних торгів та площею, що майже в 4 рази перевищує площу майна, яке на ній розташовано.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.02.2024 вказаний позов був прийнятий до розгляду, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, сторонам надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов'язки.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.12.2024, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.04.2025 у справі № 910/1085/24, у позові прокурора було відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 06.08.2025 у справі № 910/1085/24 рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.04.2025 скасовано, а справу № 910/1085/24 передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 26.08.2025 справа була прийнята до нового розгляду, призначено підготовче засідання, учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов'язки.
У підготовчому засіданні ТОВ "СВ-5" надало письмові пояснення у яких виклало власні доводи стосовно заявлених позовних вимог з урахуванням вказівок Верховного Суду, наведених у постанові від 06.08.2025 у даній справі. Зокрема, вказав, що на замовлення відповідача-2 був розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ "СВ-5" для будівництва та обслуговування будівлі торгівлі на АДРЕСА_1 у Подільському районі міста Києва для подальшого погодження згідно з вимогами чинного законодавства, а тому доводи прокурора, що спірним рішенням Київради передано ТОВ "СВ-5" земельну ділянку для нового будівництва є лише його припущеннями. При цьому, відповідачем-2 не вчиняються ніяких дій, які б свідчили про підготовку, початок або здійснення нового будівництва на спірній земельній ділянці, у той час, як ТОВ "СВ-5" використовує земельну ділянку виключно до того виду цільового призначення, який зазначений в нормативних документах.
07.10.2025 від прокурора надійшли додаткові пояснення з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 06.08.2025, у яких прокурор наголосив, що оспорюваним рішенням Київради, земельну ділянку було надано не для експлуатації та обслуговування нерухомого майна, право власності на яке зареєстроване за товариством, а для нового будівництва будівлі торгівлі. Також вказав, що Київрада рішення про передачу (надання) у власність (користування) зазначеної земельної ділянки попередньому власнику - ОСОБА_1 не приймала, а тому останній, як попередній власник нерухомого майна не мав жодного законного речового права на спірну земельну ділянку. Отже, розмір земельної ділянки, переданої в оренду без проведення земельних торгів, не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки вона включає не лише площу, необхідну для обслуговування об'єкта нерухомого майна, але й вільну від забудови територію, яка могла б бути передана виключно на конкурентних засадах.
06.10.2025 ТОВ "СВ-5" було подане клопотання про призначення у справі судової земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою, проведення якої доручити експертам ТОВ «Експертно-дослідна служба України».
Розглянувши вказане клопотання та заслухавши думку учасників провадження, суд ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання від 28.10.2025, вирішив у його задоволенні відмовити з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємосуперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.
У даному випадку суд виходив з того, що для з'ясування обставин, що мають значення для правильного розгляду справи, відсутня необхідність у спеціальних знаннях, оскільки у матеріалах справи наявні достатньо доказів для розгляду даного спору по суті. Крім того, призначення у справі експертного дослідження та зупинення провадження у справі призведе до затягування процесу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.10.2025, занесеною до протоколу судового засідання, підготовче провадження у справі було закрите, розгляд справи призначено по суті.
12.01.2026 відповідач-2 подав клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження, у зв'язку зі зверненням з клопотанням про долучення до матеріалів справи - експертного висновку за результатами проведення експертизи з питань землеустрою № 1378/12/2025 від 31.12.2025, розглянувши яке суд зазначає наступне.
Статтею 177 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що завданнями підготовчого провадження є, зокрема, остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів.
При цьому суд за наявності певних обставин може прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій. Проте, такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті.
Вказана позиція міститься, зокрема, в постановах Верховного Суд від 05.10.2022 у справі № 204/6085/20 та від 16.12.2021 у справі № 910/7103/21.
Так, необхідність повернення розгляду цієї справи до стадії підготовчого провадження позивач обгрунтовує необхідністю надання додаткових доказів - висновку експерта за результатами проведення експертизи з питань землеустрою № 1378/12/2025 від 31.12.2025, виконаної на замовлення відповідача-2.
Разом з цим, з матеріалів справи вбачається, що ухвалою від 28.10.2025 суд відмовив в задоволенні клопотання ТОВ "СВ-5" про призначення експертизи.
Таким чином відповідач-2 незважаючи на ухвалу суду від 28.10.2024, якою вирішено питання щодо проведення експертного дослідження, звернувся з клопотанням про долучення до матеріалів справи висновку експерта.
Стаття 14 ГПК України стосується принципу диспозитивності господарського судочинства - суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
За умовами ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За наведеного вище, враховуючи, що наявність вагомих обставин для повернення до стадії підготовчого провадження відповідач-2 не наводить і не доводить, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні цього клопотання. Відповідно, клопотання про долучення доказу (висновку експерта) суд залишає без розгляду згідно зі ст. 207 ГПК України.
У судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача-1 (Київради) проти позову заперечив, просив відмовити у задоволенні вимог позивача.
Представник відповідача-2 у судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений про розгляд справи,
Розглянувши заяви учасників справи по суті спору, заслухавши пояснення учасників провадження, дослідивши наявні докази та врахувавши вказівки Верховного Суду, викладені в постанові від 06.08.2025 у цій справі, Господарський суд міста Києва, -
19.12.2022 ТОВ "СВ-5" (відповідачем-2) зареєстровано право власності на нежитлову будівлю (літ.Б), загальною площею 488 кв.м на АДРЕСА_1 у Подільському районі міста Києва (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2225142880000, номер відомостей про речове право - 48751843).
Київською міською радою (відповідачем-1) прийнято рішення № 6398/6439 "Про передачу ТОВ "СВ-5" земельної ділянки в оренду для будівництва та обслуговування будівель торгівлі на АДРЕСА_1 у Подільському районі міста Києва", яким вирішено затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю "СВ-5" (відповідачу-2) для будівництва та обслуговування будівлі торгівлі (код виду цільового призначення - 03.07) на АДРЕСА_1 у Подільському районі міста Києва, а також вирішено передати відповідачу-2, за умови виконання п. 3 цього рішення, в оренду на 5 років земельну ділянку площею 0,2064 га (кадастровий номер 8000000000:91:198:0107) для обслуговування будівлі торгівлі на АДРЕСА_1 у Подільському районі міста Києва із земель комунальної власності територіальної громади міста Києва, в зв'язку з набуттям права власності на нерухоме майно.
На виконання вказаного рішення 12.07.2023 між відповідачем-1 (орендодавцем) та відповідачем-2 (орендарем) було укладено договір оренди земельної ділянки (надалі - договір), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем'яненко Т.М. за зареєстровано за номером 526, за умовами якого орендодавець на підставі рішення Київської міської ради від 18.05.2023 за № 6398/6439 передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку, визначену цим договором, для будівництва та обслуговування будівлі торгівлі.
Відповідно до п. 2.1 зазначеного договору об'єктом оренди відповідно до відомостей Державного земельного кадастру, рішення Київської міської ради від 18.05.2023 за № 6398/6439 та цього договору є земельна ділянка з такими характеристиками: кадастровий номер 8000000000:91:198:0107; місце розташування: АДРЕСА_1 у Подільському районі міста Києва; цільове призначення - 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (для будівництва та обслуговування будівель торгівлі); категорія земель - землі житлової та громадської забудови; розмір - 0,2064 га.
Договір укладено на 5 років (п. 3.1 договору).
Спір у справі, виник у зв'язку з наявністю, на думку прокурора, підстав для визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, а також повернення такої земельної ділянки територіальній громаді міста Києва.
Згідно з ч.ч. 1 і 2 ст. 84 Земельного кодексу України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, державних органів приватизації відповідно до закону.
Частиною 1 статті 116 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Відповідно до ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними ст. 122 цього Кодексу.
Згідно з ч. 3 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 123 Земельного кодексу України передбачено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання).
Надання в користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.
Частиною 2 статті 134 Земельного кодексу України передбачено, що не підлягають продажу, передачі в користування на конкурентних засадах (на земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності у разі: розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб; будівництва, обслуговування об'єктів інженерної, транспортної, енергетичної інфраструктури, мультимодальних терміналів, об'єктів зв'язку та дорожнього господарства (крім об'єктів дорожнього сервісу).
Отже, чинним земельним законодавством передбачено виключне право власника нерухомого майна на отримання в оренду земельної ділянки, на якій воно розташоване без проведення земельних торгів.
Таке положення законодавства спрямоване на забезпечення принципу цілісності об'єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розташований (слідування юридичної долі земельної ділянки долі нерухомості, що на ній розташована), закріплений у положеннях статті 120 ЗК України та статті 377 ЦК України.
Виходячи із системного аналізу положень частини другої статті 124 та абзацу 2 частини другої статті 134 ЗК України незастосування конкурентної процедури у виді земельних торгів допускається виключно у випадку, коли земельна ділянка державної чи комунальної власності надається фізичним або юридичним особам у користування з метою обслуговування та експлуатації вже існуючих об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), розташованих на такій земельній ділянці та належних на праві власності зазначеним особам для їх подальшого використання відповідно до того цільового та функціонального призначення, яке існувало на момент їх придбання. Вказана позиція, викладена в постановах Верховного Суду від 30.03.2021 у справі № 922/1323/20, від 01.04.2021 у справі № 910/10500/19.
У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.01.2025 у справі № 922/908/22 було наголошено, що площа земельної ділянки повинна відповідати площі, яку безпосередньо займають відповідні об'єкти нерухомого майна, а також може бути дещо більше такої площі, у разі необхідності обслуговування цих об'єктів, при цьому така площа повинна бути обґрунтованою у відповідній технічній документації із землеустрою. Розмір земельної ділянки, необхідної для обслуговування розміщеного на ній майна, не є безмежним, оскільки у будь-якому випадку обумовлюється наявною у власника необхідністю використовувати майно за цільовим призначенням (постанова Великої Палати Верховного Суду від 20.07.2022 у справі № 910/5201/19).
Верховний Суд у постанові від 06.08.2025 у даній справі вказав про необхідність встановити обставини:
- земельна ділянка якого розміру могла бути передана в оренду ТОВ "СВ-5" з урахуванням наведених висновків Верховного Суду щодо обґрунтування її площі у відповідній технічній документації із землеустрою;
- надання ОСОБА_1 (попередньому власнику нерухомого майна) у встановленому порядку спірної земельної ділянки для зведення такої господарської споруди, як і оформлення за ним права власності або права користування спірною земельною ділянкою площею 0,2064 га.
Так, згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно попереднім власником об'єкта нерухомого майна - нежитлової будівлі літ. "Б", загальною площею 488 кв.м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (РНОНМ № 2225142880000) був ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 28.12.2010 № 3525.
У матеріалах справи наявний договір купівлі-продажу від 19.12.2022, укладений між ТОВ "СВ-5" (покупець) та ОСОБА_1 (продавець), що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рильською Л.С. і зареєстрований в реєстрі за № 953, відповідно до якого продавець передає у власність на оплатній основі покупцю нежитлову будівлю (літ. Б), загальною площею 488 кв.м на АДРЕСА_2 .
Відповідно до п. 4.1 договору купівлі-продажу сторони домовились, що під передачею майна за цим договором слід вважати передачу продавцем покупцю об'єкту за актом приймання-передачі.
У пункті 5.3.2 договору сторони погодили обов'язок покупця після переходу права власності на об'єкт самостійно вирішувати питання по переофрмленню (оформленню) права користування на земельну ділянку, на якій він розташований.
19.12.2022 право власності за ОСОБА_1 припинилось, у зв'язку з реєстрацією за ТОВ "СВ-5" права власності на нежитлову будівлю (літ.Б), загальною площею 488 кв.м на АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2225142880000, номер відомостей про речове право - 48751843).
Проте, відповідно до наданої Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) інформації (лист № 12659-25 від 06.10.2025), Київрада будь-якого рішення про передачу (надання) у власність (користування) земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , зокрема, площею 0,2064 га, ОСОБА_1 , не приймала.
Отже, враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 як попередній власник нерухомого майна (нежитлової будівлі (літ.Б), загальною площею 488 кв.м на АДРЕСА_2 ) не мав права на земельну ділянку площею 0,2064 га (кадастровий номер 8000000000:91:198:0107) на АДРЕСА_1 , що було б підставою для переходу права користування земельною ділянкою до набувача об'єкта нерухомості - ТОВ «СВ-5».
Відповідно до положень ст. 123 ЗК України передача земельних ділянок у користування здійснюється виключно на підставі розробленої та погодженої технічної документації із землеустрою, яка визначає межі та площу земельної ділянки.
Проте, в Департаменті відсутня інформація щодо технічної документації із землеустрою щодо обґрунтування площі 0,2064 га земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:91:198:0107), наданої в оренду ТОВ "СВ-5".
У матеріалах справи наявний проект землеустрою «щодо відведення земельної ділянки ТОВ «СВ-5» для будівництва та обслуговування будівлі торгівлі (код виду цільового призначення 03.07) на АДРЕСА_1 у Подільському районі міста Києва», виконаний на замовлення відповідача-2 ФОП Дьомочкіним Д.П.
Проте, зі змісту вказаного проекту землеустрою (який у подальшому був затверджений спірним рішенням Київради № 6398/6439 від 18.05.2023) не вбачається, що площа земельної ділянки відповідає площі, яку безпосередньо займає нежитлова будівля (літ.Б), загальною площею 488 кв.м на АДРЕСА_1, натомість, у проекті землеустрою зазначено орієнтовний розмір земельної ділянки - 0,23 га без будь-якого віднесення її до нежитлової будівлі (літ.Б), загальною площею 488 кв.м.
Також зміст проекту землеустрою не містить інформації що розмір земельної ділянки (0,23 га) визначено саме з метою експлуатації вказаної нежитлової будівлі (загальною площею 488 кв.м на АДРЕСА_1).
Разом з тим, спірним рішенням від 18.05.2023 № 6398/6439 Київська міська рада надала ТОВ "СВ-5" в оренду земельну ділянку площею 0,2064 га як для обслуговування будівель торгівлі, так і для будівництва, про що було також наголошено Верховним Судом у постанові від 06.08.2025 у даній справі.
Відповідно до ст. 73, 74, 76 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи, а вірогідні докази - це ті, які на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Отже, оцінивши наявні у справі докази, з урахуванням вказівок Верховного Суду, суд вважає, що прокурором належними та вірогідними доказами доведено, що право оренди земельної ділянки площею 0,2064 га на АДРЕСА_1 у Подільському районі міста Києва мало бути передано ТОВ «СВ-5» лише за результатами проведення земельних торгів.
Статтею 21 Цивільного кодексу України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Таким чином, суд вважає, що вимога прокурора про визнання незаконним та скасування рішення Київської міської ради від 18.05.2023 № 6398/6439 "Про передачу ТОВ "СВ-5" земельної ділянки в оренду для будівництва та обслуговування будівель торгівлі на АДРЕСА_1 у Подільському районі міста Києва" є обгрунтованою, відтак, підлягає задоволенню.
Щодо позовної вимоги прокурора про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки площею 0,2064 га (кадастровий номер 8000000000:91:198:0107) на АДРЕСА_1 у Подільському районі міста Києва, що укладений між відповідачами, та який 12.07.2023 посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем'яненко Т. М. і зареєстровано в реєстрі за № 526, суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Приписами ст. 203, 215 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину сторонами вимог, які встановлені ч. ч. 1 - 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.
Статтею 203 ЦК України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: 1) зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим актам законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину, має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у постанові "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" № 9 від 06.11.2009, вирішуючи спір про визнання договору або його частини недійсним, господарський суд має встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання договору (його частини) недійсним і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту договору вимогам закону, додержання встановленої форми договору; правоздатність сторін за договором; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони тощо. При цьому суперечність договору актам законодавства як підстава його недійсності, повинна ґрунтуватися на повно та достовірно встановлених судами обставинах справи про порушення певним договором (чи його частиною) імперативного припису законодавства чи укладення певного договору всупереч змісту чи суті правовідносин сторін.
Згідно з положеннями Земельного кодексу України, Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" власником спірної земельної ділянки є територіальна громада, яка делегує відповідній раді повноваження щодо передачі права користування від імені цієї громади, в її інтересах, виключно у спосіб та у межах повноважень, передбачених законом.
Відповідно до ст. 9 Земельного кодексу України до повноважень Київради у галузі земельних відносин належить розпорядження землями територіальної громади міста; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону. Волевиявлення органів місцевого самоврядування при виконанні свої функцій, у тому числі щодо розпорядження майном шляхом укладення правочинів, повинно відповідати чинному законодавству. Воля територіальної громади, як власника, може виражатися лише в таких діях відповідного органу, які відповідають вимогам закону та інтересам територіальної громади.
Як вже встановлено судом, оскільки наявні підстави для визнання рішення Київради № від 18.05.2023 № 6398/6439 "Про передачу ТОВ "СВ-5" земельної ділянки в оренду для будівництва та обслуговування будівель торгівлі на АДРЕСА_1 у Подільському районі міста Києва" незаконним та його скасування, тому наявні підстави для визнання недійсним договору оренди земельної ділянки площею 0,2064 га (кадастровий номер 8000000000:91:198:0107) на АДРЕСА_1 у Подільському районі міста Києва. Отже, позов у частині похідної вимоги про визнання договору недійсним також підлягає задоволенню.
Щодо позовної вимоги прокурора про зобов'язання вчинити дії (повернути земельну ділянку у придатному для її використання стані), суд зазначає таке.
Ефективність способу судового захисту визначається відповідно до характеру порушеного права, змісту порушення та його наслідків.
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право на доступ до правосуддя, а у статті 13 Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, тобто право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці, зокрема, у рішеннях від 13.05.1980 в справі "Артіко проти Італії" (пункт 35), від 30.05.2013 в справі "Наталія Михайленко проти України" (пункт 32) визначає, що Конвенція призначена для гарантування не теоретичних або примарних прав, а прав практичних та ефективних.
Окрім того, у рішеннях від 15.11.1996 в справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (пункт 145), від 05.04.2005 в справі "Афанасьєв проти України" (пункт 75) визначено, що в кінцевому результаті ефективний спосіб захисту прав повинен забезпечити поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування, тобто такий захист повинен бути повним та забезпечувати таким чином мету здійснення правосуддя та принцип процесуальної економії (забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту).
Отже, ефективність обраного позивачем способу захисту означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Таким чином, ефективний засіб (спосіб) захисту призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тому ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Способи захисту прав на землю передбачені статтею 152 Земельного кодексу України, згідно з якою власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.
Отже, з огляду на приписи статті 152 Земельного кодексу України, та у зв'язку з визнанням незаконним і скасування рішення Київради, визнанням недійсним договору оренди земельної ділянки від 12.07.2023, захист інтересів держави потребує покладення судом на відповідача-2 обов'язку повернути територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради земельну ділянку комунальної власності загальною площею 0,2064 га з кадастровим номером 8000000000:91:198:0107 на АДРЕСА_1 у Подільському районі міста Києва, у стані, придатному для її подальшого використання. Отже, позов прокурора у цій частині також підлягає задоволенню.
Таким чином, позов керівника Подільської окружної прокуратури міста Києва суд задовольняє у повному обсязі.
Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідачів порівну.
Керуючись ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати незаконним та скасувати рішення Київської міської ради від 18.05.2023 № 6398/6439 "Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю "СВ-5" земельної ділянки в оренду для будівництва та обслуговування будівель торгівлі на АДРЕСА_1 у Подільському районі міста Києва".
3. Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 0,2064 га (кадастровий номер 8000000000:91:198:0107) на АДРЕСА_1 у Подільському районі міста Києва, що укладений між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "СВ-5", який 12.07.2023 посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем'яненко Т. М. і зареєстровано в реєстрі за № 526.
4. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "СВ-5" (08296, Україна, Бучанський р-н, Київська обл., селище міського типу Ворзель(з), вулиця Європейська, будинок 28б інше приміщення 16, ідентифікаційний код 44936870) повернути територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради (01044, Україна, місто Київ, вулиця Хрещатик, будинок 36, ідентифікаційний код 22883141) земельну ділянку площею 0,2064 га з кадастровим номером 8000000000:91:198:0107 на АДРЕСА_1 у Подільському районі міста Києва, у стані, придатному для її подальшого використання.
5. Стягнути з Київської міської ради (01044, Україна, місто Київ, вулиця Хрещатик, будинок 36, ідентифікаційний код 22883141) на користь Київської міської прокуратури (03150, Україна, місто Київ, вулиця Предславинська, будинок 45/9, ідентифікаційний код 02910019) судовий збір за подачу позовної заяви, апеляційної та касаційної скарг в сумі 20 439 (двадцять тисяч чотириста тридцять дев'ять) грн. 00 коп.
6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ-5" (08296, Україна, Бучанський р-н, Київська обл., селище міського типу Ворзель(з), вулиця Європейська, будинок 28б інше приміщення 16, ідентифікаційний код 44936870) на користь Київської міської прокуратури (03150, Україна, місто Київ, вулиця Предславинська, будинок 45/9, ідентифікаційний код 02910019) судовий збір за подачу позовної заяви, апеляційної та касаційної скарг в сумі 20 439 (двадцять тисяч чотириста тридцять дев'ять) грн. 00 коп.
7. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 26 травня 2026 року.
Суддя О.В. Котков